ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Петро Сорока (1960) / Вірші

  ***

Я люблю ці галицькі містечка,
Де нема ні щастя, ні пуття.
Навіть тінь надтріснутого глечика
Зраджує моє серцебиття.

Як це добре, що на світі білому
Є такі закинуті місця,
Де на тлі фасаду ледь вцілілого
Зчитуєш чуже й своє життя,

Де ніщо ніколи не міняється,
Хоч живи собі до років ста.
Де година в вічність обертається,
А життя миттєво проліта…




Найвища оцінка Жорж Дикий 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ніна Виноградська 5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-01-23 10:00:42
Переглядів сторінки твору 5742
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.021 / 5.38  (5.059 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 5.130 / 5.5  (5.013 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.799
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2008.07.23 13:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-01-23 11:33:40 ]
глибоко, проте, містечково

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-23 11:50:03 ]
Де година в вічність обертається,
А життя миттєво проліта…
Пані Наталю, коли людина замислюється про вічність у містечку, то це не містечковість. Бачити велике у малому - це ще треба вміти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Заверуха (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-23 14:34:23 ]
Теребовля... точно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-01-23 18:06:32 ]
Великі поети народжуються в селі, а вмирають в Парижі. Це до теми містечковості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-01-24 15:53:40 ]
До теми містечковості - геніальність не вимірюється якимись географічними ознаками. Бродський народився у Ленінграді, а Цвєтаєва- в Москві. Крім того, Париж уже давно перестав бути поетичою Меккою. Ще хіба за часів Рембо і Верлена, або, принаймні, Гемінгвея. Проте, це вже зовсім інша історія....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-24 16:12:05 ]
Це вірно - такі генії, як Пані Наталія П. народжуються навіть в Теребовлі. :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-01-24 16:47:01 ]
А-я-яй, Юрію, некоректно! :(
Прошу щодо геніальностей переглянути при нагоді і мою скромну спробу роздумів.
"Мойсей Фішбейн. Пошуки геніальних цілей в поезії"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-01-24 17:08:09 ]
ВИ, ЮРІЮ, ЯК ЗАВЖДИ НІЧОГО НЕ РОЗУМІЄТЕ. Я говорю про явище геніальності, як незакономірне явище, випадок. Раз на мільйон. До того ж воно залежить від багатьох чинників і їх комбінацій. А нахаб і графоманів завжди було багато. Навіть, якщо вони намагаються писати на усі людські теми, тим самим підлаштовуючись під великих. Нажаль, є доробки, які, попри їхню кількість. років 10 опісля ніхто читати не буде. Мені шкода...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-24 18:00:35 ]
Пані Наталіє,
Я і не стараюсь зрозуміти. Це був просто жарт.
Ні мої ні Ваші твори ніхто не читатиме ні за рік ні за 10ть - така то вже правда.
Щиро,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-24 19:30:31 ]
Щось Зеньо розвіртуалився зі своїми криптонімами.
Ну, 10 років - не строк, - щось переживе. А ось у архівах - проблема! Нема техніки, аби відтворювати документи на старих носіях, а технології і програми так швидко змінюються...
А уся наша творчість на цій сторінці може полетіти к бісовій матері за волею однієї людини!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-01-24 19:30:43 ]
Твір викликав живу дискусію, значить гарний твір, зачепив за живе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-01 23:58:23 ]
Наталю, чи так важливо те, що станеться потім, напевно важливіше - що зараз? А зараз ми на сторінці пана Петра, де він дуже просто пояснює природу любові - як зчитування життя, як його (життя), відчуття навіть на "тлі фасаду ледь вцілілого". І такі години - з любов'ю - обертаються на вічність. Як на мене - дуже файно.