Вітер по світу гуляє
Усе в світі бачить.
Хто кого любить,
І за ким хто плаче.
Плаче вдовиця
Мужа згубила,
А дівчина плаче
Коханцю не мила.
Плаче мати біля хати
Сина проводжає,
Іде синок з хати
А куди не знає.
Все це вітер бачить,
І бурі знімає.
Розповісти про все
А як, і не знає.
У бабусі біля хати
Немає вже тина
Бур’яни кругом заросли
Валиться хатина.
І хатину бабусину
ніхто не латає.
А багаті п’ють, жирують
По корчомах гуляють
Синків своїх ледацюг
В шати наряджають.

Вітер біжить понад ріками
І понад морями,
Над ланами широкими,
жовтими пісками.
Над ріками пролітає
І над ними плаче
Вода стала каламутна,
Кучу сміття бачить.
Всякий халам у водицю
Люди покидали,
Це зробили ледацюги
І всякі бездари.
Водиця уже нечиста
У мори стікає,
Брудом отим
Рибу потравляє.
Понад морем пролітає
Море не іскриться
На ньому смуги чорні
Чорна стала від смуг
у морі водиця.
Гуляють по морю
Біржі, кораблі
розмішують воду,
як сіно граблі.
Летить над полями
Жовтіє пшениця,
Жито колоситься.
Овес достигає,
Все кругом радіє,
Жайворонок співає.
Скрізь вітер літає
Де плаче, а де радіє
Десь тихо проходить,
Щоб сон не збудить
десь то завиє,
Як в трубу гудить.
Сяде на дерева,
Щоб трохи спочити
Хмари позбирає,
Щоб землю змочити.
Де коли він грізний
З громами летить
В Зиму холодну
Снігом мете
Не буває спокійним
Він вітер на те.