ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.11.26 11:12
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Ярослав Чорногуз
2025.11.26 05:49
Наближається знову зима,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.

І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,

Тетяна Левицька
2025.11.26 00:16
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.

Борис Костиря
2025.11.25 22:19
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.

Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,

Ярослав Чорногуз
2025.11.25 18:07
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.

ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –

Ігор Шоха
2025.11.25 15:00
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу

Микола Дудар
2025.11.25 13:49
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…

Іван Потьомкін
2025.11.25 13:06
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.

Ігор Терен
2025.11.25 12:59
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.

***
А кін-че-ні корейці згаряча

Ольга Олеандра
2025.11.25 10:42
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.

Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.

Олександр Сушко
2025.11.25 07:19
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.

За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,

Борис Костиря
2025.11.24 22:14
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,

Федір Паламар
2025.11.24 12:28
Мій любий щоденнику! Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Ч

Тетяна Левицька
2025.11.24 10:47
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.

Віктор Кучерук
2025.11.24 06:12
Ксенії Кучерук

Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,

Володимир Бойко
2025.11.24 00:00
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій. Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі. Жадоба влади нестерпніша за сверблячку. Ніщо так не дістає, як чужі достатки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олексій Соколюк (1951) / Вірші

 РЕКВІЄМ ПО КОХАННЮ
Ми ховали кохання…
Ми наше кохання ховали.

Майже згаслий вогонь
ледь у серці золу ворушив.

Ми ховали кохання.
На цвинтарі мовчки стояли.

І легкий вітерець
милосердно нам очі сушив.


Ми ховали кохання…
На віко його домовини

встигли кинуть уже,
як годиться, по жмені землі.

Ми ховали кохання,
яке залишилось віднині

назавжди молодим,
як портрет на письмовім столі.


Ми ховали кохання…
Напевно, були ми не варті

подарунку того,
що дається людині з небес.

Ми ховали кохання,
яке провтикали на старті.

Не воскресне воно.
Не буває на світі чудес.


Ми ховали кохання…
Ми наше кохання ховали.

Майже згаслий вогонь
ледь у серці золу ворушив.

Ми ховали кохання.
Ми просто стояли й мовчали.

І легкий вітерець
милосердно нам очі сушив.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-06-06 20:00:25
Переглядів сторінки твору 5208
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.766 / 5.25  (4.672 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.486 / 5.31)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2018.05.11 15:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 20:01:45 ]
Йой! Віддихаюся - напишу далі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-06-06 20:37:23 ]
Що зробиТИ? - кинуТЬ(форма більш доречна множині майбутнього часу, а не минулого часу доконаного виду). Правильніше вжити інфінітив "встигли кинуТИ вже".
Ми ховали кохання,
яке залишилось віднині
Наголоси у рядку - яке залишилось віднині

письмовім чи письмовому? Місцевий відмінок - на чому? На столі? На столі якОМУ? ПисьмовОМУ?

яке провтикали на старті - провтикали це як? А, це, мабуть, Неонеомодернізм, гаразд далі не читатиму.






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 21:00:06 ]
Максичку, що з тобою? Ти ніколи не ховав кохання? Щасливий...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Соколюк (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 21:00:44 ]
Не треба. З точки зору офіційного правопису Ви абсолютно праві. Просто творчість починається саме там, де починається ТОЧНО ВІМІРЯНА неправильність.

Стосовно наголосів - в українській мові, на відміну від російської, припускається їх зміщення - навіть в орфографічному словнику є слова з декількома наголосами - прикладів зараз наводити не буду - ліньки.

"На письмовІМ" = "на залізнІМ" тощо, теж притаманне саме українській мові.

Не ображайтесь за заперечення, просто мову я відчуваю "на смак".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Соколюк (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 21:02:24 ]
Пані Леся, вибачте, доки я писав - Ви вже встигла відповісти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Соколюк (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 21:15:25 ]
Пані Леся, вибачте, доки я писав - Ви вже встигла відповісти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Соколюк (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 21:37:32 ]
Пані Леся, вибачте, доки я писав - Ви вже встигла відповісти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Соколюк (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 21:38:22 ]
Пані Леся, вибачте, доки я писав - Ви вже встигла відповісти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 21:39:15 ]
Дякую за милосердний вітерець.
Не повірите, у мене є вірш із таким же першим рядком! Але до кінця не дописала - слабка жінка, нерви здали.
Там, де починається "ТОЧНО виміряна неправильність" - починається мистецтво. А перевіряти алгеброю гармонію - дохла справа.
На Максюшу не ображайтеся, його вірші були такими ж емоційними, як Ваші - дух захоплювало. А потім по його повітряних і повних почуттів рядках почали їздити танками зауважень на тему рим, наголосів, і таке інше. Максик трохи змінився, але мені до сліз шкода. Я його люблю колишнім.
Почитайте його "Боже, якою ти стала вродливою! Боже, як довго тебе не було!" Хоч я не певна, що збереглося. Напам'ять знаю. Ваше також вивчу, з дозволу автора. Зя? Чи нізя?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2008-06-07 13:49:52 ]
...йой... навіщо ж так... із коханням. Кохання краще відпустити як з кульбабки парашутик...