
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.20
07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
2025.06.19
21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
2025.06.19
20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
2025.06.19
12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
2025.06.19
09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
2025.06.18
22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Рожеві метел
Рожеві метел
2025.06.18
21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
2025.06.18
19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати
2025.06.18
14:52
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами.
Коментарі свого часу сподобались, як сві
2025.06.18
05:43
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
2025.06.17
22:00
Скривлений геть лагідний Клек
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
2025.06.17
21:33
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 6 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Золотавий ла
Золотавий ла
2025.06.17
21:28
Порожня сцена і порожній зал,
Порожній простір, пристрастей вокзал.
Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.
Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.
Порожній простір, пристрастей вокзал.
Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.
Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.
2025.06.17
05:03
Посередині болота
Роззявляє бегемотик
Лиш тому так часто рота,
Що нечувана духота
Спонукає до дрімоти
Будь-якого бегемота.
17.06.25
Роззявляє бегемотик
Лиш тому так часто рота,
Що нечувана духота
Спонукає до дрімоти
Будь-якого бегемота.
17.06.25
2025.06.16
23:18
Ти знаєш, я скучив за нами,
За вайбом розмов ні про що,
За зорями та небесами
І першим (ще сніжним) Різдвом.
Там юність бриніла у венах,
І світ був безмежний, мов сон,
Де кожне бажання напевне
За вайбом розмов ні про що,
За зорями та небесами
І першим (ще сніжним) Різдвом.
Там юність бриніла у венах,
І світ був безмежний, мов сон,
Де кожне бажання напевне
2025.06.16
22:22
В щасливу пору
з батьками ми.
Вони і поруч
і в нас вони.
Давно нема їх –
пролинув час –
та рідний подих
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...з батьками ми.
Вони і поруч
і в нас вони.
Давно нема їх –
пролинув час –
та рідний подих
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
2025.05.15
2025.05.04
2025.04.30
2025.04.25
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Яна Ізідора Штаудінгера
Ян Ізідор Штаудінгер Фрашки 13
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Ян Ізідор Штаудінгер Фрашки 13
ПРО ДРУЖИНУ
Дружина – то жінка,
Що є в ній родзинка,
Й чим потаємніша,
Тим приємніша.
ПІДРАХУНОК ЛІТ
Людина з віком до всього звикає:
Їй стільки літ вже, а скільки ще чекає!
ЗМІНА РОЛЕЙ
Помінялись ролями, як згасла свіча,
Й потяглись: до куделі – він, вона ж – до меча.
ОКСЮМОРОН
Впиралась би жінка – сумніву нема –
Не шукай вона опори сама.
БОЖА ЛАСКА
О Боже, Боже, вдячні тобі за ласку,
Що може обличчя замінять нам маску.
ВИСНАЖЛИВА РОБОТА
Знав я одну дівицю,
Що одразу знімала спідницю;
Й робила це тільки з охоти
До виснажливої роботи.
MEMENTO MORI
Memento mori між ослами
Означає: салямі.
Memento mori (лат.) – пам’ятай про смерть
ЛЮБОВ
Вдячний без меж
За все; й за ніщо – теж.
ЖИТТЄВІ НАШІ ПЛАНИ
А як із життєвими планами?
Кохать і буть коханими.
ПРИМУС
Мусить мама кохать тата:
Шлюб – любові передплата.
МУЗИЧНИЙ СЛУХ
Любов одна сіяє в споминів роїнні:
Губи мала хтиві, очі ж – невинні,
І коли ніжну пісеньку співала,
На свої перса руку мою клала,
Щоб і рукою, а не тільки вухом
Насолодитись міг музичним слухом.
НА ОКУЛІСТКУ
Лікарко звабна, прийом твій – то згуба одна:
Хотів би осліпнуть, щоб милуватись тобою щодня.
НА ПІДСТАРКУВАТУ
В обійми студента
Піде уся рента.
НА ВАГУ ЗОЛОТА
На вагу золота не ціни мої фрашки,
А на вагу пір’їнок, що зроняться із пташки.
ПРО НАДЛИШКИ
До жодного надлишку вже не маю охоти,
Особливо ж – до надміру цноти.
НАДГРОБОК РОМЕО
За що Джульєтта так любить мене хотіла?
За м’якість духу, за твердість тіла.
НАДГРОБОК ЖЕРТВИ СОНЯЧНОГО УДАРУ
Було лінь
Знайти тінь.
ПІСЛЯ П’ЯТДЕСЯТИ
Як чоловік себе в дзеркалі огляда,
Часто хочеться крикнуть йому: “Біда!”
Та замість цього відвернеться тільки,
Буркнувши: “Не змінивсь ніскільки!”
Дружина – то жінка,
Що є в ній родзинка,
Й чим потаємніша,
Тим приємніша.
ПІДРАХУНОК ЛІТ
Людина з віком до всього звикає:
Їй стільки літ вже, а скільки ще чекає!
ЗМІНА РОЛЕЙ
Помінялись ролями, як згасла свіча,
Й потяглись: до куделі – він, вона ж – до меча.
ОКСЮМОРОН
Впиралась би жінка – сумніву нема –
Не шукай вона опори сама.
БОЖА ЛАСКА
О Боже, Боже, вдячні тобі за ласку,
Що може обличчя замінять нам маску.
ВИСНАЖЛИВА РОБОТА
Знав я одну дівицю,
Що одразу знімала спідницю;
Й робила це тільки з охоти
До виснажливої роботи.
MEMENTO MORI
Memento mori між ослами
Означає: салямі.
Memento mori (лат.) – пам’ятай про смерть
ЛЮБОВ
Вдячний без меж
За все; й за ніщо – теж.
ЖИТТЄВІ НАШІ ПЛАНИ
А як із життєвими планами?
Кохать і буть коханими.
ПРИМУС
Мусить мама кохать тата:
Шлюб – любові передплата.
МУЗИЧНИЙ СЛУХ
Любов одна сіяє в споминів роїнні:
Губи мала хтиві, очі ж – невинні,
І коли ніжну пісеньку співала,
На свої перса руку мою клала,
Щоб і рукою, а не тільки вухом
Насолодитись міг музичним слухом.
НА ОКУЛІСТКУ
Лікарко звабна, прийом твій – то згуба одна:
Хотів би осліпнуть, щоб милуватись тобою щодня.
НА ПІДСТАРКУВАТУ
В обійми студента
Піде уся рента.
НА ВАГУ ЗОЛОТА
На вагу золота не ціни мої фрашки,
А на вагу пір’їнок, що зроняться із пташки.
ПРО НАДЛИШКИ
До жодного надлишку вже не маю охоти,
Особливо ж – до надміру цноти.
НАДГРОБОК РОМЕО
За що Джульєтта так любить мене хотіла?
За м’якість духу, за твердість тіла.
НАДГРОБОК ЖЕРТВИ СОНЯЧНОГО УДАРУ
Було лінь
Знайти тінь.
ПІСЛЯ П’ЯТДЕСЯТИ
Як чоловік себе в дзеркалі огляда,
Часто хочеться крикнуть йому: “Біда!”
Та замість цього відвернеться тільки,
Буркнувши: “Не змінивсь ніскільки!”
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію