ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.21 22:54
* 209 *
похмурий вересневий день
докинь ще спалахів уяві
на ярмарку робочих тем
сенс розгортається безмежно
чому би ні що є то є
у цім житейськім поезійнім
топ-менеджер ти чи курєр
чарчину кави і до справи

Федір Паламар
2026.09.21 21:53
4. Начала
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому! До вас глаголю і вас поучаю, обраних і довершених, котрі живуть у світі. Не будьте причастниками Тьми і возведіть очі свої вгору, до Дому Світла. Відлучіть себе від злого заради блага, від гріхів із Дому Т

Юрко Бужанин
2026.09.21 17:28
***
Лежу. Та сон не йде мені –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.

І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –

Борис Костиря
2026.09.21 13:28
Повноводне озеро
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.

Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л

Володимир Бойко
2026.09.21 12:19
Думки на поверхні
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим. Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями. Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню. Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії. Руйн

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
* * *
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 3)
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
* 208 *
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Франко. Три жінки
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Гексакварки іще не відкриті
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Третій радянський голод 1946-1947 років
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
* * *
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
ЙОНА
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
"Оце б весні хвалу співати..."
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
Гарольд Барило (Genesis)
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 2)
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Охмуд Песецький (1993) / Проза

 Орлан
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують той механізм, який має працювати без збоїв.
Ти чекаєш активно, прискорюючи біг часу, і на цьому колі його обходиш. Два дні з новою обранкою майже нічого не важать за часовою шкалою Неба. Вони пролітають орланом. А в понеділок знову приземлює офіс. Увечері чекає квартира, недавно придбана, бо попередня була не в центрі. Ти отримав дивіденди, і тепер їх вистачає навіть на електромобіль. Це твоє місце, центр. І паркінг.
Бомбосховище твоєї вищої відсутності глибоке. У ньому теж є ті, кого ти радий бачити в домашніх капцях, але у твоїй власній вітальні.
Півдесятка годин повітряної тривоги – майже ніщо порівняно з тим чеканням, яке на тебе тисне з обох боків.
Америка незрівнянно далі. Одна з таких, куди їдуть по освіту й стажування, швидкісно недосяжна. Там нічого не робиться поквапно, то і твоє ще триває. Ти навчився чекати активно, і завтра робитимеш це більш професійно. Зможеш навіть приймати замовлення чекати за когось, кому бракує часу. Об'єднаєш чиїсь чекання і зробиш кожного трохи щасливішим. А своє щастя залишиш на потім.

2026





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2026-06-19 12:10:25
Переглядів сторінки твору 507
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.208 / 5.82)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.208 / 5.82)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.09.09 19:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-06-19 12:55:03 ]
Я бачу в цьому ескізі неоромантичні тенденції.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Охмуд Песецький (Л.П./М.К.) [ 2026-06-19 13:32:55 ]
Може бути. Гречно дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2026-06-19 17:52:23 ]
• У цьому ескізі можна бачити, як Ви пропонуєте читачеві нетривіальну інверсію часу. Чекання тут постає не як пасивний стан, а як особлива форма діяльності, майже професія майбутнього. Тут, IMHO, навмисно зіставлені міфологічні й культурні маркери — мойр, Кайроса, Гамлета — із прагматичною дисципліною сучасної людини, яка не рахує хвилин, а обслуговує механізм власної долі.
• Образ орлана виконує роль центральної метафори тексту. Він уособлює здатність людської свідомості миттєво долати простори й часові відстані, тоді як буденність знову й знову повертає героя до офісу, квартири, дивідендів і тривог. Саме на цьому контрасті між небесною перспективою та земною логістикою вибудовується внутрішня драматургія твору.
• Особливої уваги заслуговує фінальний парадокс: герой готовий узяти на себе чужі чекання, ніби акумулюючи час інших людей, але власне щастя відкладає на невизначене потім. У цьому можна побачити іронічну притчу про людину XXI століття, яка навчилася ефективно керувати всім, окрім найголовнішого — моменту, коли слід перестати чекати й почати жити.

Текст функціонує як медитація над антропологією чекання, де екзистенційний вимір непомітно переходить у соціально-економічний, а приватна біографія розчиняється в метафізиці відкладеного щастя.
З повагом, Ю.С.

Більш фахові рецензії замовляйте, як я казав і раніше, в пиріжкарів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Охмуд Песецький (Л.П./М.К.) [ 2026-06-19 22:54:22 ]
Ви пишете лімерики, і тому тверезо дивитесь на парадокси, які не такі вже й дивні.
Ґречно дякую за серйозний коментар, як і домовлялись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-06-20 13:12:27 ]
Пане Юхиме, із таким фаховим рівнем Вам треба писати літературознавчі статті до часописів і захищати не тільки кандидатську, але й докторську.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2026-06-20 14:28:38 ]
Дякую на доброму слові.
Мені здається, що заслуга передусім авторська. Коли твір має таку внутрішню конструкцію, що образи підтримують одне одного, а підтекст не випадковий, аналіз значною мірою складається сам. Рецензентові залишається не вигадувати смисли, а побачити ті, що вже закладені.
Інша річ, коли доводиться працювати у складі журі. Там перед тобою не один текст, а сотні. І кожен існує майже без контексту. Ти не знаєш, що автор писав раніше, у чому його справжня сила, над чим він працює роками. Можливо, конкурсний твір випадковий для нього, а можливо, навпаки, є вершиною його нинішнього етапу.
Тоді поруч опиняються дебютанти й досвідчені автори, юніори й зубри, і оцінювати доводиться не стільки творчу біографію, скільки конкретний текст. Це вже зовсім інша відповідальність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2026-06-19 22:04:51 ]



ох, можливо Ви не знаєте, що таке чекати в ПриватБанку милості, якої не буде,
відстоюючи дні за днями чергу за чергою
і тривога, і всіх виганяють одразу

а якась підпенсійного віку хуна бігає туди-сюди, курить & курить
а потім ще заявляє, мовляв, ощадбанк за рогом пропускає по одному, тимчасом




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Охмуд Песецький (Л.П./М.К.) [ 2026-06-19 23:05:28 ]
Дивлячись на те, хто за чим прийшов. Кредити швидко не надаються. Мої клієнтські запити такі, що не я чекаю, а вони.
Черга хвилюється і на хвіст поглядами вказує, гадаючи, що знайшла молодшого.
Ґречно дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
хома дідим (Л.П./М.К.) [ 2026-06-20 09:27:13 ]
Америка це про мрії, символи, небувальщину, і вона може бути різною; так, чому би не політ, парадоксально, безкрило, характер проти характеру; і що взагалі являє собою життя?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Охмуд Песецький (Л.П./М.К.) [ 2026-06-20 16:39:10 ]
Америка стала для нас не лише символом мрії, а й розлуки. Можливо, не тимчасової. Але, якщо чесно, життя й складається з таких відстаней і таких очікувань.
Ґречно дякую. Відчуваю співчуття.