Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.17
19:19
Скільки було тих «героїв» всілякого штибу,
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив
2026.09.17
16:48
Цей светрик червоний я бачу у снах,
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.
Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.
Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..
2026.09.17
15:22
Згадай мене у білосніжнім січні,
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...
2026.09.17
12:57
Жінка завжди дивиться на обрій,
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.
Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.
Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій
2026.09.17
11:16
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),
2026.09.17
10:39
Я жодної ілюзії у світу не просив,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.
Я жодної ілюзії не цінував,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.
Я жодної ілюзії не цінував,
2026.09.17
08:51
хто бачив світ, примружуючи очі,
той не забуде, як згасає день,
коли його пополудні лоскоче
сліпа нудьга, співаючи пісень.
давно все передбачено за нас
в минулому... тепер... і повсякчас.
той не забуде, як згасає день,
коли його пополудні лоскоче
сліпа нудьга, співаючи пісень.
давно все передбачено за нас
в минулому... тепер... і повсякчас.
2026.09.17
06:19
Втекти б звідсіль від обстрілів щоденних,
Втекти б скоріш і не іти назад
У ці місця здавен благословенні
Громами безкінечних канонад.
Податися б кудись і пережити
Біду поодаль в тиші та теплі,
А не страхатися несамовито
Тут стогонів стражденної зем
Втекти б скоріш і не іти назад
У ці місця здавен благословенні
Громами безкінечних канонад.
Податися б кудись і пережити
Біду поодаль в тиші та теплі,
А не страхатися несамовито
Тут стогонів стражденної зем
2026.09.16
23:43
заманулося приблуді
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши
2026.09.16
21:49
Спека безглузда розпечене місто тримає в лещатах.
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.
Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.
Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни
2026.09.16
18:50
А вересень, мов злодій,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,
2026.09.16
17:31
Дубова карета та пара волів —
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?
Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?
Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,
2026.09.16
16:34
І
Закони – альфа і омеґа
конституційності, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про барdак.
Та не сміємося наразі,
бо наші буки та ази:
Закони – альфа і омеґа
конституційності, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про барdак.
Та не сміємося наразі,
бо наші буки та ази:
2026.09.16
14:45
Нашіптує безсоння повсякчас
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.
Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.
Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —
2026.09.16
14:00
Безкрила осінь, безвиїзна осінь.
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі
2026.09.16
13:37
Відрахунок ведеться на долі секунди.
Щось повинно відбутися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.
Щось повинно відбутися. Маятн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Щось повинно відбутися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.
Щось повинно відбутися. Маятн
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Фрашки 4
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Фрашки 4
ПРОФЕСІЙНА ТАЄМНИЦЯ
Не натякає й близько,
Звідки взяв роги, – чортисько.
ЛОГІКА
Хто відміня хід одвічний порядку –
Мав би ката повісить спочатку.
ХОЧА
Хоча від камери був порятований,
Та сон від грат став дегратований.
НЕСПОДІВАНА ДУМКА
Чи дірка велика зіяла б у небі,
Якби світ остався, о Земле, без тебе?
ПОМІЖ ЛЮДЕЙ
Людино, ти не єдина,
На розі он там, за домом
Чекає тебе людина,
І теж не одна. З ломом.
ДИВНА РІЧ
Як сморід йшов, завжди
Дивувавсь я: усюди
Ніхто не цікавивсь: “Куди?”–
“Звідки?” – питали люди.
ПРО УСПІХ
До успіху в декого ставлення необачне:
Становище значне проміняв на двозначне.
ПРО ВЕРТКОГО
В руках був щойно і вже зник.
Скоріше мило і рушник!
СОРОЧКА БЛИЖЧЕ ДО ТІЛА
Старому прислів’ю новим стать кортіло:
“Коли без сорочки, до тіла ближче тіло.”
ПРО НАШІ ЛІТЕРАТУРНІ ДИСКУСІЇ
“Вибирайте собі п’єдестали!”–
І сваритись в ту ж мить перестали.
ХТО?
Хто з двох: кіт чи миша
Більш хотів, щоб була тиша?
ЛЮДСЬКЕ ЖИТТЯ
Життя почав із пелюшок,
Його закінчив – з подушок.
А в інший час здавалось:
Чи то світало, чи то смеркалось?
ПРО МЕТОДИ
Хитрі в течію пірнали,
Найхитріші ж – обминали.
САМІ ШУКАЙТЕ
Пошуки інтуїції
Не доручайте поліції.
БУВАЄ
Буває, що й Торквемади
Не можуть собі дать ради.
ПРО ДОБРЕ ВИХОВАННЯ
Біда, як добре вихований хам
Зустрінеться десь наодинці вам.
ПОРАДА
При сварці слід забрало піднімать,
Щоб вам не заважало ще й плювать.
ЕПІТАФІЯ НАДІЇ
Ось тут вона,
Вже здійснена.
ОПТИМІСТИЧНА ФРАШКА
Для кожного осла
Десь травка вже зросла.
ПРО ЛИХОДІЇВ
І що тільки не крадуть лиходії!
Навіть ідеї в дії.
Не натякає й близько,
Звідки взяв роги, – чортисько.
ЛОГІКА
Хто відміня хід одвічний порядку –
Мав би ката повісить спочатку.
ХОЧА
Хоча від камери був порятований,
Та сон від грат став дегратований.
НЕСПОДІВАНА ДУМКА
Чи дірка велика зіяла б у небі,
Якби світ остався, о Земле, без тебе?
ПОМІЖ ЛЮДЕЙ
Людино, ти не єдина,
На розі он там, за домом
Чекає тебе людина,
І теж не одна. З ломом.
ДИВНА РІЧ
Як сморід йшов, завжди
Дивувавсь я: усюди
Ніхто не цікавивсь: “Куди?”–
“Звідки?” – питали люди.
ПРО УСПІХ
До успіху в декого ставлення необачне:
Становище значне проміняв на двозначне.
ПРО ВЕРТКОГО
В руках був щойно і вже зник.
Скоріше мило і рушник!
СОРОЧКА БЛИЖЧЕ ДО ТІЛА
Старому прислів’ю новим стать кортіло:
“Коли без сорочки, до тіла ближче тіло.”
ПРО НАШІ ЛІТЕРАТУРНІ ДИСКУСІЇ
“Вибирайте собі п’єдестали!”–
І сваритись в ту ж мить перестали.
ХТО?
Хто з двох: кіт чи миша
Більш хотів, щоб була тиша?
ЛЮДСЬКЕ ЖИТТЯ
Життя почав із пелюшок,
Його закінчив – з подушок.
А в інший час здавалось:
Чи то світало, чи то смеркалось?
ПРО МЕТОДИ
Хитрі в течію пірнали,
Найхитріші ж – обминали.
САМІ ШУКАЙТЕ
Пошуки інтуїції
Не доручайте поліції.
БУВАЄ
Буває, що й Торквемади
Не можуть собі дать ради.
ПРО ДОБРЕ ВИХОВАННЯ
Біда, як добре вихований хам
Зустрінеться десь наодинці вам.
ПОРАДА
При сварці слід забрало піднімать,
Щоб вам не заважало ще й плювать.
ЕПІТАФІЯ НАДІЇ
Ось тут вона,
Вже здійснена.
ОПТИМІСТИЧНА ФРАШКА
Для кожного осла
Десь травка вже зросла.
ПРО ЛИХОДІЇВ
І що тільки не крадуть лиходії!
Навіть ідеї в дії.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
