ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Вячеслав Руденко
2026.10.25 17:27
Скачуть блискітки і примхи
На кордонах пантоміми,
Скачуть відчуттям розпуки
В запальному пілігрима.

Між склепінь, в шпаринах долі —
Відьмам, віщунам, пустункам,
Відшукавши вітер в полі, —

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та

Артур Курдіновський
2026.10.25 15:28
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.

Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,

Борис Костиря
2026.10.25 14:48
Я жду листа, немов благої вісті
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.

Я жду листа, що нині заспокоїть,

Євген Федчук
2026.10.25 14:40
Москалі постійно інших підлістю вражали.
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп

хома дідим
2026.10.25 14:00
що кому
до чиєїсь безмежності
чиєїсь ніжності
чи розпачу
хіба що поетам
хоча поети бувають
теж усілякі
декотрі опікуються

Світлана Пирогова
2026.10.25 12:48
Дощ вицокує гами небесні,
Звуки срібні гомінко дзвенять.
Застрибала грайливая рать.
Хлющ із перстю зійшлися у квесті.

Ніби дивним казковим експресом
Враз знімає журливу печать.
Дощ вистукує гами небесні,

Віктор Кучерук
2026.10.25 07:16
Перевтомлена працею мати
Йде повільно назустріч мені,
Щоб одразу міцніш обійняти
І забути про змучені дні.
І веде за собою до хати,
Де зажурою пахне полин,
Починає всього цілувати,
Ніби я ще малесенький син.

Борис Костиря
2026.10.24 21:29
Що значить зачинені двері
До серця чийогось навік?
Риплять, ніби голос тетері,
У фокусі дальніх повік.
І Вертер пустелю долає,
Читає рядки будяків.
На овидах світлих розмаю
Почуємо шепіт віків.

Іван Потьомкін
2026.10.24 20:57
Супами пахне околиця моя єрусалимська,
Смачними, мало не з усього світу…
Скуштував чимало їх, але на думці зазвичай
З дитинства нічим не замінимий борщ український.
Кажуть, що кухар подав Хубілаю, онуку Чингіс-хана,
Супів найкращих в світі список
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Петро Сорока (1960) / Вірші

  ***

Я люблю ці галицькі містечка,
Де нема ні щастя, ні пуття.
Навіть тінь надтріснутого глечика
Зраджує моє серцебиття.

Як це добре, що на світі білому
Є такі закинуті місця,
Де на тлі фасаду ледь вцілілого
Зчитуєш чуже й своє життя,

Де ніщо ніколи не міняється,
Хоч живи собі до років ста.
Де година в вічність обертається,
А життя миттєво проліта…




Найвища оцінка Жорж Дикий 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ніна Виноградська 5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-01-23 10:00:42
Переглядів сторінки твору 6687
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.021 / 5.38  (5.059 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 5.130 / 5.5  (5.013 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.799
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2008.07.23 13:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-01-23 11:33:40 ]
глибоко, проте, містечково

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-23 11:50:03 ]
Де година в вічність обертається,
А життя миттєво проліта…
Пані Наталю, коли людина замислюється про вічність у містечку, то це не містечковість. Бачити велике у малому - це ще треба вміти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Заверуха (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-23 14:34:23 ]
Теребовля... точно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-01-23 18:06:32 ]
Великі поети народжуються в селі, а вмирають в Парижі. Це до теми містечковості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-01-24 15:53:40 ]
До теми містечковості - геніальність не вимірюється якимись географічними ознаками. Бродський народився у Ленінграді, а Цвєтаєва- в Москві. Крім того, Париж уже давно перестав бути поетичою Меккою. Ще хіба за часів Рембо і Верлена, або, принаймні, Гемінгвея. Проте, це вже зовсім інша історія....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-24 16:12:05 ]
Це вірно - такі генії, як Пані Наталія П. народжуються навіть в Теребовлі. :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-01-24 16:47:01 ]
А-я-яй, Юрію, некоректно! :(
Прошу щодо геніальностей переглянути при нагоді і мою скромну спробу роздумів.
"Мойсей Фішбейн. Пошуки геніальних цілей в поезії"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-01-24 17:08:09 ]
ВИ, ЮРІЮ, ЯК ЗАВЖДИ НІЧОГО НЕ РОЗУМІЄТЕ. Я говорю про явище геніальності, як незакономірне явище, випадок. Раз на мільйон. До того ж воно залежить від багатьох чинників і їх комбінацій. А нахаб і графоманів завжди було багато. Навіть, якщо вони намагаються писати на усі людські теми, тим самим підлаштовуючись під великих. Нажаль, є доробки, які, попри їхню кількість. років 10 опісля ніхто читати не буде. Мені шкода...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-24 18:00:35 ]
Пані Наталіє,
Я і не стараюсь зрозуміти. Це був просто жарт.
Ні мої ні Ваші твори ніхто не читатиме ні за рік ні за 10ть - така то вже правда.
Щиро,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-24 19:30:31 ]
Щось Зеньо розвіртуалився зі своїми криптонімами.
Ну, 10 років - не строк, - щось переживе. А ось у архівах - проблема! Нема техніки, аби відтворювати документи на старих носіях, а технології і програми так швидко змінюються...
А уся наша творчість на цій сторінці може полетіти к бісовій матері за волею однієї людини!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-01-24 19:30:43 ]
Твір викликав живу дискусію, значить гарний твір, зачепив за живе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-01 23:58:23 ]
Наталю, чи так важливо те, що станеться потім, напевно важливіше - що зараз? А зараз ми на сторінці пана Петра, де він дуже просто пояснює природу любові - як зчитування життя, як його (життя), відчуття навіть на "тлі фасаду ледь вцілілого". І такі години - з любов'ю - обертаються на вічність. Як на мене - дуже файно.