Утретє перечитую цей вірш... Вперше вранці - зачепилася оком за ім"я у заголовку (знаю, нескромно, та що поробиш? усі ми люди). Перебігла текстом, перестрибнула на кінцівку - СТОП! - і назад, знову з самого початку...Штрихи, штрихи, штрихи, з яких отак через туман вимальовується картинка (картина?) - начебто літературна і начебто і життєва. Що, врешті, одне і те саме. Вона розкручується, і розкручується, і розкручується, як спіраль, а потім боляче-преболяче вистілює останніми рядками...
Дякую!

Привіт, Ондо (трохи дивно до вас так звертатись - шепніть на вушко своє ім"я, ви надто реальна для "дзвону", дійсно дивно таке писати:), врешті дісталась я вас. Боюсь, це може означати, що тепер я часто надокучатиму вам своєю увагою - за мною таке числиться:)
Рада познайомитись. Щиро. Чесно - читаю вас давно, просто до слів дозріла тілки нині, ще і Аня надихнула. Тепер деталі: бачила кілька разів ваші коментрарі українською, ви дійсно ніколи не писали україномовних віршів? Я колись теж писала виключно російською, певно це залежить від того, яку літературу ми читаємо прерогативно...(вчасно зупиняється, розуміючи що вдається у розлогі роздуми, за що автор може і кишнути в САД).
Тепер час до вірша. Собі до смаку обираю вірші тих авторів, які мають свою автентичність (власне, отак і виглядають компліменти від НН), дещицю (і чим більшу, тим краще) поетичної свавільності і сміливості, дрібку стьобу, холодно-агатову глибину (а глибина завжди холодна, ІМХО:). Ваші вірші - цілком відповідають моєму смаку (а це говорить про те, що смак у мене гарний;)), і по чести, відчуваю до вас поки не обґрунтовану особистим спілкуванням (ми ж, здається, раніше неіде не пересікались) прихильність.
Дякую,
щиро,
Ніка.

Здравствуйте!
Оо... а я, признаться, долго ругала себя за этот стих - он ведь отнюдь не возвышающий, весь такой затхлый, обыденный, со мной никогда не случавшийся,(под рэп сделанный:))... слов нет... спасибо!))
а по-украински я не могу, по крайней мере сейчас, писать стихи - не владею синонимами, ударениями и т.п. было бы стыдно, и нечестно, - или это только мне так кажется.
Мне тоже очень приятно познакомиться, пани Н.Н. Вот секрет: у меня имя-отчество Пушкина, а фамилия Тараса Григорьевича:)). Поэтому и псевдоним)).

Оой. Стоит сказать, что у тебя знаменитая фамилия, и такое начинается...))
Наверное, пан СеРж Ко, у вас такое впечатление, потому что я сейчас очень прониклась Галичем.))
А сто - не надо, генерал Татчин погорячился...)). Можно 99.

И вообще, не вгоняйте меня в краску! Я всего лишь растяпа-энтомолог, которого воспитывали в детстве под мальчишку (отсюда "мужские" стихи). На ПМ есть личности гораздо интереснее и проработаннее пишущие. Вам в школе скажут)).