ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2026.06.29 17:04
Анжеліка
Серпень згадаю я тільки у лютому,
тільки у лютому оці твоєму.
Крізь Казахстан, Киргизстан поміж юртами
вітер мене пронесе до гарему.

Франціє! Азія! – очі ці – Азія!
Шкіра ця – шовк і гаряча пустеля.
Груди – це літо, де знов, мов у сказі я

Ірина Вовк
2026.06.29 14:07
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 8)
Розділ ІХ: ГРОЗОВІ ХМАРИ НАД ПАЛАЦОМ СІТЕ Новина про зникнення Королеви-матері вибухнула в Парижі, мов удар грому серед ясного неба. Коли мисливці повернулися без Анни, а вартові Рауля де Крепі відкрито оголосили, що Королева-вдова перебуває під захис

Борис Костиря
2026.06.29 13:30
* * *
Поступово нас час затирає
В порохно, у ніщо, в пустоту.
Волосина від пекла до раю
Народила нову німоту.

Поступово у нас забирає
Час усе найдорожче, коли
Нам читає прокислі моралі

Вячеслав Руденко
2026.06.29 12:16
Вкрита золотом зламана вічність
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.06.29 10:59
Гонить літо — суховій
Гонить літо — суховій,
Віражем по колу.
Не твоя і ти не мій —
Не зійтись ніколи.

Заблукала, не знайти
Стежку на осонні.
Хай ідуть, під три чорти,

хома дідим
2026.06.29 10:45
* 126 *
барабан розбився на синкопи
грає слепом фанковий басист
хай воно подібне до хіп-хопу
бог не видасть а свиня не з’їсть
караван що у дамаск ішов був
зупинивсь а дехто і осліп
ще поету віднімає мову
йди руками заробляй на хліб

Віктор Кучерук
2026.06.29 07:20
* * *
Хоч співало далі про кохання
Двійко невгамовних солов'їв, -
Вдосвіта підкралося світання
І щербатий місяць потьмянів.
І клуби туману обгорнули
Береги півсонної ріки, -
І шугнули радісно в минуле
Любощами зроджені думки.

С М
2026.06.28 22:22
Мертві квіти (The Rolling Stones)
десь отам, де твій альков
на крісла набитий шовк
ти жартуєш із багатими
чи тобі потрібен я
улична компанія
одиноким я не буду, ні

збав мене, мила сюзі, збав мене

Іван Потьомкін
2026.06.28 21:11
***
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Мирон Шагало
2026.06.28 20:40
Білий сон
Сосни в білому вбранні —
вітру наречені.
У прозорій далині
обрії студені.

Білі іскри навкруги
мерехтять грайливо.
Сліпить очі білий луг —

Богдан Манюк
2026.06.28 15:32
З циклу "Сновидіння"
Сновидіння — схлип свічада,
що сміялось у минулім.
Тягне нитку Аріадна
крізь печалі наші — чули,
як шепоче нитка-змійка,
шлях обмотуючи звитий?
Скільки снів — пробуджень стільки,
а з минулим все ж не квити

Євген Федчук
2026.06.28 15:23
Як чоловік з чортом гуслі міняв
Йшов чоловік по дорозі, уже притомився.
Бачить, річка попереду, там село видніє.
Тож у нього відпочити зродилась надія.
Прискорив він свої кроки, до річки спустився.
Через річку місток лежить, а вздовж річки верби.
Можна в вербах відпочити. За річку

Артур Курдіновський
2026.06.28 15:21
Увімкніть Бетховена! (квартон)
Увімкніть Бетховена! "Місячну" сонату!
Серце смутком зморене, горем розіп'яте.
Посеред нещирості сірого туману
Ніжна ця мелодія стане талісманом.

Сил немає дихати, вірити, чекати...
Увімкніть Бетховена! "Місячну" сонату!
Кришталева музика - п

Борис Костиря
2026.06.28 13:10
Ураган
Лютує дикий ураган
І зносить все навколо,
Немов убивця-уркаган.
Він грає з нами в поло.

Стихія люта потряса
Твердині і основи.
І похитнулись небеса

хома дідим
2026.06.28 10:42
* 125 *
знову цей червень хмарний
зі своїми осоннями
вивуджує тебе мов рибину
із глибини
ти не знаєш чого
може там інший світ
світліше щось
що ти знаєш

Віктор Кучерук
2026.06.28 07:33
* * *
Не загладити провину,
Як в оцю гарячу днину
Я від ворога загину
У бою за Україну.

Через болісну утрату,
Найдорожчого солдата, -
Буде мати горювати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 Абетка
артикулюймо арс авангардовий
безецну безцінь безміру бажань
всеувібгальний вир веління волі
ганебну гидь гордині генний гнів
до доокіл діткнутих денним дивом добра
єдвабом єдності єдиноуможливлень
жалобним жалом живоописань
звільнім зужиту змору заніміння
інерцією істини ізмиймо
крайобраз кроку крику краму крові
любовію любовію любов'ю
миттєвість мислі моребезкрай мови
нанижемо на ніжність необмежень
о обрис обрію омана оддаля
пиши про потойбічність провисання
ридай ранково раю розпізнавши
сумуй собі суть сталого стали
тож так торкнешся тверді триву терміну
унеособленості унаочнень у
фантомних фрагментаціях форм фрази
хай хибних хай химерних хай холодних
цих цирків цих церков циркумференцій
чи час чимдуж чужого чуда чути
шелесний шепіт
щонайменш щоразу ще
юних юд юрбі
як я явлюся
апостолом астральних акварелей





Найвища оцінка Макс Непорада 6 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Анатолій Мельник 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-07-01 22:23:59
Переглядів сторінки твору 4701
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.943 / 5.75  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-07-01 23:02:25 ]
ваша абетка переставила мої півкулі місцями, від цього трапилось деяке запаморочення... друкую з-під столу.
взнав багацько нових слів, багатоуможливлено пробую їх запам"ятати:) думаю, дітям ця вправа повинна бути як кара - "ага-а-а-а! не вивчив уроки - ану-но сідай за Лесину Абетку!":)))
тішуся вашою роботою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2008-07-02 08:17:02 ]
Чимало бачила абеток! Але таку - вперше. Здорово!!! Назвала б її "Абетка поета". Згодна з Сергієм - ще щось!!! Вітаю, чудове напрацювання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-02 11:08:41 ]
Леся, нарікаю тебе Авангардовим апостолом абеток,
тобто- ААА!:)) Я в захваті! Сподобалось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-07-06 12:35:11 ]
АПОСТОЛАМ АСТРАЛЬНИХ АКВАРЕЛЕЙ

"у
фантомних фрагментаціях форм фрази
хай хибних хай химерних хай холодних
цих цирків цих церков циркумференцій
чи час чимдуж чужого чуда чути
шелесний шепіт
щонайменш щоразу ще
юних юд юрбі
як я явлюся
апостолом астральних акварелей"

Ні, я все таки не втримаюся і висловлю свою думку.
Коли тиждень тому прочитав уперше, одразу ж зрозумів суть. І не дивуюся, чому тут так мало авторів, які не побоялися "засвітитися". Адже твір має адресата, тобто адресатів. Їх багацько. Тут на майстернях. Поети й особливо поетки, які надуживають алітерацією і паронімами, які жертвують змістом заради форми. Не хочу нікого ображати, але шановне панство авторів-читачів поспішає висловлювати захоплення таким надуживанням. Знаю, я сам не святий і досить часто у творчому пошуку потрібного слова віддаю перевагу красивому і милозвучному, навіть, якщо семантично воно дещо випадає з контексту. Але ж, шановні, усе має бути в міру! Давайте не забувати про правило золотої середини, якщо ваша ласка. Усе має бути гармонійно. Змісту і форми це теж стосується.
І звісно ж має рацію авторка цього твору, назву його пародією "високорейтингових ПМ-ських віршів", коли пише (Лесю, даруйте за моє базікання), що після прочитання такого "високорейтингового" вірша важко щось відновити у пам`яті. І правда. Ніби досконалий вірш, без будь-яких відхилень, з чудовою мелодійністю, яскравими образами, порівняннями тощо, але ж... Не запам`ятовуються рядки і баста. Чому? Тому що йде перенасичення не тільки образів і символів, але й просто слів, зайвих і недоречних у тому чи іншому контексті.

Отакі от справи, малята. Усе геніально - просто, це не просто, перепрошую за каламбур, чергові слова на вітер, це - аксіома.

Лесю, я все ж таки ще раз прошу Вас повернутися на сайт і не зважати на ницих зависників у штанях чи агресивно налаштованих жіночок. Ви тут потрібні, як і на будь-якому поетичному сайті з тією лиш різницею, що передаватимете досвід саме українським авторам, а не будь-кому.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-07-06 17:50:08 ]
Максиме, дякую. Відповім не тут.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-07-07 00:25:18 ]
свічуся... свічуся... свічуся... як новорічна ялинка... або радіоактивна жаба у прип"ятському болоті... свічуся безсоромно... алітераційно і паронімістично...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гортензія Деревовидна (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-13 11:58:30 ]
Альбіна Позднякова
Зачаття

Адам подвоївсь. Мов троянський кінь,
Блукав очима, чинний після битви,
Влітав, мов вірус, і вкладав свій витвір,
Громіздко повнячи своїм «Амінь».
Граційно зброю склавши, власну тінь
Діймав, йдучи, не даючи спочинку.
Енеєва, (мов божа) половинка
Єдналась з водоспадом воскресінь.
Журба покоїв, повних голосів
Змагалась... чи впліталась в пуповину,
І краплі вин казали про провину:
Їй янгол з неба на плече не сів...
Його ребро не знає, хто з синів
Колись зросте рясним поживним плодом,
Лускою вкрившись, упаде на воду,
Морську, проте солодку (дів і днів)
Накоїть щось, запише по воді
Опівночі колючим криптокодом.
По тому пригадає звідки родом...
Ростиме в ньому дерево подій,
Стелитимуться трави, й Хтось тоді
Тужитиме за первістком мелодій,
Учитиметься мов різьби по плоті,
Фурункулом народжень володіть.
Хтось був Адамом. Хтось - поважний дід,
Ціпком заплутаний у цьому дроті.
Чекай... читай... кладе тебе на «потім».
Шепоче змій, що все іде, як слід
Що ніч ся добре знає, скільки літ,
Юнона жде, коли розтане лід,
Як плід розтрощить панцир власним потом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Вітановська (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-16 15:34:57 ]
Це ж треба!!! Від А до Я заримувати! Ви - геній!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-31 14:15:42 ]
...Леся Романчук читала свою "Абетку" два рази на нашому хмельницькому фесті "Розкуття-2010"... Зал був у захваті... Я - також... Звертаюсь у першу чергу до тих, хто вважає цей твір "черговими словами на вітер". Потрібно чути, як це звучить. Має місце ритміка, асонанс, авторська дикція, акторська гра, посилення і послаблення звучання тощо... І якщо зал на це реагує (!!!), та й ще встигає десь смисл упіймати, тоді це - ПОЕЗІЯ... Браво, Леся Іванівна!