ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.09.17 19:19
Скільки було тих «героїв» всілякого штибу,
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив

Юрко Бужанин
2026.09.17 16:48
Цей светрик червоний я бачу у снах,
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.

Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..

Артур Курдіновський
2026.09.17 15:22
Згадай мене у білосніжнім січні,
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...

Борис Костиря
2026.09.17 12:57
Жінка завжди дивиться на обрій,
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.

Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій

Сергій Губерначук
2026.09.17 11:16
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),

Артур Сіренко
2026.09.17 10:39
Я жодної ілюзії у світу не просив,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.

Я жодної ілюзії не цінував,

Вячеслав Руденко
2026.09.17 08:51
хто бачив світ, примружуючи очі,
той не забуде, як згасає день,
коли його пополудні лоскоче
сліпа нудьга, співаючи пісень.

давно все передбачено за нас
в минулому... тепер... і повсякчас.

Віктор Кучерук
2026.09.17 06:19
Втекти б звідсіль від обстрілів щоденних,
Втекти б скоріш і не іти назад
У ці місця здавен благословенні
Громами безкінечних канонад.
Податися б кудись і пережити
Біду поодаль в тиші та теплі,
А не страхатися несамовито
Тут стогонів стражденної зем

хома дідим
2026.09.16 23:43
заманулося приблуді
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши

Олена Балера
2026.09.16 21:49
Спека безглузда розпечене місто тримає в лещатах.
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.

Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни

Ольга Садкова
2026.09.16 18:50
А вересень, мов злодій,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,

Вячеслав Руденко
2026.09.16 17:31
Дубова карета та пара волів —
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?

Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,

Ігор Шоха
2026.09.16 16:34
                  І
Закони – альфа і омеґа
конституційності, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про барdак.
Та не сміємося наразі,
бо наші буки та ази:

Тетяна Левицька
2026.09.16 14:45
Нашіптує безсоння повсякчас
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.

Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —

Світлана Пирогова
2026.09.16 14:00
Безкрила осінь, безвиїзна осінь.
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі

Борис Костиря
2026.09.16 13:37
Відрахунок ведеться на долі секунди.
Щось повинно відбутися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.

Щось повинно відбутися. Маятн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Марач (1955) / Вірші / Із Станіслава Єжи Лєца

 Станіслав Єжи Лєц Фрашки 6
ПРО СТРУНИ

Влада вручає співцям позолочені ліри.
В них струн багато, лиш нема одної – сатири.

БЕЗСИЛА Й САТИРА

Шмагать сатирою? Ось цих? Це ж протиріччя:
Як в рило заїхать морді, що не має обличчя?

ГОРДА ФРАШКА

Фрашок наймініатюрніші пляшечки
Наших днів найвірніш збережуть запашки.

ЧЕРЕЗ РОКІВ СТО

Коли внук поета через років сто
До внука цензора зайде, сусіда,
Цікаво було б знати, першим хто
В розмові згадає покійного діда?

ВИ ВЖЕ ЙОМУ ПРОБАЧТЕ!

Був людиною в старомодному штибі:
Свинства робив, та не за гроші й не за “спасибі”.

ПРО ДУРІСТЬ

Дурість не в будь-якій ері
Живе в одній і тій же Абдері.

НА 50-РІЧЧЯ БУКВАРЯ ФАЛЬСЬКОГО

Я радий сьогодні у цьому вітанні
Фальського твору примножить похвали:
Для багатьох, нині вправних в писанні,
Ця книга – єдина, яку прочитали.

ГВАРДІЯ

Пригадую фразу (десь у пісні співається):
Не відступає гвардія – вона просувається.

ПРО КАЗАНОВУ

Скульпторе, як би ліпив ти статую Казанови?–
Звично, лиш фіговий листок я б замінив на лавровий.

ЩАСЛИВИЙ

Покійник щасливий – він не переймається,
Вірячи: якось і так все владнається.

РІЗНИЦЯ

Якщо найманий вбивця – зніміть експертизу:
Зверху платили чи знизу?

ПРО ВІРУ

Нерідко вірі приносять в жертву
Її ж саму, але вже мертву.

ДИВНИЙ КЛІМАТ

Холодно – мерзнуть руки і вуха,
А дихать нічим – така задуха!

ЕПІТАФІЯ ВЕСТАЛЦІ

Кожному тіло давала,
Щедра була – визнать мушу.
Й от його майже не стало,
Вже, щоб давать щось, не мала –
То ж віддала богу душу.

МАЙЖЕ ПРАВИЛО

Як тільки від негод оригінал
Пом’явсь, порвавсь і втратив номінал,–
Одразу ж чепурний, неначе фат,
Його замінює фальсифікат.

РАНТЬЄ ІДЕЇ

Забув колишні прецеденти,
Не до протесту вже й бунтарства.
Тепер живе він на проценти
Із “Капіталу” Карла Маркса.

ЛІНГВИСТИКА

В нас мови розбещеність на кожній сторінці:
Як тільки побачення – так чомусь наодинці.

ОЧЕВИДНЕ

Щоб євнух нам представ, в чім народила мати,
Йому слід мужність чоловічу мати.

НАЇВНІСТЬ

Оскільки лесті не терпів ніколи,
Гукнув придворним: “А король то голий!”
На мене цикнули: “Наївних проганяєм.
Замовкни, дурню! Ми й самі це знаєм.”




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-02-13 17:52:52
Переглядів сторінки твору 1966
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.555 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.493 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.717
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.07.02 19:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Марач (М.К./М.К.) [ 2008-02-13 17:55:04 ]
Примітки

Абдера – місто в Древній Греції; дурість його жителів стала сюжетом багатьох анекдотів.
Казанова Джованні Джакомо (1725–1798) – італійський письменник, прославився численними любовними і авантюрними пригодами.
Весталка – у Стародавньому Римі жриця богині домашнього вогнища Вести; обиралися з дівчаток, що давали обітницю цнотливості на наступні 30 років, порушення якої каралось смертю.
Рантьє – людина, що живе за рахунок доходів від цінних паперів або на проценти від капіталу, що передається в позику.