
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.01
12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої
2025.07.01
10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.
2025.07.01
09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно
Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно
Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то
2025.07.01
08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.
2025.06.30
21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.
Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.
У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.
Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.
У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.
2025.06.30
10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.
Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.
Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі
2025.06.30
09:12
Частина друга
Жовч і кров
1930 рік
Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в
2025.06.30
08:21
На подвір'ї, біля хати,
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.
На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.
На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —
2025.06.30
05:48
Закохані до згуби
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.
2025.06.29
23:49
Банальна думка – як воно
Зріднилось з путіним лайно.
І як воно – смердючі дні
Вовтузитися у лайні.
Відомі істини прості –
З лайном поріднені глисти.
І путін теж – огидний глист,
Зріднилось з путіним лайно.
І як воно – смердючі дні
Вовтузитися у лайні.
Відомі істини прості –
З лайном поріднені глисти.
І путін теж – огидний глист,
2025.06.29
23:25
Мій мозок розчленився на клітини,
у кожній - ти ... в нейронах і аксонах
той погляд ще невинної дитини,
та пристрасть у найпотаємних зонах.
Мов не живу без цього всі ці ночі,
розірваних думок збираю зграю,
і розумію, що напевно хочу
тебе і жити,
у кожній - ти ... в нейронах і аксонах
той погляд ще невинної дитини,
та пристрасть у найпотаємних зонах.
Мов не живу без цього всі ці ночі,
розірваних думок збираю зграю,
і розумію, що напевно хочу
тебе і жити,
2025.06.29
22:01
Безконечно росте трава,
Невідчутна і ледь жива.
І траві цій ніщо не указ,
Вона дивиться в нас і про нас.
Ця трава - ніби вічне зерно,
Що проб'є асфальт все одно.
Невідчутна і ледь жива.
І траві цій ніщо не указ,
Вона дивиться в нас і про нас.
Ця трава - ніби вічне зерно,
Що проб'є асфальт все одно.
2025.06.29
17:16
Санта Фе, кажуть, десь у ста милях, по шосе
Я маю час на кілька чарок й автопрокат
У Альбукерке
Знову мчав я край доріг, самоти я шукав, як міг
Незалежності від сцен і глядачів
У Альбукерке
Я маю час на кілька чарок й автопрокат
У Альбукерке
Знову мчав я край доріг, самоти я шукав, як міг
Незалежності від сцен і глядачів
У Альбукерке
2025.06.29
14:18
Утішає мати доню: - Ну, що знову сталось?
Мабуть, що від того зятя клятого дісталось?
А та плаче: - Справді, клятий! Він мене покинув!
Не поглянув, що у мене на руках дитина!
- Треба ж було добре, доню ще тоді дивитись,
То не довелось би нині тобі і
Мабуть, що від того зятя клятого дісталось?
А та плаче: - Справді, клятий! Він мене покинув!
Не поглянув, що у мене на руках дитина!
- Треба ж було добре, доню ще тоді дивитись,
То не довелось би нині тобі і
2025.06.29
12:07
Заграйте, Маестро Перельмане ,
Щось із Сарасате .
А поки ви настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту у диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на Перельмана.
Я зн
Щось із Сарасате .
А поки ви настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту у диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на Перельмана.
Я зн
2025.06.29
11:45
Кілька днів просто не міг відійти від трагікомедії «Мій карпатський дідусь». Пронизливе враження - справді велике кіно, навіть не за форматом, а передусім, за художнім рівнем. Міжнародна творча команда (режисер і сценарист фільму - грузин Заза Буадзе, спі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Пекун Олексій (1983) /
Проза
Дещо з мого особистого життєвого досвіду
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Дещо з мого особистого життєвого досвіду
Сьогодні на сайт "Поетичні майстерні" я завантажував свій вірш "Вибір 1999-го" написаний ще тоді коли я вчився у школі. Там я писав що який би Кучма не був поганий все ж голосувати треба було за нього, аби до влади не прийшов Петро Симоненко. В зв'язку з цим мені згадалося от що: в липні 1998-го року я лежав у дитячому алергологічному відділенні, де проходив курс лікування від алергії та бронхіальної астми. Там для нас, дітей, було влаштовано час дозвілля: ми співали дитячі пісеньки радянських часів на кшталт "Вінтік-вінтік-шпунтік-шпунтік..." і про те як "Вмєстє вєсєла шагать по прасторам, по прасторам, по прасторам..." Однак що показово: нам не було запропоновано жодної пісні українською мовою, не було показано жодного україномовного мультика. Для мене який слухав по радіо "Промінь" вітчизняну музику із хіт-парадом "12-2" (треба сказати що дев'яності були часом розквіту української естрадної музики) це викликало здивування. І от одна дівчина сказала мені: " ти хочеш української мови? Ну так, ти поверхом помилився. Іди на третій поверх".
А поверхом нижче в нас було психоневрологічне відділення, де лежали діти із яскраво вираженими вадами ментального спектру. І там як я потім
дізнався виступали українські музиканти (дехто з них згодом став відомий на всю країну), а на четвертий поверх, до нас їх просто не пустили.
Вимальовується картина: ментально здорових дітей, які в подальшому впливатимуть на політичні події в Україні тримали в орбіті радянсько-російської культури, а для тих більшість з яких не буде навіть голосувати, бо їх доля - довічне ув'язнення в психоневрологічному інтернаті (що це за скотобаза така я коли-небудь розповім) можна було і українською співати. Треба сказати, що вочевидь в тій лікарні лікарі потайки симпатизували Симоненку і відродженню СРСР про який тоді комуністи кричали з кожної праски.
Якби тоді переміг Симоненко сценарій подій розвивався б як було описано в "Основах гєополітікі" Олександра Дугіна (читав я той розділ про українське питання), де Україна була б розірвана на три частини. Отже Кучма переміг, я закінчив школу і з другої спроби поступив до університету.
Я був вихований в школі у патріотичному дусі, і гадав що таке саме виховання отримали всі. Але виявилося інакше. І от, навчаючись в університеті я помітив (був початок нульових), що поза межами кафедри історії України, на більшості нашого факультету рівень навчання можна охарактеризувати словами (вже покійного) професора Віталія Васильовича Підгаєцького: "Сталін умєр вчєра". І коли настали вибори президента у 2004 році, а за ними й перший Майдан, в нашій групі проліг чіткий розподіл на дві частини який так і не був подоланий допоки ми не закінчили виш. Про що це говорить? Тільки одне: про виховання. Ті хто виховувався в українському дискурсі голосували за Ющенка, ті хто в російсько-радянському - Януковича. І цей розрив в українському суспільстві існував аж до 24 лютого 2022 року, коли путінська Росія явила нам своє справжнє обличчя (вона, власне зробила це раніше тільки "совки" в це відмовлялися вірити).
От чому те що з НМТ і ЗНО намагаються викинути історію України, замінивши її математикою (я зі своїми слабкими знаннями математики мусив би їхати за кордон тому що тоді б для мене в Україні вища освіта була б закрита) і те що шанований раніше мною міністр Сергій Квіт викинув історію України з курсу предметів які викладаються в вишах є нічим іншим як шкідництвом, котре нічим вибрехати не можна. Бо без знання історії люди з вищою освітою українцями не будуть.
А поверхом нижче в нас було психоневрологічне відділення, де лежали діти із яскраво вираженими вадами ментального спектру. І там як я потім
дізнався виступали українські музиканти (дехто з них згодом став відомий на всю країну), а на четвертий поверх, до нас їх просто не пустили.
Вимальовується картина: ментально здорових дітей, які в подальшому впливатимуть на політичні події в Україні тримали в орбіті радянсько-російської культури, а для тих більшість з яких не буде навіть голосувати, бо їх доля - довічне ув'язнення в психоневрологічному інтернаті (що це за скотобаза така я коли-небудь розповім) можна було і українською співати. Треба сказати, що вочевидь в тій лікарні лікарі потайки симпатизували Симоненку і відродженню СРСР про який тоді комуністи кричали з кожної праски.
Якби тоді переміг Симоненко сценарій подій розвивався б як було описано в "Основах гєополітікі" Олександра Дугіна (читав я той розділ про українське питання), де Україна була б розірвана на три частини. Отже Кучма переміг, я закінчив школу і з другої спроби поступив до університету.
Я був вихований в школі у патріотичному дусі, і гадав що таке саме виховання отримали всі. Але виявилося інакше. І от, навчаючись в університеті я помітив (був початок нульових), що поза межами кафедри історії України, на більшості нашого факультету рівень навчання можна охарактеризувати словами (вже покійного) професора Віталія Васильовича Підгаєцького: "Сталін умєр вчєра". І коли настали вибори президента у 2004 році, а за ними й перший Майдан, в нашій групі проліг чіткий розподіл на дві частини який так і не був подоланий допоки ми не закінчили виш. Про що це говорить? Тільки одне: про виховання. Ті хто виховувався в українському дискурсі голосували за Ющенка, ті хто в російсько-радянському - Януковича. І цей розрив в українському суспільстві існував аж до 24 лютого 2022 року, коли путінська Росія явила нам своє справжнє обличчя (вона, власне зробила це раніше тільки "совки" в це відмовлялися вірити).
От чому те що з НМТ і ЗНО намагаються викинути історію України, замінивши її математикою (я зі своїми слабкими знаннями математики мусив би їхати за кордон тому що тоді б для мене в Україні вища освіта була б закрита) і те що шанований раніше мною міністр Сергій Квіт викинув історію України з курсу предметів які викладаються в вишах є нічим іншим як шкідництвом, котре нічим вибрехати не можна. Бо без знання історії люди з вищою освітою українцями не будуть.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію