ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.14
04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
2025.12.14
02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
2025.12.14
00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
2025.12.13
23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
2025.12.13
21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
2025.12.13
16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
2025.12.13
12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
2025.12.13
08:57
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів.
І от що ми маємо в підсумку.
Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорідне
2025.12.13
08:13
Ти ще мене не розлюбив,
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.
2025.12.13
00:28
Йшла по селах ніч сріблиста,
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.
Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.
Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай
2025.12.12
22:21
Безсніжна зима, ніби чудо природи,
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.
Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.
Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.
2025.12.12
19:50
По грудках їхав грудень,
А в дорогу взяв сани:
«Поможіть, добрі люди,
бо вже коні пристали.
От коли б дістать воза
Або сніг раптом випав,
Говорить тоді б можна,
Що є лад якийсь в світі.
А в дорогу взяв сани:
«Поможіть, добрі люди,
бо вже коні пристали.
От коли б дістать воза
Або сніг раптом випав,
Говорить тоді б можна,
Що є лад якийсь в світі.
2025.12.12
14:44
Є чуття у моєму серці
Не знаю я що і робити
О ти чудовий світе о світе
Як мені бути і що робити?
Чи знаєш ти що виснував я?
Ти міг би і сам осягнути
Сьогодні всякчас завтра але й учора
Недільно-дівчачий блюз із її горем
Не знаю я що і робити
О ти чудовий світе о світе
Як мені бути і що робити?
Чи знаєш ти що виснував я?
Ти міг би і сам осягнути
Сьогодні всякчас завтра але й учора
Недільно-дівчачий блюз із її горем
2025.12.12
14:03
У мене на грудях ти стогнеш, і довго,
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.
Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.
Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.
2025.12.12
12:51
Марія Лавренюк. Улиянка. Роман. —Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2024. —216 с.
Чи не кожен автор рецензії замислюється над тим, чому не оминув увагою твір того чи іншого письменника, що підштовхнуло його до роздумів про прочитане і, власне, якими б
2025.12.12
07:59
ця Присутність незримо гріє
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2025.12.02
2025.12.01
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
2025.10.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Вікторія Вербицька (1993) /
Вірші
Щаслива! Вічна! Справедлива!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Щаслива! Вічна! Справедлива!
Могутня переможнице, богине!
Вікторіє! На крилах – небеса!
Вінок лавровий прикрашає нині
Героїв! Переможно воскресав
Сьогодні день в троянді й барвах літа,
Серпнева щирість – в квітці полину.
Коли душа – це почуття обитель!
Й говорить рай: «Весною повернусь...»
Коли світи щасливо мерехтіли,
Тривали битва, довга боротьба...
Щаслива! Вічна! Справедлива! Тільки
Є на щиті – всі перемоги. Дбай
Про почуття, яке осяє серце
Цілунком мужності! Й чарує вись
Хмаринами, світаннями... Нап’єшся
Води, яка життя дарує й хист.
Коли долина, битва де палає,
«Квітує» стійкістю серцебиття!
Коли в очах – життя душі безкрає,
Подібне небу. Вірою злітай!
Щоб присягнути: доле Батьківщино!
В тобі вогонь, палає що завжди
Коханим серцем. Любиш бо, людино,
Світання й землю. І ріку води,
Яка напоїть, прихистить... Віками?
Віками щастя окриляє нас.
Над смертю Перемога! Світ держави –
Любити землю, небо. Бо вдалась
Розмова долі! Нам говорить доля,
Немовби Перемоги це вуста
Промовлять щиро: «Бо дорога довга,
Відвага – дар!». Мистецтво прочитай
У боротьбі! Коли душа – натхненна,
Коли любов... щемлива доброта
Усіх зірок, усіх небес: «Ідея –
Пшениця й небо – рідний вічний стяг».
Бо крила – це миттєвість перемоги,
Вінок лавровий – це її тріумф.
Де пагорб Палатинський, там дороги
До храму Перемоги! Грім як струм,
Як блискавиця, що охопить Всесвіт,
Впаде краплинами холодний дощ.
Беллона та Венера поряд! Чесність...
Припасти світла пелюстками доль?
Є донею богині Стікс й титана
Палланта! І прикрашував вівтар
Її – сенат у Римі. Чи кохана
Вікторія? П’янкий її є жар!
Який палає у серцях, немовби
Відчує переможець – дар: «Це мир.
Бо після Перемоги – прагнем, щоби
Все відродилось». Час – спокійна мить.
09.08.2025. 15:35.
«Щаслива! Вічна! Справедлива!» – це імена римської богині Вікторії
Вікторіє! На крилах – небеса!
Вінок лавровий прикрашає нині
Героїв! Переможно воскресав
Сьогодні день в троянді й барвах літа,
Серпнева щирість – в квітці полину.
Коли душа – це почуття обитель!
Й говорить рай: «Весною повернусь...»
Коли світи щасливо мерехтіли,
Тривали битва, довга боротьба...
Щаслива! Вічна! Справедлива! Тільки
Є на щиті – всі перемоги. Дбай
Про почуття, яке осяє серце
Цілунком мужності! Й чарує вись
Хмаринами, світаннями... Нап’єшся
Води, яка життя дарує й хист.
Коли долина, битва де палає,
«Квітує» стійкістю серцебиття!
Коли в очах – життя душі безкрає,
Подібне небу. Вірою злітай!
Щоб присягнути: доле Батьківщино!
В тобі вогонь, палає що завжди
Коханим серцем. Любиш бо, людино,
Світання й землю. І ріку води,
Яка напоїть, прихистить... Віками?
Віками щастя окриляє нас.
Над смертю Перемога! Світ держави –
Любити землю, небо. Бо вдалась
Розмова долі! Нам говорить доля,
Немовби Перемоги це вуста
Промовлять щиро: «Бо дорога довга,
Відвага – дар!». Мистецтво прочитай
У боротьбі! Коли душа – натхненна,
Коли любов... щемлива доброта
Усіх зірок, усіх небес: «Ідея –
Пшениця й небо – рідний вічний стяг».
Бо крила – це миттєвість перемоги,
Вінок лавровий – це її тріумф.
Де пагорб Палатинський, там дороги
До храму Перемоги! Грім як струм,
Як блискавиця, що охопить Всесвіт,
Впаде краплинами холодний дощ.
Беллона та Венера поряд! Чесність...
Припасти світла пелюстками доль?
Є донею богині Стікс й титана
Палланта! І прикрашував вівтар
Її – сенат у Римі. Чи кохана
Вікторія? П’янкий її є жар!
Який палає у серцях, немовби
Відчує переможець – дар: «Це мир.
Бо після Перемоги – прагнем, щоби
Все відродилось». Час – спокійна мить.
09.08.2025. 15:35.
«Щаслива! Вічна! Справедлива!» – це імена римської богині Вікторії
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0894 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0894 seconds