ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Лесь Коваль
2026.02.09 21:55
Ми колись перестрінемось поглядом
в центрі міста твого серед натовпу
мимовільно, побіжно і поквапом.
Я дивитимусь пильно й не знатиму
звідки мчиш і куди повноводною
провесінньою чистою річкою.
Милуватимусь літньою вродою
і душею, що сонцем відсвіч

Володимир Бойко
2026.02.09 21:19
Кому бракує друзів – вишукує ворогів. У московській мові слова «братство» і «рабство» пишуться по-різному, але сприймаються однаково. Невчасно подана до обіду ложка може обернутися ложкою дьогтю. Московському баранові Золотих воріт не бачити.

Іван Потьомкін
2026.02.09 21:09
Заграйте, Маестро Перельмане ,
Щось із Сарасате .
А поки ви настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту у диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на Перельмана.
Я зн

Олександр Буй
2026.02.09 20:59
Він приречено жив, бо давно розумів,
Що горітиме вперше й востаннє,
І собою вогонь запалити хотів
Неземного святого кохання.

А у неї із кременя серце було –
Почуття їй були незнайомі.
Що горіння для неї? Воно – ремесло,

Віктор Насипаний
2026.02.09 19:14
У село на місяць бабці
З міста син привіз онука.
Щоб привчить його до праці,
Бо село -то добра штука.

А малий – у телефоні,
Не піде нізащо з хати.
Що йому корова, свині?

Сергій Губерначук
2026.02.09 16:51
Ївґа горлала на третій день весілля
так – ніби їй всипали п’яного зілля:
«Так, немає обручки! Не-ма-є!!
Вона вислизнула, а де – не знаю!
Вона розбилася й десь закотилася!..»
Тут Ївдю й кинув до льоху пан Тодорош:
«О-ось тобі наша весільна подорож!!!

Ярослав Чорногуз
2026.02.09 16:39
Вись розчулила весною,
Навіть крізь холодне скло,
Сяєва голубизною
Творить голубине тло.

Фіанітом пречудово
Спалахнув небесний цвіт.
І шаленствами любові

Марія Дем'янюк
2026.02.09 14:24
«Служу Україні!» — від віку й донині
Слова ці лунають і серце діймають.
«Служу Україні!» — їй, неньці єдиній.
Міцне в нас коріння, родюче насіння.
Традиції, мова, батьків заповіт —
Основа держави на тисячі літ.
Пильнуймо зірко, тримаймося стійко.
Б

Тетяна Левицька
2026.02.09 14:06
В червоній сукні жінка чарівна,
Іще не осінь, та вже не весна.
Красиві форми і смарагд очей
Непересічних зваблюють людей.
Одним здається, що таких кобіт
Гойдає у долонях цілий світ.
Співають херувими в небесах,
Дарує лебедині крила птах.

Микола Дудар
2026.02.09 10:39
Відтепер і дотепер
Маю сотню зауважень.
Свідки поруч — власний нерв.
Правда, він без повноважень.

Є двигун, і є штовхач…
Є кажись, дивлюсь, предтеча:
Після неї знову плач —

Борис Костиря
2026.02.09 10:36
Мовчання, мов кактус в пустелі німій,
Родилося після словесних завій.
Мовчання, мов крапка в поемі життя,
Що скине з вершини в степи каяття.
Мовчання, мов клекіт природних стихій,
Пронизливі звуки в сонаті сумній.
Так звершиться сила холодних

Євген Федчук
2026.02.08 15:07
То не вітер Диким полем трави колихає,
То не табун диких коней по степу втікає.
І не чорна хмара суне, небо все закрила.
То орда на шлях Муравський у похід ступила.
Суне орда, аж до неба пилюку здіймає.
І, здавалось, перешкод їй у степу немає.
Стопч

Лесь Коваль
2026.02.08 12:49
Я снігом табірним впаду тобі до ніг
посеред камери на карцеру бетоні,
де у бою несправедливім і невтомнім
ти, своїй совісті не зрадивши, поліг.

Я вітровієм обійматиму твій хрест,
що розіпнув тоді на собі чорну осінь
та не приміряний ніким стоїть і

Борис Костиря
2026.02.08 11:37
Безконечне протяжне гудіння
Від сирен, що пронизує слух.
Проростає тривоги пагіння,
Мов порочний ненависний дух.
І яке ж те потворне насіння
Він народить в шаленості днів,
Досягнувши глибин і коріння
У потузі могутніх мечів!

Олена Побийголод
2026.02.08 09:09
Із Леоніда Сергєєва

Коментатор:
Вітаю, друзі! Отже, починаємо;
працює ретранслятор ПТС.
Оскільки ми рахунок ще не знаємо,
інтрига матчу будить інтерес!

Юрко Бужанин
2026.02.07 23:49
У напівтемряві п'ємо холодну каву,
клянем московію і владу, заодно, -
накрались, аж провалюється дно
здобутої не у борні держави.

І надрив
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 Не вір
Для чого я тобі?
Пусти мене, пусти
Словами не в'яжи,
Не пізно ще, прости.

На Бога, обмини,
Уникни, обійди,
Не множ мені вини,
Не множ собі біди.

Впаде на мокрий брук
Зоря твоїх надій.
Якщо не шкода рук,
Хоч серця пожалій.

Між іншим обпечу,
Між інших мір і меж,
І далі полечу,
І не наздоженеш.

Не ворог і не друг
Сильце мені зів'є.
Я більше не беру
Того, що не моє.

А не твоє — пусти,
Поки не на краю,
Якщо перемогти —
То в чесному бою.




Найвища оцінка Макс Непорада 6 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Володимир Назарук 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-03-06 22:19:32
Переглядів сторінки твору 11221
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.486 / 5.67  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.823
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-06 23:46:04 ]
Йой Нікусь - тіко кавалєрів
же ми не страрчи машин-гверів
із кожним з чері постріляти,
а Наху пісуарів обіс...вредіть


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-06 23:49:07 ]
обіс...куражено
обіс...ображено
обіс...покоєно
обіс...какоєто...
я вас...любила, да
для вас моя звезда
с небес светіла, но
обіс...куражено...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-06 23:58:50 ]
Блін - бабай чекає чаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Критус Нахман (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-07 07:08:22 ]
вр---Ажено,
об---Ражено,
см---Ажено,
ми на ігуаррре єзділі
да рассфет
ти хатела єтава, і єта
ти раздєта, я раздєт
гдє атфета?
нет атфет!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-07 09:34:10 ]
Зате вiд чистого серця. Може.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-03-07 18:03:24 ]
Добривечір, пані Лесю! Простота форми - убивчий доказ таланту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-07 18:16:03 ]
Ваша сонячносте Максе І, вітаю у цій юдолі печалі й Вас! Не треба оцінок, мені цілком досить Вашого слова. Віршик як віршик, не гірший за інші, але й не кращий.
Максику, а вчора Ваші "Весняні прозріння" звучали у прямому ефірі тернопільського телебачення як привітання нашим жінкам. Оце - результат нашої співпраці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-03-07 18:22:37 ]
Ого!!!!! Дійсно результат. Я оце подумую надіслати Вам кілька незавершених романів, щоб Ви висловили свою думку. Але щось стримує, певно бажання спочатку усе завершити, порозвязувати нарешті сюжетні літні, котрі сам же і понакручував.
Тільки не треба так - "віршик" добре? Ми самі с усамі - розуміємо, що то не віршик, а віршище.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-07 18:28:42 ]
Максе, Ви тепер у нас - відома особистість. Окрім Вашого вірша, я ще "Попелюшку" Ванди Н прочитала. Ну, люблю я гарні вірші, що робити - любитель поезії!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-03-07 18:38:27 ]
Ой, Лесю... процитую тільки найулюбленішого свого вірша:

Быть знаменитым некрасиво
Не это подымает ввысь
не надо заводить архива
над рукописями трястись

ні, я зараз його знайду і кину сюди, не знаю чи є на сайті, а в мене в електронці обовязково знайдеться. Хоч і в голові сидить вже безвилазно років з вісім.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-03-07 18:44:03 ]

Быть знаменитым некрасиво


Быть знаменитым некрасиво.
Не это подымает ввысь.
Не надо заводить архива,
Над рукописями трястись.
Цель творчества самоотдача,
А не шумиха, не успех.
Позорно ничего не знача,
Быть притчей на устах у всех.
Но надо жить без самозванства,
Так жить, что бы в конце концов
Привлечь к себе любовь пространства,
Услышать будущего зов.
И надо оставлять пробелы
В судьбе, а не среди бумаг,
Места и главы жизни целой
Отчеркивая на полях.
И окунаться в неизвестность,
И прятать в ней свои шаги,
Как прячется в тумане местность,
Когда в ней не видать ни зги.
Другие по живому следу
Пройдут твой путь за пядью пядь,
Но пораженья от победы
Ты сам не должен отличать.
И должен ни единой долькой
Не отступаться от лица,
Но быть живым, живым и только,
Живым и только до конца.


Борис Пастернак


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-07 18:53:46 ]
Люблю Пастернака, а цей вірш один з моїх улюблених.
Максику, але ж:
Привлечь к себе любовь пространства,
Услышать будущего зов.
Любовь пространства - це і є натхнення, яке закликають Вам читачі.
"Позорно ничего не знача", а знача, відповідно - не позорно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-03-07 19:08:22 ]
Лесю! Ну, навіщо Ви так, коли дійсно любите Пастернака? Любовь пространства у моєму розумінні - це той проміжок часу, протягом котрого людину памятають після смерті. Комусь випадає 2-3 роки такого щастя, комусь 2-3 тис. років. Оце - любов простору, часового простору.

Думаю, не ганебно, Лесю. Коли Людина варта уваги, чому б і не поговорити про Неї. Усім. Устами усіх.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-07 19:15:08 ]
Про те і йдеться. Пастернакова мудрість вічна. Кожна людина, і не тільки поет, прагне привернути любов простору - геніальний вислів - не людей навіть, а простору. Відчувати світ, який любить тебе - як воно? От прилетіло з простору слово (твоє, наприклад) - і відчуваєш оці обійми всесвіту. І голос майбутнього чуєш. Оце вона, любов простору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-03-07 19:25:35 ]
Пастернакова мудрість вічна!!!!!!!!!! То є суща правда. І багато інших мудростей вічні. Шкода, що їм доводиться спочатку проходити стільки перепон у вигляді словоблуддя і словесної полови. Ну, це вже є сам розсловоблудився. Усього найкращого, Лесю. Зі святом Вас і ваших товаришок. Вірую в мудрість вашої жіночої поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Назарук (М.К./Л.П.) [ 2008-10-29 23:21:19 ]
Гарно та емоційно, що ж ще додати:) Хай щастить!