ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2025.11.27 09:21
Профан профан і ще профан
На полі радісних взаємин
На день народження - диван
Аж пам’ять скорчилась… дилеми
Дзвінок дзвінок і ще дзвінок
Приліг проспав ну вибачайте
Бо притомило від пліток
А про народження подбайте…

Тетяна Левицька
2025.11.27 09:21
Не спи, мій друже, світ проспиш,
бери перо, твори шедеври!
Та не шукай тієї стерви,
що вимагає з тебе лиш
смарагди, перла чарівні,
речей коштовних подарунки.
Хай жадібно скуштує трунку,
що наслідований мені!

Віктор Кучерук
2025.11.27 07:03
Студеніє листопад
Ув обіймах грудня, -
Засніжило невпопад
Знову пополудні.
Доокола вихорці
Білі зав'юнились, -
В льодом заскленій ріці
Зникнув сонця вилиск.

Артур Курдіновський
2025.11.27 06:05
Не зможу я для тебе стати принцом -
За віком я давно вже не юнак.
Але, можливо, ще на цій сторінці
Ти прочитаєш мій таємний знак.

Кому потрібна сповідь альтруїста,
Коли тепер цінується брехня?
Ніколи я не мав пів королівства,

В Горова Леся
2025.11.26 16:55
Туман уранішній осів
На листя пріле,
І відбивається в росі
Недощеміле.

І розчиняється в імлі
Передзимове,
Де пруг, який не доболів

Микола Дудар
2025.11.26 15:35
Запровадиш тільки кілька правил…
А вони гризуться між собою.
Робиш зауваження слинявим,
Що не все вимірюється тьмою…

В пам’яті одне, що призабуте
Силоміць витягуєш з кишені
А воно запрошує у бутель

Світлана Пирогова
2025.11.26 13:00
Сивий дядечко туман
Оселився на полях.
Сива-сива вся земля.
Сивини вже океан.
Потонули ліс і сад.
І будинки в пелені.
Сумно стало і мені.
Зажурився листопад.

Тетяна Левицька
2025.11.26 12:09
Свою відраду залюбки
у оберемках так затисне,
що задихнутись ненавмисне
вона спроможна. Він такий...
Пригорне міцно до грудей,
погладить кучер неслухняний,
запалить світло полум'яне
в туманний день, як Прометей!

Іван Потьомкін
2025.11.26 11:12
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

С М
2025.11.26 09:40
нам було би добре разом
о так добре разом
нам було би добре разом
та було би і ми могли би

ще дурня
збочена дурня
ще дурня

Ярослав Чорногуз
2025.11.26 05:49
Наближається знову зима,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.

І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,

Тетяна Левицька
2025.11.26 00:16
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.

Борис Костиря
2025.11.25 22:19
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.

Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,

Ярослав Чорногуз
2025.11.25 18:07
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.

ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –

Ігор Шоха
2025.11.25 15:00
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу

Микола Дудар
2025.11.25 13:49
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Бендюг (1954) / Вірші

 Як впаде та зоря
Як впаде та зоря із неба,
Під якою родився я,
Усміхнусь я тоді до себе
І промовлю своє імя.

Пригадаю життя минуле,
Що, як блискавка, пролетіло,
І усе, що збулось і забулось...
І душа попрощається з тілом.

І полине душа у космос,
Там шукатиме довго бога...
...Зогниє моє тіло, а кості
Опочинуть в земних чертогах.




Найвища оцінка Павло Якимчук 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-03-13 21:41:58
Переглядів сторінки твору 6763
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.606 / 5.5  (4.700 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 5.415 / 5.33  (4.494 / 5.03)
Оцінка твору автором 6
* Коефіцієнт прозорості: 0.886
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-13 21:57:47 ]
Пане Валентине, кожен поет розмірковує над сутністю життя і смерті. Але оптимістичне ставлення до ситуації тішить. Філософ Ви наш!
Ніжно - ЛР.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-13 22:01:22 ]
Пані Лесю, я вже знаю, як то буде! Хоча не легко померти, як казала одна бабуся, сорочку не закалявши.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-13 22:17:26 ]
А я так собі задумав. Знав одного чоловіка, який виготовив собі гарну дубову труну ще за життя і тримав у ній пшеницю для курей... Звали його Антон Цикальчук. Не надіявся дядько, що коли помре, то хтось за нього так подбає... А я собі так сьогодні загадав. А чому? А Бог його знає... Дописував на роботі розвідку про графа Каліостро, який гостював у Сутківцях під Проскуровом... Мо, це вплинуло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-13 22:38:10 ]
Ну й асоціації у Вас...
Мабуть, той чоловік довго жив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-13 22:42:24 ]
Та жив трохи більше, як у Біблії нам назначено. Там сказано, що дав нам бог літ 70, а при доброму здорові і праведникам 80. Моїй мамі, слава Богу, вже 83. Мабуть,Ю живе за свого тата, що помер у 33-му, за двох своїх сестер, що померли тоді ж, за сина-первістак, що помер однорічним, за чоловіка, що помер у 54...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-13 22:52:33 ]
Коріння Вашого роду міцне. Хоч історія і невесела.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-13 22:57:19 ]
Мамине міцне. Я у неї вдався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-14 08:31:14 ]
Бажаю всього найкращого і Вам, і Вашій мамі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-14 08:55:02 ]
І я вам, і я вашій мамі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Якимчук (Л.П./М.К.) [ 2008-03-14 09:15:31 ]
Доброго ранку, Влентине. Мені це знайоме. Думки про смерть приходять десь після пятидесяти, коли розумієш, як мало часу зосталось і багато що вже стало неможливим, і хочеться встигнути зробити задумане. Вам це вдається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-14 09:35:02 ]
Дякую, земляче. Але ті погані думки у мене зявилися зарання, бо доводилося багато ризикувати життям.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-03-14 10:45:15 ]
Чоловічий вірш, й ставлення до завершення шляху чоловіче. Напевно Валентине, не лише від статі, а й від ризику воно формується. Сьогодні було б 88 моїй мамі, що померла спокійно і мужньо місяць і два дні тому. Вона пройшла через фронти Другої Світової з 1941 по 1945. Теж ризикувала багато.
А вірш простий, лаконічний і справді чоловічий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-14 10:59:00 ]
Дякую, пане Володимире. Не знаю, що й казати.
Мама - то дуже і дуже багато. Спостерігаю за людьми із дитбудинків. Як важко їм вписуватися у нормальне людське та ще й сімейне життя! Чомусь пригадуються експерименти з мавпочками, які виростали в ізоляції. Коли така мавпочка потім випускалася у стадо, то не могла адаптуватися, а коли народжувала, то як горіхи розкушувала голівки своїх мавпенят...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-03-14 11:06:02 ]
Я знаю про ці дослідження. Здавалося б одвічний ланцюг материнства руйнується в одній ланці недоотриманої любові. А почуття батьківства апріорно властиві лише 15-20% чоловіків! Решта набувають їх в процесі безпосереднього контакту з дітками! Отакі ми, чоловіки. Мабуть тому й люблю я своїх двох, що тягав їх на руках одночасно (крепкий був).
Щасти Вам!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-14 11:17:24 ]
І Вам щасти, земляче-волиняку! Бути батьком - це чудово! А вже дідом - то не передати! Яким би пяним чоловік не був і як би не ухилявся від наступного тоста, а за онуків випє!