Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.06
22:03
не перевершуй не жени
не віддавай усе що
тим демонам поза дверми
хоча у них є дещо
стезя стежина стеж її
дерева милість божа
вони усе пережили
самі собі тотожні
не віддавай усе що
тим демонам поза дверми
хоча у них є дещо
стезя стежина стеж її
дерева милість божа
вони усе пережили
самі собі тотожні
2026.06.06
19:21
В оп’янінні усякою розкішшю
Задля продукції
Що зносить усе все на хвилі
Бездуховно безсмертній, і коли
Божий кельнер бере твій останній дайм
Ось рахунок тобі
І нема в цім фарватері
Припливу, ні розсуду
Задля продукції
Що зносить усе все на хвилі
Бездуховно безсмертній, і коли
Божий кельнер бере твій останній дайм
Ось рахунок тобі
І нема в цім фарватері
Припливу, ні розсуду
2026.06.06
17:36
…подуєш на людську біду -
затихне морок на дзвіницях
у бомбосховищах, світлицях,
у Гестиманському саду,
де бродять ангели по три,
вітхозавітно, задзеркально,
де чути неупинний рух
затихне морок на дзвіницях
у бомбосховищах, світлицях,
у Гестиманському саду,
де бродять ангели по три,
вітхозавітно, задзеркально,
де чути неупинний рух
2026.06.06
17:26
Готовий сплакнути, раніш як бувало,
Коли на оголені груди впадеш
Жагучого серця пругкими губами,
Як тільки згадаєш забутий backstage.
Одна у тобі розпізнає акина,
А друга чи третя – лише прохача.
Від них і находить на тебе провина
Коли на оголені груди впадеш
Жагучого серця пругкими губами,
Як тільки згадаєш забутий backstage.
Одна у тобі розпізнає акина,
А друга чи третя – лише прохача.
Від них і находить на тебе провина
2026.06.06
12:53
Я прийду у спустошений ліс,
Як у храм, до якого не ходять.
Між тополь і дівочих беріз
Бачу слів невідомі породи.
Пробіжить зграя зляканих кіз.
І лаштується Ігор в походи.
Я прийду в невідомі краї,
Як у храм, до якого не ходять.
Між тополь і дівочих беріз
Бачу слів невідомі породи.
Пробіжить зграя зляканих кіз.
І лаштується Ігор в походи.
Я прийду в невідомі краї,
2026.06.06
09:04
Павло Горінштейн (1895-1961; народився й прожив життя в Україні)
Армія Біла, Чорний Барон
знову готують нам царський трон,
та від тайги до нормандських узвиш –
Червона Армія всіх сильніш!
Так хай червоний
Армія Біла, Чорний Барон
знову готують нам царський трон,
та від тайги до нормандських узвиш –
Червона Армія всіх сильніш!
Так хай червоний
2026.06.06
08:56
Що може порізнить навіки батька з сином?
В родині Штрауса до того спричинилась... скрипка.
Був батько вже на троні «короля вальсів»,
Коли син з-під столу всотував чарівні звуки скрипки.
Батько боявся невдовзі поступитись троном,
тож заборонив маляті
2026.06.06
08:21
— Ти малюєш на мапі вчорашніх обмежень
Апельсинове вицвіле сонце.
Ставиш знак здивування до впевнених речень,
Креслиш спогадам ґрати чи необережно
Розливаєш свій біль та незгоду.
— Я не знаю... Мене огортає буденне,
Осідає на плечі. Та вкотре
Апельсинове вицвіле сонце.
Ставиш знак здивування до впевнених речень,
Креслиш спогадам ґрати чи необережно
Розливаєш свій біль та незгоду.
— Я не знаю... Мене огортає буденне,
Осідає на плечі. Та вкотре
2026.06.06
07:41
Темні хмари, дощ і вітер, -
Хвища звідусіль, -
Кожна крапля в мене мітить
І влучає в ціль.
Куртку ніби рве вітрисько,
Ради гри чи мсти, -
Мокро, вітряно і слизько,
Та потрібно йти.
Хвища звідусіль, -
Кожна крапля в мене мітить
І влучає в ціль.
Куртку ніби рве вітрисько,
Ради гри чи мсти, -
Мокро, вітряно і слизько,
Та потрібно йти.
2026.06.05
23:37
Зливи лютої — грім і зірниці — вогонь —
то стихійного лиха сполука.
Несподівані доторки теплих долонь —
симбіоз насолоди і муки.
Ви збудили в мені глибину крижану
і мелодію сонячну, схоже.
Та чому так буває, ніяк не збагну:
то стихійного лиха сполука.
Несподівані доторки теплих долонь —
симбіоз насолоди і муки.
Ви збудили в мені глибину крижану
і мелодію сонячну, схоже.
Та чому так буває, ніяк не збагну:
2026.06.05
19:18
веселка над районом
і вчора і сьогодні
дурацьке щастя
скраю десь її
мені ти відписала
а я при телефоні
не був
атож мабуть
і вчора і сьогодні
дурацьке щастя
скраю десь її
мені ти відписала
а я при телефоні
не був
атож мабуть
2026.06.05
16:46
ані миші
три коти...
старший -
місяць прикотив
посвітити у коморі
середущий
сипле зорі
трохи в комин
три коти...
старший -
місяць прикотив
посвітити у коморі
середущий
сипле зорі
трохи в комин
2026.06.05
15:47
VIII. Останній акорд: ПАРОСТКИ КИЄВА НА ПІВНІЧНИХ ПРЕСТОЛАХ
Коли дим великих битв розвіявся, а море заспокоїлося, Єлизавета Ярославна зрозуміла, що її власна історія ще не завершена. Вона була донькою Ярослава Мудрого, і в її жилах текла кров правите
2026.06.05
14:39
Зима посріблила гілки,
Явивши небачену мудрість.
У них причаїлись віки,
Немов оприявлена мужність.
Зима посріблила часи,
В яких випадає нам жити,
Явивши старі голоси,
Явивши небачену мудрість.
У них причаїлись віки,
Немов оприявлена мужність.
Зима посріблила часи,
В яких випадає нам жити,
Явивши старі голоси,
2026.06.05
13:23
Ми йшли крізь вечір: тільки я і дощ.
Він щось шептав на перехрестях сонних,
змивав тривогу із мовчазних площ,
лишав сліди на вікнах і долонях.
Старий каштан розправив мокру стать,
сховавши нас у затінку густому,
щоб погляд не тривожив із сум'ять,
Він щось шептав на перехрестях сонних,
змивав тривогу із мовчазних площ,
лишав сліди на вікнах і долонях.
Старий каштан розправив мокру стать,
сховавши нас у затінку густому,
щоб погляд не тривожив із сум'ять,
2026.06.05
12:32
Півонії розквітлі за криницею
У вогниках черешневих гірлянд.
Спокусник-червень пахне полуницею,
Заманює у затишок троянд.
І встигнути на все життя надихатись
Не вистачить чарівних вечорів,
Де сонце достигає понад хатами,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...У вогниках черешневих гірлянд.
Спокусник-червень пахне полуницею,
Заманює у затишок троянд.
І встигнути на все життя надихатись
Не вистачить чарівних вечорів,
Де сонце достигає понад хатами,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.09
2026.02.11
2025.11.29
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
2023.12.07
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сергій Зубець (1985) /
Поеми
Братозаврики
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Братозаврики
У братів Мишка з Іваном
Вдома, прямо на дивані,
Щойно сонечко зійде –
Цілий юрський парк гуде!
Динозаврики-звірята —
Бистроногі, заповзяті,
Шалопаї, спритні, дужі,
Відчайдухи... і не дуже!
Он малюк-Трицерато́пс
Практикує тайський бокс.
Від його удару ліг
Навіть Боря-носоріг!
А у Борі кулаки —
Здоровезні молотки!
Справжній бойовий малюк —
Ловко робить правий хук.
Він тренується щодня:
Не характер — а броня!
Від його удару в пику
Впав на рингу мов підбитий,
Розпластався як біфштекс
Сам Тираннозавр Рекс!
Був колись непереможний,
А тепер — це знає кожний! —
Пальму першості у боксі
Передав Трицератопсу.
А Іван-Плезіозавр
У науках бакалавр.
Гордовито походжає,
Зубками журнал тримає.
Хто найперший книгоман?
Це — наш Плезіо Іван!
Він, мабуть, книжок з п'ятсот
Проковтнув як кашалот.
Каже якось своїй мамі:
“Не піду на рибу з вами!
Завтра в мене путь далека –
У міську бібліотеку.”
Від усіх набутих “знань”
Став справжнісінький пузань.
І кумедно височіє
Голова на довгій шиї.
Хто на трюках з’їв собаку?
Ловкий, спритний як макака —
Птеродактиль Вака-Маку
Підлітає вгору-вниз,
Наче цирковий артист.
А Тиранозаврик Рекс
Трощить шоколадний кекс.
Вже й живіт його як бочка,
Але він ані шматочка
Не лишає на тарелі.
Після нього – все пустеля!
І не скажеш, що хижак —
Просто кексовий маніяк!
Бронто Костя, Стего Мішка
Утекли на острів нишком.
Без вай-фая і смартфонів
Там живуть як Робінзони:
Грають в піжмурки, в квача,
І танцюють ча-ча-ча.
Роблять з палок шалаші –
Веселяться від душі!
З молодим Мегалодоном
Грають в пляжний бадмінтон.
А з старим Левіафаном
Вчаться грати на баяні —
Аж гуде немов казан
Допотопний океан!
А надвечір все стихає,
Нічка крила опускає.
І на юрському дивані
Сплять брати — Мишко з Іваном.
Тільки Рекс один не спить –
Все хрумтить,
хрумтить,
хрумтить…
2026
Вдома, прямо на дивані,
Щойно сонечко зійде –
Цілий юрський парк гуде!
Динозаврики-звірята —
Бистроногі, заповзяті,
Шалопаї, спритні, дужі,
Відчайдухи... і не дуже!
Он малюк-Трицерато́пс
Практикує тайський бокс.
Від його удару ліг
Навіть Боря-носоріг!
А у Борі кулаки —
Здоровезні молотки!
Справжній бойовий малюк —
Ловко робить правий хук.
Він тренується щодня:
Не характер — а броня!
Від його удару в пику
Впав на рингу мов підбитий,
Розпластався як біфштекс
Сам Тираннозавр Рекс!
Був колись непереможний,
А тепер — це знає кожний! —
Пальму першості у боксі
Передав Трицератопсу.
А Іван-Плезіозавр
У науках бакалавр.
Гордовито походжає,
Зубками журнал тримає.
Хто найперший книгоман?
Це — наш Плезіо Іван!
Він, мабуть, книжок з п'ятсот
Проковтнув як кашалот.
Каже якось своїй мамі:
“Не піду на рибу з вами!
Завтра в мене путь далека –
У міську бібліотеку.”
Від усіх набутих “знань”
Став справжнісінький пузань.
І кумедно височіє
Голова на довгій шиї.
Хто на трюках з’їв собаку?
Ловкий, спритний як макака —
Птеродактиль Вака-Маку
Підлітає вгору-вниз,
Наче цирковий артист.
А Тиранозаврик Рекс
Трощить шоколадний кекс.
Вже й живіт його як бочка,
Але він ані шматочка
Не лишає на тарелі.
Після нього – все пустеля!
І не скажеш, що хижак —
Просто кексовий маніяк!
Бронто Костя, Стего Мішка
Утекли на острів нишком.
Без вай-фая і смартфонів
Там живуть як Робінзони:
Грають в піжмурки, в квача,
І танцюють ча-ча-ча.
Роблять з палок шалаші –
Веселяться від душі!
З молодим Мегалодоном
Грають в пляжний бадмінтон.
А з старим Левіафаном
Вчаться грати на баяні —
Аж гуде немов казан
Допотопний океан!
А надвечір все стихає,
Нічка крила опускає.
І на юрському дивані
Сплять брати — Мишко з Іваном.
Тільки Рекс один не спить –
Все хрумтить,
хрумтить,
хрумтить…
2026
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
