Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.18
07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.
2026.11.18
02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.
Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.
Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
2026.11.17
20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.
Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.
Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.
2026.11.17
19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня
2026.11.17
18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.
Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.
Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду
2026.11.17
11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.
Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.
Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.
2026.11.17
07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран
2026.11.17
05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."
2026.11.16
23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
2026.11.16
17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.
***
А бомонд богемі помагає
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.
***
А бомонд богемі помагає
2026.11.16
16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.
Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.
Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
2026.11.16
16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість
2026.11.16
14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер
2026.11.16
13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.
Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.
Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,
2026.11.16
08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.
Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.
Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.
2026.11.16
07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Проза
Замальовки не тільки про жінок (запозичено з книги Wladyslawa Palubickеgo «Kobieta w humorze zydow
Домашні зауважили, що Хаїм спить в окулярах.
«Чому ти не здіймаєш наніч окуляри?»- питає здивована дружина.
«Бачиш, люба, так зіпсувався мій зір, що я вже не бачу людей ввісні».
***
В клубі юдейських інтелігентів великого промислового міста точиться розмова про шлюб.
«Шлюб – це справа здоров’я»- каже лікар.
«Шлюб – це malum necassarium»,- зауважив юрист.
Молодий студент твердить у захваті:
«Шлюб – це спокійна пристань , де стрічаються два кораблі».
Власник клубу, що доти мовчав, глибоко позіхнув: «Як жаль, що я стрівся з воєнним кораблем!»
***
Авнер і Сара вертаються з «Веселої вдови». Балакуча дружина у захваті од музики, заворожена вусатим серцеїдом…
Чоловік, наслухавшись тих захоплень, питає: «Послухай-но, Саро, а чи пам’ятаєш ти перші слова вальсу?»
«Ні, а які слова?»
«Вуста мовчать, душа співа…»
***
«Письменник одружився з панною з Хелма.
Збираючись на засідання, залишив на столі стос списаних аркушів. Повернувшись додому і перетнувши поріг кабінету, мало не впав: на ретельно прибранім столі, не було жодного сліду од рукопису. Стіл був ретельно прибраний.
Здогадуючись про найгірше, питає дружину:
«Скажи, моя дорога, які папери спалила?»
«Невже вважаєш мене за безглузду, що я могла знищити чисті аркуші? Знайдеш їх у шухляді. Я спалила тільки записані»
***
Сара нагадує чоловікові:
«В червні минає двадцять п’ять літ нашого шлюбу. Годилося б відзначити його». Чоловік відповідає:
«Зачекай ще п’ять років і будемо відзначати тридцятилітню війну!»
***
Герш приходить до ребе:
«Ребе, чи в Судний День юдей може лягти з жінкою в ліжко?»
«Може, але тільки зі своєю».
«Чому?»
«Бо в Талмуді написано, що в Судний День юдей не має права мати приємності».
***
«Щоб заохотити молодика до шлюбу, сват вихваляє принади кандидатки:
«Запевняю пана: ця дівчина має золоте серце».
«Тільки серце?.. Бідна дівчина!..
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Замальовки не тільки про жінок (запозичено з книги Wladyslawa Palubickеgo «Kobieta w humorze zydow
Домашні зауважили, що Хаїм спить в окулярах.
«Чому ти не здіймаєш наніч окуляри?»- питає здивована дружина.
«Бачиш, люба, так зіпсувався мій зір, що я вже не бачу людей ввісні».
***
В клубі юдейських інтелігентів великого промислового міста точиться розмова про шлюб.
«Шлюб – це справа здоров’я»- каже лікар.
«Шлюб – це malum necassarium»,- зауважив юрист.
Молодий студент твердить у захваті:
«Шлюб – це спокійна пристань , де стрічаються два кораблі».
Власник клубу, що доти мовчав, глибоко позіхнув: «Як жаль, що я стрівся з воєнним кораблем!»
***
Авнер і Сара вертаються з «Веселої вдови». Балакуча дружина у захваті од музики, заворожена вусатим серцеїдом…
Чоловік, наслухавшись тих захоплень, питає: «Послухай-но, Саро, а чи пам’ятаєш ти перші слова вальсу?»
«Ні, а які слова?»
«Вуста мовчать, душа співа…»
***
«Письменник одружився з панною з Хелма.
Збираючись на засідання, залишив на столі стос списаних аркушів. Повернувшись додому і перетнувши поріг кабінету, мало не впав: на ретельно прибранім столі, не було жодного сліду од рукопису. Стіл був ретельно прибраний.
Здогадуючись про найгірше, питає дружину:
«Скажи, моя дорога, які папери спалила?»
«Невже вважаєш мене за безглузду, що я могла знищити чисті аркуші? Знайдеш їх у шухляді. Я спалила тільки записані»
***
Сара нагадує чоловікові:
«В червні минає двадцять п’ять літ нашого шлюбу. Годилося б відзначити його». Чоловік відповідає:
«Зачекай ще п’ять років і будемо відзначати тридцятилітню війну!»
***
Герш приходить до ребе:
«Ребе, чи в Судний День юдей може лягти з жінкою в ліжко?»
«Може, але тільки зі своєю».
«Чому?»
«Бо в Талмуді написано, що в Судний День юдей не має права мати приємності».
***
«Щоб заохотити молодика до шлюбу, сват вихваляє принади кандидатки:
«Запевняю пана: ця дівчина має золоте серце».
«Тільки серце?.. Бідна дівчина!..
Юдейський фольклор обігрує вислів «malum necessarim», який в устах єврейських жителів Польщі звучав, як Хелем. Згідно з ідиш хелм -це «сновидіння, мрія». Тому-то «хелемські мудреці»- уособлення» наївності, а Хелем як знамените місто «мрійників і фантазерів».
Маlum necessarium – це необорне лихо , що його неминуче треба прийняти.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
