ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2025.04.02 07:15
Сімейна дипломатія
Регулярно щосуботи: завивання, слізки –
то дружина промиває чоловіку мізки.
Не устиг помити миску, зачинити браму –
і повисла у повітрі незбагненна драма.

Зая губоньки надула, що не підступиться,
і уже не обізветься вихідними киця.
А у тактики тіє

Микола Соболь
2025.04.02 05:06
Дурні, бо бідні
З супутника Прятули видно все.
Поцупив гріш, тобі відразу амба.
Теля розумне мамки цицьку ссе
і нерозумне ссе, але у Трампа.

Хворіє божий світ на путинізм,
Москва чекає пострілу «Аврори»,
з могили дістає соціалізм:

Борис Костиря
2025.04.01 20:48
* * *
Вірш, написаний уві сні,
проглядає крізь пелени туману.
Вірш, написаний уві сні,
став діамантом,
який потонув
на дні болота.
Він виблискував
коштовними гранями.

Іван Потьомкін
2025.04.01 18:29
Моше Єгошуа бен Нуну (з Агади)
Перш ніж зійти на гору Моріа
й оглянуть омріяний край молока і меду,
куди Всевишнім не велено мені ввійти,
заради чого стільки незгод
перенесли ми з тобою і народом,
(не подивуй, що стримать сліз не можу…)
Так-от ввіряю тобі тих,
хто ще лишивсь

Козак Дума
2025.04.01 11:14
Білої ночі!
Сонце за обрій сховалося знову,
сутінки тихо повисли.
Місяця юного срібну підкову
хвилі у морі затисли.

Вечір духмяніє цвітом черешні
під переспіви пташині.
Десь ворухнулися згадки сердешні

Віктор Кучерук
2025.04.01 05:52
Яринчині картинки
Малює Яринка
Барвисті картинки:
Біляву хмаринку,
Зелену ялинку,
Червону квітинку,
Зруділу стеблинку,
Жовтаву родзинку
І срібну краплинку

Тетяна Левицька
2025.04.01 02:40
Перехворіла
Цього разу від образи йду,
й не кажи: «Утримати несила!»
Бо тобою вже перехворіла —
на відраду чи свою біду.

Де ти був, коли благала я
лиш мене одну любити міцно?
У твоєму серці надто тісно,

Борис Костиря
2025.03.31 21:46
* * *
Мовчання в ефірі, мовчання для світу.
Мовчання, як темрява в океані.
Мовчання, як крижана німота.
У потоках турбулентності
лише мовчання зберігає
постійність, являючи собою
вічність, океанічну безмежність,
яка здатна вмістити в себе

Леся Горова
2025.03.31 14:15
Дідова черешня
Білопінний весняний обрс черешневого саду
Відцвітав у дитинстві, натомість рожеві плоди
Піднімаючи високо, в сонці купаючи знадно:
- Що, мала, не дістанеш? А спробуй но і підлети!

То ж ставала в нагоді драбина і дідові руки,
Найміцніша опора для н

С М
2025.03.31 13:31
Монтерей (Eric Burdon & The Animals)
Піпли прийшли послухать
Ще хтось виходив і грав
Дехто квіти роздавав, як хотів
В Монтереї
В Монтереї

Янголи усміхалися
Музикувала любов

Іван Потьомкін
2025.03.31 12:32
Урі Цві Грінберг (1896-1981)
Ламаний гріш вам, філософи
вічного життя після смерті...
Ламаний гріш вам за ваші зморшки.
А я обираю плоть, що страждає
в ім’я нігтя пальця мойого,
що такий звичний мені й симпатичний.
А я обираю насолоду просту й білу:
на омите водою, свіже тіл

Тетяна Левицька
2025.03.31 10:34
Не вдавай
Не вдавай, коханий, що у нас все добре,
чи хіба не бачу, що не так усе?
Перелляла щастя у пекельне горе,
на вітрилах доля в небеса несе.

Не жалій, бо жалість не любов, а мука,
божевілля сонне тугою в очах.
Блекотою зустріч, каяттям розлука —

Віктор Кучерук
2025.03.31 05:29
* * *
Іще природа так собі,
Але змінився настрій,
Коли побачив на вербі
Гурт котиків сріблястих.
Порі весняній завдяки,
Уже з’явились звично
Оці красунчики м’які,
Пухнасті, невеличкі.

Ольга Олеандра
2025.03.30 22:59
Торкаюся твого волосся
Торкаюся твого волосся легесеньким рухом повітря.
Спи, любий, тобі це здалося. Безшумно відкрилася хвіртка,
Впустивши невидиму постать – лиш натяк на обриси тіла
Із ночі відлитої гості, що тебе торкнутись хотіла.

У доторку трохи побуду. Ти дихаєш зв

Ігор Шоха
2025.03.30 22:42
Земля і люди
Ще не уміють пересічні люди
єднати сили із останніх сил
у симбіозі Заратустри, Будди
та Ієгови.. на один копил.

Та уповають люди пересічні
і віруючі на одного з трьох...
у цьому світі нації не вічні

Борис Костиря
2025.03.30 21:21
Вибух
Будинок розтрощений.
Із нього безглуздо стирчать
його кістки.
Із розбитої цегли
виривається крик.
Зі зруйнованого шиферу
проглядає безнадія.
Розсипана глина
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18

Діон Трефович
2025.03.03

Арсеній Войткевич
2025.02.28

Григорій Скорко
2025.02.20

Павло Сікорський
2025.02.13

Антіох Відлюдник
2025.02.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Петро Сорока (1960) / Вірші

  ***

Я люблю ці галицькі містечка,
Де нема ні щастя, ні пуття.
Навіть тінь надтріснутого глечика
Зраджує моє серцебиття.

Як це добре, що на світі білому
Є такі закинуті місця,
Де на тлі фасаду ледь вцілілого
Зчитуєш чуже й своє життя,

Де ніщо ніколи не міняється,
Хоч живи собі до років ста.
Де година в вічність обертається,
А життя миттєво проліта…




Найвища оцінка Жорж Дикий 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ніна Виноградська 5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-01-23 10:00:42
Переглядів сторінки твору 5825
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.021 / 5.38  (5.059 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 5.130 / 5.5  (5.013 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.799
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2008.07.23 13:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-01-23 11:33:40 ]
глибоко, проте, містечково

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-23 11:50:03 ]
Де година в вічність обертається,
А життя миттєво проліта…
Пані Наталю, коли людина замислюється про вічність у містечку, то це не містечковість. Бачити велике у малому - це ще треба вміти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Заверуха (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-23 14:34:23 ]
Теребовля... точно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-01-23 18:06:32 ]
Великі поети народжуються в селі, а вмирають в Парижі. Це до теми містечковості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-01-24 15:53:40 ]
До теми містечковості - геніальність не вимірюється якимись географічними ознаками. Бродський народився у Ленінграді, а Цвєтаєва- в Москві. Крім того, Париж уже давно перестав бути поетичою Меккою. Ще хіба за часів Рембо і Верлена, або, принаймні, Гемінгвея. Проте, це вже зовсім інша історія....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-24 16:12:05 ]
Це вірно - такі генії, як Пані Наталія П. народжуються навіть в Теребовлі. :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-01-24 16:47:01 ]
А-я-яй, Юрію, некоректно! :(
Прошу щодо геніальностей переглянути при нагоді і мою скромну спробу роздумів.
"Мойсей Фішбейн. Пошуки геніальних цілей в поезії"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-01-24 17:08:09 ]
ВИ, ЮРІЮ, ЯК ЗАВЖДИ НІЧОГО НЕ РОЗУМІЄТЕ. Я говорю про явище геніальності, як незакономірне явище, випадок. Раз на мільйон. До того ж воно залежить від багатьох чинників і їх комбінацій. А нахаб і графоманів завжди було багато. Навіть, якщо вони намагаються писати на усі людські теми, тим самим підлаштовуючись під великих. Нажаль, є доробки, які, попри їхню кількість. років 10 опісля ніхто читати не буде. Мені шкода...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-24 18:00:35 ]
Пані Наталіє,
Я і не стараюсь зрозуміти. Це був просто жарт.
Ні мої ні Ваші твори ніхто не читатиме ні за рік ні за 10ть - така то вже правда.
Щиро,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-24 19:30:31 ]
Щось Зеньо розвіртуалився зі своїми криптонімами.
Ну, 10 років - не строк, - щось переживе. А ось у архівах - проблема! Нема техніки, аби відтворювати документи на старих носіях, а технології і програми так швидко змінюються...
А уся наша творчість на цій сторінці може полетіти к бісовій матері за волею однієї людини!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-01-24 19:30:43 ]
Твір викликав живу дискусію, значить гарний твір, зачепив за живе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-01 23:58:23 ]
Наталю, чи так важливо те, що станеться потім, напевно важливіше - що зараз? А зараз ми на сторінці пана Петра, де він дуже просто пояснює природу любові - як зчитування життя, як його (життя), відчуття навіть на "тлі фасаду ледь вцілілого". І такі години - з любов'ю - обертаються на вічність. Як на мене - дуже файно.