ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.03.31 21:55
Епоха куряви
Триноги поставили серед пустки*:
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,

Сергій Губерначук
2026.03.31 21:40
Алконавт
Пірнув алконавт у глибезну пляшину.
Вивчає підводочний світ.
Усе пропливає: квартиру, машину…
і шле нам сердечний привіт.

Його шифроґрами без жодного SOSа.
Детально заплутаний зміст:
від Діда Мороза – до синього носа –

Ігор Терен
2026.03.31 19:24
На тому березі
Не дивуюсь видиву нічному,
наче, вітер в гості прилетів
і навіяв новину із дому.
Згадую своїх товаришів,
про яких нічого невідомо.

І звичайно, найчастіше тих,
що бували іноді за брата,

хома дідим
2026.03.31 16:16
* 29 *
мене огудять
і засудять
не тема це щоб
ґуґлити з нужди
допитувати ші
наскільки ші у змозі
за думкою
спам усякчасний чи

Володимир Бойко
2026.03.31 16:02
Коли покличуть предки?
Багато хто із мешканців Європи її, стареньку, не люблять. І, мабуть, не варто дивуватися новочасним мігрантам, які відчувають пекучу тугу за звичним середовищем і час від часу пориваються запровадити рідні мусульманські, індуїстські чи інші традиції за м

Охмуд Песецький
2026.03.31 12:46
Сон і післясон
Тиша в небесних школах.
Саме у ній пророки
Вчать визначати сполох
І почуття високе.

Шибеники, почуйте
Нас до своїх повішень -
Киньте трагічні бунти,

Борис Костиря
2026.03.31 11:43
* * *
Ніч у оголеність штовхає,
Коли беззахисним стаєш.
Іде барвистість небокраю,
Приходить сірість без одеж.

Приходить страх у масці фата,
Ідуть тривога і абсурд.
Приходить смерть в плащі рогата,

Юрій Гундарів
2026.03.31 11:24
«Аве Марія» мами
Моя мама Світлана Вікторівна Єрмакова родом із Північного Кавказу - з лермонтовського Пятигорська. З дитинства маючи гарний голос (у своєму розквіті він нагадував тембр Монсеррат Кабальє), вона співала завжди і всюди - у школі, на конкурсах, у госпіталях

Віктор Кучерук
2026.03.31 06:12
* * *
Весняний ранок прохолодний,
Хоч сонце сяє над Дніпром
І так безвітряно сьогодні,
Що білий світ застиг кругом.
Впиваюсь сонцем і повітрям,
На повні груди вдих роблю, -
Виймаю пензлі та палітру
І волю вмілості даю.

Андрій Людвіг
2026.03.31 02:06
***
Вкрилася земля попелом і кров'ю,
І наша незалежність задушена з любов'ю.
Земля, яка розорена, спотворена і скривджена ганьбою,
Вже зайнята ордою: червоною, новою.
Й остання та надія розстріляна в Поліссі,
І сотні легіонів поховано у лісі.
І ще сті

Володимир Бойко
2026.03.31 01:19
У пошуку логіки
Шукаючи себе випадково знайшов логіку. Носієві традиційних цінностей знесло дах. Корисні ідіоти користалися зі свого статусу небезкорисливо. Чужа історія – як випадкова коханка. Історію, як і дружину, треба мати свою. Найлегше у підвищенні тис

Ігор Шоха
2026.03.30 14:11
Галюцинації віртуальної дійсності
                    І
Нанизує пам’ять разками намиста
на ниті життя візерунки барвисті
і тче у тумані вуаль,
звідкіль виглядає далеке дитинство,
його епізоди веселі і чиста,
навіяна ними печаль.

Борис Костиря
2026.03.30 13:26
Чарівна мить
Проспати можна все на світі:
Історію, чарівну мить,
Проспати сонце у зеніті,
Коли земля красу творить.

Проспати вирішальний, гострий,
Фатальний, неповторний час,
Проспати доленосний голос,

Юхим Семеняко
2026.03.30 11:52
Прихід
  Вірш представляє собою приклад дещо розбалансованої лірики, де щирість вічного людського почуття поєднується з рисами сучасності – від модерної зачіски Wolf Cut до класичної коси зі стрічкою. Це поєднання створює настрій суму й затишку з відтінком загад

Віктор Кучерук
2026.03.30 06:44
* * *
Ще зорі сплять у темнім небі
І не парує ще роса, -
Ще не торкнулась довгих стебел
Моя нагострена коса.
Ще світ увесь неначе вимер
І лиш сіріє спроквола, -
Ще лиш шурхоче невидимий
Кажан, у пошуках дупла.

С М
2026.03.29 21:22
Першій дівчині, яку любив (The Incredible String Band)
Перша дівчино, яку любив
Настав час заспівати тобі
Прощальну пісню
Мені було сімнадцять, як тебе стрів я

Ми не бачилися часто, майнули роки
Востаннє, коли бачив тебе, ти прийняла
Ісуса
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 Мій адмірале!
Усе було – ганьба, і честь, і слава,
смола і мед, полова і полин,
звитяга і попихачі лукаві,
і твій гетьманський стольний Чигирин.
А булава тримала і тремтіла!
І духу вихор не переборов!
Та навіть гетьман до тремтіння тіла
не мав деспекту… О вона, любов,
стрясає світом грізно і укотре
їй байдуже до рангу та звання.
Не гетьман ти, а я – давно не Мотря.
Ти – адмірал. А я? Я – просто я!
Любові – ані крихітки на потім!
Дзвенить в мені адамове ребро!
Палає твій неспалений Суботів,
Султанові привіт несе Дніпро
флотилією чайок білокрилих…
Чатує чапля черги на Хмеля.
Украдена Мотрона. Чи Мариля?
Та це вона украдена, не я!
Дитя Господнє ще лежить у яслах,
А світ розпавсь на славу і загин.
Та хай би запалав той Переяслав!
Ба ні, вогнем узявся Чигирин.
О гетьмани, обов’язку солдати!
У славі слова й чину, в часі жнив
чи варт воно того, аби зітхати:
«Усе устиг! Але не долюбив!
Отак і жив – робота і робота…»
Мій адмірале, шляхтичу сивин,
любові ані крихітки на потім –
видзвонює гетьманський Чигирин!
22.07.08.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-07-28 09:17:57
Переглядів сторінки твору 5068
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.672 / 6  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Росткович (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-28 09:27:01 ]
Можливо, Ви так спеціально задумали, але "адмірал" військове звання у військово-морських силах, тому нівряд чи якийсь адмірал мав відношення до вказаних сухопутних військових дій) Генерал може - хоч тоді буде менш пафосно)) Вибачаюся. якщ щось не з розумів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-07-28 09:41:17 ]
Олеже, мої вітання! От бачите, закрутивши сюжет, можна й перемудрити.
"Мій" адмірал - живий і реальний чоловік, просто у нього дача під Чигирином, тому й асоціація з Богданом. А якщо врахувати, що я вчора приїхала з Ірпеня, де Загребельний написав "Я, Богдан!", і саме там взялася перечитувати книгу, а тут - запрошення від адмірала в Чигирин, то ситуація стає більш прозорою і життєвою.
Є гетьмани й у нашому житті. І їм нелегко - тут тобі булава, тут Мотронка, тут хтось вірші пише пафосні...
А де там військові дії? Ретроспекція є, дій не бачу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Росткович (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-28 09:48:13 ]
Вітання, пані Лесю! Давненько Вас не було на ПМ. Що є дуже (думаю не тільки для мене) помітним. Тепер мені усе зрозуміло)) Можливо тоді вартує додати присвяту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-07-28 10:36:33 ]
Олеже, так літо ж, відпустки. А замість присвяти - назва.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-28 11:57:24 ]
Радий твоєму поверненню! Маю підозру, що і мій адмірал десь недалеко пропливав:)) Вірш сподобався! "Чатує чапля черги..."!!!
Рядок: "Вогнем узявся ж славний Чигирин" - не краще? За присвяту - згоден з Олегом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-07-28 12:31:00 ]
Толичку, вітаю!
Вловив Чаплинського?
Ти не Чигирина пальнуй, а головної ідеї - любіть, хлопці, поки ще майори і полковники, щоб генералом не шкодувати!
А твій адмірал - це хто? Адміралів в Україні - пальців вистачить порахувати.
Проти присвяти я категорично - вам ім'я і прізвище? Адресу? Телефон? А дзуськи! Тут такі дівчата - відіб'ють миттю. Хай буде отакий загадковий образ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-28 14:36:37 ]
Мій, це "Имп.21 век" - пам'ятаєш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-07-28 12:17:02 ]
Вітаю, Лесю.
Ми зараз усі, то з'являємось, то "відпускаємось" :)
Оце і я вже на півдорозі до Чорного моря...

Хорошого і вам відпочинку, і акуратно тримайте долоню, щоби корабель адмірала не зачерпнув води.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-07-28 12:24:06 ]
Теплого моря і доброї погоди, мон женераль!
Адмірал у повній безпеці. Чигирин також.
На морі наразі штиль - то відпочинок обіцяє бути чудовим!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-07-29 09:30:53 ]
Пані Лесю,
я маю якесь дивне відчуття на хороші твори. Я їх читаю, ніби п’ю великими ковтками, не маючи сили зупинитися, ніякі дрібниці не здатні відволікти мою увагу від загального позитивного враження. Може це тому, що я просто читач, а не критик. У будь якому разі цей Ваш твір прекрасний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-07-29 17:10:16 ]
Наталю, саме так і треба читати поезію. Якщо поезія є, то я не бачу ганджу, якщо немає - всі недоліки вилазять.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-30 11:57:20 ]
На війні гинуть солдати. Деколи дістається і генералам, пардон адміралам. Нинішні адмірали займаються більш прибутковими справами. А з гарного вірша Вашого я роблю висновок, що бувають винятки приємні.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-07-30 13:06:28 ]
Сашо, рада Вам. Той адмірал не з нинішніх. Був би з них, мав би дачу не під Чигирином, а на Багамах. Хіба ні?
А на наших війнах дістається порівну всім. Більше навіть тим, що вище.