антресольні мавпи гавкають на лампочки, аврора бабахає, штукатурка сиплеться з дамм на цербера єдиного вкляклого серед канканного вертепу благодійних скречів, хом.яки характерно зникають у напрямку сонця, їх досліджує луна від фальцету сопрано з прищіпкою в носі пробирається до нафані: кульки гупають просто в небо, лібідо командора фліртує з ребром нострадамуса, чикочікаві шнурки ляскають в ритмі yellow brick road

хом.яки співають з-за краю неба фальшивими голосами:

Up above
Way down, deep inside

Wow, wow yehe
Wow, wow yehe

Зачувши про лібідо командора хтозна-звідки приповзає підозріло пом"ята Афродіта, пошепки лається брудною лайкою, бере Газету і лупить нею мавпочок по дупках, підбирає шматочки Венери і складає до серванту, допомагє вініл-сету робити скретчі зубами і шарпає під ліжком, тривожачи знахабнілих докторів, бо десь там.. кажуть.. причаївся Нафаня, який винен у її пом"ятості..

Нафані шампуню більше не наливати!!

лампочки не витримують і гавкають на мавпочек, а потім висмикують з себе вольфрамові спіральки і вішаються на них; у моторошному червоному аварійному освітленні блимають здичаілі очі останнього хом"ячка. який не встиг до сонця і тепер намагається залізти на плечі Венери, щоб здаватися Командором; лібідо залишає ребро нострдамуса і наближається до хом"ячка, який від цього починає роздуватися до розмірів кенгуру (Венера при цьому скиглить, бо хом"ячок роздувається всюди); кинуте ребро недобре хмикаючи, повзе до розстроєного фортеп"яна і залазить поміж клавіш першої октави... фортеп"яно у відповідь грає "Марсельєзу"...

Марсельєза матеріалізується і виявляється дебелою жіночкою навколобальзаківського віку, бачить кальян і впізнає у ньому свою 10-літрову сулію, яку були вкрали наші нахабні дохторотрупи.. Вимагає повернення майна і відшкодування моральної шкоди прєсловутим лібідо-м командора, Хом"ячок, який необачно заполонив увесь підпаркетний простір, натикається на підпаркетний гвіздок...
БА_БАХ....!!!!!

БА_БАХ....!!!!! і всі провалюються у Підпаркеття, яке відрізняється від Пацтулья тільки жилеткою, сандалями і сатиновою сорочкою. Марсельєза застряє в стегнах, але кілька стрибків по ній хом"ячка-кенгуру дозволяють протиснутись їй далі. Тепер вона застряє в талії... Хом"ячок. який так і не встиг вскочити в Підпаркеття, рве від горя хутро на собі і волосся на Марсельєзі... Дохторотрупи радісно хіхікають і знов оволодівають кальяном. Лібідо в паніці...

Пилосмок у нападі ревнощів почергово оволодіває дохторами. Дохтор Фройд після такого стресу сідає на триногий стілець, під яким колись, у доБАБАХові часи, цвіло і буяло Пацтульє, витягує з-за вуха механічний олівець і складає психоаналітичні карікатури на кожного з атлічівшихся у сьогоднішньому хеппенінґу.. Хутро Хом"ячка і волосся Марсельєзи характерно літає по екс-Пацтулью, первісні постармаґедонні пацтульники збирають пух-перо у мішки із слонячих шлунків і роблять собі ідолів..

DE|PHAZZ співає:

when life is high and life is low
break the seal and let it flow
keep it simple STUPID

(c)-до речі

ідоли оживають і починають міксувати разом з De PHAZZ:

Mix it right, shake it up
Be sure to serve it in a cup
Mix it right it's in your hands
To try to find the smoothest blend

Перепочивший Пилосмок залишає дохторів у спокої і пересувається до ідолів. Первісні постармагедонівські пацтульники туляться до тр. д-ра Фр. Хом"ячок чихає...

Нафаня пішов на розборки до прищепки а-ля сопрано-пенсне.. птахи в обіймах з веселими зірками понеслися за світлим майбутнім пивом у вирій...

БА-БАХ ніяк не відпустить Марсельєзу з трьома гітарами -
Марсельєза у відчаї!!!

Лібідо в паніці і Марсельєза у відчаї нарешті поєднуються... Хом"ячок з приреченим писком заповзає поміж грудей Марси і тихо плаче...

налийте Нафані трохи шампуню.. хай підбадьориться, якщо Афродіта за?

Вічноцнотлива Афродіта й гадки не має, на що натякає СМ, питаючись у неї дозволу, тому па глупасті сваєй, виступає "за" і сама наливає шампуню Нафані у складені човником замурзані долонькиюю

Бравий Нафаня вистрибує з штанців і удає ніби кидає гранатою в залишки цербера! (ніхто не проти)

Нафаня в лихоманці милиться шампунем і тихо, але внятно шепоче: "Більше нікада-нікада!!!" і тулиться до вічноцнотливої Афродити...

хом"ячок вистрибує з грудей Марсельєзи і хутко береться за окопи; лампочки обіцяють подати скаргу в Грінпіс; нітрогліцерин виявився звичайним силікатним клеєм, черз що електроскрипка зробила собі сепуку; кальян досвистівся і почав вивчати Windows; Командор почав репити ре-мікс портрету донни Анни...

Цербер промуркотів: ну-ну...