ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Артур Сіренко
2026.10.26 22:33
Був день: я зрозумів, що він нічий
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Вячеслав Руденко
2026.10.26 12:19
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.

І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та

Артур Курдіновський
2026.10.25 15:28
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.

Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Павло Потелицький / Вірші

 Розчарування
Хтось панічно боїться в житті
Смерті, болю, старості, відвертого зізнання...
А я, мабуть, найбільше
Боюсь розчарування.
І руки об стіну стовчені до крові,
Переламаний міст. А може і містки
Всередині...
А на руках поламані кістки.
Боюсь піти відверто
З чиїхось ясних снів
Боюсь розчарування,
Боюсь я сірих днів.
Це ж страшно, коли небо
Опуститься на дно
А ще страшніше стане,
Як стане всеодно...
Боюсь розчарування
У комусь, чи в собі
Бо ж небо, не піднявшись
Залишиться на дні.
Залишуся і я з ним
Між хмар, вітрів, думок
Не дасть-бо вітер в небі
Зробити ще раз крок




Найвища оцінка Роман Бойчук 5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Дмитро Дроздовський 3.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2008-06-05 20:48:09
Переглядів сторінки твору 4471
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.509 / 4.33  (4.217 / 4.93)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.454 / 5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.722
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.04.18 17:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 00:19:23 ]
Ну я так зрозумів, що герой веде розмову від себе - а значить "все одно" відноситься йому.
Але це лиш моє скромне бачення розкриття Вашої теми.
А від чого до чого міст переламаний?
Ось Ви пишите:
"Боюсь піти відверто
З чиїхось ясних снів" - значить, коли крадькома ви шмигнете - то значить це вже не так страшно?
Я вірно зрозумів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 09:43:31 ]
То ви зразу кажіть шо заплутано, шо затерто. Для чого працювати над змістом, коли я сказав те, що хотів сказати

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 09:45:17 ]
Яка різниця як, де, коли, яким чином переламанитй міст; від чого до чого, пане Юрію. ПЕРЕЛАМАНИЙ і крапка. Я фізики не вивчаю(метафізики тим більше). І що тут казати "крадькома" ? От прикиньте собі таке: вам хтось сниться дуже часто, а потім вмить перестає снитися, йде з ваших снів. Ви вважаєте шо то буде крадькома ???

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Бойчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 10:12:04 ]
Я б назвав цей оригінальний твір "Боюсь". Чесно, сподобалось. Багато хто знас, чоловікі, у свої юнацькі роки переживав все те, що тут описано. Та, повір, Павле, жодна з них не варта таких самопожертв. І боятися немає чого, рано чи пізно Чарівниця Доля так неочікувано круто поверне своє русло на зустріч, що забудеться все, а якщо не забудеться, то здаватиметься смішним. Успіхів, і повір, цей страх, тільки зараз здається страшним. . .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 19:53:37 ]
А мені не затерто, коли "небо опуститься на дно". І також чомусь найстрашніше, коли стає однаково!
Що заважає: чомусь "на руках поламані кістки". Якось дуже анатомічно. Хай би собі просто були поламані кістки, яка різниця, де? Ви ж не до травматолога на прийом прийшли? І тоді розмір ляже якось зрозуміліше.
Як говорив Шарапов: "Нє совсєм в точку попалі, но дєйствія вєдьотє в правільном направлєніі". Звиняйте, що влізла за своїм жіночим у чоловічу компанію. Мені сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 20:19:36 ]
Ні, мені приємно вашу думку почути(прочитати), "влізайте" частіше. Кістки поламані від "І руки об стіну стовчені до крові". Просто так не буде, наприклад, на ногах. А саме на руках, бо є стіна і удари в неї.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 21:56:16 ]
Пані Леся, ну ви мені і коментар лишили, що я аж не витримав і... Ви психологію не вивчали, скажіть, будь-ласка ? Я не люлблю компліментів і не люблю коли мене хвалять. Певно, за кістки ви мене переконали, але щось не дуже хочеться переписувати

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 22:13:04 ]
Пане Павле, спокійно. Справа не в кістках. Психологію я не тільки вивчала, але й викладала свого часу. Йдеться навіть не про конкретний рядок, а про вашу роботу в майбутньому. Поезія - це узагальнення, образ, лет думки, а не міліцейський протокол, правда?
Прошу мати на увазі, що я НІКОЛИ не коментую того, що поезією не є. А як вступаю з автором до бійки, значить він - відповідної вагової категорії. Дрібноту не зачіпаю, хай собі таляпається, мо, випливе.
Отакий мій "положитєльний отвєт"! Ще раз не витримаєте - загніваюся. А в гнєвє я... Йой!
З любов'ю - ЛР.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-09 19:23:22 ]
Пані Леся ! Я навіть і не думав гніватися. Не думав, зуб даю вам. Але якщо вже ви так подумали, то вибачте мене. Я спокійний, як удав... я з вами згідний на всі 101. Теорією НЛП ви володієте чудесно, по-моєму.