ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,

Юрій Лазірко
2026.01.26 18:11
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...

Приспів:

В Горова Леся
2026.01.26 16:48
Сьогодні сніг колишній втратив присмак.
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!

Марія Дем'янюк
2026.01.26 16:19
Тут час дрімає на ялинці,
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Хитається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...

Олена Побийголод
2026.01.26 12:08
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою

Ольга Олеандра
2026.01.26 09:09
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.

Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот

Ярослав Чорногуз
2026.01.26 07:03
Мені б тендітну і жадану
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.

Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях

Віктор Насипаний
2026.01.26 06:04
Давно так в класі смішно не було.
Повторювали дітки рід, число.
Просте з простих, здається, ніби це.
В тяжкій задумі в малюка лице.
Спитав малий у вчительки про те:
- Якого роду слово в нас яйце?
От як, скажіть, вгадати рід мені?
Чи півень а чи к

Таїсія Кюлас
2026.01.25 23:32
О, ці святі у рясах, що сотні ставлять на коліна!

Я бачу твої солодкі сни — без жалю і покути.

Бачу чорні руки зі святою книгою, яка важить більше за душу сліпого читача.

Ви не бачите чорта, навіть коли він гортає ваші сторінки.

С М
2026.01.25 21:22
Хвилі фіалкові що хлещуть сміються
Райдугокрилі птахи доокола сонця
Дзвоники сонця проллються в розвої
Наяди з дельфінами поринають у досвіт

Що воно сталося із немовлям
У грудневий холодний ранок?

Іван Потьомкін
2026.01.25 19:31
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в

Микола Дудар
2026.01.25 18:12
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе —
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Артур Курдіновський
2026.01.25 16:25
Я озираюсь на паркову рідну алею...
Світле минуле... Попереду - крок у безодню.
Так і не став я сучасності тихим лакеєм!
Тільки хода моя вже беззмістовно-самотня.

Я озираюсь... Душа так зігрітися хоче!
Серце шматує незіграна зболена правда.
Тихо л

Катерина Савельєва
2026.01.25 12:58
Завiтали спогади лише,
Кутиками пальцiв пробралися.
Поруч на очах менi з'явися,
Покажи менi своє лице.

Мiсяць сам по собi не блукає:
Завiтали спогади лише.
Серед хмар, їх тайно береже,

М Менянин
2026.01.24 23:17
Агнець мовчить в кошарі
бо поряд з ним хижак,
не дати шанс цій тварі –
тому веде ся так.

Мав на роду мовчати
багато літ і зим,
хижак же мав повчати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / У Дощі

 Вигулюючи дощ




Найвища оцінка Оксана Яблонська 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Оксана Бандрівська 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-06-06 19:14:40
Переглядів сторінки твору 7679
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.926 / 5.69  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 5.187 / 6  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.717
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.01.26 18:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 19:31:02 ]
Якщо вам не складно, то поясніть наступне: "Волосся вигнулось, мов рибні хащі"-це що в когось волосся, як дріт, щоб так вигнутися. Ну то таке... Але як розуміти порівняння: "мов рибні хащі" ??? Щось не уявляється...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 19:34:53 ]
Юрку, люди вечорами песиків вигулюють, а ти знову дощ. Рибні хащі, то, мо, водорості?
"Доля - птах. а Батьківшина - дах" - могутньо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 19:41:58 ]
Ага водорослі, Друзі мої, водорослі - коли волосся мокре, воно
мені як водорослі - хоч риб запускай ;)
То Зеньо Сірка має, а у мене кіця - вона на вулицю - ні кроку - то йду
тоди вигулювати дощ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 20:04:33 ]
Добре Зеньови...
А що, у Новім Йорку парасольки не продаються? Я тобі вишлю. Шкода кучерів - хоч риб запускай.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 20:06:54 ]
А мені риб шкода - де вони тоді плаватимуть?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 20:13:14 ]
В акваріумі!
Слухай, а що, у вашім Йорку риби з неба падають?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 20:14:45 ]
А ви чого коли дощ не берете шось на голову ? Так і простудитись можна

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 20:29:19 ]
Угу, Ле` - падають - в основному на хвіст. :)))))
Павле, а Ви ніколи не вигулювали дощ?
Так деколи буває - вигулюєш го` нечемняку, а він так і пхає під парасолю морду, але зате, коли вже весь мокрий - стає байдуже, що додомцю - тисячі миль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 20:41:47 ]
Ой, нечемняка той ваш дощ... Львівський, певно, був ліпший?
Юрцю, суть уся в останніх шісти рядках, гірка і мокра. Але дуже гриваста, як оті львівські леви і цвинтарі. "Дощем не плече за тобою Львів, очима сірих стін веде до брами"... Перегук? Ну, що я буду тобі писати - що класний вірш, сильний, феноменальний? Банально, сто разів писали. От і сплітаємо дурню про парасольки, пробач. Насправді усі все відчувають.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Плахтій (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 20:42:53 ]
Гарно, Юрію. Трішки сумно, але дуже образно і щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 20:42:58 ]
Ще забула спитати, ти дощ на мотузочку виводиш чи маєш спеціяльний нашийник-намордник? Чи за законом таке дозволено - вигулювати дощ? Мерія ніц не має проти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 21:08:01 ]
Дякую Тарасе,
Коли падає дощ - то і настрій відповідний...
Ле`,
Я страраюсь триматись за небо, але він часто виривається, негідник.
Ось вчора город обкусав вітром і плюхнувся спати до Ґудзону.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Бандрівська (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 21:13:00 ]
Krasuvo, obrazno i nostaljgijno!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2008-06-06 21:31:04 ]
Ще з дитинства люблю гуляти в дощ, а взимку - в завірюху, так, щоб за два метри не видно було.
Читаю і дух перехоплює, як від вітру, і бачу,
як львівські кореатиди плачуть.Вправно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-06-07 00:39:18 ]
Гарно, Юрчику, сильно, стильно, тужливо, боляче... Хочеться виревітись від ностальгії, а тоді підставити лице під пелюстки язика твого дощу і приголубити його кучеряво-хмарну голову :)
Люблю гуляти в дощ...
Рими, мелодика, техніка виконання - Майстер-клас! :)
чула про збірку - вітаю! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-08 07:26:00 ]
Дякую Оксанцю,
За щирий відгук та привітання - дуже приємно - тішуся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-06-07 12:24:53 ]
Ідеї, Юрку, поетичне бачення - симпатичні, і як вам властиво, оригінально представлені.

Але, як на мене, текст у деяких місцях не милозвучний і це не оправдано.
Ніякі ідеї не можуть замінити красу рядка. :(

Для вас це зовсім не проблема, головне із цим погодитись :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-08 07:31:19 ]
О, то правда - на брак краси рядка ми всі страдаємо майже без винятку
(я про любителів кажу - про Майстрів мовчу).
Як казав картавий - вчитися, вчитися і вчитися... :)))
Дякую Майстерні - погоджуюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Луцюк (М.К./Л.П.) [ 2008-06-08 13:28:29 ]
У твоєму вірші було так затишно, хоча він і дощовий:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-15 19:43:03 ]
Дякую Аню.
У моєму житті зараз затишно.
Але то так завше - перед грозою...