ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Марач (1955) / Вірші / Із Станіслава Єжи Лєца

 Станіслав Єжи Лєц Фрашки 6
ПРО СТРУНИ

Влада вручає співцям позолочені ліри.
В них струн багато, лиш нема одної – сатири.

БЕЗСИЛА Й САТИРА

Шмагать сатирою? Ось цих? Це ж протиріччя:
Як в рило заїхать морді, що не має обличчя?

ГОРДА ФРАШКА

Фрашок наймініатюрніші пляшечки
Наших днів найвірніш збережуть запашки.

ЧЕРЕЗ РОКІВ СТО

Коли внук поета через років сто
До внука цензора зайде, сусіда,
Цікаво було б знати, першим хто
В розмові згадає покійного діда?

ВИ ВЖЕ ЙОМУ ПРОБАЧТЕ!

Був людиною в старомодному штибі:
Свинства робив, та не за гроші й не за “спасибі”.

ПРО ДУРІСТЬ

Дурість не в будь-якій ері
Живе в одній і тій же Абдері.

НА 50-РІЧЧЯ БУКВАРЯ ФАЛЬСЬКОГО

Я радий сьогодні у цьому вітанні
Фальського твору примножить похвали:
Для багатьох, нині вправних в писанні,
Ця книга – єдина, яку прочитали.

ГВАРДІЯ

Пригадую фразу (десь у пісні співається):
Не відступає гвардія – вона просувається.

ПРО КАЗАНОВУ

Скульпторе, як би ліпив ти статую Казанови?–
Звично, лиш фіговий листок я б замінив на лавровий.

ЩАСЛИВИЙ

Покійник щасливий – він не переймається,
Вірячи: якось і так все владнається.

РІЗНИЦЯ

Якщо найманий вбивця – зніміть експертизу:
Зверху платили чи знизу?

ПРО ВІРУ

Нерідко вірі приносять в жертву
Її ж саму, але вже мертву.

ДИВНИЙ КЛІМАТ

Холодно – мерзнуть руки і вуха,
А дихать нічим – така задуха!

ЕПІТАФІЯ ВЕСТАЛЦІ

Кожному тіло давала,
Щедра була – визнать мушу.
Й от його майже не стало,
Вже, щоб давать щось, не мала –
То ж віддала богу душу.

МАЙЖЕ ПРАВИЛО

Як тільки від негод оригінал
Пом’явсь, порвавсь і втратив номінал,–
Одразу ж чепурний, неначе фат,
Його замінює фальсифікат.

РАНТЬЄ ІДЕЇ

Забув колишні прецеденти,
Не до протесту вже й бунтарства.
Тепер живе він на проценти
Із “Капіталу” Карла Маркса.

ЛІНГВИСТИКА

В нас мови розбещеність на кожній сторінці:
Як тільки побачення – так чомусь наодинці.

ОЧЕВИДНЕ

Щоб євнух нам представ, в чім народила мати,
Йому слід мужність чоловічу мати.

НАЇВНІСТЬ

Оскільки лесті не терпів ніколи,
Гукнув придворним: “А король то голий!”
На мене цикнули: “Наївних проганяєм.
Замовкни, дурню! Ми й самі це знаєм.”




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-02-13 17:52:52
Переглядів сторінки твору 1900
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.555 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.493 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.717
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.07.02 19:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Марач (М.К./М.К.) [ 2008-02-13 17:55:04 ]
Примітки

Абдера – місто в Древній Греції; дурість його жителів стала сюжетом багатьох анекдотів.
Казанова Джованні Джакомо (1725–1798) – італійський письменник, прославився численними любовними і авантюрними пригодами.
Весталка – у Стародавньому Римі жриця богині домашнього вогнища Вести; обиралися з дівчаток, що давали обітницю цнотливості на наступні 30 років, порушення якої каралось смертю.
Рантьє – людина, що живе за рахунок доходів від цінних паперів або на проценти від капіталу, що передається в позику.