Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.16
13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
2025.12.16
13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
2025.12.16
12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
2025.12.16
12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
2025.12.16
10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
2025.12.16
09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
2025.12.16
06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
2025.12.15
21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
2025.12.15
20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.
За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.
За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть
2025.12.15
20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.
Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.
Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
2025.12.15
19:55
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.
У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.
У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,
2025.12.15
19:00
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.
2025.12.15
14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.
не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.
не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі
2025.12.15
11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.
Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.
Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,
2025.12.15
08:16
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.
Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.
Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча
2025.12.15
07:40
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь від всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Попри слюнь від всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Саша Біруля /
Проза
Шулявське кладовище
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Шулявське кладовище
Присвячую Птасі Віри, одному з днів, спеці і целофановій одежі
Шулявське кладовище
Деякі пам`ятники зрубані з дерева
Тривимірні картини світу сьогодні
Вчора були пласкі
Танці починаються щодня вночі
Взуття місить піддатливий бруд
Інколи ходжу по колу
Жаль, жаль до всіх
Сльози жінок
Гомін надгробків.
Дерева.
Нестримно снують паперові змії в темних небесах
Почалося шоу.
Почався шок і коли б шоу не почалося завжди треба виживати
Алергія на квіти, на машини, на тепло.
Чим глибше в цвинтар ,тим більш різкішим стає запах
1835-1907
Зашторені вікна будинку Сторожа.
Заклеєні вікна жовтим скотчем з написом: „Акція! Акція!”
2005-2006
Ми виграли, ми перемогли
Театральну переназвали в стрипбар/лазерне шоу/кав`ярню/дитячий сад/завод/буфет
і сонна буфетниця
Так тяжко уявити собі привидів
В одній із загородок відкриті дверцята
Я довго вагаюсь...
Гірше. Може бути не так. Може бути ще гірше.
Вологість дев`яносто відсотків
І не вбивайте мурах!
Але ж так гарно пахнуть ті квіти в горщиках, що я дарував коханій
Сонце падає на асфальт
Обливає, опуклості чорні світять нам в безодню білків
Безмежний світ ллється скрізь і навколо. Торкаючись нас плавцями
Розтягується в посмішці
Мури в скалках та краплях
Різкий запах пробирає до кісток
Бруд дістає до колін
Шулявське кладовище
День добігає до кінця
Залишається втома, голод, повторення
Голоси.
Відкриті дверцята.
Я довго вагаюсь, чи закрити їх....Чи ні?
(пауза)
Не чіпайте його
Не кажіть, що хочете померти!
Інакше на ваші опуклості впаде Птах і ви збожеволієте, Зіллєтеся з ним
Залишиться так мало варіантів
Танці вночі і до кінця.
Секс і кладовища
Безпорадність перед закритими дверима
Перед розтягнутою посмішкою
так тяжко уявити собі привидів
Шулявське кладовище
Деякі пам`ятники зрубані з дерева
Тривимірні картини світу сьогодні
Вчора були пласкі
Танці починаються щодня вночі
Взуття місить піддатливий бруд
Інколи ходжу по колу
Жаль, жаль до всіх
Сльози жінок
Гомін надгробків.
Дерева.
Нестримно снують паперові змії в темних небесах
Почалося шоу.
Почався шок і коли б шоу не почалося завжди треба виживати
Алергія на квіти, на машини, на тепло.
Чим глибше в цвинтар ,тим більш різкішим стає запах
1835-1907
Зашторені вікна будинку Сторожа.
Заклеєні вікна жовтим скотчем з написом: „Акція! Акція!”
2005-2006
Ми виграли, ми перемогли
Театральну переназвали в стрипбар/лазерне шоу/кав`ярню/дитячий сад/завод/буфет
і сонна буфетниця
Так тяжко уявити собі привидів
В одній із загородок відкриті дверцята
Я довго вагаюсь...
Гірше. Може бути не так. Може бути ще гірше.
Вологість дев`яносто відсотків
І не вбивайте мурах!
Але ж так гарно пахнуть ті квіти в горщиках, що я дарував коханій
Сонце падає на асфальт
Обливає, опуклості чорні світять нам в безодню білків
Безмежний світ ллється скрізь і навколо. Торкаючись нас плавцями
Розтягується в посмішці
Мури в скалках та краплях
Різкий запах пробирає до кісток
Бруд дістає до колін
Шулявське кладовище
День добігає до кінця
Залишається втома, голод, повторення
Голоси.
Відкриті дверцята.
Я довго вагаюсь, чи закрити їх....Чи ні?
(пауза)
Не чіпайте його
Не кажіть, що хочете померти!
Інакше на ваші опуклості впаде Птах і ви збожеволієте, Зіллєтеся з ним
Залишиться так мало варіантів
Танці вночі і до кінця.
Секс і кладовища
Безпорадність перед закритими дверима
Перед розтягнутою посмішкою
так тяжко уявити собі привидів
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
