ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.07.16 10:27
ЧАСТИНА ПЕРША: ЮЛІЙ «Я знайшов її в пісках, де час не має влади. Вона була маленькою, але її очі вже вміли рахувати чужі страхи». (З неофіційних записів ветерана Х ЛЕГІОНУ) Розділ І: Вага золотого жука

Тетяна Левицька
2026.07.16 10:05
У грудині стогне вітровій,
ветхими нитками губи зшито.
Мабуть, що не варто в буревій
кочергою згадки ворушити.

Блискавиця вдарила, ніяк
з того пекла вирватись на волю.
Знепритомніла, зневірилась, ще б пак,

Віктор Кучерук
2026.07.16 06:28
Вклоняюся низько високому слову,
Глибокому змісту і формі чіткій, -
Дивуюсь пісенності рідної мови
І в радості світлій, і в тузі
гіркій.
Дивлюся на букви, вслухаюся в звуки
І мріям про щастя свободу даю, -
Отак опановую вічну науку -

Ірина Вовк
2026.07.16 05:29
казка для дітей і їх батьків) Щороку 4 червня поминають діточок, які загинули внаслідок збройної агресії росії проти України. Символом цього дня є дзвіночок, який означає чисті та обірвані війною дитячі життя, а також запалені свічки у вікнах. Стан

Катерина Савельєва
2026.07.16 00:05
Лiто пасма свої розпустило,
I босонiж по скелi пройшло.
Рiзнотрав'ям думки закрутило
I мене ненароком знайшло.

Вiкна й дверi вiдкритi навколо,
Пробiгають хвилини тепла.
Мiсяць дивиться ввечерi кволо

Семен Санніков
2026.07.15 23:19
Вони здравствують за цією веб-адресою, поки автором формується або редагується (хз) сама його сторінка. Він радив і мені натискать на підкреслене, і воно піддається цій нескладній дії ©

С М
2026.07.15 16:52
ліжко те ж, і оцей лазарет
кажи, сестро морфін, що я дочікуюся тебе
бо я не певний, чи дотягну знов
о, пробач, я слабий, давно

і крики сирени усе лунають межи скронь
кажи, сестро морфін, коли почався цей полон
як же я потрапив до цих місць

Вячеслав Руденко
2026.07.15 13:15
шерехи шашелю чує горище крізь сон
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут

Борис Костиря
2026.07.15 12:58
Хай ліпше я не висплюсь і змарнілий
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н

В Горова Леся
2026.07.15 12:58
Сідає сонце і у полі тоне,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.

А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,

хома дідим
2026.07.15 12:40
найбільш морочить саме те
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули

Іван Потьомкін
2026.07.15 12:06
Як поєднали їх в один святковий день?
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра

Тетяна Левицька
2026.07.15 11:12
Це ще не все, мій милосердний?
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.

Роксолана Вірлан
2026.07.15 07:17
Дивуюся, а може й не дивуюсь,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.

Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,

Віктор Кучерук
2026.07.15 06:49
Хоч малорухомий
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...

Ірина Вовк
2026.07.15 05:49
СПАЛАХ П’ЯТИЙ. ПОВЕРНЕННЯ ЛАСТІВКИ За вікном-бійницею завірюха раптом почала вщухати. Дике завивання вітру змінилося на глибоку, заворожуючу тишу різдвяних зимових Альп. Останні зерна піску в годиннику її життя стрімко падали донизу. Боян підвівся з
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Зеньо Збиток (1971) / Вірші

 В хліві




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-04-11 17:16:36
Переглядів сторінки твору 8958
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.442 / 5  (4.829 / 5.33)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.718 / 5.27)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.745
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Автор востаннє на сайті 2013.09.21 07:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-04-11 21:43:31 ]
Так ти ж все саме цікаве пропустив!! Тільки ми зібрались опа, тут Стьопа і каже: "А шото мені лице вашого Зенобія знайоме до болю?" Я ж йому: "Так хто ж не знає славетного танкіста!" А він так підозріло свою пику Гопську скуйовдив і каже: "Е-е, ні! Два дні тому він на своєму драндулеті з дулом так по селу ганяв, шо баби аж до церкви тікали хто в чом був... А потім виліз і як побіжить за бичком, якого тільки-но для злучки привели... А бичок спочатку тікати, а потім зупинивсі і так на Зеню коситися почав... Недобре так... Ну, Зеня ваш скумекав шо до чого, зірвав з голови свою броньовану каску і, закриваючі те, на шо бичок поглядав, як дасть..."

Далі сам розкажеш? Як вже викрили...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-11 21:53:20 ]
Вмазали ми зо Стьопов сивеньку, Чері тіко корок нюхала і в обмарки падала за каждим внюхом.
Стало весело, потєнуло на груповуху. Знову Чері сподобалось - шеб пак - два камандіра (вже правдо без галіфе, але зато які фе - нє?) І так і сяк... Запалили косяк. В небі пояснішало, в думках подобрішало.
Дивлюсі, а Чері пливе, очка так далеко-далеко - десь аж під Литками. От страмниця - танцює кан-кан в чом мать раділа.
На-ананаааананнаааананананана... І крутит бедрами і літає персами. Прама - дикі танці з Папуа Нової Гвінеї чи то
йога в ритмі ракенроля чи то самокамасутра. Ну ми теж старалисі танцювати, але в сей момент розум втік в ноги і все виходило пляцкувато, як у сповільненім кіно. Дивлюсі - Стьопа на радейку шось шукає -о, найшов якусь попсу: "я тєбя любілла, я тєбе давалла. палюбіла білла - здєшнева амбалла". Мене знудило, як півня - от попса клята. Чері зачала кричати голосом недорізаного пацєті - Пєснярів врубай - ех - ех - Касів Ясь канюшіну,Касів Ясь канюшіну - за сапку - і давай ворон ганяти по полю. Махала-махала і певні остопі... (батарейки сіли) Пішла до елєкростовпа на підзарєтку.
Тамка її Непахадіубйот як тіпне... Чері - як волося - сторчит досі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-04-11 21:58:11 ]
У мене хоч волося сторчить :), а ти не відходь від теми, розкажи, як від бичка тікав і шо далі було, коли ви з ним навколо сільради як оглашені носилися в шлюбному канкані :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-11 22:06:52 ]
Чері - шо то Тебе на биків тєне? З бика добрий був обідець - все село їло. Забулась ти?
А ось шо далі було...
Але то ше були чвітки, а ягідки почались, коли загорілись конопельки - я ледво до хліва додоодоприволікся.
Ляг - а ту все пливе і метаморфуєтьсі. Дивлюсі на Чері - а вона чи то русалка чи то Сірко в райтузох.
Але ні ніби вона, бо співає:
Сиджу в траві, мов квочка
Тримаю огіроча
Тримаю огірочка
Червоненький він був...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-04-11 22:14:09 ]
Це мене тєнє??? Добре, облишим цю болючу для тебе і до окремих частин твого організму тему :) Честь командира прєвіше всєго!

А нанюхався ти, Зенчику, знатно, як Стьопу за Чері прийняв :) Тож він тобі підспівував, пам’ятаєш? Так жалісно:

Він їв одне лиш сало,
Він їв одне лиш сало,
Але було все мало
Й потроху він звірив...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-11 22:30:38 ]
Аааа - так то ти тоди вдавала воблу у бочці з пива... Точно - ото воно.
І ше кричалась - во-бла, во-бла... :)))
Нє скромнічай...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-04-11 22:46:26 ]
Нє, Зень, замовлю для тебе у Нахмана табачку з Мису, бо тобі конопельку нюхати не файно. Все в тебе метаморфовується (хух)! То було не во-бла, то у Стьопи від димку щось трапилось і замість "браво" виходило "бла-во", а тобі все одно ж. я розумію...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Зубрицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-18 00:03:01 ]
Таааа... нууу... хм... Різні фломастери, різні, і на колір і на смак...