ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.01.12 07:25
* * *
Відчувається в кожному слові
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...

Тетяна Левицька
2026.01.12 00:05
Ниє душа
Хоч ниє душа, як оголений нерв —
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю, (світ ластиком стер,)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?

Жасминовий день і ожинова ніч,
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч

Ярослав Чорногуз
2026.01.11 18:18
Кохання порятуй
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --

Віктор Насипаний
2026.01.11 17:40
Не знаю
Сидить хлопчак в селі на лавці біля хати.
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-

Іван Потьомкін
2026.01.11 17:26
Шауль Черніховскі
Кажуть: є країна
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.

Євген Федчук
2026.01.11 14:23
Як Хорсунь зазнав розорення і занепав
Ніч була темна. Місяц, хоч зійшов
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п

Олександр Сушко
2026.01.11 13:38
Не лізьте в душу!
автор Артур Курдіновський

Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,

Борис Костиря
2026.01.11 11:23
* * *
Так бракує постійно часу
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.

Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,

Мар'ян Кіхно
2026.01.11 06:54
Гроші (2)
Мого батька викинули з Національного оркестру народних інструментів за "огидний потяг до грошей". (Як це тоді політично називалося?..) Він влаштувався у музичну школу №9 десь на Круглоуніверситецькій (над Бесарабкою), допрацював до пенсії в одному рван

Олена Побийголод
2026.01.10 22:48
1991. Радіоперехоплення
Із Леоніда Сергєєва

– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!

– Так точно, о пів на дев’яту – д

Володимир Мацуцький
2026.01.10 21:10
Парад
По українській матері-землі
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»

Олег Герман
2026.01.10 19:57
Геометрія (П’єса на одну дію)
ДІЙОВІ ОСОБИ: ВІКТОР — чоловік із гострими рисами обличчя та скляним поглядом. Одягнений охайно, але без жодного натяку на моду. Його рухи економні, голос позбавлений модуляцій. АННА — його дружина. Жінка з живою мімікою та нервовими рухами. Вона ви

Борис Костиря
2026.01.10 10:53
Весна
Весна ніяк не переможе
І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.

Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,

Тетяна Левицька
2026.01.10 09:31
Душа у збірці
Хтось викрутив небо, як прачка ганчірку.
Узимку не віхола — тонни дощу.
Та, як же вмістити всю душу у збірку,
яку я, не знаю навіщо, пишу?

І хто ж потребує мелодії всує?
Та скрапує лірика чуйна з пера:
і сліз повні відра, і слів не бракує —

Микола Дудар
2026.01.10 01:52
***
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,

Олег Герман
2026.01.10 00:16
Ціна діагнозу. Частина ІІ: Битва за право бути
Олеся сиділа на балконі пізно ввечері, обгорнута пледом. Вона тримала в руках горнятко з чаєм, яке вже охололо, і стомленим поглядом дивилася на мерехтливі вогні міста. У голові постійно звучав гучний хор: слова матері, глузування сестри, знецінення ліка
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 Абетка
артикулюймо арс авангардовий
безецну безцінь безміру бажань
всеувібгальний вир веління волі
ганебну гидь гордині генний гнів
до доокіл діткнутих денним дивом добра
єдвабом єдності єдиноуможливлень
жалобним жалом живоописань
звільнім зужиту змору заніміння
інерцією істини ізмиймо
крайобраз кроку крику краму крові
любовію любовію любов'ю
миттєвість мислі моребезкрай мови
нанижемо на ніжність необмежень
о обрис обрію омана оддаля
пиши про потойбічність провисання
ридай ранково раю розпізнавши
сумуй собі суть сталого стали
тож так торкнешся тверді триву терміну
унеособленості унаочнень у
фантомних фрагментаціях форм фрази
хай хибних хай химерних хай холодних
цих цирків цих церков циркумференцій
чи час чимдуж чужого чуда чути
шелесний шепіт
щонайменш щоразу ще
юних юд юрбі
як я явлюся
апостолом астральних акварелей





Найвища оцінка Макс Непорада 6 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Анатолій Мельник 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-07-01 22:23:59
Переглядів сторінки твору 4491
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.943 / 5.75  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-07-01 23:02:25 ]
ваша абетка переставила мої півкулі місцями, від цього трапилось деяке запаморочення... друкую з-під столу.
взнав багацько нових слів, багатоуможливлено пробую їх запам"ятати:) думаю, дітям ця вправа повинна бути як кара - "ага-а-а-а! не вивчив уроки - ану-но сідай за Лесину Абетку!":)))
тішуся вашою роботою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2008-07-02 08:17:02 ]
Чимало бачила абеток! Але таку - вперше. Здорово!!! Назвала б її "Абетка поета". Згодна з Сергієм - ще щось!!! Вітаю, чудове напрацювання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-02 11:08:41 ]
Леся, нарікаю тебе Авангардовим апостолом абеток,
тобто- ААА!:)) Я в захваті! Сподобалось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-07-06 12:35:11 ]
АПОСТОЛАМ АСТРАЛЬНИХ АКВАРЕЛЕЙ

"у
фантомних фрагментаціях форм фрази
хай хибних хай химерних хай холодних
цих цирків цих церков циркумференцій
чи час чимдуж чужого чуда чути
шелесний шепіт
щонайменш щоразу ще
юних юд юрбі
як я явлюся
апостолом астральних акварелей"

Ні, я все таки не втримаюся і висловлю свою думку.
Коли тиждень тому прочитав уперше, одразу ж зрозумів суть. І не дивуюся, чому тут так мало авторів, які не побоялися "засвітитися". Адже твір має адресата, тобто адресатів. Їх багацько. Тут на майстернях. Поети й особливо поетки, які надуживають алітерацією і паронімами, які жертвують змістом заради форми. Не хочу нікого ображати, але шановне панство авторів-читачів поспішає висловлювати захоплення таким надуживанням. Знаю, я сам не святий і досить часто у творчому пошуку потрібного слова віддаю перевагу красивому і милозвучному, навіть, якщо семантично воно дещо випадає з контексту. Але ж, шановні, усе має бути в міру! Давайте не забувати про правило золотої середини, якщо ваша ласка. Усе має бути гармонійно. Змісту і форми це теж стосується.
І звісно ж має рацію авторка цього твору, назву його пародією "високорейтингових ПМ-ських віршів", коли пише (Лесю, даруйте за моє базікання), що після прочитання такого "високорейтингового" вірша важко щось відновити у пам`яті. І правда. Ніби досконалий вірш, без будь-яких відхилень, з чудовою мелодійністю, яскравими образами, порівняннями тощо, але ж... Не запам`ятовуються рядки і баста. Чому? Тому що йде перенасичення не тільки образів і символів, але й просто слів, зайвих і недоречних у тому чи іншому контексті.

Отакі от справи, малята. Усе геніально - просто, це не просто, перепрошую за каламбур, чергові слова на вітер, це - аксіома.

Лесю, я все ж таки ще раз прошу Вас повернутися на сайт і не зважати на ницих зависників у штанях чи агресивно налаштованих жіночок. Ви тут потрібні, як і на будь-якому поетичному сайті з тією лиш різницею, що передаватимете досвід саме українським авторам, а не будь-кому.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-07-06 17:50:08 ]
Максиме, дякую. Відповім не тут.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-07-07 00:25:18 ]
свічуся... свічуся... свічуся... як новорічна ялинка... або радіоактивна жаба у прип"ятському болоті... свічуся безсоромно... алітераційно і паронімістично...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гортензія Деревовидна (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-13 11:58:30 ]
Альбіна Позднякова
Зачаття

Адам подвоївсь. Мов троянський кінь,
Блукав очима, чинний після битви,
Влітав, мов вірус, і вкладав свій витвір,
Громіздко повнячи своїм «Амінь».
Граційно зброю склавши, власну тінь
Діймав, йдучи, не даючи спочинку.
Енеєва, (мов божа) половинка
Єдналась з водоспадом воскресінь.
Журба покоїв, повних голосів
Змагалась... чи впліталась в пуповину,
І краплі вин казали про провину:
Їй янгол з неба на плече не сів...
Його ребро не знає, хто з синів
Колись зросте рясним поживним плодом,
Лускою вкрившись, упаде на воду,
Морську, проте солодку (дів і днів)
Накоїть щось, запише по воді
Опівночі колючим криптокодом.
По тому пригадає звідки родом...
Ростиме в ньому дерево подій,
Стелитимуться трави, й Хтось тоді
Тужитиме за первістком мелодій,
Учитиметься мов різьби по плоті,
Фурункулом народжень володіть.
Хтось був Адамом. Хтось - поважний дід,
Ціпком заплутаний у цьому дроті.
Чекай... читай... кладе тебе на «потім».
Шепоче змій, що все іде, як слід
Що ніч ся добре знає, скільки літ,
Юнона жде, коли розтане лід,
Як плід розтрощить панцир власним потом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Вітановська (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-16 15:34:57 ]
Це ж треба!!! Від А до Я заримувати! Ви - геній!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-31 14:15:42 ]
...Леся Романчук читала свою "Абетку" два рази на нашому хмельницькому фесті "Розкуття-2010"... Зал був у захваті... Я - також... Звертаюсь у першу чергу до тих, хто вважає цей твір "черговими словами на вітер". Потрібно чути, як це звучить. Має місце ритміка, асонанс, авторська дикція, акторська гра, посилення і послаблення звучання тощо... І якщо зал на це реагує (!!!), та й ще встигає десь смисл упіймати, тоді це - ПОЕЗІЯ... Браво, Леся Іванівна!