ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.22 13:07
Крапля сну
Хоч краплю сну іще напитись
Ти, ноче благодатна, дай.
Промовить ніч така столика
І незглибима, як Дунай.

У морі сну втоплю тривогу,
Зайду до нього, мов корсар,
Знайшовши в безмірі дорогу

Ольга Садкова
2026.09.22 12:19
Безлад
Опинившись посеред гармидеру,
з відчаю розсипаєшся на клаптики.
Не відразу отямишся
і силою волі зберешся до купи.
Заметушишся тоді:
там підбереш, там посунеш,
щось поставиш, щось перекинеш,
припасуєш, зірвеш, викинеш, притиснеш…

Володимир Мацуцький
2026.09.22 12:00
Добрий Кабанчик
Казочка для дітей та їхніх батьків)

Озвучили казочку:
Автор, Добрий Кабанчик (П’ятачок),
Старий Собака, Рудий Кіт.
Особи, які згадуються:
Хазяїн, Хазяйка, Дочка, Колій, Цабе,
Люди, Свиня, Кабан, Миша.

Артур Курдіновський
2026.09.22 11:42
Королеві (діалог сонетів із Лілією Ніколаєнко)
Твоє перо застигло в чорній тузі.
Немає слуг, палаців та карет.
Лише життя затягує корсет...
Нестерпно жити у важкій задусі!

За правду більше страти не боюся!
Недосконалий світ - крихкий намет.
Тобі новий підкориться сонет -

Ірина Вовк
2026.09.22 07:05
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 4)
ІV. ОСТАННЄ ПРОРОЦТВО ТІБЕРІЯ У підвалі старого інсулі – багатоповерхового будинку для бідноти на окраїні Помпей – пахло вологою, дешевою оливковою олією та свіжоспеченим ячмінним хлібом. Тіберій, чоловік із поріділим волоссям та глибокими, спокійними

Віктор Кучерук
2026.09.22 06:38
* * *
І знову до рідної хати
Прямую селом навпростець, -
Несеться мене зустрічати
Запилений вкрай вітерець.
У теплі обійми приймає
І міцно цілує уста
В селі, де нікого немає,
Де хата батьківська пуста...

хома дідим
2026.09.21 22:54
* 209 *
похмурий вересневий день
докинь ще спалахів уяві
на ярмарку робочих тем
сенс розгортається безмежно
чому би ні що є то є
у цім житейськім поезійнім
топ-менеджер ти чи курєр
чарчину кави і до справи

Федір Паламар
2026.09.21 21:53
4. Начала
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому! До вас глаголю і вас поучаю, обраних і довершених, котрі живуть у світі. Не будьте причастниками Тьми і возведіть очі свої вгору, до Дому Світла. Відлучіть себе від злого заради блага, від гріхів із Дому Т

Юрко Бужанин
2026.09.21 17:28
***
Лежу. Та сон не йде мені –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.

І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –

Борис Костиря
2026.09.21 13:28
Повноводне озеро
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.

Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л

Володимир Бойко
2026.09.21 12:19
Думки на поверхні
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим. Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями. Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню. Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії. Руйн

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
* * *
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 3)
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
* 208 *
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Франко. Три жінки
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Гексакварки іще не відкриті
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 Абетка
артикулюймо арс авангардовий
безецну безцінь безміру бажань
всеувібгальний вир веління волі
ганебну гидь гордині генний гнів
до доокіл діткнутих денним дивом добра
єдвабом єдності єдиноуможливлень
жалобним жалом живоописань
звільнім зужиту змору заніміння
інерцією істини ізмиймо
крайобраз кроку крику краму крові
любовію любовію любов'ю
миттєвість мислі моребезкрай мови
нанижемо на ніжність необмежень
о обрис обрію омана оддаля
пиши про потойбічність провисання
ридай ранково раю розпізнавши
сумуй собі суть сталого стали
тож так торкнешся тверді триву терміну
унеособленості унаочнень у
фантомних фрагментаціях форм фрази
хай хибних хай химерних хай холодних
цих цирків цих церков циркумференцій
чи час чимдуж чужого чуда чути
шелесний шепіт
щонайменш щоразу ще
юних юд юрбі
як я явлюся
апостолом астральних акварелей





Найвища оцінка Макс Непорада 6 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Анатолій Мельник 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-07-01 22:23:59
Переглядів сторінки твору 4834
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.943 / 5.75  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-07-01 23:02:25 ]
ваша абетка переставила мої півкулі місцями, від цього трапилось деяке запаморочення... друкую з-під столу.
взнав багацько нових слів, багатоуможливлено пробую їх запам"ятати:) думаю, дітям ця вправа повинна бути як кара - "ага-а-а-а! не вивчив уроки - ану-но сідай за Лесину Абетку!":)))
тішуся вашою роботою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2008-07-02 08:17:02 ]
Чимало бачила абеток! Але таку - вперше. Здорово!!! Назвала б її "Абетка поета". Згодна з Сергієм - ще щось!!! Вітаю, чудове напрацювання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-02 11:08:41 ]
Леся, нарікаю тебе Авангардовим апостолом абеток,
тобто- ААА!:)) Я в захваті! Сподобалось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-07-06 12:35:11 ]
АПОСТОЛАМ АСТРАЛЬНИХ АКВАРЕЛЕЙ

"у
фантомних фрагментаціях форм фрази
хай хибних хай химерних хай холодних
цих цирків цих церков циркумференцій
чи час чимдуж чужого чуда чути
шелесний шепіт
щонайменш щоразу ще
юних юд юрбі
як я явлюся
апостолом астральних акварелей"

Ні, я все таки не втримаюся і висловлю свою думку.
Коли тиждень тому прочитав уперше, одразу ж зрозумів суть. І не дивуюся, чому тут так мало авторів, які не побоялися "засвітитися". Адже твір має адресата, тобто адресатів. Їх багацько. Тут на майстернях. Поети й особливо поетки, які надуживають алітерацією і паронімами, які жертвують змістом заради форми. Не хочу нікого ображати, але шановне панство авторів-читачів поспішає висловлювати захоплення таким надуживанням. Знаю, я сам не святий і досить часто у творчому пошуку потрібного слова віддаю перевагу красивому і милозвучному, навіть, якщо семантично воно дещо випадає з контексту. Але ж, шановні, усе має бути в міру! Давайте не забувати про правило золотої середини, якщо ваша ласка. Усе має бути гармонійно. Змісту і форми це теж стосується.
І звісно ж має рацію авторка цього твору, назву його пародією "високорейтингових ПМ-ських віршів", коли пише (Лесю, даруйте за моє базікання), що після прочитання такого "високорейтингового" вірша важко щось відновити у пам`яті. І правда. Ніби досконалий вірш, без будь-яких відхилень, з чудовою мелодійністю, яскравими образами, порівняннями тощо, але ж... Не запам`ятовуються рядки і баста. Чому? Тому що йде перенасичення не тільки образів і символів, але й просто слів, зайвих і недоречних у тому чи іншому контексті.

Отакі от справи, малята. Усе геніально - просто, це не просто, перепрошую за каламбур, чергові слова на вітер, це - аксіома.

Лесю, я все ж таки ще раз прошу Вас повернутися на сайт і не зважати на ницих зависників у штанях чи агресивно налаштованих жіночок. Ви тут потрібні, як і на будь-якому поетичному сайті з тією лиш різницею, що передаватимете досвід саме українським авторам, а не будь-кому.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-07-06 17:50:08 ]
Максиме, дякую. Відповім не тут.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-07-07 00:25:18 ]
свічуся... свічуся... свічуся... як новорічна ялинка... або радіоактивна жаба у прип"ятському болоті... свічуся безсоромно... алітераційно і паронімістично...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гортензія Деревовидна (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-13 11:58:30 ]
Альбіна Позднякова
Зачаття

Адам подвоївсь. Мов троянський кінь,
Блукав очима, чинний після битви,
Влітав, мов вірус, і вкладав свій витвір,
Громіздко повнячи своїм «Амінь».
Граційно зброю склавши, власну тінь
Діймав, йдучи, не даючи спочинку.
Енеєва, (мов божа) половинка
Єдналась з водоспадом воскресінь.
Журба покоїв, повних голосів
Змагалась... чи впліталась в пуповину,
І краплі вин казали про провину:
Їй янгол з неба на плече не сів...
Його ребро не знає, хто з синів
Колись зросте рясним поживним плодом,
Лускою вкрившись, упаде на воду,
Морську, проте солодку (дів і днів)
Накоїть щось, запише по воді
Опівночі колючим криптокодом.
По тому пригадає звідки родом...
Ростиме в ньому дерево подій,
Стелитимуться трави, й Хтось тоді
Тужитиме за первістком мелодій,
Учитиметься мов різьби по плоті,
Фурункулом народжень володіть.
Хтось був Адамом. Хтось - поважний дід,
Ціпком заплутаний у цьому дроті.
Чекай... читай... кладе тебе на «потім».
Шепоче змій, що все іде, як слід
Що ніч ся добре знає, скільки літ,
Юнона жде, коли розтане лід,
Як плід розтрощить панцир власним потом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Вітановська (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-16 15:34:57 ]
Це ж треба!!! Від А до Я заримувати! Ви - геній!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-31 14:15:42 ]
...Леся Романчук читала свою "Абетку" два рази на нашому хмельницькому фесті "Розкуття-2010"... Зал був у захваті... Я - також... Звертаюсь у першу чергу до тих, хто вважає цей твір "черговими словами на вітер". Потрібно чути, як це звучить. Має місце ритміка, асонанс, авторська дикція, акторська гра, посилення і послаблення звучання тощо... І якщо зал на це реагує (!!!), та й ще встигає десь смисл упіймати, тоді це - ПОЕЗІЯ... Браво, Леся Іванівна!