Що можна сказати, якщо музики живуть не лише музичним життям, а суспільно-громадським?
Романтика такого має деякі вигоди, я би сказав, для робітників цієї галузі. Тема, концерти, шоу – а чого ще хотіти? Це певний бізнес.

За словами протестів і гніву стояли глибші та більш відчутні речі — такі як утома людства від постійних конфліктів, які розривали нації та залишали покоління у пошуках сенсу.
Навіть коли в результаті угод виникала демілітаризована зона, вона порушувалась.
І знаємо, чиїми "партизанами", і що починалося потім.

Для сьогоднішнього дня ця пісня могла би сприйматись інакше: не як заклик до вуличного бунту, а як роздум про ціну боротьби й про те, як зберегти себе, не втративши людяності. Бо справжня сила народу — у здатності вистояти й не розділити країну на ворогуючі табори.

Я не бачу будь-якої необхідності розглядати технічні моменти (деталі). Що сама пісня, що, цілком логічно, і переклад – вони мають дещо звужений характер. От і співаймо, а лекції на історичні теми протистояння двох систем, перша з яких живе та процвітає, а друга тільки те і робить, що війнами бореться за мир – це інша тема.

Нормальний переклад, важкі та складні часи.
Навіть у культурному житті.


Наступних успіхів і мирних умов.