Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.04
10:55
СОН ДОВЖИНОЮ У ВІЧНІСТЬ
(замість Післямови)
Минуло майже дві тисячі років. Вулкан, який колись за лічені години стер з обличчя землі одне з найбагатших міст імперії, давно заспокоївся і покрився новим шаром зелені. Але під цим товстим, багат
2026.10.04
10:54
В юрбі знайти його не можу,
У інтернетних чатах теж.
Скажи мені, далекий Боже,
Де віднайти могильний хрест?
Можливо, син спочив у гаю
Чи на заплавині ріки?
Я полечу і позбираю
Його стражденні кісточки.
У інтернетних чатах теж.
Скажи мені, далекий Боже,
Де віднайти могильний хрест?
Можливо, син спочив у гаю
Чи на заплавині ріки?
Я полечу і позбираю
Його стражденні кісточки.
2026.10.04
07:14
Ключ журавлиний у небі курличе,
Мов за собою гукає мене
В край, де в озерах життя таємниче
Обігріває світіння ясне.
Там невідомо нічого про осінь
І не буває ніколи зими, -
Звідти весною тепло нам приносить
Птаство, якому радіємо ми.
Мов за собою гукає мене
В край, де в озерах життя таємниче
Обігріває світіння ясне.
Там невідомо нічого про осінь
І не буває ніколи зими, -
Звідти весною тепло нам приносить
Птаство, якому радіємо ми.
2026.10.03
22:37
ось побіжний віршик
зліплений експромтом
без використання
інструментів ші
щось подібне пишуть
радше у вівторок
тексти для суботи
вишуканіші
зліплений експромтом
без використання
інструментів ші
щось подібне пишуть
радше у вівторок
тексти для суботи
вишуканіші
2026.10.03
20:45
Прожилки в листочках - неначе дієзи,
Що літо палке підняли на пів тону.
По-іншому дихає осінь червона,
Замовкли фокстроти. Звучать полонези.
Високі тополі, тендітні берези
Приміряли зрілості жовту корону.
Прожилки в листочках - неначе дієзи,
Що літо палке підняли на пів тону.
По-іншому дихає осінь червона,
Замовкли фокстроти. Звучать полонези.
Високі тополі, тендітні берези
Приміряли зрілості жовту корону.
Прожилки в листочках - неначе дієзи,
2026.10.03
19:56
Тягніться, очі, за Ель Греко,
Спирайтесь, спини, на довгі сходні,
Кидайтесь в ноги густим смерекам,
Під стріхи лізьте в страху господнім.
Немов премудрість годинникарства
Шляхами манівців, без бою,
Хто знає, на які штукарства
Спирайтесь, спини, на довгі сходні,
Кидайтесь в ноги густим смерекам,
Під стріхи лізьте в страху господнім.
Немов премудрість годинникарства
Шляхами манівців, без бою,
Хто знає, на які штукарства
2026.10.03
17:05
Ховаючи свої веснянi роси,
Блукаючи у лабiринтi сну,
Душа губила свої довгi коси
I випадково вiднайшла луну.
Гудуть навколо голосами оси
Та свою ложку меду облизну.
З усiх сторiн летять чутки, доноси
Блукаючи у лабiринтi сну,
Душа губила свої довгi коси
I випадково вiднайшла луну.
Гудуть навколо голосами оси
Та свою ложку меду облизну.
З усiх сторiн летять чутки, доноси
2026.10.03
13:57
Коли ж відбудеться отой стрибок,
Що рівновагу зірве і порушить?
Розплутається бісівський клубок,
І розвінчається мораль дворушна.
Замість мистецтва ницість і лубок
Панують, наче пісня дроворуба.
Пишу, пишу життя, немов роман,
Що рівновагу зірве і порушить?
Розплутається бісівський клубок,
І розвінчається мораль дворушна.
Замість мистецтва ницість і лубок
Панують, наче пісня дроворуба.
Пишу, пишу життя, немов роман,
2026.10.03
13:29
Одна хмара – за Йордан,
Друга на Єгипет.
Хай і сусідським деревам
Буде що напитись.
Хай і в них росте трава
Тричі на покоси...
Господь Бог не забува
Хто помочі просить.
Друга на Єгипет.
Хай і сусідським деревам
Буде що напитись.
Хай і в них росте трава
Тричі на покоси...
Господь Бог не забува
Хто помочі просить.
2026.10.03
12:50
як у дитини печалі дрібні
усе, що захочеш, я куплю тобі
грай кокетку, та знай мила все ж
між рук мені, легко, не утечеш
навіть коні не відтягнуть мене
шалені коні не відтягнуть мене
я помічав твій біль неясний
усе, що захочеш, я куплю тобі
грай кокетку, та знай мила все ж
між рук мені, легко, не утечеш
навіть коні не відтягнуть мене
шалені коні не відтягнуть мене
я помічав твій біль неясний
2026.10.03
12:33
Рядки лягають на папір
легким курсивом,
творю з думок чутливий вірш
у ніч вразливу.
Заповнюю шрифтами лист,
тло порожнечі —
цвяхами у блокнот вп'ялись
сюжети речень.
легким курсивом,
творю з думок чутливий вірш
у ніч вразливу.
Заповнюю шрифтами лист,
тло порожнечі —
цвяхами у блокнот вп'ялись
сюжети речень.
2026.10.03
10:17
КАРЛ БРЮЛЛОВ: полотно «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ»
або «…остання мить ПОМПЕЇ…»
…І в цю останню, найстрашнішу хвилину Помпеї перестали бути містом окремих людей. Вулкан за мить змив різницю між золотом патриціїв і лахміттям бідняків, між вірою в Христа та с
2026.10.03
09:42
Вже тиша в саду цвіткунами сюрчить,
в павутинці сріблястій — зупинена мить,
вже втому шепоче вечірня зоря
і мене милота обіймає твоя.
А завтра вже бабине літо — привіт! —
буйнобарвного світла крізь місто політ.
І знов ми відчиним для казки вікно,
в павутинці сріблястій — зупинена мить,
вже втому шепоче вечірня зоря
і мене милота обіймає твоя.
А завтра вже бабине літо — привіт! —
буйнобарвного світла крізь місто політ.
І знов ми відчиним для казки вікно,
2026.10.03
06:17
Давай поговоримо чесно і щиро
Про те, що найбільше хвилює обох:
Чому в дні прийдешні втрачаємо віру
І де у мовчанні ховається Бог?
Можливо, Всевишній втомився від криків
Та наших шалених і злих молитов, -
Чи, може, не бачить крізь темряву віку
Тих
Про те, що найбільше хвилює обох:
Чому в дні прийдешні втрачаємо віру
І де у мовчанні ховається Бог?
Можливо, Всевишній втомився від криків
Та наших шалених і злих молитов, -
Чи, може, не бачить крізь темряву віку
Тих
2026.10.03
00:51
Ми одне від одного далеко.
Сон змінився на ранковий крах.
Ти очолюєш бібліотеку
Кращу за усі - на Небесах.
Дивиться на місто біла хмара,
І спостерігає добрий Бог,
Як старанно пишеш формуляри
Сон змінився на ранковий крах.
Ти очолюєш бібліотеку
Кращу за усі - на Небесах.
Дивиться на місто біла хмара,
І спостерігає добрий Бог,
Як старанно пишеш формуляри
2026.10.02
21:55
Ще не торкнула сивина осіння
Брюнета-осокора темних скронь ,
Рудої вільхи не горить вогонь
І соковиті під вербою тіні.
Смиренне у прощальнім омовінні
Росою, що тримається до півдня,
Стихає літо в царині осонь.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Брюнета-осокора темних скронь ,
Рудої вільхи не горить вогонь
І соковиті під вербою тіні.
Смиренне у прощальнім омовінні
Росою, що тримається до півдня,
Стихає літо в царині осонь.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Проза
Замальовки не тільки про жінок (запозичено з книги Wladyslawa Palubickеgo «Kobieta w humorze zydow
Домашні зауважили, що Хаїм спить в окулярах.
«Чому ти не здіймаєш наніч окуляри?»- питає здивована дружина.
«Бачиш, люба, так зіпсувався мій зір, що я вже не бачу людей ввісні».
***
В клубі юдейських інтелігентів великого промислового міста точиться розмова про шлюб.
«Шлюб – це справа здоров’я»- каже лікар.
«Шлюб – це malum necassarium»,- зауважив юрист.
Молодий студент твердить у захваті:
«Шлюб – це спокійна пристань , де стрічаються два кораблі».
Власник клубу, що доти мовчав, глибоко позіхнув: «Як жаль, що я стрівся з воєнним кораблем!»
***
Авнер і Сара вертаються з «Веселої вдови». Балакуча дружина у захваті од музики, заворожена вусатим серцеїдом…
Чоловік, наслухавшись тих захоплень, питає: «Послухай-но, Саро, а чи пам’ятаєш ти перші слова вальсу?»
«Ні, а які слова?»
«Вуста мовчать, душа співа…»
***
«Письменник одружився з панною з Хелма.
Збираючись на засідання, залишив на столі стос списаних аркушів. Повернувшись додому і перетнувши поріг кабінету, мало не впав: на ретельно прибранім столі, не було жодного сліду од рукопису. Стіл був ретельно прибраний.
Здогадуючись про найгірше, питає дружину:
«Скажи, моя дорога, які папери спалила?»
«Невже вважаєш мене за безглузду, що я могла знищити чисті аркуші? Знайдеш їх у шухляді. Я спалила тільки записані»
***
Сара нагадує чоловікові:
«В червні минає двадцять п’ять літ нашого шлюбу. Годилося б відзначити його». Чоловік відповідає:
«Зачекай ще п’ять років і будемо відзначати тридцятилітню війну!»
***
Герш приходить до ребе:
«Ребе, чи в Судний День юдей може лягти з жінкою в ліжко?»
«Може, але тільки зі своєю».
«Чому?»
«Бо в Талмуді написано, що в Судний День юдей не має права мати приємності».
***
«Щоб заохотити молодика до шлюбу, сват вихваляє принади кандидатки:
«Запевняю пана: ця дівчина має золоте серце».
«Тільки серце?.. Бідна дівчина!..
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Замальовки не тільки про жінок (запозичено з книги Wladyslawa Palubickеgo «Kobieta w humorze zydow
Домашні зауважили, що Хаїм спить в окулярах.
«Чому ти не здіймаєш наніч окуляри?»- питає здивована дружина.
«Бачиш, люба, так зіпсувався мій зір, що я вже не бачу людей ввісні».
***
В клубі юдейських інтелігентів великого промислового міста точиться розмова про шлюб.
«Шлюб – це справа здоров’я»- каже лікар.
«Шлюб – це malum necassarium»,- зауважив юрист.
Молодий студент твердить у захваті:
«Шлюб – це спокійна пристань , де стрічаються два кораблі».
Власник клубу, що доти мовчав, глибоко позіхнув: «Як жаль, що я стрівся з воєнним кораблем!»
***
Авнер і Сара вертаються з «Веселої вдови». Балакуча дружина у захваті од музики, заворожена вусатим серцеїдом…
Чоловік, наслухавшись тих захоплень, питає: «Послухай-но, Саро, а чи пам’ятаєш ти перші слова вальсу?»
«Ні, а які слова?»
«Вуста мовчать, душа співа…»
***
«Письменник одружився з панною з Хелма.
Збираючись на засідання, залишив на столі стос списаних аркушів. Повернувшись додому і перетнувши поріг кабінету, мало не впав: на ретельно прибранім столі, не було жодного сліду од рукопису. Стіл був ретельно прибраний.
Здогадуючись про найгірше, питає дружину:
«Скажи, моя дорога, які папери спалила?»
«Невже вважаєш мене за безглузду, що я могла знищити чисті аркуші? Знайдеш їх у шухляді. Я спалила тільки записані»
***
Сара нагадує чоловікові:
«В червні минає двадцять п’ять літ нашого шлюбу. Годилося б відзначити його». Чоловік відповідає:
«Зачекай ще п’ять років і будемо відзначати тридцятилітню війну!»
***
Герш приходить до ребе:
«Ребе, чи в Судний День юдей може лягти з жінкою в ліжко?»
«Може, але тільки зі своєю».
«Чому?»
«Бо в Талмуді написано, що в Судний День юдей не має права мати приємності».
***
«Щоб заохотити молодика до шлюбу, сват вихваляє принади кандидатки:
«Запевняю пана: ця дівчина має золоте серце».
«Тільки серце?.. Бідна дівчина!..
Юдейський фольклор обігрує вислів «malum necessarim», який в устах єврейських жителів Польщі звучав, як Хелем. Згідно з ідиш хелм -це «сновидіння, мрія». Тому-то «хелемські мудреці»- уособлення» наївності, а Хелем як знамените місто «мрійників і фантазерів».
Маlum necessarium – це необорне лихо , що його неминуче треба прийняти.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
