ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.04.07 18:59
                    І
Менестрелі є. Вони існують
в цьому світі як мандрівники,
може бути, що не одесную,
та ошую де-не-де кочують
обіруч Господньої руки.
Отже, поки є чим дорожити,
ідемо попутно до кінця

Роксолана Вірлан
2026.04.07 18:43
І тільки уява є швидша за світло,
і тільки уяві підкорений простір,
як кориться глина- в теплі розімліла-
рукам гончаря - на майстерскім помості.

Як діва паліє під поглядом любка,
під помахом пензля злітають заграви -
так никнуть парсеки - до нест

Костянтин Ватульов
2026.04.07 18:36
Я хочу знов відчути море за вікном,
Не десь…на вістрі узбережжя Криму,
І просто до води, де сонечко зійшло
Крізь сад черешні преспокійно линуть.

Всміхаючись, сховавши в окулярах блиск
Очей, та йти по теплій плитці вулиць.
За стільки років, що майн

Іван Потьомкін
2026.04.07 11:50
Маленька, немічная ліра,
Неначе блюдце, скалка, що з тобою,
І на ній зіграть печалі світу,
Голосом її кричать од болю.
Непримітний голос, неврочистий,
Ледве чутний, і чужий на попит,
Ну і що! Та був би тільки чистий.
Ну а решта – це не мій вже кло

Віктор Кучерук
2026.04.07 08:51
Коротка ніч і довгий день,
І угорі - блакить небесна, -
І море радісних пісень
Переповняє світ чудесний.
І я святкую навесні
Всього народження й зростання, -
І рвуться пута на мені,
Щоб розпочав пересування

хома дідим
2026.04.06 19:03
не перевершити себе
до чого навіть намагатись
це усміхання де-не-де
не зовсім позначає радість
ту радість що усе підносить
і салютує бозна-чим
котрій ніколи не є досить
такий її бентежний чин

С М
2026.04.06 18:31
На улиці леви неспішні
Пси у жару, у сказі із піною
Звір, у серці міської кліті
Труп його матері
Гниє в літнім ґрунті
Із міста гайнув

На Південь курс, через кордон

С М
2026.04.06 18:31
не торкаться долу
сонця не узріть
анічого тільки
біг біг біг
біжім
біжім

дім на пагорбі

Костянтин Ватульов
2026.04.06 17:06
Коли я повернусь, перший сніг долетить до землі,
А старенький таксист довезе із вокзалу додому.
Я згадаю, як мама казала слова непрості,
Як стрічала мене на порозі в халаті м’якому.

Коли я повернусь, місто буде холодним, чужим.
Наплюю, що ось так п

Борис Костиря
2026.04.06 16:34
Столітній парк розорений, розбитий,
Осквернений вандалами, стоїть
У сотнях невловимих смолоскипах,
Де гасне час, перемагає мить.

Завзяті лиходії й тимчасовці
Спроможні потолочити красу.
Вони взялися погасити сонце

Олена Побийголод
2026.04.06 15:53
Сергій Островой (1911-2005)

У лісі наодинці
жила Зима в хатинці;
вона солила сніжки,
поклавши їх до діжки;

замети нагортала,

Юрій Гундарів
2026.04.06 11:35
лютого 2026 року в Україну повернули тисячу тіл (останків) загиблих захисників…

В безсонячний лютневий день
одна за одною машини:
колона траурна іде —
німі холодні домовини…

Нам повернули лиш тіла,

Юрій Гундарів
2026.04.06 11:24
…Як дні летять! Їх годі зупинити. І аркуші злітають стрімголов З календаря, мов невідчутні миті, Та крізь папери проступає кров. Зима, весна і літо пронесуться, Як марення, як навіжений сон. Крізь них прогляне невмолима сутність, Немов гучн

Артур Курдіновський
2026.04.06 09:22
Весна заграє радісну симфонію,
Акордами розпустяться бруньки.
Я теж хотів піти до філармонії,
Та в долі закінчилися квитки.

Закрила серце злим чотирикутником
Тверда холодна кам'яна стіна.
Я не завжди був тінню та відлюдником!

Ольга Олеандра
2026.04.06 08:54
Втрачені сенси неможливо відновити.
Можна виростити інші – через ціннісне сито
просіяти коштовне зерня від лушпіння та інших видів сміття –
перетворивши втрату на зачин для нового життя.

Сенси, які загинули, мали базові вади:
приховані, замаскова

Віктор Кучерук
2026.04.06 05:56
Коли поволі повзаю
Угору чи униз, -
Ловлю себе на роздумі
Про неймовірну слизь
Отам, де є залишені
Колінами сліди, -
Де мрії глумом знищені
Мені болять завжди.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 Не вір
Для чого я тобі?
Пусти мене, пусти
Словами не в'яжи,
Не пізно ще, прости.

На Бога, обмини,
Уникни, обійди,
Не множ мені вини,
Не множ собі біди.

Впаде на мокрий брук
Зоря твоїх надій.
Якщо не шкода рук,
Хоч серця пожалій.

Між іншим обпечу,
Між інших мір і меж,
І далі полечу,
І не наздоженеш.

Не ворог і не друг
Сильце мені зів'є.
Я більше не беру
Того, що не моє.

А не твоє — пусти,
Поки не на краю,
Якщо перемогти —
То в чесному бою.




Найвища оцінка Макс Непорада 6 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Володимир Назарук 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-03-06 22:19:32
Переглядів сторінки твору 11387
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.486 / 5.67  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.823
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-06 23:46:04 ]
Йой Нікусь - тіко кавалєрів
же ми не страрчи машин-гверів
із кожним з чері постріляти,
а Наху пісуарів обіс...вредіть


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-06 23:49:07 ]
обіс...куражено
обіс...ображено
обіс...покоєно
обіс...какоєто...
я вас...любила, да
для вас моя звезда
с небес светіла, но
обіс...куражено...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-06 23:58:50 ]
Блін - бабай чекає чаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Критус Нахман (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-07 07:08:22 ]
вр---Ажено,
об---Ражено,
см---Ажено,
ми на ігуаррре єзділі
да рассфет
ти хатела єтава, і єта
ти раздєта, я раздєт
гдє атфета?
нет атфет!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-07 09:34:10 ]
Зате вiд чистого серця. Може.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-03-07 18:03:24 ]
Добривечір, пані Лесю! Простота форми - убивчий доказ таланту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-07 18:16:03 ]
Ваша сонячносте Максе І, вітаю у цій юдолі печалі й Вас! Не треба оцінок, мені цілком досить Вашого слова. Віршик як віршик, не гірший за інші, але й не кращий.
Максику, а вчора Ваші "Весняні прозріння" звучали у прямому ефірі тернопільського телебачення як привітання нашим жінкам. Оце - результат нашої співпраці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-03-07 18:22:37 ]
Ого!!!!! Дійсно результат. Я оце подумую надіслати Вам кілька незавершених романів, щоб Ви висловили свою думку. Але щось стримує, певно бажання спочатку усе завершити, порозвязувати нарешті сюжетні літні, котрі сам же і понакручував.
Тільки не треба так - "віршик" добре? Ми самі с усамі - розуміємо, що то не віршик, а віршище.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-07 18:28:42 ]
Максе, Ви тепер у нас - відома особистість. Окрім Вашого вірша, я ще "Попелюшку" Ванди Н прочитала. Ну, люблю я гарні вірші, що робити - любитель поезії!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-03-07 18:38:27 ]
Ой, Лесю... процитую тільки найулюбленішого свого вірша:

Быть знаменитым некрасиво
Не это подымает ввысь
не надо заводить архива
над рукописями трястись

ні, я зараз його знайду і кину сюди, не знаю чи є на сайті, а в мене в електронці обовязково знайдеться. Хоч і в голові сидить вже безвилазно років з вісім.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-03-07 18:44:03 ]

Быть знаменитым некрасиво


Быть знаменитым некрасиво.
Не это подымает ввысь.
Не надо заводить архива,
Над рукописями трястись.
Цель творчества самоотдача,
А не шумиха, не успех.
Позорно ничего не знача,
Быть притчей на устах у всех.
Но надо жить без самозванства,
Так жить, что бы в конце концов
Привлечь к себе любовь пространства,
Услышать будущего зов.
И надо оставлять пробелы
В судьбе, а не среди бумаг,
Места и главы жизни целой
Отчеркивая на полях.
И окунаться в неизвестность,
И прятать в ней свои шаги,
Как прячется в тумане местность,
Когда в ней не видать ни зги.
Другие по живому следу
Пройдут твой путь за пядью пядь,
Но пораженья от победы
Ты сам не должен отличать.
И должен ни единой долькой
Не отступаться от лица,
Но быть живым, живым и только,
Живым и только до конца.


Борис Пастернак


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-07 18:53:46 ]
Люблю Пастернака, а цей вірш один з моїх улюблених.
Максику, але ж:
Привлечь к себе любовь пространства,
Услышать будущего зов.
Любовь пространства - це і є натхнення, яке закликають Вам читачі.
"Позорно ничего не знача", а знача, відповідно - не позорно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-03-07 19:08:22 ]
Лесю! Ну, навіщо Ви так, коли дійсно любите Пастернака? Любовь пространства у моєму розумінні - це той проміжок часу, протягом котрого людину памятають після смерті. Комусь випадає 2-3 роки такого щастя, комусь 2-3 тис. років. Оце - любов простору, часового простору.

Думаю, не ганебно, Лесю. Коли Людина варта уваги, чому б і не поговорити про Неї. Усім. Устами усіх.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-07 19:15:08 ]
Про те і йдеться. Пастернакова мудрість вічна. Кожна людина, і не тільки поет, прагне привернути любов простору - геніальний вислів - не людей навіть, а простору. Відчувати світ, який любить тебе - як воно? От прилетіло з простору слово (твоє, наприклад) - і відчуваєш оці обійми всесвіту. І голос майбутнього чуєш. Оце вона, любов простору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-03-07 19:25:35 ]
Пастернакова мудрість вічна!!!!!!!!!! То є суща правда. І багато інших мудростей вічні. Шкода, що їм доводиться спочатку проходити стільки перепон у вигляді словоблуддя і словесної полови. Ну, це вже є сам розсловоблудився. Усього найкращого, Лесю. Зі святом Вас і ваших товаришок. Вірую в мудрість вашої жіночої поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Назарук (М.К./Л.П.) [ 2008-10-29 23:21:19 ]
Гарно та емоційно, що ж ще додати:) Хай щастить!