Коли упаде тінь
на порозі змін,
ото буде файно.
Тоді настане день,
той великий день,
світло надзвичайне.
Та й завіє дим,
залунає дзвін,
оніміє тіло.
Тоді кому літать,
а кому чекать,
кому у підпілля.
Ясени-сини,
сині восени,
стануть в далі невблаганні.
Прилетить херувим,
візьме тебе він
у прозорі крила.
Зливи і слова,
сльози і діла,
і тебе нема -
то вітер в полі віє.
Потім прийдуть бики,
кати і менти -
гади безнадійні.
Ящури-щури,
вори-вороги,
кольорові комерційні.
Будуть понукать,
штрикать і смоктать,
але ти не бійся,
Бо тебе нема,
вже тебе нема,
ти - не ти,
а в небі синьому - синиця.
Раки і роки,
кроки і круки
сунуть по нозі, по Душі.
А чому не ми,
а чому не ти,
виєм дикі нетямущі.
Віко глухаря,
сльози омуля,
вийди - я навчу літати.
Будеш ти літать,
мов у небі Шатл,
ти не ти,
а в небі риса.
Світ марить.
You look around!