Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.15
23:54
ідеалізм чи нігілізм
часописи й бібліотеки
ще пантоміми та балетки
олівчики з мосяжних гільз
овідія метаморфози
варфоломей морфін у дозах
шуруй до раю і вернись
в кінці обовязково приз
часописи й бібліотеки
ще пантоміми та балетки
олівчики з мосяжних гільз
овідія метаморфози
варфоломей морфін у дозах
шуруй до раю і вернись
в кінці обовязково приз
2026.10.15
16:58
Були часи Троянові,
Були часи трояндові,
А були часи ковили,
Коли печаль міняли на шмати
Волової шкіри шляхетної втоми,
Коли печаль заплітали в загубленість,
А тихим землям привозили дзвони -
Посріблені, зі знаком сокола
Були часи трояндові,
А були часи ковили,
Коли печаль міняли на шмати
Волової шкіри шляхетної втоми,
Коли печаль заплітали в загубленість,
А тихим землям привозили дзвони -
Посріблені, зі знаком сокола
2026.10.15
16:38
Держслужбовцям у місті Валенсії
Дуже гарно живеться на пенсії.
Безкоштовне кіно,
Казино і вино -
Фантастичне життя у Валенсії.
Із поклоном в російську столицю
Мчить, мов птах, вірнопідданий фіцо
Дуже гарно живеться на пенсії.
Безкоштовне кіно,
Казино і вино -
Фантастичне життя у Валенсії.
Із поклоном в російську столицю
Мчить, мов птах, вірнопідданий фіцо
2026.10.15
15:58
Небесний меч над нами висне,
Непізнаний, як чисте зло.
Його вкриває, наче віспа,
Іржа і мудрості чоло.
Небесний меч - небесна правда,
Небесна істина блищить
У гострім лезі. Кожен практик
Відчує силу зброї вмить.
Непізнаний, як чисте зло.
Його вкриває, наче віспа,
Іржа і мудрості чоло.
Небесний меч - небесна правда,
Небесна істина блищить
У гострім лезі. Кожен практик
Відчує силу зброї вмить.
2026.10.15
15:15
Які б рядки про тебе не писав я,
Освідчення, поеми - все не те.
Ловлю твоє натхнення золоте
І прикрашаю віршів різнотрав'я.
Твій сум - така близька мені природа!
Самотність - наш одвічний спільний стиль.
Ти - незаміжня жінка, я - бобиль.
Освідчення, поеми - все не те.
Ловлю твоє натхнення золоте
І прикрашаю віршів різнотрав'я.
Твій сум - така близька мені природа!
Самотність - наш одвічний спільний стиль.
Ти - незаміжня жінка, я - бобиль.
2026.10.15
14:27
Історія – учителька життя.
Але одних вона навчити може,
А інші до навчання неспроможні.
Живуть на білім світі, як сміття.
Самі по-людськи не навчились жить,
Нормально жити іншим заважають,
І розуміти того не бажають,
Що ті уроки треба все ж учить,
Але одних вона навчити може,
А інші до навчання неспроможні.
Живуть на білім світі, як сміття.
Самі по-людськи не навчились жить,
Нормально жити іншим заважають,
І розуміти того не бажають,
Що ті уроки треба все ж учить,
2026.10.15
12:37
Бра над софою схилилось уклінно...
Ніч підглядає в зашторені вікна...
В тиші блукають розгублені тіні,
книга тремтить у руках непомітно,
як пелюстки білорунних гортензій.
Слово до слова, складаються в пазли,
ллється мелодія дивних поезій —
образи с
Ніч підглядає в зашторені вікна...
В тиші блукають розгублені тіні,
книга тремтить у руках непомітно,
як пелюстки білорунних гортензій.
Слово до слова, складаються в пазли,
ллється мелодія дивних поезій —
образи с
2026.10.15
10:24
Військовослужбовець, хореограф і танцівник.
До війни він співпрацював із відомими українськими артистами, зокрема Іриною Білик. Після війни мріяв навчати дітей…
Антон втратив ногу, підірвавшись на російській міні. Але після реабілітації повернувся до св
До війни він співпрацював із відомими українськими артистами, зокрема Іриною Білик. Після війни мріяв навчати дітей…
Антон втратив ногу, підірвавшись на російській міні. Але після реабілітації повернувся до св
2026.10.15
06:04
Пригадую часто сипучі піски
На березі річки стрімкої,
І дотики ніжні тремкої руки
У лозах порою нічною.
Тьмяніли і знов яскравіли зірки,
І шурхоти в тиші тонули, -
Донині вертаю крізь довгі роки
Туди, де дрімає минуле.
На березі річки стрімкої,
І дотики ніжні тремкої руки
У лозах порою нічною.
Тьмяніли і знов яскравіли зірки,
І шурхоти в тиші тонули, -
Донині вертаю крізь довгі роки
Туди, де дрімає минуле.
2026.10.14
23:17
“Ей, уваж мою чарку, бармене
Це мій дрінк, еге, це мій дрінк, гаразд
Доливай, до верху
Хтось має співати
Чи хто співатиме?
Хтось має співати, вірно?
Ну а що”
Це мій дрінк, еге, це мій дрінк, гаразд
Доливай, до верху
Хтось має співати
Чи хто співатиме?
Хтось має співати, вірно?
Ну а що”
2026.10.14
20:43
Ще ловить сонце хитрим неводом своїм
В’юнкі мальки облич ледь-ледь осінніх.
А риби хмар шубовсь у неба течії,
Вітри плетуть із трав човни старинні.
І птахи швидко літо бабине крадуть.
Полюють нас журба, страхи та холод.
А жовтень днів листки жене,
В’юнкі мальки облич ледь-ледь осінніх.
А риби хмар шубовсь у неба течії,
Вітри плетуть із трав човни старинні.
І птахи швидко літо бабине крадуть.
Полюють нас журба, страхи та холод.
А жовтень днів листки жене,
2026.10.14
19:35
Коли б то можна утаїть
В найглибшім серця сховку
І навіть ти не здогадалась,
Що стискує в один тугий пучок,
Від чого ні на мить позбутися не можу,
І кожне твоє слово, усміх, ласку,
І кожну мить буття твойого
Неподільно хочу взять собі...
В найглибшім серця сховку
І навіть ти не здогадалась,
Що стискує в один тугий пучок,
Від чого ні на мить позбутися не можу,
І кожне твоє слово, усміх, ласку,
І кожну мить буття твойого
Неподільно хочу взять собі...
2026.10.14
14:20
Не спіши у час важких прозрінь,
Як хвилина переплавить вічність.
Крізь важезну кригу сновидінь
Проривається забута вірність.
Не спіши. Впіймай за хвіст момент,
Феєрверк палкий і незабутній.
Не сльозливий, ніжний сентимент,
Як хвилина переплавить вічність.
Крізь важезну кригу сновидінь
Проривається забута вірність.
Не спіши. Впіймай за хвіст момент,
Феєрверк палкий і незабутній.
Не сльозливий, ніжний сентимент,
2026.10.14
12:08
щось написати я хотів
прийшла сусідка інна
і настрій елегійний мій
став радше мізогінним
феміна вжеж незгірша так
напевне це важливо
лібідо тут не при ділах
її цікавить пиво
прийшла сусідка інна
і настрій елегійний мій
став радше мізогінним
феміна вжеж незгірша так
напевне це важливо
лібідо тут не при ділах
її цікавить пиво
2026.10.14
11:19
Вірш «Кукувала зозуленька» Володимира Мацюцького (Мацуцького) — це сучасна патріотична поезія, написана в червні 2025 року та присвячена полеглим українським воїнам і пам'яті героїв. У творі переплітаються мотиви трагічної втрати, незламності та відсилки
2026.10.14
06:43
Не думав я, що чутиму колись
Виття сирен і вибухи "шахедів", -
Ще й дні з ночами так переплелись,
Що радощів прийдешніх не розгледіть.
Повсюди морок, втома і обман,
Який уперто убиває віру
У те, що здохне прОклятий тиран,
Або собі учинить харакір
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Виття сирен і вибухи "шахедів", -
Ще й дні з ночами так переплелись,
Що радощів прийдешніх не розгледіть.
Повсюди морок, втома і обман,
Який уперто убиває віру
У те, що здохне прОклятий тиран,
Або собі учинить харакір
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Гундарів (1955) /
Проза
Сім чудес ювіляра
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Сім чудес ювіляра
Отже, мені виповнилося 70 років!
З огляду на цю поважну цифру хотів би поділитися деяким нагромадженим досвідом. Можливо, він зацікавить когось із тих моїх читачів, хто лише наближається до такого далекого рубежу, який у дитинстві чи юності дорівнюється хіба що польоту на Марс. Пригадую, як розглядав світлини в настільній книжці батька про довгожителів: сивобороді вчені й письменники, зухвало посміхаючись в об‘єктив, рубали дрова чи сиділи, наче в теплій ванні, в ополонці…
Звичайно, вік - це річ надзвичайно індивідуальна, що залежить від багатьох факторів, узятих окремо і в сукупності: гени, екологія, умови праці, спосіб життя, особливості характеру тощо. Один полюбляє лікуватися, повністю покладаючись на людей у білих халатах, інший протягом усього життя самотужки відкриває в собі власні ресурси… Скажімо, мій дідусь прожив майже 75 років, ніколи не звертаючись до лікарів, не маючи навіть медичної картки у поліклініці. Навпаки, його дочка, моя мама, яка прожила 80 з невеличким гаком, майже щотижня навідувалася до медичних установ. Вона, маючи від природи гарне здоров‘я, цілими жменями знищувала пігулки різних кольорів від різних хвороб. На мої делікатні протести мама завжди відповідала з невинною посмішкою: «Нічого, не завадить!».
Одразу хочу попередити, що ці нотатки не претендують на роль якихось монументальних законів. Утім, буду дуже радий, якщо вони комусь допоможуть…
Таким чином, кілька хвилин вашої уваги!
1. МОЛИТВА
Кожен свій день я починаю з молитов. Для мене це передусім «Отче наш» і «Богородице Діво, радуйся». Є ще одна, яку я придумав сам - про Україну та її захисників, про моїх найрідніших та свої найзаповітніші мрії. У цій молитві ніколи не було прохань, навіть натяків, на щось приземлене, матеріальне - на посади, гроші, квартири…
2. ПОЕЗІЯ
Після молитов я обов‘зково читаю напам‘ять улюблені вірші або лише окремі строфи різних поетів. Кожен день має свою невеличку поетичну програму. Щоразу відчуваю духовну енергетику тих, хто складав ці божественні рядки.
Чуєте, які високі вібрації:
Вирощено і нищівно
над каменями і кущами
повітря заповнене щільно
душами і дощами?..
3. МУЗИКА
Вона супроводжує все моє життя. Коли мама вчилася на вокальному відділенні Київської консерваторії імені Петра Чайковського, оперна студія при цьому славетному закладі стала для мене справжнім дитячим садком…
Моє найулюбленіше - ясна річ, оперна музика і фортепіанні концерти, а також прогресив-рок та ембієнт.
День без музики втрачає для мене щось особисте, чутливе…
А найголовніша фігура тут - однозначно Йоганн Себастьян Бах.
4. ПОЗИТИВ
Після зарядки у будь-яку пору року виходжу на балкон і кажу:
-Доброго ранку, новий день!
-Доброго ранку, моє місто!
-Господи, дякую за життя!
Навіть після масованихх ракетних обстрілів, коли багряне від вибухів небо ось тільки починає світлішати…
Намагаюся відсторонюватися від образ, заздрощів і ревнощів, від всього того зла, що роз‘їдає душу і повертається бумерангом із новою руйнівною силою.
До речі, як стверджував сучасний український філософ Сергій Кримський, вид із балкона розширює твій горизонт, закутий стінами квартири.
Якщо бачу на вулиці гарну пані, одразу створюю її образ і майже закохуюся. Тут нічого нового не відкриваю - від часів Петрарки у цій інтимній сфері мало що змінилося…
5. РУХ
Тепер кілька слів про тіло.
Звичайно, у сімдесят не варто пробігати п‘ять кілометрів чи відтискатися сто разів!
Але деякі навантаження вкрай необхідні для підтримки вашого організму в належній формі.
Наприклад, я обов‘язково щодня зранку і ввечері роблю 8-10 присідань, кілька разів відтискаюся від підлоги і, за порадою тібетських ченців, здійснюю по квартирі прогулянку протягом п‘яти хвилин - знов-таки на початку і під кінець дня.
Не кажу вже про аксіому: не переїдати, не курити, не зловживати алкоголем!
6. ВОДА
Ще одна обов‘якова умова - вода. Або контрастний душ, або холодна ванна!
Кілька років займався моржуванням.
Питаю у лікарів: а взагалі це корисно чи шкідливо?
Терапевт відповідає: «Вам гарно? То й гарно!».
Уролог сумнівається, мовляв, небезпека для простати…
Окуліст застерігає: очі все ж таки…
Дерматолог: «А ви впевнені, що ця ополонка є екологічно прийнятною?».
Утім, щодо контрастного душу чи холодної ванни ніяких застережень я так і не почув.
7. ДЕРЕВО
У мене є улюблене дерево.
Під час прогулянки обов‘язково підходжу до своєї берізки й обіймаю її двома руками. За якусь мить відчуваю долонями неймовірно потужну теплу енергію…
Оце, напевно, найважливіші мої закони, які я сумлінно виконую і які, можливо, подарують вам, шановний мій співрозмовнику, ще не один день повноцінного життя!
Між іншим, десь років за десять планую доповнити ці нотатки. Але більше жодного слова про свої плани, щоби не розсмішити самі знаєте Кого…
Чисте небо -
Божа краса!
Що ще треба?
Сімдесят…
2025 рік
З огляду на цю поважну цифру хотів би поділитися деяким нагромадженим досвідом. Можливо, він зацікавить когось із тих моїх читачів, хто лише наближається до такого далекого рубежу, який у дитинстві чи юності дорівнюється хіба що польоту на Марс. Пригадую, як розглядав світлини в настільній книжці батька про довгожителів: сивобороді вчені й письменники, зухвало посміхаючись в об‘єктив, рубали дрова чи сиділи, наче в теплій ванні, в ополонці…
Звичайно, вік - це річ надзвичайно індивідуальна, що залежить від багатьох факторів, узятих окремо і в сукупності: гени, екологія, умови праці, спосіб життя, особливості характеру тощо. Один полюбляє лікуватися, повністю покладаючись на людей у білих халатах, інший протягом усього життя самотужки відкриває в собі власні ресурси… Скажімо, мій дідусь прожив майже 75 років, ніколи не звертаючись до лікарів, не маючи навіть медичної картки у поліклініці. Навпаки, його дочка, моя мама, яка прожила 80 з невеличким гаком, майже щотижня навідувалася до медичних установ. Вона, маючи від природи гарне здоров‘я, цілими жменями знищувала пігулки різних кольорів від різних хвороб. На мої делікатні протести мама завжди відповідала з невинною посмішкою: «Нічого, не завадить!».
Одразу хочу попередити, що ці нотатки не претендують на роль якихось монументальних законів. Утім, буду дуже радий, якщо вони комусь допоможуть…
Таким чином, кілька хвилин вашої уваги!
1. МОЛИТВА
Кожен свій день я починаю з молитов. Для мене це передусім «Отче наш» і «Богородице Діво, радуйся». Є ще одна, яку я придумав сам - про Україну та її захисників, про моїх найрідніших та свої найзаповітніші мрії. У цій молитві ніколи не було прохань, навіть натяків, на щось приземлене, матеріальне - на посади, гроші, квартири…
2. ПОЕЗІЯ
Після молитов я обов‘зково читаю напам‘ять улюблені вірші або лише окремі строфи різних поетів. Кожен день має свою невеличку поетичну програму. Щоразу відчуваю духовну енергетику тих, хто складав ці божественні рядки.
Чуєте, які високі вібрації:
Вирощено і нищівно
над каменями і кущами
повітря заповнене щільно
душами і дощами?..
3. МУЗИКА
Вона супроводжує все моє життя. Коли мама вчилася на вокальному відділенні Київської консерваторії імені Петра Чайковського, оперна студія при цьому славетному закладі стала для мене справжнім дитячим садком…
Моє найулюбленіше - ясна річ, оперна музика і фортепіанні концерти, а також прогресив-рок та ембієнт.
День без музики втрачає для мене щось особисте, чутливе…
А найголовніша фігура тут - однозначно Йоганн Себастьян Бах.
4. ПОЗИТИВ
Після зарядки у будь-яку пору року виходжу на балкон і кажу:
-Доброго ранку, новий день!
-Доброго ранку, моє місто!
-Господи, дякую за життя!
Навіть після масованихх ракетних обстрілів, коли багряне від вибухів небо ось тільки починає світлішати…
Намагаюся відсторонюватися від образ, заздрощів і ревнощів, від всього того зла, що роз‘їдає душу і повертається бумерангом із новою руйнівною силою.
До речі, як стверджував сучасний український філософ Сергій Кримський, вид із балкона розширює твій горизонт, закутий стінами квартири.
Якщо бачу на вулиці гарну пані, одразу створюю її образ і майже закохуюся. Тут нічого нового не відкриваю - від часів Петрарки у цій інтимній сфері мало що змінилося…
5. РУХ
Тепер кілька слів про тіло.
Звичайно, у сімдесят не варто пробігати п‘ять кілометрів чи відтискатися сто разів!
Але деякі навантаження вкрай необхідні для підтримки вашого організму в належній формі.
Наприклад, я обов‘язково щодня зранку і ввечері роблю 8-10 присідань, кілька разів відтискаюся від підлоги і, за порадою тібетських ченців, здійснюю по квартирі прогулянку протягом п‘яти хвилин - знов-таки на початку і під кінець дня.
Не кажу вже про аксіому: не переїдати, не курити, не зловживати алкоголем!
6. ВОДА
Ще одна обов‘якова умова - вода. Або контрастний душ, або холодна ванна!
Кілька років займався моржуванням.
Питаю у лікарів: а взагалі це корисно чи шкідливо?
Терапевт відповідає: «Вам гарно? То й гарно!».
Уролог сумнівається, мовляв, небезпека для простати…
Окуліст застерігає: очі все ж таки…
Дерматолог: «А ви впевнені, що ця ополонка є екологічно прийнятною?».
Утім, щодо контрастного душу чи холодної ванни ніяких застережень я так і не почув.
7. ДЕРЕВО
У мене є улюблене дерево.
Під час прогулянки обов‘язково підходжу до своєї берізки й обіймаю її двома руками. За якусь мить відчуваю долонями неймовірно потужну теплу енергію…
Оце, напевно, найважливіші мої закони, які я сумлінно виконую і які, можливо, подарують вам, шановний мій співрозмовнику, ще не один день повноцінного життя!
Між іншим, десь років за десять планую доповнити ці нотатки. Але більше жодного слова про свої плани, щоби не розсмішити самі знаєте Кого…
Чисте небо -
Божа краса!
Що ще треба?
Сімдесят…
2025 рік
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
