ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.11.20 21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.

Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі

Світлана Пирогова
2026.11.20 21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…

Артур Курдіновський
2026.11.20 20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап

Борис Костиря
2026.11.20 13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.

По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,

Ігор Терен
2026.11.20 12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!

***
Малоросійців зомбувати просто

Юрій Гундарів
2026.11.20 10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…

Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!

Віктор Кучерук
2026.11.20 05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав

С М
2026.11.19 23:26
Враз, у далекій землі
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань

Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий

хома дідим
2026.11.19 22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші

В Горова Леся
2026.11.19 22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.

Ольга Береза
2026.11.19 17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.

Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни

Ольга Олеандра
2026.11.19 16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.

А ще додамо обережність, щоб вітер, к

Артур Курдіновський
2026.11.19 16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Некрот (1974) / Вірші / ВВ (Веселий вінегрет)

 МИТЦІ І САМОЦВІТ
На галяві лісній між некошених трав,
Де частіше ведмідь, ніж людина, ступав,
Ген під тінню товстих і розложистих віт
Мандрівний ґаволов загубив Самоцвіт.
Звірам байдуже до Самоцвіта того -
Йшли собі по траві і топтали його.
Але раз забрели на галяву Митці -
Усіляких красот превеликі знавці!

Зразу "Ах!" вони й "Ох!" - і мерщій почали
Рвати квіти усі, що там тільки росли:
"Ця прекрасна, а ця хоч негарна, проте
Як у воду встромлю - ого-го розцвіте!" -
Так з усмішкою всяк про рослини казав,
А на той Самоцвіт і не кожен зважав;
Якщо хтось і хапав його в руку навгад -
Навіть не роздививсь, а вже й кинув назад.

Камінець не стерпів: "Та мене ж ви візьміть
І на сонце з тіні просто перенесіть.
Роздивіться лишень: я не брили шматок -
Маю справжню красу, ще й не згірш од квіток!"
Реготались Митці, що аж гаєм луна:
"Ще й патякає, бач, каменюка страшна!
Та ти ж мертвий, а всі квіточки ці - живі!"
І красун-Самоцвіт залишився в траві...

Запитає читач: а яка тут мораль?
Та у когось "поезія мертва, на жаль"...




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-04-01 16:39:06
Переглядів сторінки твору 6714
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.236 / 5  (4.416 / 5.11)
* Рейтинг "Майстерень" 4.170 / 5  (4.437 / 5.22)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.711
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Автор востаннє на сайті 2009.03.31 21:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-04-01 16:51:07 ]
Клас!! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Некрот (М.К./М.К.) [ 2008-04-01 16:55:30 ]
Вандо, щиро дякую!
Ви, напевно, одразу зрозуміли, про кого і про що йшлося... :))
А втім, чи варто все прив'язувати до одного факту?! Певно, і на ПМ знайдуться такі Митці (!). :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2008-04-01 21:43:00 ]
По ритміці - ну прям Франкова "притча про красу"!
Один до одного! Добре сказано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-04-02 00:34:44 ]
Вандо, це ти серйозно????

Олександре, якби на ПМ встановили премію за скромність, то ви б були на першому місці. Нє, на другому :)) А ви, напевно, вважаєте свою поезію отим "красунем-Самоцвітом", так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оріяна Свобода (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-02 01:01:13 ]
Відповідаю Чорі:
Традиційна байка-притча, як на мене. Чесно - не цікаво.
З повагою до автора.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Некрот (М.К./М.К.) [ 2008-04-02 07:54:43 ]
Ярославе, спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Некрот (М.К./М.К.) [ 2008-04-02 07:58:11 ]
Шановна Чорі! Якщо не помиляюся, Ви на ПМ уже давно. Невже не бачите тут більш достойних кандидатів на п'єдестал пошани у змаганнях за премію за скромність??? :))

Пані Оріяно, Ваше право на індивідуальне, суб'єктивне сприйняття цього твору - невід'ємна складова прав та свобод особистості.
З повагою до Вас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2008-04-02 08:04:20 ]
Мені видається, що оцінка "5" дещо завищена: тема
банальна, поетика посередня."Якщо хтось і хапав його в руку навгад - / Навіть не роздививсь, а вже кинув назад" - яка кострубата мова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Некрот (М.К./М.К.) [ 2008-04-02 08:36:08 ]
Володимир Самійленко писав: "Сумна наша пісня, як наше життя". Я можу сказати: "Банальна ця тема, як наше життя".
Щодо кострубатості мови... збоку має бути видніше, а я знаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-04-02 10:49:45 ]
Чорі, а мені сподобалося - легкий твір, нехай традиційна тематика. Може, настрій був вчора відповний, хтозна :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-04-02 10:57:12 ]
Привіт, Вандо! Та справа ж не в тематиці :) Воно б усьо нічого було, якби не приписочка :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-04-02 10:59:49 ]
Привіт, Чорі! Якщо чесно, я, видно, її оминула, але то вже таке...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Некрот (М.К./М.К.) [ 2008-04-02 11:12:50 ]
Видалив приписочку. Як бачите, вмію дослухатися до зауважень. Це не похвала самого себе, а констатація.
Дякую, Чорі! Мабуть, без приписочки краще.