ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.04.30 05:47
Зоряниці марніють тоді,
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.

Вікторія Лимар
2026.04.29 23:51
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,

хома дідим
2026.04.29 22:02
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб

С М
2026.04.29 21:39
О, шматяр колує справно
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти

Володимир Невесенко
2026.04.29 20:34
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.

За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку

Іван Потьомкін
2026.04.29 20:28
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Артур Курдіновський
2026.04.29 19:31
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник

***

Дивлюсь у вибране, зітхаю...

Артур Сіренко
2026.04.29 12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з

Борис Костиря
2026.04.29 11:27
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.

Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини

Вячеслав Руденко
2026.04.29 10:34
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.04.29 10:08
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...

хома дідим
2026.04.28 21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталка Білецька (1981) / Вірші

 Портрет з натури

Ти просто одиноко-нетутешній,
мов крапка – в незакінчених думках.
Тому твоє моління про прийдешнє.
Тому чуже минуле у словах.
Хоча щоранку, ледве зазоріє
ти каву п’єш на кухні, як усі,
цигарку смалиш, згадуєш Місію,
стрибаєш у невиспане таксі.
І цілий день – робота, преса, стреси,
канапки й знову кава – на обід.
І що якісь алюзії прогресу? -
в словах тобі підвладний всенький світ!
Дивуються вечірні перехожі,
коли виходиш з нетрища метро:
чудний дивак, на римлянина схожий,
як в дзеркало, вглядається в Дніпро.
Про що йому розкажуть жовті хвилі –
у бризках вересневих ліхтарів? –
Хіба : які в природі ми безсилі –
ріка сягає неба – з берегів!..
А він стоїть, смакує сигарету.
Думки, як жмуток років, на чолі.

Візьми у руки завтрашню газету
уранці й скажеш, хто він на землі.








      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-03-30 11:40:10
Переглядів сторінки твору 3971
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.381 / 5  (4.771 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.782 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.01.03 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дарина Березіна (М.К./М.К.) [ 2006-12-15 08:48:05 ]
Даруйте, а яку таку мІсію ваш ліричний герой згадує?
І до чого там був Дніпро?
;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дарина Березіна (М.К./М.К.) [ 2007-01-09 12:48:30 ]
Наталю, ви бодай ІНОДІ на коментарі відповідаєте?!;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Білецька (М.К./М.К.) [ 2007-01-11 23:41:13 ]
А ви, Дарино ? Легше за все терміново "вирізати" з творчого доробку провокативні тексти, аніж розтлумачити зацікавленим ну просто неймовірні аналогії в контексті сучасної української поезії ?
До того ж, хіба не відчуваєте недоречної місії в себе "за плечима" і невже реальніше вам завжди перебувати в рамках виключно вашої поетичної історіософії (Чому ж не питаю, до чого тут, скажімо, Іуда чи Каїн - знову з Маріанни Кіяновської? А чому б не наші сучасні герої Василі-Івани (хіба таких немає?)? І чого б не при Дніпрі ? (Чи я не правильно зрозуміла ваше запитання?).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дарина Березіна (М.К./М.К.) [ 2007-01-12 00:04:08 ]
Наталю, я не беруся тлумачити Ваші аналогії з вельмишановним ДДК. Причому, як не дивно, помітити їх можна хіба не у всіх Ваших творах. Ольвія, лимани, Скіфія, Троя... Концепція Учнівства - це непогано, але навіщо ж так відверто імітувати наставника? Чи то є дивне спільне світовідчуття з НЕЙМОВІРНИМИ АНАЛОГІЯМИ?

А щодо провокативних текстів - вони є у кожного, правда? І "професійні українці" не без гріха, їм також є, що вирізати з творчого доробку.

А що стосується Юди - то, даруйте, я займаюся цією темою професійно вже понад 5 років і пишу присвячене цьому питанню дослідження. Більше того, з цього ж таки питання читаю лекції.

Поетична ж історіософія, має таке ж право на існування, як і одноманітні медитації на Софіївські дзвони, Лавру, Дніпро й Скіфію, щедро просякнуті ліричними стражданнями героїні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Білецька (М.К./М.К.) [ 2007-01-16 16:35:57 ]
Приємно чути, що в глибинах несвідомого (чи в нетрях свідомості) ще лишився невтраченим вплив Дмитра Дмитровича, бо мене вже - не знаю з якого натяку - дехто почав читати як постмодерністку. Але річ не в тім. Не плекаючи бажання образити вас з приводу образу Юди (чи Каїна), хотілось мені, так само, як і вам - на моє, отримати ну хоча б примітивну відповідь на поставлене мною запитання, а той ваш вірш ...раптово зник. Дарино, можливо це й звучить наразі доволі пафосно-"медитативно", утім, я таки дійсно надто люблю Слово і окрайчик тої історичної землі, де за межами буденно-хаотичного, чужого духовно мені(хоч і батьківщина)Миколаєва затишно і - знову ж повторююсь - "медитативно", а щодо почуттів, як відомо, не сперечаються...Успіхів вам !