Весна

Розтанули сніги
І перші квіти зацвіли
Вже пройдеш по землі не замочивши ноги
Бо висохли дороги.
Тепло як треба о цій порі
Стоїть же бо весна надворі.


Літній ранок

Сонце сходить
День приходить
На сході обрій червоніє
Тепер вже рано дніє.
Птахи починають щебетати
Та навкруги всі продовжують ще спати.

Літній день

Стоїть спекотний полудень
З зеніту рине палаючий огень.
По небу пливуть баранці
Немов за вітром папірці.
І дійсно віє вітерець
Нарешті спеці вже кінець.


Літня гроза

Спекотний важкий день
Сині хмари десь на овиді лежать
І мерехтить у них огень
Здається що сюди вони біжать
Яскрава блискавка палає
За нею тут же рине грім
І швидко вихор налітає
І лине злива на радість всім.


Літній вечір

Сонце сідає за гору
І все повертає на нічну пору
Із неба молодик дивиться у став
Останній промінь вже за обрієм пропав.
Зірки на небі мерехтять
Бо погожі дні стоять.

Літня ніч

На небі зірки миготять
Навкруги тихо - усі сплять
Довкола сном все оповите
Під місяцем жовтіє в полі жито
І лише десь струмок бринить
Ніхто невзмозі його спинить.


Осінь

Пора дощів прийшла,
А вранці ген стоїть імла
Давно вже покосили косарі
У вирій полетіли журавлі
І лист зелений поволі все жовтіє
Яскраво світить сонце однак уже не гріє.
Ще сливи по садах висять,
А ясени вже голії стоять.


Осіння мряка

Сірі хмари сонце закрили
Сумно в окрузі
Небо наче рядном покрили
Дощ морочить на осінньому лузі.
Вода день за днем з хмари ллється
Навіть вітру щось не дметься
Мокрі довкола дерева стоять
На них листки вже давно не висять.
Сумна картина.
Стоїть негожа днина
Дощ морочить
На обрії наче завіса висить.

Зима

Сніг навкруги кружляє
Поволі і на землю опадає.
Всю ніч і день ішов
На другий ранок лиш пройшов.
Розсіялися хмари. У білому земля.
Ген ліс чорніє, а за Дніпром - засніжені поля.


Зимове сонце

Грудневе сонце ледь над обрієм лежить
Непевний промінь на снігу дрижить.
Довкола біле все блищить
І крига у кориті все тріщить.
Та промінь хоч і світить яскраво
Землі не нагріє на славу.

Квітень - грудень 1997.