ПРО ПРАВДИВІСТЬ

Брехня хай не хизується спадковістю правдивою:
Звісно, і дівка продажна була колись дівою.

ПРО ПОЧУТТЯ ТОВАРИСЬКОСТІ

Вольтера томик чом би й не купити? –
Колезі завжди радий підсобити.

ПОЛЕГШЕННЯ

Зітхнула з полегшенням Етика:
Хай править тепер Кібернетика!

ПАРАДОКС

Вертаюсь у думці до цього вже вкотре,
Застрявши колись на одному питанні:
Ну чому, на жаль, і останній непотріб,
Шкода, та непотріб іще не останній?

ПОРТРЕТ ПИСЬМЕННИКА

“Він вплив значний справляв на покоління.”
Уточнюю: швидше не вплив, а розтління.

ПРО ГРАФОМАНІЮ

Зараз, в словеснім потопі, хто ціну слів краще знає?
Мабуть, те дівча на пошті, що телеграми приймає.

КРУЖНИЙ ШЛЯХ

Думки, що заборонені для лету,
Приходять в голову поету.

САТИРИКАМ

Хочеш опльовувать? Спробуй: лева – в савані,
Де у нього – лігво, а в тебе – лиш хижка.
Негарно опльовувать лева, як сидиш на дивані,
А він – лишень килимок біля ліжка.

ВОРОГАМ САТИРИ

Ти посміховищем як був, так і остався,
Хоч затулить всі дзеркала старався –
Та ранком у росинках проступило
Твоє криве й таке потішне рило.

ВИПРОБУВАННЯ

Як гинуть всі кумири? –
Під різкою сатири.

ПІДОЗРІЛИВІСТЬ

“Пиши,– мені кажуть,– байки про тварин,
Зрівняйся з Езопом у цім ремеслі.”–
“Е ні, результат був би той же, один:
Людину розгледіли б навіть в ослі.”

ПРО ФРАШКУ

Ви мене запитуєте: “Сташек,
З дерева пізнання ти струсив стільки фрашок,
Чому ж не заглибишся в корінь, в поему?”
У відповідь по-німецьки зітхну на цю тему:
“Aus meinen grossen Schmerzen mach ich die kleinen
.....Lieder.”
Мабуть, цю пісеньку Гейне із серця мого видер.

АНКЕТА

Що відповів би, якби спитало око недремне
(Й відніс би до чого – доблестей чи пороку):
Чи дививсь коли-небудь у вічко тюремне,
І якщо так – то з якого боку?

ПРО АВТОМАТИЗМ

Доведено все до автоматизму в ньому,
Замкненому в схем механічній сфері:
Він і відкривається тільки собі самому,
Та й то лиш, як зачинені усі двері.

МУЗА СЛЬОЗАМ НЕ ВІРИТЬ

Муза сльозам не вірить,
Як і всі, причетні до влади.
То ж відчай графомана не змірять,
Що вмира без її розради.

ДІДИ І СУСАННА

Діди підглядали за Сусанною в купальні:
“Ми лиш зір так тренуєм, ми не аморальні.”

ВАЖКО ПОРІВНЮВАТЬ

Тому, хто із ритмом епохи в ладу,
Ні з чим порівнювать власну ходу.