Полюбляє казочки Трамп розповідати,
Як уміє ворогів він перемагати,
Як він війни зупиня, лише кліпне оком.
В Україні не спинив, правда іще поки,
Хоч за добу обіцяв… Але так буває…
Ще й путінські казочки слухать полюбляє.
Потім переповіда і вірить при тому:
Не казочку розповів – щиру правду йому.
Жде, щоб Путін переміг, все робить для того.
Та до Путіна ніяк не йде перемога.
Як подзвонить Путін, то Трамп його питає:
- Вже, Вольодя переміг? Я ж дуже чекаю.
А Володя щось йому на вуха навіша,
Що ось-ось, що кілька днів почекати лише.
Вже би в Києві він був та якісь дрібниці
Заважають увесь час зайти до столиці.
Вже би, каже, Київ взяв він за три години,
Але клятий генерал у невдачі винен.
Коли ото в перший день танки наступали,
То у Києві вони уже б бути мали,
Якби мчали по шосе… Генерал той клятий
Вирішив, що навпростець швидше набагато
Та й послав через поля. Забув геть, що злива
Заливала перед тим дороги і ниви.
І застрягли танки ті, мов в пісках сипучих.
Лише дарма двигуни доводилось мучить.
- А ти, Дональде, поміг хохлам отим клятим.
«Джавеліни» нащо ти вирішив їм дати?
Тим десятком, що ви їм колись «відвалили»,
Вони танки всі мої в полі попалили.
Так, що, Дональде, ти сам винен, зрозуміло,
Що ми досі цю війну виграть не зуміли.
Отож, казочку оцю із розумним видом
Нещодавно в інтерв’ю Трамп усім повідав.