
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.19
11:48
Ти візьми мою руку, коли в тому буде потреба.
Якщо я захитаюся навіть від зайвої ноші,
То не бійся, устоюй. Тонкі під ромашками стебла,
А негода лише нагинає, зламати не може.
Опирайся на плечі. Вагаєшся - що за рамена,
Бо на них ніби й хустка шаля
Якщо я захитаюся навіть від зайвої ноші,
То не бійся, устоюй. Тонкі під ромашками стебла,
А негода лише нагинає, зламати не може.
Опирайся на плечі. Вагаєшся - що за рамена,
Бо на них ніби й хустка шаля
2025.10.19
09:43
Для тебе також, любий, я змогла б
зірвати з хмари айстри вересневі;
вмочити у безмежжя два весла
і витягти з безодні повний невід;
звільнити з сіті рибку золоту,
серпанок непроглядний загадати,
щоб ворог не знайшов і за верству
на мапі всесвіту коо
зірвати з хмари айстри вересневі;
вмочити у безмежжя два весла
і витягти з безодні повний невід;
звільнити з сіті рибку золоту,
серпанок непроглядний загадати,
щоб ворог не знайшов і за верству
на мапі всесвіту коо
2025.10.19
09:25
Я мало жив і жив у лісі.
Це вам не те, що в шоубізі,
Де завжди їжу знайде ніс.
А тут, у лісі – тільки ліс.
Щось їстівне шукаю завжди –
Усі стежинки перетовк.
Куди не глянь – сумний пейзаж, де
Онука, Бабка є і Вовк.
Це вам не те, що в шоубізі,
Де завжди їжу знайде ніс.
А тут, у лісі – тільки ліс.
Щось їстівне шукаю завжди –
Усі стежинки перетовк.
Куди не глянь – сумний пейзаж, де
Онука, Бабка є і Вовк.
2025.10.19
06:14
Білопері, сизокрилі,
Ненаситні голуби, -
Кусень хліба не поділять
Під балконом півдоби.
Галасують, метушаться
Поруч скиби й навпаки, -
Кожна птаха хоче вкрасти
Дуже ситні грудочки.
Ненаситні голуби, -
Кусень хліба не поділять
Під балконом півдоби.
Галасують, метушаться
Поруч скиби й навпаки, -
Кожна птаха хоче вкрасти
Дуже ситні грудочки.
2025.10.19
00:31
Звинувачуєш… а кого?
І завбачуєш без "ого"
Черга виникне… зачекаєте
Страхокриками… ще пізнаєте
Відхрестилися, як ото…
Звідки й хто ви є… по можливості
Виє поштовх той без поживностей
Розірву…
І завбачуєш без "ого"
Черга виникне… зачекаєте
Страхокриками… ще пізнаєте
Відхрестилися, як ото…
Звідки й хто ви є… по можливості
Виє поштовх той без поживностей
Розірву…
2025.10.18
22:28
Світ знавіснілих торгашів
Я так ненавиджу страшенно.
Хіба в нім є щось для душі?
Все - для бездонної кишені.
Ти слухаєш музичний твір --
Сяйну Бетховена сонату...
Вривається реклами звір --
Я так ненавиджу страшенно.
Хіба в нім є щось для душі?
Все - для бездонної кишені.
Ти слухаєш музичний твір --
Сяйну Бетховена сонату...
Вривається реклами звір --
2025.10.18
22:14
Пара ніби єдина,
але між ними розверзлася
прірва. Голос потонув
у сплетінні чагарників,
тепло розтануло
у всесильному розпаді.
Пара ніби єдина,
але кожен - волаючий
але між ними розверзлася
прірва. Голос потонув
у сплетінні чагарників,
тепло розтануло
у всесильному розпаді.
Пара ніби єдина,
але кожен - волаючий
2025.10.18
21:53
Коли тебе шматують крадькома
І гнізда в’ють в душі твоїй надмірно
Ти, видно, цілувався з багатьма
До виснаження висновку покірно…
Коли тебе, не ти, гнівили тим,
Що між людьми живе ще й параноя —
Ти радужно плескався до тих Рим,
І гнізда в’ють в душі твоїй надмірно
Ти, видно, цілувався з багатьма
До виснаження висновку покірно…
Коли тебе, не ти, гнівили тим,
Що між людьми живе ще й параноя —
Ти радужно плескався до тих Рим,
2025.10.18
15:36
Всіх потворних істот видаляю з життя,
не з'ясовуючи в чому справа.
Вимітаю із серця токсичне сміття
й тих, у кого душа порохнява.
Підлість не визнаю, як у спину плювки,
зневажаю Іуд лицемірних.
Не подам психопату я більше руки —
не з'ясовуючи в чому справа.
Вимітаю із серця токсичне сміття
й тих, у кого душа порохнява.
Підлість не визнаю, як у спину плювки,
зневажаю Іуд лицемірних.
Не подам психопату я більше руки —
2025.10.18
04:38
Шановна Редакція Майстерень! Наш видатний покидьок (ой, вибачте) автор Самослав Желіба під черговим ніком продовжує робити гидоту авторам. На цей раз він образив нашу чудову поетесу Тетяну Левицьку. На її вірш "Щенячий" він написав таку рецензію (текст
2025.10.17
23:05
Вже ні чарів, ні спокуси,
Ні цілунку в темноті.
Навіть спогаду боюся,
Бо і спогади не ті.
А гулялось - так гулялось,
Наче буря - вглиб і вшир,
Нижче пояса дістало
Ні цілунку в темноті.
Навіть спогаду боюся,
Бо і спогади не ті.
А гулялось - так гулялось,
Наче буря - вглиб і вшир,
Нижче пояса дістало
2025.10.17
21:50
Із тиші комори,
набитій різним мотлохом,
лунає голос віків.
Він губиться в шумі,
як у брудних водах.
Його так легко заглушити.
Голос віків тендітний,
як шелест листя,
набитій різним мотлохом,
лунає голос віків.
Він губиться в шумі,
як у брудних водах.
Його так легко заглушити.
Голос віків тендітний,
як шелест листя,
2025.10.17
21:49
Так буває, вір не вір,
Я від щастя сам не свій.
Бо мені таки щастить:
Моя вдача – то є ти.
Приспів:
Круглий світ, як не крути,
Мов клубочок непростий.
Я від щастя сам не свій.
Бо мені таки щастить:
Моя вдача – то є ти.
Приспів:
Круглий світ, як не крути,
Мов клубочок непростий.
2025.10.17
16:29
Щоб не пускати дим у очі
Заради зниклої краси,
Які слова почути хочеш
У найсуворіші часи?
Куди нестерпну правду діти,
Аби від сліз уберегти, -
І як я маю говорити,
Щоб усміхалась звично ти?
Заради зниклої краси,
Які слова почути хочеш
У найсуворіші часи?
Куди нестерпну правду діти,
Аби від сліз уберегти, -
І як я маю говорити,
Щоб усміхалась звично ти?
2025.10.17
15:14
Коли тобі сняться рожеві сни,
Чи неймовірно яскрава картина,
Це мами молитва летить в небесах,
Бо ти завжди її люба дитина.
Коли на ранок усміхаєшся дню,
В душі плекаєш передчуття свята,
То це кружляє в височині
Чи неймовірно яскрава картина,
Це мами молитва летить в небесах,
Бо ти завжди її люба дитина.
Коли на ранок усміхаєшся дню,
В душі плекаєш передчуття свята,
То це кружляє в височині
2025.10.17
13:56
І велелюдно,
і пустельно -
у плетиві людських орбіт.
Шматує сни
гудок пекельний,
мов апокаліптичний біт, -
ламається у хату, душу:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...і пустельно -
у плетиві людських орбіт.
Шматує сни
гудок пекельний,
мов апокаліптичний біт, -
ламається у хату, душу:
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Пекун Олексій (1983) /
Проза
Дещо з мого особистого життєвого досвіду
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Дещо з мого особистого життєвого досвіду
Сьогодні на сайт "Поетичні майстерні" я завантажував свій вірш "Вибір 1999-го" написаний ще тоді коли я вчився у школі. Там я писав що який би Кучма не був поганий все ж голосувати треба було за нього, аби до влади не прийшов Петро Симоненко. В зв'язку з цим мені згадалося от що: в липні 1998-го року я лежав у дитячому алергологічному відділенні, де проходив курс лікування від алергії та бронхіальної астми. Там для нас, дітей, було влаштовано час дозвілля: ми співали дитячі пісеньки радянських часів на кшталт "Вінтік-вінтік-шпунтік-шпунтік..." і про те як "Вмєстє вєсєла шагать по прасторам, по прасторам, по прасторам..." Однак що показово: нам не було запропоновано жодної пісні українською мовою, не було показано жодного україномовного мультика. Для мене який слухав по радіо "Промінь" вітчизняну музику із хіт-парадом "12-2" (треба сказати що дев'яності були часом розквіту української естрадної музики) це викликало здивування. І от одна дівчина сказала мені: " ти хочеш української мови? Ну так, ти поверхом помилився. Іди на третій поверх".
А поверхом нижче в нас було психоневрологічне відділення, де лежали діти із яскраво вираженими вадами ментального спектру. І там як я потім
дізнався виступали українські музиканти (дехто з них згодом став відомий на всю країну), а на четвертий поверх, до нас їх просто не пустили.
Вимальовується картина: ментально здорових дітей, які в подальшому впливатимуть на політичні події в Україні тримали в орбіті радянсько-російської культури, а для тих більшість з яких не буде навіть голосувати, бо їх доля - довічне ув'язнення в психоневрологічному інтернаті (що це за скотобаза така я коли-небудь розповім) можна було і українською співати. Треба сказати, що вочевидь в тій лікарні лікарі потайки симпатизували Симоненку і відродженню СРСР про який тоді комуністи кричали з кожної праски.
Якби тоді переміг Симоненко сценарій подій розвивався б як було описано в "Основах гєополітікі" Олександра Дугіна (читав я той розділ про українське питання), де Україна була б розірвана на три частини. Отже Кучма переміг, я закінчив школу і з другої спроби поступив до університету.
Я був вихований в школі у патріотичному дусі, і гадав що таке саме виховання отримали всі. Але виявилося інакше. І от, навчаючись в університеті я помітив (був початок нульових), що поза межами кафедри історії України, на більшості нашого факультету рівень навчання можна охарактеризувати словами (вже покійного) професора Віталія Васильовича Підгаєцького: "Сталін умєр вчєра". І коли настали вибори президента у 2004 році, а за ними й перший Майдан, в нашій групі проліг чіткий розподіл на дві частини який так і не був подоланий допоки ми не закінчили виш. Про що це говорить? Тільки одне: про виховання. Ті хто виховувався в українському дискурсі голосували за Ющенка, ті хто в російсько-радянському - Януковича. І цей розрив в українському суспільстві існував аж до 24 лютого 2022 року, коли путінська Росія явила нам своє справжнє обличчя (вона, власне зробила це раніше тільки "совки" в це відмовлялися вірити).
От чому те що з НМТ і ЗНО намагаються викинути історію України, замінивши її математикою (я зі своїми слабкими знаннями математики мусив би їхати за кордон тому що тоді б для мене в Україні вища освіта була б закрита) і те що шанований раніше мною міністр Сергій Квіт викинув історію України з курсу предметів які викладаються в вишах є нічим іншим як шкідництвом, котре нічим вибрехати не можна. Бо без знання історії люди з вищою освітою українцями не будуть.
А поверхом нижче в нас було психоневрологічне відділення, де лежали діти із яскраво вираженими вадами ментального спектру. І там як я потім
дізнався виступали українські музиканти (дехто з них згодом став відомий на всю країну), а на четвертий поверх, до нас їх просто не пустили.
Вимальовується картина: ментально здорових дітей, які в подальшому впливатимуть на політичні події в Україні тримали в орбіті радянсько-російської культури, а для тих більшість з яких не буде навіть голосувати, бо їх доля - довічне ув'язнення в психоневрологічному інтернаті (що це за скотобаза така я коли-небудь розповім) можна було і українською співати. Треба сказати, що вочевидь в тій лікарні лікарі потайки симпатизували Симоненку і відродженню СРСР про який тоді комуністи кричали з кожної праски.
Якби тоді переміг Симоненко сценарій подій розвивався б як було описано в "Основах гєополітікі" Олександра Дугіна (читав я той розділ про українське питання), де Україна була б розірвана на три частини. Отже Кучма переміг, я закінчив школу і з другої спроби поступив до університету.
Я був вихований в школі у патріотичному дусі, і гадав що таке саме виховання отримали всі. Але виявилося інакше. І от, навчаючись в університеті я помітив (був початок нульових), що поза межами кафедри історії України, на більшості нашого факультету рівень навчання можна охарактеризувати словами (вже покійного) професора Віталія Васильовича Підгаєцького: "Сталін умєр вчєра". І коли настали вибори президента у 2004 році, а за ними й перший Майдан, в нашій групі проліг чіткий розподіл на дві частини який так і не був подоланий допоки ми не закінчили виш. Про що це говорить? Тільки одне: про виховання. Ті хто виховувався в українському дискурсі голосували за Ющенка, ті хто в російсько-радянському - Януковича. І цей розрив в українському суспільстві існував аж до 24 лютого 2022 року, коли путінська Росія явила нам своє справжнє обличчя (вона, власне зробила це раніше тільки "совки" в це відмовлялися вірити).
От чому те що з НМТ і ЗНО намагаються викинути історію України, замінивши її математикою (я зі своїми слабкими знаннями математики мусив би їхати за кордон тому що тоді б для мене в Україні вища освіта була б закрита) і те що шанований раніше мною міністр Сергій Квіт викинув історію України з курсу предметів які викладаються в вишах є нічим іншим як шкідництвом, котре нічим вибрехати не можна. Бо без знання історії люди з вищою освітою українцями не будуть.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію