ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Малює день
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Ти
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Фіолет
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
Зустрічаю осінь
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
* * *
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
1972. Мордочка, хвіст та чотири ноги
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
* * *
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Можливо...
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Тетянина ніч
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
* * *
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Просто друзі (діалог сонетів у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
***
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Як було винайдено скло
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,

С М
2025.08.31 12:34
Гайда на бенефіс м-ра Кайта! (The Beatles)
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 Мій адмірале!
Усе було – ганьба, і честь, і слава,
смола і мед, полова і полин,
звитяга і попихачі лукаві,
і твій гетьманський стольний Чигирин.
А булава тримала і тремтіла!
І духу вихор не переборов!
Та навіть гетьман до тремтіння тіла
не мав деспекту… О вона, любов,
стрясає світом грізно і укотре
їй байдуже до рангу та звання.
Не гетьман ти, а я – давно не Мотря.
Ти – адмірал. А я? Я – просто я!
Любові – ані крихітки на потім!
Дзвенить в мені адамове ребро!
Палає твій неспалений Суботів,
Султанові привіт несе Дніпро
флотилією чайок білокрилих…
Чатує чапля черги на Хмеля.
Украдена Мотрона. Чи Мариля?
Та це вона украдена, не я!
Дитя Господнє ще лежить у яслах,
А світ розпавсь на славу і загин.
Та хай би запалав той Переяслав!
Ба ні, вогнем узявся Чигирин.
О гетьмани, обов’язку солдати!
У славі слова й чину, в часі жнив
чи варт воно того, аби зітхати:
«Усе устиг! Але не долюбив!
Отак і жив – робота і робота…»
Мій адмірале, шляхтичу сивин,
любові ані крихітки на потім –
видзвонює гетьманський Чигирин!
22.07.08.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-07-28 09:17:57
Переглядів сторінки твору 4859
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.672 / 6  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Росткович (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-28 09:27:01 ]
Можливо, Ви так спеціально задумали, але "адмірал" військове звання у військово-морських силах, тому нівряд чи якийсь адмірал мав відношення до вказаних сухопутних військових дій) Генерал може - хоч тоді буде менш пафосно)) Вибачаюся. якщ щось не з розумів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-07-28 09:41:17 ]
Олеже, мої вітання! От бачите, закрутивши сюжет, можна й перемудрити.
"Мій" адмірал - живий і реальний чоловік, просто у нього дача під Чигирином, тому й асоціація з Богданом. А якщо врахувати, що я вчора приїхала з Ірпеня, де Загребельний написав "Я, Богдан!", і саме там взялася перечитувати книгу, а тут - запрошення від адмірала в Чигирин, то ситуація стає більш прозорою і життєвою.
Є гетьмани й у нашому житті. І їм нелегко - тут тобі булава, тут Мотронка, тут хтось вірші пише пафосні...
А де там військові дії? Ретроспекція є, дій не бачу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Росткович (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-28 09:48:13 ]
Вітання, пані Лесю! Давненько Вас не було на ПМ. Що є дуже (думаю не тільки для мене) помітним. Тепер мені усе зрозуміло)) Можливо тоді вартує додати присвяту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-07-28 10:36:33 ]
Олеже, так літо ж, відпустки. А замість присвяти - назва.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-28 11:57:24 ]
Радий твоєму поверненню! Маю підозру, що і мій адмірал десь недалеко пропливав:)) Вірш сподобався! "Чатує чапля черги..."!!!
Рядок: "Вогнем узявся ж славний Чигирин" - не краще? За присвяту - згоден з Олегом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-07-28 12:31:00 ]
Толичку, вітаю!
Вловив Чаплинського?
Ти не Чигирина пальнуй, а головної ідеї - любіть, хлопці, поки ще майори і полковники, щоб генералом не шкодувати!
А твій адмірал - це хто? Адміралів в Україні - пальців вистачить порахувати.
Проти присвяти я категорично - вам ім'я і прізвище? Адресу? Телефон? А дзуськи! Тут такі дівчата - відіб'ють миттю. Хай буде отакий загадковий образ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-28 14:36:37 ]
Мій, це "Имп.21 век" - пам'ятаєш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-07-28 12:17:02 ]
Вітаю, Лесю.
Ми зараз усі, то з'являємось, то "відпускаємось" :)
Оце і я вже на півдорозі до Чорного моря...

Хорошого і вам відпочинку, і акуратно тримайте долоню, щоби корабель адмірала не зачерпнув води.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-07-28 12:24:06 ]
Теплого моря і доброї погоди, мон женераль!
Адмірал у повній безпеці. Чигирин також.
На морі наразі штиль - то відпочинок обіцяє бути чудовим!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-07-29 09:30:53 ]
Пані Лесю,
я маю якесь дивне відчуття на хороші твори. Я їх читаю, ніби п’ю великими ковтками, не маючи сили зупинитися, ніякі дрібниці не здатні відволікти мою увагу від загального позитивного враження. Може це тому, що я просто читач, а не критик. У будь якому разі цей Ваш твір прекрасний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-07-29 17:10:16 ]
Наталю, саме так і треба читати поезію. Якщо поезія є, то я не бачу ганджу, якщо немає - всі недоліки вилазять.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-30 11:57:20 ]
На війні гинуть солдати. Деколи дістається і генералам, пардон адміралам. Нинішні адмірали займаються більш прибутковими справами. А з гарного вірша Вашого я роблю висновок, що бувають винятки приємні.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-07-30 13:06:28 ]
Сашо, рада Вам. Той адмірал не з нинішніх. Був би з них, мав би дачу не під Чигирином, а на Багамах. Хіба ні?
А на наших війнах дістається порівну всім. Більше навіть тим, що вище.