ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.18 00:08
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.

М Менянин
2025.12.17 23:48
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.

Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі

Іван Потьомкін
2025.12.17 20:15
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.

***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,

С М
2025.12.17 16:51
Кришталеві
Води огортають все у синь
Прохолодну

Чуйна, грішна
Ця любов є над усе красива
Знаю, де лишився би
Свій почавши день

Тетяна Левицька
2025.12.17 14:01
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.

Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім

Борис Костиря
2025.12.17 12:49
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає

Юрко Бужанин
2025.12.17 10:51
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно


Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати

Кока Черкаський
2025.12.17 00:04
Привіт! Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Павло Якимчук (1958) / Вірші

 Без назви
Я Вас кохав…
І ви мене кохали…
А може, це
Здавалось нам тоді?
В одному вирі
Поряд пропливали,
Як два вінки купальських
На воді?

Вже й сіно скошене,
Вже й відросли отави...
Минуле нам
Нагадують лиш сни.
І кожного
Свої хвилюють справи,
Свої турботи,
Внуки і сини…

Тече ріка,
Несе нас між зірками,
І кожен –
Біля берега свого.
Все те ж бажання
Палить нас роками,
А нам, можливо,
Досить і того.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-03-20 17:30:52
Переглядів сторінки твору 6409
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.053 / 5.5  (4.741 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.484 / 5.28)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.07.16 20:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-20 17:46:40 ]
Вітаю, пане Павле! Гарна пісенька. Тільки, здається, у вирі. Перевірте, будь ласка.
відмінок однина множина
називний вир ви́ри
родовий ви́ру ви́рів
давальний ви́ру, ви́рові ви́рам
знахідний вир ви́ри
орудний ви́ром ви́рами
місцевий на/у ви́рі на/у ви́рах
кличний ви́ре* ви́ри*
Місцевий відмінок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-20 17:47:55 ]
А, може, це


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 17:50:01 ]
Тепер я знаю, навіщо мені ПМ: приходиш з роботи, негри всю печінку виїли, а тут - пан Павло оголошує, що любить. Знаю, що пані Ніну, а приємно. І печінка відновлюється навіть краще, ніж від галстени (це така реклама по телевізору). Дякую за реанімацію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Якимчук (Л.П./М.К.) [ 2008-03-20 17:54:57 ]
Вітаю пане Валентине. Дякую за "вирі". Читаю Ваші дослідження з величезним інтересом і навіть заздрістю. Я, на жаль, не маю часу для таких занять.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 17:54:58 ]
Лесю, а Ви з неграми працюєте? А ви на них напустіть чорногузів пана Валентина...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 17:57:12 ]
підкреслюю для всіх - це був жарт... :о)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-20 18:01:00 ]
І я не маю, на жаль. А планів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 18:24:15 ]
Вандочко, шкода пташок! Вони їх засмажать і з'їдять.
Павле, а не хочете комочку поставити після "А може,"? З виром - приєднуюся до п.Валентина.
Гарний фінал вірша - А нам, можливо, досить і того...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-20 18:31:10 ]
Днями 40 святих, а де ж лелеки?.. Пані Лесю, допитайте тих африканосів... Чи їх Ізраїльська митниця не пропустила?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-20 22:21:22 ]
Десь, Василинко, року 1988, коли хлопці почали виходити з тюрем, я написав такого віршика.

Лелеки вирушили в путь…
Мабуть, як ми, весни чекали.
А тут… сніги ще не розтали
Й дерева інеєм цвітуть.

Ой, рано, рано, горді птиці,
Ви повернулись в рідний край.
Тут крига ще міцніша криці
Й не скоро ще квітучий май.

Ще сонце небо не зігріло,
Лежить на ваших гніздах сніг…
Ой, не один з вас зложить крила.
Весна прийде… та не для всіх.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-20 22:23:47 ]
Ні, там було: Ще сонце землю не зігріло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-13 16:33:20 ]
Часто повертаюся до цього вірша – він манить чимось невловно-приречено-романтичним :)
а все ж спотикаюся об той рядок про своє сіно :(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Якимчук (Л.П./М.К.) [ 2009-07-20 13:42:43 ]
Пані Василино, прибрав "свої садки - свої трави", ніби трохи краще, та все такиж не те, не дотягує до рівня першої і третьої строф. Ще, напевно, повернусь, діждусь інших думок...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-31 16:40:48 ]
Тепер класно!
Дуже подобається. Бажаю творити і успішно долати усі незгоди, аби вони не псували Вам погоди:))