ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.05.07 19:50
Коли війна ця, врешті, закінчиться,
Повернуться додому українці,
Які по закордонах рятувались,
Дітей порятувати намагались?
Питання багатьох сьогодні мучить.
Я думаю, історія научить,
Як це питання треба розглядати,
Щоб відповідь на нього точну да

Іван Потьомкін
2026.05.07 19:40
Сів Василь під образами,
Умивається сльозами.
Увіходить в хату мати,
Давай сина розпікати:
"Знов думками у вдовиці?
Бодай їй вже утопиться.
Не позволю вдову брати,
Вдова вміє чарувати..."

В Горова Леся
2026.05.07 18:11
Сліди, сліди... О , скільки їх стежками!
Таких несхожих, як самі стежки.
Коли ходила, що по них шукала?
Куди спішила ними навпрошки?

Вони то вдалині, то за порогом,
Вкриваються то в сніг, то в жовтий лист,
То радо розбігаються на боки,

Мирон Шагало
2026.05.07 13:44
Летять роями —
через брук, асфальти, ями,
виють гальма, ниють шини —
машини, машини, машини.
Переходи, світлофори —
потвори, потвори, потвори.

Вже майже дикі —

Юлія Щербатюк
2026.05.07 13:41
По вулиці моїй який вже рік
Лунають кроки, — друзі йдуть від мене.
Загублений тим втратам з часом лік,
Та темрява їх знає поіменно.

Там справи всі запущені давно.
В оселях зникли музика і співи.
Лише Дега, дівчатка, все одно

хома дідим
2026.05.07 13:16
собак простих із передмістя
ми пам’ятаємо усіх
як обривалися з ланців
як викупляли їх від гицлів
у них була правдивість що
згальмовувала твою гідність
і всяку дійсність теж і тож
при паркані довкіл обійстя

Борис Костиря
2026.05.07 12:27
Де я здобуду свій нічліг,
Паломник без мети й дороги?
Прийшло, мов звір-єдиноріг,
Прозріння посеред тривоги.
Я ліг і зразу занеміг.
Хитаються святі триноги.

Яка вакханка уночі

С М
2026.05.07 11:57
О, здалося, це кошмарний сон
Але усе реально
Іще казали “Не зволікай, бо
Диявол іде за нами”

Утікай-но зі джунглів
Утікай-но зі джунглів
Утікай-но зі джунглів

Федір Паламар
2026.05.07 11:06
Навесні так легко дихать –
удихну на повні груди,
Де не кинеш оком, бачиш
арабески та причуди,
Вухо милі ловить пильне
сміху дзвони звідусюди
І забулися в коханні,
квіти, птиці, звірі й люди.

Тетяна Левицька
2026.05.07 08:54
Бутерброди на столі
і горілка з перцем,
а на серці мозолі
роз'ятрили щем цей.

Душе, ну давай хоч раз
виверни назовні –
що ти смажиш повсякчас

Вячеслав Руденко
2026.05.07 08:13
Вдягнути довгий кардиган,
В лавровий ліс зайти подвійно,
Назватись Хроносом між бран,
Знайти дупло екзістенційне,

Відгородитися від снів,
В склепінні рук ,зібгавши ліру ,
Початок дій і стусанів

Юрій Гундарів
2026.05.06 18:30
Сьогодні річниця по смерті видатного українського письменника
Валерія Шевчука.

Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешева біжутерія,
тут майже кожне прізвище - гігант:
від Борхеса до Шевчука Валерія.…

Артур Курдіновський
2026.05.06 16:44
Весна! А я і не помітив...
В повітрі осяйні октави
Наспівує красивий травень,
Народжуються білі квіти.

Двір мій, промінням оповитий,
Костюм примірив золотавий.
Весна! А я і не помітив...

Артур Курдіновський
2026.05.06 16:34
Поету гроші не потрібні!
Достатньо хліба та водиці.
Усі таланти - люди бідні,
Це вже давно не таємниця.

Цей світ краде щоденно сили,
Недосконалий, недолугий.
Поет сидить на хмарці білій

Світлана Пирогова
2026.05.06 14:38
Працює, піднімаючись все вище.
У резиденції його весь світ.
Світило дня, дароване Всевишнім
Живе і житиме мільярди літ.

Несе і світло, і тепло завзято,
Гігантське і всесильне для землі
І для людей. Небес правічне свято,

Юрко Бужанин
2026.05.06 12:22
ТАНКА галицько-пуерто-риканська.

Я - ніби кролик,
З котрого чупакабра
Кров відсмоктала.
Крівці мого кохання
Достатньо тобі на ланч?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталка Білецька (1981) / Вірші

 Портрет з натури

Ти просто одиноко-нетутешній,
мов крапка – в незакінчених думках.
Тому твоє моління про прийдешнє.
Тому чуже минуле у словах.
Хоча щоранку, ледве зазоріє
ти каву п’єш на кухні, як усі,
цигарку смалиш, згадуєш Місію,
стрибаєш у невиспане таксі.
І цілий день – робота, преса, стреси,
канапки й знову кава – на обід.
І що якісь алюзії прогресу? -
в словах тобі підвладний всенький світ!
Дивуються вечірні перехожі,
коли виходиш з нетрища метро:
чудний дивак, на римлянина схожий,
як в дзеркало, вглядається в Дніпро.
Про що йому розкажуть жовті хвилі –
у бризках вересневих ліхтарів? –
Хіба : які в природі ми безсилі –
ріка сягає неба – з берегів!..
А він стоїть, смакує сигарету.
Думки, як жмуток років, на чолі.

Візьми у руки завтрашню газету
уранці й скажеш, хто він на землі.








      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-03-30 11:40:10
Переглядів сторінки твору 3983
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.381 / 5  (4.771 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.782 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.01.03 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дарина Березіна (М.К./М.К.) [ 2006-12-15 08:48:05 ]
Даруйте, а яку таку мІсію ваш ліричний герой згадує?
І до чого там був Дніпро?
;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дарина Березіна (М.К./М.К.) [ 2007-01-09 12:48:30 ]
Наталю, ви бодай ІНОДІ на коментарі відповідаєте?!;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Білецька (М.К./М.К.) [ 2007-01-11 23:41:13 ]
А ви, Дарино ? Легше за все терміново "вирізати" з творчого доробку провокативні тексти, аніж розтлумачити зацікавленим ну просто неймовірні аналогії в контексті сучасної української поезії ?
До того ж, хіба не відчуваєте недоречної місії в себе "за плечима" і невже реальніше вам завжди перебувати в рамках виключно вашої поетичної історіософії (Чому ж не питаю, до чого тут, скажімо, Іуда чи Каїн - знову з Маріанни Кіяновської? А чому б не наші сучасні герої Василі-Івани (хіба таких немає?)? І чого б не при Дніпрі ? (Чи я не правильно зрозуміла ваше запитання?).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дарина Березіна (М.К./М.К.) [ 2007-01-12 00:04:08 ]
Наталю, я не беруся тлумачити Ваші аналогії з вельмишановним ДДК. Причому, як не дивно, помітити їх можна хіба не у всіх Ваших творах. Ольвія, лимани, Скіфія, Троя... Концепція Учнівства - це непогано, але навіщо ж так відверто імітувати наставника? Чи то є дивне спільне світовідчуття з НЕЙМОВІРНИМИ АНАЛОГІЯМИ?

А щодо провокативних текстів - вони є у кожного, правда? І "професійні українці" не без гріха, їм також є, що вирізати з творчого доробку.

А що стосується Юди - то, даруйте, я займаюся цією темою професійно вже понад 5 років і пишу присвячене цьому питанню дослідження. Більше того, з цього ж таки питання читаю лекції.

Поетична ж історіософія, має таке ж право на існування, як і одноманітні медитації на Софіївські дзвони, Лавру, Дніпро й Скіфію, щедро просякнуті ліричними стражданнями героїні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Білецька (М.К./М.К.) [ 2007-01-16 16:35:57 ]
Приємно чути, що в глибинах несвідомого (чи в нетрях свідомості) ще лишився невтраченим вплив Дмитра Дмитровича, бо мене вже - не знаю з якого натяку - дехто почав читати як постмодерністку. Але річ не в тім. Не плекаючи бажання образити вас з приводу образу Юди (чи Каїна), хотілось мені, так само, як і вам - на моє, отримати ну хоча б примітивну відповідь на поставлене мною запитання, а той ваш вірш ...раптово зник. Дарино, можливо це й звучить наразі доволі пафосно-"медитативно", утім, я таки дійсно надто люблю Слово і окрайчик тої історичної землі, де за межами буденно-хаотичного, чужого духовно мені(хоч і батьківщина)Миколаєва затишно і - знову ж повторююсь - "медитативно", а щодо почуттів, як відомо, не сперечаються...Успіхів вам !