Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.03
01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
2025.12.02
22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
2025.12.02
22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
2025.12.02
21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
2025.12.02
20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
2025.12.02
14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
2025.12.02
12:01
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
2025.12.01
23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
2025.12.01
12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
2025.12.01
11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
2025.12.01
09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
2025.12.01
09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
2025.12.01
08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
2025.12.01
08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
2025.10.29
2025.10.27
2025.10.20
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Фрашки 5
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Фрашки 5
ОГОЛОШЕННЯ
Каса
Запрошує на роботу царя Мідаса.
ПОРАДА
Для рани, щоб не відчувати біль,
Найкращий засіб – Аттики сіль.
НЕ ОДНЕ І ТЕ Ж
Навіть якщо збираються одні дурні,–
Одні з них справжні, інші ж – літературні.
ПРО ЗНАВЦІВ
Найкраще божі помисли нерідко
Не ангел знає, а чортяка-дідько.
ПРО НАС ТРЬОХ
Коли залишаюся сам із собою,
До них придивляюсь: цікаві обоє.
ПРАВОТА ФІЗИКИ
Такого буть не може принципово:
Щоб падать з п’єдестала поступово.
НЕ СКЛЕЇШ
Не лялька –
Ідеї ж:
Розбились –
Не склеїш.
ДОРОГОВКАЗИ
Усі дороги ведуть до Риму,
Й по кожній можна проїхать мимо.
ОСТАННІ ВІСТІ
Живі ще Сім та Іафет. А Хам? Що з цим?–
Живий, та носить псевдонім: вже Антисім.
ПРО ІДЕЇ
То смеркається, то знову стає світліше:
І щораз в новім світлі ідеї видно чіткіше.
ПРО ПАНЕГІРИКИ
Ох, не один вчорашній панегірик
Сьогодні підписав би лиш сатирик.
ПРО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
З усього каміння лавини
Жоден не відчуває провини.
ПРО ЕПОХИ
В одні епохи
Дні коротші трохи,
А в інші – навпаки:
Коротші ночі таки.
СПЕЦИФІКА ГОРЛА
Якщо без зітхання,
То і в сміху не те звучання.
ПОРТРЕТ ПОЕТА
З віршів постає його власна подоба:
Рот лестивий. Ніс гордий. На жаль, нема лоба.
СПОМИН
Згадаєш і друзів колишніх, і давні часи...
В живих вже немає: в чинах, при посадах усі.
ПРО ПАПУГ
Як правило, на устах у папуг
Слівця не господарів, а їхніх слуг.
НАРЕШТІ
Для м’ясника і воли – збулось нарешті!–
Ні в чому не гірші від бичків решти.
РАДІСТЬ І СМУТОК
Що в гулівера, що в ліліпута –
Одного розміру і радість, і смута.
ЧАС КРОКУЄ ВПЕРЕД
Роки, карбуючи кроки, йдуть вперед, мов солдати,
Залишаючи від мокрих справ одні сухі дати.
Каса
Запрошує на роботу царя Мідаса.
ПОРАДА
Для рани, щоб не відчувати біль,
Найкращий засіб – Аттики сіль.
НЕ ОДНЕ І ТЕ Ж
Навіть якщо збираються одні дурні,–
Одні з них справжні, інші ж – літературні.
ПРО ЗНАВЦІВ
Найкраще божі помисли нерідко
Не ангел знає, а чортяка-дідько.
ПРО НАС ТРЬОХ
Коли залишаюся сам із собою,
До них придивляюсь: цікаві обоє.
ПРАВОТА ФІЗИКИ
Такого буть не може принципово:
Щоб падать з п’єдестала поступово.
НЕ СКЛЕЇШ
Не лялька –
Ідеї ж:
Розбились –
Не склеїш.
ДОРОГОВКАЗИ
Усі дороги ведуть до Риму,
Й по кожній можна проїхать мимо.
ОСТАННІ ВІСТІ
Живі ще Сім та Іафет. А Хам? Що з цим?–
Живий, та носить псевдонім: вже Антисім.
ПРО ІДЕЇ
То смеркається, то знову стає світліше:
І щораз в новім світлі ідеї видно чіткіше.
ПРО ПАНЕГІРИКИ
Ох, не один вчорашній панегірик
Сьогодні підписав би лиш сатирик.
ПРО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
З усього каміння лавини
Жоден не відчуває провини.
ПРО ЕПОХИ
В одні епохи
Дні коротші трохи,
А в інші – навпаки:
Коротші ночі таки.
СПЕЦИФІКА ГОРЛА
Якщо без зітхання,
То і в сміху не те звучання.
ПОРТРЕТ ПОЕТА
З віршів постає його власна подоба:
Рот лестивий. Ніс гордий. На жаль, нема лоба.
СПОМИН
Згадаєш і друзів колишніх, і давні часи...
В живих вже немає: в чинах, при посадах усі.
ПРО ПАПУГ
Як правило, на устах у папуг
Слівця не господарів, а їхніх слуг.
НАРЕШТІ
Для м’ясника і воли – збулось нарешті!–
Ні в чому не гірші від бичків решти.
РАДІСТЬ І СМУТОК
Що в гулівера, що в ліліпута –
Одного розміру і радість, і смута.
ЧАС КРОКУЄ ВПЕРЕД
Роки, карбуючи кроки, йдуть вперед, мов солдати,
Залишаючи від мокрих справ одні сухі дати.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
