Давай поміркуємо. Якщо дзеркало розіб’ють таки каменюками або партизани в ліс утащать, Критуса вишвирнуть назад в Умань, а Їжаків отруять назавжди неїстивними грибами, на ПМ знову буде сонна мухобійня з липкими від елею папірцями...
Питання: кому стане краще? За дєржаву абідно, слюшай... А взагалі мене більше турбує інше питання: ХТО Ж ТАКА ПАЛАГЕЯ КУКУЙ ????????

А щодо критусіанства навіть не знаю, шо тобі сказати. Це пану Якимчуку видніше, бо він же ш у нас "мыслью жажд". От ти би зміг так сказати? Отож. А він зміг...

Хоч я зарікся Вас займати, шановна Ч.Ж., але чому не поговорити про епігонство, не займаючи ні Вас, ні Вашої творчості?
Про дзеркало прислів'я ми всі знаємо. "Нєча пєнять" і т.д.
Рубої (так звучить цей іменник перською, але всі звикли до того, що ми кажемо "рубаї") - бо вони нагадують у деяких перекладах рубання, писалися перською мовою, а в ній останнім словом у реченні завжди виступає дієслово майже з однаковими закінченнями - "і", коли про когось говориться без шани або панібратськи, "ід" - коли з повагою, "ан" - коли абстракто, "ам" - коли про себе, "ім" - коли про декількох осіб.
Ось і вся інформація. Не наша ця культура, а східна, і припасовувати її до нашої не так просто.
Творчих Вам успіхів.
Хочете критикувати мої вірші - то будь-ласка, так же стримано, як я зараз пишу Вам про перські.
Творчої Вам вдачі. Щастя, здоров"я, гарного настрою. Всього, що тільки можна побажати самого найкращого.

Красно дякую, шановний Олександре Де, але критикувати чи взагалі анаоізувати Ваші вірші не хочу, недивлячись на всі Ваші старання привернути до них увагу. І Вам всього найкращого. Не хворійте.

Скажу Вам ще, про що довго не хотів. Тримався.
Я не хочу залишати більше свої вірші на сайті, хоча мені кортить, бо мені неприємно знати, що бездоганно виконана робота по віршуванню - підбір рим, дотримання розміру, може бути висміяна тому, що у мене з Вами різне розуміння гумору, різний настрій, різні цілі на цьому сайті.
Вам так цікаво займатися тим, за що Ви взялись?
Ви ж творча людина, пані Ч.Ж. Цього я Вам і бажаю. Не спішіть відповідати, бо я не завжди маю змогу "зависати" над цим ПК. Я не тікаю, а просто на деякий час зникаю. Наче відступаю, щоб зникнути остаточно. Якось неприємно відчувати себе під чиєюсь лупою (лінзою). Розумієте?

Не хворійте і Ви. Я не привертаю увагу до своїх віршів, бо я їх останнім часом не поновлюю.
Якщо Ви називаєте наш сайт якоюсь клінікою, то лікарі - не Ви, не ГоловРед, а щось вище за нас усіх, а ми - пацієнти, які одного разу захворіли одним і тим же - бажанням віршувати.
Ось бачте, Ви навіть на мої побажання згадали про якусь хворобу. Я не психолог, але трохи тямлю.
Ще раз Вам усього самого-самого, яким воно може бути, найкращого. ЩАСТИ ВАМ.

"бездоганно виконана робота по віршуванню", Сашуню, ти такий скромний?..
Чорнявко, мені сподобався вірш))
З любов'ю, Варця))

Світлано, хто хто, а ви маєте мене зрозуміти. Ці рядочки не претендують на поетичні, це, так би мовити, рефлексія нашвидкоруч... Прикол в іншому: на сакраментальне питання ШОБ ШО? відповіді, схоже, не бачу. Тому краще деякий час подихати свіжим морським повітрям під малиновими вітрилами :))

Правда, Варюню? А мені ось не зовсім. І Світлані теж. Бо це ж не вірш зовсім...

Правда. Тут справа швидше в розумінні, аніж у інших поетичнх викрутасах))

Є тільки один вид дзеркалець, яке всіх влаштовує. Воно завжди муркотить:
"Ты на свете всех милее, всех прекрасней и белее"...
Але в нашій "лавкє дрєвностей" таких не виготовляють :))

От і я про то)))

Варцю, а який ще я? Саме такий, яким я тобі подобаюсь. Скромний, а те, що я виступаю інколи, то так виходить, що мушу. Така була обстановка, про яку я вже писав і не хочу згадувати.
Наприклад, мені сьогодні хотілося б, щоб Антипо поцікавилось віршем про Творця. Якось це Антипо взяло високий старт, я б сказав, а взагалі, як я писав вище, ідея в принципі непогана.
З Вами, Чорнява Жінка, в мене були приємні розмови "до того як". Будь-ласка, критикуйте. Автор - людина публічна, це коли вже людина не регулюється, то тоді, мабуть, до неї треба підходити більш жорстко.
Про малинові вітрила вчора щось говорили і Їжачки.
Творчих Вам вдач, колеги-майстрині.
Пан Бендюг коли когось критикував, то він пояснював, а якщо когось ображав, то не спеціально, як я розумію. Можна було давно вже про ТОЙ інцидент забувати, як я вже забуваю про скандальний день 28-го лютого, хоча вже знаю, від кого я натерпівся лиха. Бажаю Вам ще натхнення :))
Ось Вам мій щирий смайлик.

Зробили з Чорнявки чортеня, вітаю, Любо, це визнання!!!