ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
***
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
У пошуку істини.
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Смиренний псих
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
Кохання зимові дні (The Doors)
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
Якщо і коли
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
Мотузка
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
***
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Віршування
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
Присвята одній пані-злодюжці
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
Короткометражні пайзлики
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,

Юрій Лазірко
2026.01.26 18:11
Не про те -- Альбом Теревені від Зеня -- батярські пісні
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...

Приспів:

В Горова Леся
2026.01.26 16:48
Сніг
Сьогодні сніг колишній втратив присмак.
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!

Марія Дем'янюк
2026.01.26 16:19
Ялини гілка
Тут час дрімає на ялинці,
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Гойдається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...

Олена Побийголод
2026.01.26 12:08
1980. Знімається кіно (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою

Ольга Олеандра
2026.01.26 09:09
Маю
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.

Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Павло Потелицький / Вірші

 Розчарування
Хтось панічно боїться в житті
Смерті, болю, старості, відвертого зізнання...
А я, мабуть, найбільше
Боюсь розчарування.
І руки об стіну стовчені до крові,
Переламаний міст. А може і містки
Всередині...
А на руках поламані кістки.
Боюсь піти відверто
З чиїхось ясних снів
Боюсь розчарування,
Боюсь я сірих днів.
Це ж страшно, коли небо
Опуститься на дно
А ще страшніше стане,
Як стане всеодно...
Боюсь розчарування
У комусь, чи в собі
Бо ж небо, не піднявшись
Залишиться на дні.
Залишуся і я з ним
Між хмар, вітрів, думок
Не дасть-бо вітер в небі
Зробити ще раз крок




Найвища оцінка Роман Бойчук 5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Дмитро Дроздовський 3.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2008-06-05 20:48:09
Переглядів сторінки твору 4171
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.509 / 4.33  (4.217 / 4.93)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.454 / 5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.722
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.04.18 17:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 00:19:23 ]
Ну я так зрозумів, що герой веде розмову від себе - а значить "все одно" відноситься йому.
Але це лиш моє скромне бачення розкриття Вашої теми.
А від чого до чого міст переламаний?
Ось Ви пишите:
"Боюсь піти відверто
З чиїхось ясних снів" - значить, коли крадькома ви шмигнете - то значить це вже не так страшно?
Я вірно зрозумів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 09:43:31 ]
То ви зразу кажіть шо заплутано, шо затерто. Для чого працювати над змістом, коли я сказав те, що хотів сказати

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 09:45:17 ]
Яка різниця як, де, коли, яким чином переламанитй міст; від чого до чого, пане Юрію. ПЕРЕЛАМАНИЙ і крапка. Я фізики не вивчаю(метафізики тим більше). І що тут казати "крадькома" ? От прикиньте собі таке: вам хтось сниться дуже часто, а потім вмить перестає снитися, йде з ваших снів. Ви вважаєте шо то буде крадькома ???

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Бойчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 10:12:04 ]
Я б назвав цей оригінальний твір "Боюсь". Чесно, сподобалось. Багато хто знас, чоловікі, у свої юнацькі роки переживав все те, що тут описано. Та, повір, Павле, жодна з них не варта таких самопожертв. І боятися немає чого, рано чи пізно Чарівниця Доля так неочікувано круто поверне своє русло на зустріч, що забудеться все, а якщо не забудеться, то здаватиметься смішним. Успіхів, і повір, цей страх, тільки зараз здається страшним. . .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 19:53:37 ]
А мені не затерто, коли "небо опуститься на дно". І також чомусь найстрашніше, коли стає однаково!
Що заважає: чомусь "на руках поламані кістки". Якось дуже анатомічно. Хай би собі просто були поламані кістки, яка різниця, де? Ви ж не до травматолога на прийом прийшли? І тоді розмір ляже якось зрозуміліше.
Як говорив Шарапов: "Нє совсєм в точку попалі, но дєйствія вєдьотє в правільном направлєніі". Звиняйте, що влізла за своїм жіночим у чоловічу компанію. Мені сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 20:19:36 ]
Ні, мені приємно вашу думку почути(прочитати), "влізайте" частіше. Кістки поламані від "І руки об стіну стовчені до крові". Просто так не буде, наприклад, на ногах. А саме на руках, бо є стіна і удари в неї.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 21:56:16 ]
Пані Леся, ну ви мені і коментар лишили, що я аж не витримав і... Ви психологію не вивчали, скажіть, будь-ласка ? Я не люлблю компліментів і не люблю коли мене хвалять. Певно, за кістки ви мене переконали, але щось не дуже хочеться переписувати

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 22:13:04 ]
Пане Павле, спокійно. Справа не в кістках. Психологію я не тільки вивчала, але й викладала свого часу. Йдеться навіть не про конкретний рядок, а про вашу роботу в майбутньому. Поезія - це узагальнення, образ, лет думки, а не міліцейський протокол, правда?
Прошу мати на увазі, що я НІКОЛИ не коментую того, що поезією не є. А як вступаю з автором до бійки, значить він - відповідної вагової категорії. Дрібноту не зачіпаю, хай собі таляпається, мо, випливе.
Отакий мій "положитєльний отвєт"! Ще раз не витримаєте - загніваюся. А в гнєвє я... Йой!
З любов'ю - ЛР.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-09 19:23:22 ]
Пані Леся ! Я навіть і не думав гніватися. Не думав, зуб даю вам. Але якщо вже ви так подумали, то вибачте мене. Я спокійний, як удав... я з вами згідний на всі 101. Теорією НЛП ви володієте чудесно, по-моєму.