ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Буй
2025.10.11 20:45
Дешево Матвій Тебе купив
Тим, що кинув гроші на дорогу:
Грошей тих бо він не заробив,
А стягнув податком із народу!

Так чому ж не кинути було
Те, що зовсім не йому належить?..
Кажуть, що добро долає зло...

Юрій Гундарєв
2025.10.11 20:05
жовтня я опублікував на ПМ вірш «Джон Леннон - 85»: Дві маленькі зелені фари висвітлюють шлях до нас - його культові окуляри випереджають час. Подолано календарні межі: здається, саме сьогодні народжується «Імеджин»… Чи ви не згодні? І отри

Володимир Мацуцький
2025.10.11 17:55
Першу людину створив Бог, і цією людиною була жінка, яка природно, можливо від Бога, народила сина ( ребро Адама тут ні до чого). Згодом поміж батьком і сином виникла суперечка. Син став анти Богом, тобто Сатаною. Між ними і досі іде війна.

С М
2025.10.11 15:50
дивні дні найшли нас
дивні дні йдуть по слідах
змагаючись занапастити
блаженніші миті
на цій саме сцені
і в інші міста

вічей дім дивацький

Іван Потьомкін
2025.10.11 14:55
Кажуть, як прийде Месія,
Судний день перетвориться на свято.
Отож, зодягнені в усе біле,
з накинутими поверх талітами
натщесерце простують юдеї в синагоги.
Навіть ті, хто не молиться в будень
І порушує приписи шабату.
По всі негаразди так хочеться

Микола Дудар
2025.10.11 14:36
На омріяній перерві
В колі спільних сподівань
І живі і напівмертві.
І ніяких запитань…
Жодних натяків на заздрість…
Жодно спротиву на те,
Що чекає нашу старість
Безупречне і святе…

Віктор Кучерук
2025.10.11 12:36
Не кожна жінка має вміння
В комусь запалювати дух, -
Не всім дано у час осінній
Зцілять коханням од недуг.
Тобі одній подяка й шана,
Що до цих пір не ізнеміг, -
Що в тілі сили ще не тануть
І я продовжую свій біг.

Борис Костиря
2025.10.11 00:09
Я стою під дощем, і мене обпікають потоки.
Ніби голки небес, пропікають до самого дна.
Увійду в тихоплинну печаль, в непорочність затоки,
І поглине мене невтолима п'янка глибина.

Ніби голос небес, прозвучать ці потоки стозвучні
І дістануть з д

Юрій Гундарєв
2025.10.10 21:23
Отже, 9 жовтня Шведська академія оголосила ім‘я лавреата Нобелівської премії з літератури 2025 року. Володарем цієї найпрестижнішої нагороди «за переконливу та пророчу творчість, що серед апокаліптичного терору підтверджує силу мистецтва", став 71-річний

Микола Дудар
2025.10.10 19:21
Плаксивий Жовтень… що тут вдієш?
У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…

Микола Дудар
2025.10.10 18:58
Під завалами, що на «львівщині»,
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…

Віктор Насипаний
2025.10.10 17:14
Танцює дощ легенький знов,
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.

2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.

Віктор Кучерук
2025.10.10 15:36
Потік бажаного тепла
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:20
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Саша Біруля / Вірші

 Ворони
І ворони легкі і ворони з воску і торфу
Ворони - вісники снів. Ворони – шепіт старих
З мула безкрайого дивишся вниз, шепіт ложиш на воду
Там плаче безодня на відстані ліктя
Коротким замахом змінює різкість
Місяць прекрасний падає прахом
І падає попелом місяць
Тоді розсвітає і плечі всі в сіром
В лусці засинаєш і кров твоя біла
І тріщини в небі де воронів хмиз
І воронів наче
Немає




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2008-01-19 23:41:34
Переглядів сторінки твору 2381
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 2.486 / 3  (3.708 / 4.65)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.870 / 5.08)
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-01-20 14:44:54 ]
Саша, серденько, та що ж воно таке? Мул - це тварина, безкраїм міг би бути хіба "мол". А "ложити" шепіт на воду - це українською мовою? А плечі "в сіром"? Якби у вас не плакала безодня на відстані ліктя, то я подумала б щось злого. але вона, на щастя, плаче, значить, ворони літають не просто так, тому делікатніше зі словом, добре?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Саша Біруля (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-20 22:00:52 ]
"Ложити шепіт на воду" - мовою безкрайої рогатої худоби. Лінгвістичні доповнення завантажено. Бортовий процесор вибачається за положений шепіт, гнівно захищає відмінок "сіром", бо букву "у" зїло кенгуру, а мул в перекладі з російської буде "ил".
А ви знаєте ,що синонімом до слова мул в українській мові є слово мокротеча. Щодо молу, то Вікіпедія каже, що Мол (итал. molo от лат. moles — масса, насыпь) — гидротехническое оградительное сооружение для защиты акватории порта от волнения, примыкающее одним концом к берегу, а ворони над таким не літають

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-27 15:33:45 ]
І ворони легкі, і ворони - з воску і торфу.
Ворони - вісники снів. Ворони – шепіт старих.
З молу безкрайого дивишся вниз, шепіт кладеш на воду.
Там плаче безодня на відстані ліктя.
Коротким замахом змінює різкість, -
Місяць прекрасний падає прахом
І падає попелом місяць.
Тоді аж світає, і плечі - всі в сірому,-
В лусці засинаєш, і кров твоя біла,
І тріщини в небі, де воронів хмиз...
І воронів, наче
Немає.
Як такий варіант?
До речі, вОрон - крук. А ворона - ворона.