ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.05.26 17:11
Місто Андрія Святого.
Місто Шевченка і Підмогильного.
Місто Амосова і Патона.
Місто Майдана Гідності.

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Євген Федчук
2024.05.26 14:02
Горять вогні у долині, вся долина сяє.
Стомилося в путі військо, тепер спочиває.
Круг багать сидять солдати, нічого робити,
Повечеряли та й байки узялись травити.
Хто про жінок, хто про долю, хто про дива світу.
А там якось і до відьом дійшли непоміт

Володимир Каразуб
2024.05.26 12:30
Тут повсюди криваві сліди Медеї,
Що дихає сирістю стін із підвальних могил
Роздвоєне серце подвоєне божевіллям
Обманом Цірцеї, обманом драконових крил.

Подорожній, повідай як прийдеш колись у Спарту
Про острів блаженних, що знищили зикурат
Пожеж

Олександр Сушко
2024.05.26 11:55
Нумо, браття, йдіть до мене в хату,
Розкажу про диво, НЛО.
Бо на сайті вилупивсь піратик,
Непростий дядина і не лох.

Скавучить потужно. Діви врозтіч
Від його всльозавлених "трудів".
А от графомани прямо в очі

Юрій Гундарєв
2024.05.26 11:53
На днях Олександр Сушко публічно заявив, що я, Юрій Гундарєв, - ніхто і звати мене ніяк, а от він, Сушко, - член НСПУ! Гадаю, що, з одного боку, членство у будь-якій творчій організації - це передусім грандіозний аванс - на свої справді майстерні твори,

Юлія Щербатюк
2024.05.26 11:44
І буде дощ, що зронять небеса,
Коли затулять хмарами півсвіту,
Та розпочнуть незборену сюїту,
Про головне, що ти не розказав.

Вже й не розкажеш, обірвалось те,
Що називалось щиро: душ єднання.
І упаде додолу лист останній,

Микола Соболь
2024.05.26 11:30
Є поет міцний, неначе кремній,
хоч стило об лисину теши,
не піїт, а самородок, геній,
поетичних скорювач вершин.
Я ж писака – графоман не більше,
доля хисту скупенько дала.
Чи Пегас мій жадібний на вірші,
чи не відчуваю слів тепла?

Ілахім Поет
2024.05.26 10:52
Я все ще вірю, що відтанеш ти.
Повернеться любов, як пташка з вирію.
Нехай і кажеш: там самі чорти -
Це все, що віднайду в твоєму вирі я.
Ти кажеш: що було – те загуло.
Офелія-любов навряд чи дихає.
Мій жар – не те, дорожчим є тепло.
А ніжності в

Іван Потьомкін
2024.05.26 09:20
Серед зими, як горобці поснули,
І пітьма по кімнаті залягла,
Балконні двері стиха прочинились,
І на порозі... батько стали...
Оце так стріча!.. Шукаю все життя...
Ми Баха далі слухали удвох –
Прелюдію і фугу, і ще хоральних п’ять прелюдій...
Здава

Юрій Гундарєв
2024.05.26 09:15
Портрет в інтер‘єрі бруду


Спробував зібрати докупи всі «фарби» (дослівно!) на мою адресу
від членів поетичної групи СО-СУ-КУР (Соболь-Сушко-Курдіновський).
Вийшов ось такий «портрет»…
Тільки - чий? Мій? Чи тих, хто його «малював»?

Віктор Кучерук
2024.05.26 04:49
Бузок синіє біля вікон
Й очам дарує ясноту
Таку, що мружаться повіки,
Як в снігопад або сльоту.
Сіяє кущ мільйоном іскор
Отак отут із року в рік, -
Горить яскравим світлом різко
І поблизу, і звіддалік.

Артур Курдіновський
2024.05.26 02:16
Палай! Палай! Та близько не сприймай
Мелодію старого клавесину.
На лагідному фоні - ніж у спину!
Врятує серце вигаданий рай.

Палай! Гори! Всі теплі кольори
Перетворились на холодні роси.
Беззбройний, щирий, радісний та босий,

Борис Костиря
2024.05.25 22:12
Сон як темний коридор,
Як провалля в павутину,
Він закутаний в мінор,
Ніби космосу дитина.

Сон як згарище думок,
Дим емоцій відгорілих,
Пронесеться, як амок,

Іван Потьомкін
2024.05.25 13:57
Бризками сміху виринаєте з моря –
Демонстрація грації,
В дивній в’язі м’язи...
«Не зникайте!»
Ще не встигли літні юність свою відтворити.
«Не зникайте!»
Ще не встигли ви символом стать для малечі.
«Не зникайте!!!»

Олександр Сушко
2024.05.25 11:41
Жінка варить курячі пупи,
В мене ж дума визріла в макІвці:
Генія по носі не лупи,
А погладь поштиво по голівці.

А мене - будь-ласка! Тільки за!
Дозволяю торсати й за вуха.
Бо в літературі байбуза,

Володимир Ляшкевич
2024.05.25 10:45
Обійми мене, будь-ласка.
Нічка темна,
Нічка-казка -
Відчуттями заворожить,
Буде лячно - cкажу "досить".

І тонкі п'янкі торкання,
серця запальне дихання...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Галина Украйна
2024.05.18

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталка Білецька (1981) / Вірші

 Портрет з натури

Ти просто одиноко-нетутешній,
мов крапка – в незакінчених думках.
Тому твоє моління про прийдешнє.
Тому чуже минуле у словах.
Хоча щоранку, ледве зазоріє
ти каву п’єш на кухні, як усі,
цигарку смалиш, згадуєш Місію,
стрибаєш у невиспане таксі.
І цілий день – робота, преса, стреси,
канапки й знову кава – на обід.
І що якісь алюзії прогресу? -
в словах тобі підвладний всенький світ!
Дивуються вечірні перехожі,
коли виходиш з нетрища метро:
чудний дивак, на римлянина схожий,
як в дзеркало, вглядається в Дніпро.
Про що йому розкажуть жовті хвилі –
у бризках вересневих ліхтарів? –
Хіба : які в природі ми безсилі –
ріка сягає неба – з берегів!..
А він стоїть, смакує сигарету.
Думки, як жмуток років, на чолі.

Візьми у руки завтрашню газету
уранці й скажеш, хто він на землі.








      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-03-30 11:40:10
Переглядів сторінки твору 3508
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.381 / 5  (4.771 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.782 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.01.03 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дарина Березіна (М.К./М.К.) [ 2006-12-15 08:48:05 ]
Даруйте, а яку таку мІсію ваш ліричний герой згадує?
І до чого там був Дніпро?
;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дарина Березіна (М.К./М.К.) [ 2007-01-09 12:48:30 ]
Наталю, ви бодай ІНОДІ на коментарі відповідаєте?!;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Білецька (М.К./М.К.) [ 2007-01-11 23:41:13 ]
А ви, Дарино ? Легше за все терміново "вирізати" з творчого доробку провокативні тексти, аніж розтлумачити зацікавленим ну просто неймовірні аналогії в контексті сучасної української поезії ?
До того ж, хіба не відчуваєте недоречної місії в себе "за плечима" і невже реальніше вам завжди перебувати в рамках виключно вашої поетичної історіософії (Чому ж не питаю, до чого тут, скажімо, Іуда чи Каїн - знову з Маріанни Кіяновської? А чому б не наші сучасні герої Василі-Івани (хіба таких немає?)? І чого б не при Дніпрі ? (Чи я не правильно зрозуміла ваше запитання?).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дарина Березіна (М.К./М.К.) [ 2007-01-12 00:04:08 ]
Наталю, я не беруся тлумачити Ваші аналогії з вельмишановним ДДК. Причому, як не дивно, помітити їх можна хіба не у всіх Ваших творах. Ольвія, лимани, Скіфія, Троя... Концепція Учнівства - це непогано, але навіщо ж так відверто імітувати наставника? Чи то є дивне спільне світовідчуття з НЕЙМОВІРНИМИ АНАЛОГІЯМИ?

А щодо провокативних текстів - вони є у кожного, правда? І "професійні українці" не без гріха, їм також є, що вирізати з творчого доробку.

А що стосується Юди - то, даруйте, я займаюся цією темою професійно вже понад 5 років і пишу присвячене цьому питанню дослідження. Більше того, з цього ж таки питання читаю лекції.

Поетична ж історіософія, має таке ж право на існування, як і одноманітні медитації на Софіївські дзвони, Лавру, Дніпро й Скіфію, щедро просякнуті ліричними стражданнями героїні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Білецька (М.К./М.К.) [ 2007-01-16 16:35:57 ]
Приємно чути, що в глибинах несвідомого (чи в нетрях свідомості) ще лишився невтраченим вплив Дмитра Дмитровича, бо мене вже - не знаю з якого натяку - дехто почав читати як постмодерністку. Але річ не в тім. Не плекаючи бажання образити вас з приводу образу Юди (чи Каїна), хотілось мені, так само, як і вам - на моє, отримати ну хоча б примітивну відповідь на поставлене мною запитання, а той ваш вірш ...раптово зник. Дарино, можливо це й звучить наразі доволі пафосно-"медитативно", утім, я таки дійсно надто люблю Слово і окрайчик тої історичної землі, де за межами буденно-хаотичного, чужого духовно мені(хоч і батьківщина)Миколаєва затишно і - знову ж повторююсь - "медитативно", а щодо почуттів, як відомо, не сперечаються...Успіхів вам !