ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2026.04.24 16:40
з добрим днем
прощайтеся зі сном
все минулося
та світ чекає вас
хліб
не тіло
кров
ще не вино

хома дідим
2026.04.24 13:43
не продирався у достойники
ніяк
роздаючи і душу й тіло
належний кракелюр і краков’як
іще неподалік щось прилетіло
в думках твоїх лютневий одинак
яке комусь узагалі є діло
ти не мудри

Борис Костиря
2026.04.24 13:03
Листок осінній скроні посріблить
І передчасним снігом увінчає.
Тоді пізнаємо урочу мить,
Коли зима замислиться про щастя.

Листок осінній спопелить слова
Облуди й фальшу, злоби і безумства,
Торкнувшись потаємного єства

Сергій Губерначук
2026.04.24 11:26
Він вибухнув,..
пустивши білу кров
по тілу двадцять першого століття.

4 квітня 1989 р., Київ

Тетяна Левицька
2026.04.24 10:46
Не жаліла себе ніколи,
піклувалась завжди про інших.
А тепер, не збагну відколи,
я розраду знайшла у віршах.
Та мені не достаюньо цього,
щоб щасливою почуватись.
Сонце соняхом за порогом
зазирає в мою кімнату.

Юрій Гундарів
2026.04.24 09:44
Звичайно, такий відгук свідчить про щире бажання його автора знайти ключик від серця того чи тієї, хто може допомогти стати членом якоїсь творчої спілки, видати власну збірку за рахунок видавництва, зрештою, стати лавреатом… А якщо не зможе, ось тоді можн

Іван Потьомкін
2026.04.24 08:16
А є ж і без слів пісні...
Слова їх заблудилися в дорозі
і бозна, чи до голосу дійдуть.
...А є ж і суцвіття слів,
котрі несуть в собі мелодію.
І з-поміж бідних той найбідніший,
в чиєму серці не звучить вона,
аби розрадить в мить найгіршу.

Віктор Кучерук
2026.04.24 05:50
Знову в грудях б'ються хвилі
Потаємних почуттів, -
Знову в серці дух і сила
Вічних мрій і кращих слів.
Знов, закоханий по вуха,
Вірю в сяючу зорю
І вином не повню кухоль,
І знедавна не курю.

Охмуд Песецький
2026.04.23 22:07
Крізь версти юності - до зрілості й сивин,
Буває, йду собі, як нелюдим,
Долаючи життя природний плин,
І не ловлю нічого і ні з ким.

Коханням ділячись, хіба ж його ділив?
Я просто поділяв - і вистачало.
Було, і проливав - тоді й полив

Володимир Невесенко
2026.04.23 21:42
Ти не прийшла...
А я чекав тебе.
Я стільки усього хотів сказати...
Стьмяніло швидко небо голубе
і дощ почав холодний накрапати.

Та я чекав.
Вслухався в голоси,

хома дідим
2026.04.23 21:20
вивчав місцеву фауну і флору
захоплювався краєвидами
хотів
закохувався ще у неповторне
і просльозився декілька разів
о донно анна
потяг порух промах
що вірші незатійливі мої

Євген Федчук
2026.04.23 21:13
Волоколамський Йосиф вивів строго
Про царство колись бачення своє:
«Понєже влада царська є від Бога,
То й цар тому богоподібний є».
Тож, що хотів, той цар - те міг робити.
Йому не було суду на землі:
Міг мордувати або просто вбити.
То з легкістю с

Іван Потьомкін
2026.04.23 19:09
Я й замолоду не відзначавсь красою.
Тож і на старості не скаржусь на літа:
Не так вони погарцювали на моїм обличчі.
А от як бачу тих, з ким і стоять колись не личило,
Туга такою млостю серце огорта,
Немовби хтось знічев’я замахнувсь косою.
Крізь зем

Костянтин Ватульов
2026.04.23 18:48
Мовчазні твої губи до біса приємні та трохи вологі,
А сьогодні всю ніч виявляються кволі і як неживі.
Подивися, дукач, мов останні години нам очі мозолить.
Подивися, вже моститься вітер бешкетний до крони тополі.
І крізь темінь світанок пускає на не

Ігор Терен
2026.04.23 17:39
                    І
Як за весною прийде літо,
так за війною буде мир.
Який не є орієнтир,
навіщо зайве ворожити,
чи то відкине кінь копита,
чи ноги простягне емір.
Гадай на гущу і на карти,

С М
2026.04.23 13:00
І поки любов уві всіх почиває
Моя гітаро, плач собі
І поки підлога метіння чекає
Поплач, гітаро, собі

Чом не підкажуть вам спосіб жоден
Свою відкрити любов
Чом інші вами керують знову
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталка Білецька (1981) / Вірші

 Портрет з натури

Ти просто одиноко-нетутешній,
мов крапка – в незакінчених думках.
Тому твоє моління про прийдешнє.
Тому чуже минуле у словах.
Хоча щоранку, ледве зазоріє
ти каву п’єш на кухні, як усі,
цигарку смалиш, згадуєш Місію,
стрибаєш у невиспане таксі.
І цілий день – робота, преса, стреси,
канапки й знову кава – на обід.
І що якісь алюзії прогресу? -
в словах тобі підвладний всенький світ!
Дивуються вечірні перехожі,
коли виходиш з нетрища метро:
чудний дивак, на римлянина схожий,
як в дзеркало, вглядається в Дніпро.
Про що йому розкажуть жовті хвилі –
у бризках вересневих ліхтарів? –
Хіба : які в природі ми безсилі –
ріка сягає неба – з берегів!..
А він стоїть, смакує сигарету.
Думки, як жмуток років, на чолі.

Візьми у руки завтрашню газету
уранці й скажеш, хто він на землі.








      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-03-30 11:40:10
Переглядів сторінки твору 3952
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.381 / 5  (4.771 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.782 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.01.03 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дарина Березіна (М.К./М.К.) [ 2006-12-15 08:48:05 ]
Даруйте, а яку таку мІсію ваш ліричний герой згадує?
І до чого там був Дніпро?
;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дарина Березіна (М.К./М.К.) [ 2007-01-09 12:48:30 ]
Наталю, ви бодай ІНОДІ на коментарі відповідаєте?!;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Білецька (М.К./М.К.) [ 2007-01-11 23:41:13 ]
А ви, Дарино ? Легше за все терміново "вирізати" з творчого доробку провокативні тексти, аніж розтлумачити зацікавленим ну просто неймовірні аналогії в контексті сучасної української поезії ?
До того ж, хіба не відчуваєте недоречної місії в себе "за плечима" і невже реальніше вам завжди перебувати в рамках виключно вашої поетичної історіософії (Чому ж не питаю, до чого тут, скажімо, Іуда чи Каїн - знову з Маріанни Кіяновської? А чому б не наші сучасні герої Василі-Івани (хіба таких немає?)? І чого б не при Дніпрі ? (Чи я не правильно зрозуміла ваше запитання?).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дарина Березіна (М.К./М.К.) [ 2007-01-12 00:04:08 ]
Наталю, я не беруся тлумачити Ваші аналогії з вельмишановним ДДК. Причому, як не дивно, помітити їх можна хіба не у всіх Ваших творах. Ольвія, лимани, Скіфія, Троя... Концепція Учнівства - це непогано, але навіщо ж так відверто імітувати наставника? Чи то є дивне спільне світовідчуття з НЕЙМОВІРНИМИ АНАЛОГІЯМИ?

А щодо провокативних текстів - вони є у кожного, правда? І "професійні українці" не без гріха, їм також є, що вирізати з творчого доробку.

А що стосується Юди - то, даруйте, я займаюся цією темою професійно вже понад 5 років і пишу присвячене цьому питанню дослідження. Більше того, з цього ж таки питання читаю лекції.

Поетична ж історіософія, має таке ж право на існування, як і одноманітні медитації на Софіївські дзвони, Лавру, Дніпро й Скіфію, щедро просякнуті ліричними стражданнями героїні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Білецька (М.К./М.К.) [ 2007-01-16 16:35:57 ]
Приємно чути, що в глибинах несвідомого (чи в нетрях свідомості) ще лишився невтраченим вплив Дмитра Дмитровича, бо мене вже - не знаю з якого натяку - дехто почав читати як постмодерністку. Але річ не в тім. Не плекаючи бажання образити вас з приводу образу Юди (чи Каїна), хотілось мені, так само, як і вам - на моє, отримати ну хоча б примітивну відповідь на поставлене мною запитання, а той ваш вірш ...раптово зник. Дарино, можливо це й звучить наразі доволі пафосно-"медитативно", утім, я таки дійсно надто люблю Слово і окрайчик тої історичної землі, де за межами буденно-хаотичного, чужого духовно мені(хоч і батьківщина)Миколаєва затишно і - знову ж повторююсь - "медитативно", а щодо почуттів, як відомо, не сперечаються...Успіхів вам !