ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.03.19 23:14
Не можна існувати без
поезії і патріот
організовує лікбез
на рідній мові, та висот
сягає авторка поез,
які оцінює народ.
Тому без пафосу кажу,
що ми давно не племена

Борис Костиря
2026.03.19 18:14
Я заплутався в сітях дрімучих,
У тужавості лютих погроз,
У болотах сум'ять і могутніх
Несходимих степах у мороз.

Я заплутався в сумнівах, болях,
У стражданнях важких голосінь,
У складних і завихрених долях,

Євген Федчук
2026.03.19 16:57
Сиджу, бувало та дивлюсь новини,
Цікавлюся: що ж там у москалів?
Хто там керує? Хто в них на чолі?
Й дивуюся – там купа з України
У кріслах, навіть у Кремлі сидять.
І, поки кров‘ю наш народ спливає,
Вони себе чудово почувають
І «чесними» очима в с

Тетяна Левицька
2026.03.19 16:26
Біль тисне на скроні — розквітнув зірчастий,
дурманом закопчений болиголов?
Як важко на смертному ложі плекати
без віри й надії нещасну любов.

Ген, за бур'янами відради колишні —
ніхто не підніме минуле на глум?
А де ж заховатися, Боже Всевишній,

Борис Костиря
2026.03.19 11:07
Шок від того, що літо минає,
Переллється у трепет ріки,
Розіллється луною у гаю
І полине в поля навіки.

Так багато ми влітку не встигли.
Час минув у сипучий пісок.
Ми торкнемось небесної титли

Віктор Кучерук
2026.03.19 05:55
Ясне сонечко пригріло
І тепліше стала вись, -
І сніги сліпучо-білі
Вмить водою узялись.
І відразу розбудили
Землю лоскотом струмки,
Що побігли з крутосхилів
У провалля та ярки.

Юрко Бужанин
2026.03.18 22:08
Якось трапивсь папуасам
Отакий журнал «Плейбой».
Племенем вивчають, разом, -
Лише чути: - йой та йой.

Граціознії постави
І фігурки, бюсти пишні.
Папуасам все цікаве -

Оксана Дністран
2026.03.18 21:01
Перемовчи, перетерпи,
Перелюби мою печаль,
Коли розхристані вітри
Крізь мене мчатимуть у даль,
Коли відступниця зима
Мене полишить на весну,
Коли давитиме вина
Холодним потом після сну,

В Горова Леся
2026.03.18 20:36
Весняного зачаття дух тонкий
Несе світання поспіхом несмілим.
Де снігу нерозталі п'ятаки
Дивацьким слідом поміж трав осіли,

Збігаючись до півночі у тінь.
Так схожі на потріпані мачули.
Обабіч них струмок прохлюпотів,

Олена Побийголод
2026.03.18 19:12
Михайло Голодний (1903-1949; народився й провів юність в Україні)

Йшов загін над берегом
    в цокоті підків,
на коні під прапором
    командир сидів.

Голова зав’язана,

Марія Дем'янюк
2026.03.18 19:05
Молочний місяць — золоте телятко,
Візьму тебе на руки й притулю...
Одвічна на Землі для всіх загадка:
Хто це говорить зорями «Люблю»?
Чому стежина в небесах ясніє?
Хто йде по ній і одночасно мріє?
Чому сопілки музика бринить,
Коли, здається, все до

Іван Потьомкін
2026.03.18 19:04
Я був майже в приятельських стосунках з Іваном Дзюбою, Євгеном Сверстюком – чоловими шістдесятниками, чиєю думкою дорожив кожний з причетних до красного письменства. Не раз і не два, відвідуючи Євгена Сверстюка в Інституті ботаніки, чув від нього: «Оце н

Борис Костиря
2026.03.18 13:24
Народжується ранок, як оргазм.
Народжується у вогні страждань.
І кожен промінь, наче богомаз,
У первісному вихорі жадань.

Проміння пронесеться крізь пітьму,
Немов крізь павутиння і полон,
Крізь пустку ошелешену й німу,

Юлія Щербатюк
2026.03.18 13:14
Маки цвітом в полях облетіли,
Скоро в вікна загляне зима.
І природа слаба і безсила
Вже не схожа на себе сама.

По самотніх і голих алеях,
Там, де шурхіт опалих пожеж.
Голови не покривши своєї,

Юрій Гундарів
2026.03.18 09:47
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайп

Віктор Кучерук
2026.03.18 06:36
Сірі котики вербові
І пухнасті, і м'які, -
І убрані празниково,
І завжди небоязкі
Ці сіренькі верхолази,
Ці пухнастики малі,
Що знов просяться до вази
На письмовому столі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Павло Якимчук (1958) / Вірші

 Без назви
Я Вас кохав…
І ви мене кохали…
А може, це
Здавалось нам тоді?
В одному вирі
Поряд пропливали,
Як два вінки купальських
На воді?

Вже й сіно скошене,
Вже й відросли отави...
Минуле нам
Нагадують лиш сни.
І кожного
Свої хвилюють справи,
Свої турботи,
Внуки і сини…

Тече ріка,
Несе нас між зірками,
І кожен –
Біля берега свого.
Все те ж бажання
Палить нас роками,
А нам, можливо,
Досить і того.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-03-20 17:30:52
Переглядів сторінки твору 6477
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.053 / 5.5  (4.741 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.484 / 5.28)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.07.16 20:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-20 17:46:40 ]
Вітаю, пане Павле! Гарна пісенька. Тільки, здається, у вирі. Перевірте, будь ласка.
відмінок однина множина
називний вир ви́ри
родовий ви́ру ви́рів
давальний ви́ру, ви́рові ви́рам
знахідний вир ви́ри
орудний ви́ром ви́рами
місцевий на/у ви́рі на/у ви́рах
кличний ви́ре* ви́ри*
Місцевий відмінок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-20 17:47:55 ]
А, може, це


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 17:50:01 ]
Тепер я знаю, навіщо мені ПМ: приходиш з роботи, негри всю печінку виїли, а тут - пан Павло оголошує, що любить. Знаю, що пані Ніну, а приємно. І печінка відновлюється навіть краще, ніж від галстени (це така реклама по телевізору). Дякую за реанімацію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Якимчук (Л.П./М.К.) [ 2008-03-20 17:54:57 ]
Вітаю пане Валентине. Дякую за "вирі". Читаю Ваші дослідження з величезним інтересом і навіть заздрістю. Я, на жаль, не маю часу для таких занять.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 17:54:58 ]
Лесю, а Ви з неграми працюєте? А ви на них напустіть чорногузів пана Валентина...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 17:57:12 ]
підкреслюю для всіх - це був жарт... :о)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-20 18:01:00 ]
І я не маю, на жаль. А планів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 18:24:15 ]
Вандочко, шкода пташок! Вони їх засмажать і з'їдять.
Павле, а не хочете комочку поставити після "А може,"? З виром - приєднуюся до п.Валентина.
Гарний фінал вірша - А нам, можливо, досить і того...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-20 18:31:10 ]
Днями 40 святих, а де ж лелеки?.. Пані Лесю, допитайте тих африканосів... Чи їх Ізраїльська митниця не пропустила?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-20 22:21:22 ]
Десь, Василинко, року 1988, коли хлопці почали виходити з тюрем, я написав такого віршика.

Лелеки вирушили в путь…
Мабуть, як ми, весни чекали.
А тут… сніги ще не розтали
Й дерева інеєм цвітуть.

Ой, рано, рано, горді птиці,
Ви повернулись в рідний край.
Тут крига ще міцніша криці
Й не скоро ще квітучий май.

Ще сонце небо не зігріло,
Лежить на ваших гніздах сніг…
Ой, не один з вас зложить крила.
Весна прийде… та не для всіх.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-20 22:23:47 ]
Ні, там було: Ще сонце землю не зігріло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-13 16:33:20 ]
Часто повертаюся до цього вірша – він манить чимось невловно-приречено-романтичним :)
а все ж спотикаюся об той рядок про своє сіно :(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Якимчук (Л.П./М.К.) [ 2009-07-20 13:42:43 ]
Пані Василино, прибрав "свої садки - свої трави", ніби трохи краще, та все такиж не те, не дотягує до рівня першої і третьої строф. Ще, напевно, повернусь, діждусь інших думок...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-31 16:40:48 ]
Тепер класно!
Дуже подобається. Бажаю творити і успішно долати усі незгоди, аби вони не псували Вам погоди:))