ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2025.11.06 01:04
З молитви тихо виростає небо,
І сонця голос будить вороння.
А на душі ще світло, та жовтнево.
Між берегами листя човен дня.

Вже розплітає сонце дні й дороги,
Вітри на шаблях ділять листя мідь.
Але думки, мов блазні – скоморохи,

Борис Костиря
2025.11.05 21:38
Вірш, написаний уві сні,
і вірш, забутий уві сні,
можливо, був найкращим
із моїх віршів, але він
назавжди втрачений.
Він потонув, як кораловий риф
у морі, як алмаз
у болотній жижі.

Юрій Лазірко
2025.11.05 17:58
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
невагому мить
яким солодким

С М
2025.11.05 15:16
не повіриш
ріка промовила
ледь відчутно
чи ти утримаєш мене

вільно пада потік
не спиняє хід
вдихай цю воду скільки є

Микола Дудар
2025.11.05 09:26
Знов пливу за течією…
Від безвихіддя пливу
Поза часом… нічією
Збоку, зверху весь в диму…
Відмовляюсь. Терапія...
Верби кланяються вслід.
Попереду, мама мія,
Обізнався, то сусід…

Артур Курдіновський
2025.11.05 02:51
Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.

А я ходив і витирав
Підлогу та відкриту душу.
Вже відобразив поліграф,

Борис Костиря
2025.11.04 22:11
Із рокера він став перукарем,
його поглинула проза життя,
він став підкаблучником
у домашніх капцях.
Жалюгідне видовище!
Музика більше не б'ється
об його серце, ніби прибій.
Його душа вкривається пилом,

Федір Паламар
2025.11.04 21:58
Кволі у полі тополі,
В Полі доволі квасолі.

Сергій СергійКо
2025.11.04 12:43
Мій рідний край – це неосяжний простір,
Де у безхмарні, чи
скрутні часи,
Я – невід’ємна частка, дивний розчин
Кохання, волі, гідності, краси.

Мій рідний край – це ясноокі діти,
Турботою оточені родин,

Пиріжкарня Асорті
2025.11.04 11:55
Що бачить читач, який натрапив на публікацію одного з діючих авторів "Поетичних майстерень"? Побачене буде віршем, висота якого складає дві строфи з промовистою назвою "Гекзаметр гніву". Ось воно: "Гнів, оспівай, богине, народу, який не здається,

Микола Дудар
2025.11.04 10:09
А минулої доби повернули сотні тіл.
І сьогодні біль не вщух, полонив…
Московитий педофіл
Наслідив.

Ну нехай, цей сучий син… Боже праведний, вгамуй!
Підскажи — з яких провин розхитавсь наш білий світ…
Не молюсь. Кричу — почуй!

Артур Курдіновський
2025.11.04 07:38
Мене щоб не помітили, забули,
Ховаю душу в чорному плащі.
О, листопаде! Ти - моє минуле,
Таке ж похмуре, як твої дощі.

Не треба сліз, бо в моді - безтурботність,
Усі міняють душу на протез.
О, листопаде! Ти - моя самотність

Володимир Бойко
2025.11.03 23:33
Аморальні і безпринципні найбільше переймаються моральними принципами. Нечесні беруться пильнувати за чеснотами, нечисті – за чистотою, душогуби – за спасінням душ. Інстинкт заробляння грошей заступає усі інші інстинкти. Мізерним душам кортить ро

Борис Костиря
2025.11.03 21:29
Повертаюсь по колу в колишні кордони.
В дорогу рідну гавань я знов повернусь.
У торбині нічого, лише забобони
Осідають на плечі, як пил або гнус.

Повертаюсь по колу, нічого не взявши
Із собою з мандрівки, немовби жебрак.
Повертаюсь вигнанцем,

Юрій Лазірко
2025.11.03 19:06
Цьом-цьом, лялюнь! Як в тебе справи?
Чим Лондон дихає, Париж?
Сідай, примощуйся до кави.
Куди так, Сонечко, летиш?

Абзацно кажеж? Це цікаво!
Розводиш круто мудаків!
Ти п’єш без цукру? Не гіркаво?

С М
2025.11.03 16:31
У сльозовирі вона іде
Іще роки минають
Місця для плачу немає
Я збився десь

Розуміння є чеснотою та не для всіх
Ти навчиш мене любити
Додаси зусиль
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Бендюг (1954) / Вірші

 Як впаде та зоря
Як впаде та зоря із неба,
Під якою родився я,
Усміхнусь я тоді до себе
І промовлю своє імя.

Пригадаю життя минуле,
Що, як блискавка, пролетіло,
І усе, що збулось і забулось...
І душа попрощається з тілом.

І полине душа у космос,
Там шукатиме довго бога...
...Зогниє моє тіло, а кості
Опочинуть в земних чертогах.




Найвища оцінка Павло Якимчук 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-03-13 21:41:58
Переглядів сторінки твору 6737
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.606 / 5.5  (4.700 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 5.415 / 5.33  (4.494 / 5.03)
Оцінка твору автором 6
* Коефіцієнт прозорості: 0.886
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-13 21:57:47 ]
Пане Валентине, кожен поет розмірковує над сутністю життя і смерті. Але оптимістичне ставлення до ситуації тішить. Філософ Ви наш!
Ніжно - ЛР.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-13 22:01:22 ]
Пані Лесю, я вже знаю, як то буде! Хоча не легко померти, як казала одна бабуся, сорочку не закалявши.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-13 22:17:26 ]
А я так собі задумав. Знав одного чоловіка, який виготовив собі гарну дубову труну ще за життя і тримав у ній пшеницю для курей... Звали його Антон Цикальчук. Не надіявся дядько, що коли помре, то хтось за нього так подбає... А я собі так сьогодні загадав. А чому? А Бог його знає... Дописував на роботі розвідку про графа Каліостро, який гостював у Сутківцях під Проскуровом... Мо, це вплинуло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-13 22:38:10 ]
Ну й асоціації у Вас...
Мабуть, той чоловік довго жив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-13 22:42:24 ]
Та жив трохи більше, як у Біблії нам назначено. Там сказано, що дав нам бог літ 70, а при доброму здорові і праведникам 80. Моїй мамі, слава Богу, вже 83. Мабуть,Ю живе за свого тата, що помер у 33-му, за двох своїх сестер, що померли тоді ж, за сина-первістак, що помер однорічним, за чоловіка, що помер у 54...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-13 22:52:33 ]
Коріння Вашого роду міцне. Хоч історія і невесела.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-13 22:57:19 ]
Мамине міцне. Я у неї вдався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-14 08:31:14 ]
Бажаю всього найкращого і Вам, і Вашій мамі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-14 08:55:02 ]
І я вам, і я вашій мамі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Якимчук (Л.П./М.К.) [ 2008-03-14 09:15:31 ]
Доброго ранку, Влентине. Мені це знайоме. Думки про смерть приходять десь після пятидесяти, коли розумієш, як мало часу зосталось і багато що вже стало неможливим, і хочеться встигнути зробити задумане. Вам це вдається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-14 09:35:02 ]
Дякую, земляче. Але ті погані думки у мене зявилися зарання, бо доводилося багато ризикувати життям.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-03-14 10:45:15 ]
Чоловічий вірш, й ставлення до завершення шляху чоловіче. Напевно Валентине, не лише від статі, а й від ризику воно формується. Сьогодні було б 88 моїй мамі, що померла спокійно і мужньо місяць і два дні тому. Вона пройшла через фронти Другої Світової з 1941 по 1945. Теж ризикувала багато.
А вірш простий, лаконічний і справді чоловічий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-14 10:59:00 ]
Дякую, пане Володимире. Не знаю, що й казати.
Мама - то дуже і дуже багато. Спостерігаю за людьми із дитбудинків. Як важко їм вписуватися у нормальне людське та ще й сімейне життя! Чомусь пригадуються експерименти з мавпочками, які виростали в ізоляції. Коли така мавпочка потім випускалася у стадо, то не могла адаптуватися, а коли народжувала, то як горіхи розкушувала голівки своїх мавпенят...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-03-14 11:06:02 ]
Я знаю про ці дослідження. Здавалося б одвічний ланцюг материнства руйнується в одній ланці недоотриманої любові. А почуття батьківства апріорно властиві лише 15-20% чоловіків! Решта набувають їх в процесі безпосереднього контакту з дітками! Отакі ми, чоловіки. Мабуть тому й люблю я своїх двох, що тягав їх на руках одночасно (крепкий був).
Щасти Вам!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-14 11:17:24 ]
І Вам щасти, земляче-волиняку! Бути батьком - це чудово! А вже дідом - то не передати! Яким би пяним чоловік не був і як би не ухилявся від наступного тоста, а за онуків випє!