ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Павло Потелицький / Вірші

 Розчарування
Хтось панічно боїться в житті
Смерті, болю, старості, відвертого зізнання...
А я, мабуть, найбільше
Боюсь розчарування.
І руки об стіну стовчені до крові,
Переламаний міст. А може і містки
Всередині...
А на руках поламані кістки.
Боюсь піти відверто
З чиїхось ясних снів
Боюсь розчарування,
Боюсь я сірих днів.
Це ж страшно, коли небо
Опуститься на дно
А ще страшніше стане,
Як стане всеодно...
Боюсь розчарування
У комусь, чи в собі
Бо ж небо, не піднявшись
Залишиться на дні.
Залишуся і я з ним
Між хмар, вітрів, думок
Не дасть-бо вітер в небі
Зробити ще раз крок




Найвища оцінка Роман Бойчук 5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Дмитро Дроздовський 3.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2008-06-05 20:48:09
Переглядів сторінки твору 3863
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.509 / 4.33  (4.217 / 4.93)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.454 / 5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.722
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.04.18 17:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 00:19:23 ]
Ну я так зрозумів, що герой веде розмову від себе - а значить "все одно" відноситься йому.
Але це лиш моє скромне бачення розкриття Вашої теми.
А від чого до чого міст переламаний?
Ось Ви пишите:
"Боюсь піти відверто
З чиїхось ясних снів" - значить, коли крадькома ви шмигнете - то значить це вже не так страшно?
Я вірно зрозумів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 09:43:31 ]
То ви зразу кажіть шо заплутано, шо затерто. Для чого працювати над змістом, коли я сказав те, що хотів сказати

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 09:45:17 ]
Яка різниця як, де, коли, яким чином переламанитй міст; від чого до чого, пане Юрію. ПЕРЕЛАМАНИЙ і крапка. Я фізики не вивчаю(метафізики тим більше). І що тут казати "крадькома" ? От прикиньте собі таке: вам хтось сниться дуже часто, а потім вмить перестає снитися, йде з ваших снів. Ви вважаєте шо то буде крадькома ???

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Бойчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 10:12:04 ]
Я б назвав цей оригінальний твір "Боюсь". Чесно, сподобалось. Багато хто знас, чоловікі, у свої юнацькі роки переживав все те, що тут описано. Та, повір, Павле, жодна з них не варта таких самопожертв. І боятися немає чого, рано чи пізно Чарівниця Доля так неочікувано круто поверне своє русло на зустріч, що забудеться все, а якщо не забудеться, то здаватиметься смішним. Успіхів, і повір, цей страх, тільки зараз здається страшним. . .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 19:53:37 ]
А мені не затерто, коли "небо опуститься на дно". І також чомусь найстрашніше, коли стає однаково!
Що заважає: чомусь "на руках поламані кістки". Якось дуже анатомічно. Хай би собі просто були поламані кістки, яка різниця, де? Ви ж не до травматолога на прийом прийшли? І тоді розмір ляже якось зрозуміліше.
Як говорив Шарапов: "Нє совсєм в точку попалі, но дєйствія вєдьотє в правільном направлєніі". Звиняйте, що влізла за своїм жіночим у чоловічу компанію. Мені сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 20:19:36 ]
Ні, мені приємно вашу думку почути(прочитати), "влізайте" частіше. Кістки поламані від "І руки об стіну стовчені до крові". Просто так не буде, наприклад, на ногах. А саме на руках, бо є стіна і удари в неї.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 21:56:16 ]
Пані Леся, ну ви мені і коментар лишили, що я аж не витримав і... Ви психологію не вивчали, скажіть, будь-ласка ? Я не люлблю компліментів і не люблю коли мене хвалять. Певно, за кістки ви мене переконали, але щось не дуже хочеться переписувати

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 22:13:04 ]
Пане Павле, спокійно. Справа не в кістках. Психологію я не тільки вивчала, але й викладала свого часу. Йдеться навіть не про конкретний рядок, а про вашу роботу в майбутньому. Поезія - це узагальнення, образ, лет думки, а не міліцейський протокол, правда?
Прошу мати на увазі, що я НІКОЛИ не коментую того, що поезією не є. А як вступаю з автором до бійки, значить він - відповідної вагової категорії. Дрібноту не зачіпаю, хай собі таляпається, мо, випливе.
Отакий мій "положитєльний отвєт"! Ще раз не витримаєте - загніваюся. А в гнєвє я... Йой!
З любов'ю - ЛР.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-09 19:23:22 ]
Пані Леся ! Я навіть і не думав гніватися. Не думав, зуб даю вам. Але якщо вже ви так подумали, то вибачте мене. Я спокійний, як удав... я з вами згідний на всі 101. Теорією НЛП ви володієте чудесно, по-моєму.