
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.10
21:23
Отже, 9 жовтня Шведська академія оголосила ім‘я лавреата Нобелівської премії з літератури 2025 року. Володарем цієї найпрестижнішої нагороди «за переконливу та пророчу творчість, що серед апокаліптичного терору підтверджує силу мистецтва", став 71-річний
2025.10.10
19:21
Плаксивий Жовтень… що тут вдієш?
У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…
У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…
2025.10.10
18:58
Під завалами, що на «львівщині»,
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…
2025.10.10
17:14
Танцює дощ легенький знов,
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.
2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.
2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.
2025.10.10
15:36
Потік бажаного тепла
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.
2025.10.10
15:20
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.10
15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.10
15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.09
22:26
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
2025.10.09
21:47
Той, хто по смерті захоче розшукать мене,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
2025.10.09
20:59
Закричав болотяний бугай
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
2025.10.09
20:04
Хан не встигне іще й чхнути у Бахчисараї,
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
2025.10.09
15:56
КУЛЯ, ЯКА ПОЧИНАЄ ГРУ.
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
2025.10.09
13:39
Я шпарку заб’ю, через неї дощить
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
2025.10.09
12:49
Яскравими фарбами осінь
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
2025.10.09
12:18
Ти вмієш слухати мене роками поспіль.
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Варвара Мала /
Проза
Ти і мій алфавіт думок
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Ти і мій алфавіт думок
Ти і мій алфавіт думок
В середині воювали сумніви. Темні, сірі хмари насунулися на мої судження і шалено періщив дощ , який змивав куски думок. Уривки пісень не створювали бажаного висновку ,а ще більше заковували у чотирьох стінах трьохкімнатної квартири. Крик на допомогу блукав лабіринтами мрій і спотикався біля твоїх фотознімків, які висіли на салатових шнурівках від моїх срібних кедів, які були приліплені жуйкою до стелі. Фантазії вхопивши фарби з мого столу, до речі без дозволу, незграбно карлюкали навипередки різні зварйовані, кілька секундні кінокартини моїх потаємних бажань. То була веселка кольорів. Гадаєш я божеволію. Та я тільки хочу взяти цигарку, щоб відчути твій присмак. Ти ж тепер поруч і мені тебе бракує. Та, ти мій і що? Самотність обіймала тепер ще з більшим присмаком ніж коли ти був майже недосяжним.
Кілька секундні кінокартини моїх бажань замінювалися з швидкістю поїзда експрес (та, я довго думаю).Які твої наміри, ти здатен до злих умислів.
Початок був рівно цільний кінцю. Я не в змозі тебе передбачити. Ти то щось нове для мене. Ти це нова книга , якій я не можу придумати навіть назви. Карі очі зі зеленкавим, ні , а з чим. Довгі погляди від яких не хотілося сховатися, а навпаки хотілося пити з них холодний кришталь. Невміло складала по поличкам тисячу думок , які ти подарував на остатній зустрічі. Все за алфавітом: Абсурд (безглуздя),Банальність (надто сопливими стали мої думки, як з мексиканського серіалу), Бобер ( :)) то випадково влізло в мої думки), Бракувати (бракує сексу), Веселка (а ти то букет відтінків фіолетового), Високий( і то добре, що ти такий), Вівця (а я зараз просто п'ю чай з горнятка на якому зображена вівця ), Гарячка, Глядач, Гумор( того тобі трохи бракує),Дарувати ( подаруй каплю світла, або купи мені лампочку на 200 вольт), День( ми вже день як не бачилися),Десерт(Ти карамелька з присмаком яду), Допуск(а код до моїх файлів то ще треба заслужити ), Емоції, Є, Життя(воно таки сповнене несподіванок), Зодіак(а ти лев),Загадка(Ти складаєшся з мільйону своїх заскоків ), Інтелект(то в тобі присутнє), Ї, Й, Казка, Кохання(???), Кухар (цікаво ти вмієш готувати ,бо я ні),Лялька( молодіжний клуб у Львові),Манія, Момент( колись таки настане момент коли я вивчу тебе),Мрія, Наркотик, Натяк(та все я розумію просто час від часу вмикаю "режим сніжинка", вимикача не існує, чомусь природа коли створювала жінку навмисно цей нюанс пропустила),Ніжність(То я тебе навчу згодом), Оголошення, Океан(Він повен загадок і страшенно капризний),Пауза, Р, Салат (всього в тобі потроху),Т, У, Феєрверк, Х, Ц, ч, Шторм(шторм-То жінка ,що захоче то візьме так закрутить , що не знаєш де ти є – з пісні "Лист додому" групи Скай ), Щастя, ь, Ю, Я. А решта слів лежать у величезній корзині і чекають свого часу , Бути урочисто покладеним до своєї букви. Але То я зроблю завтра.
Ніч. Спи мій любий.
ЛЬВІВ 2007-10-09
В середині воювали сумніви. Темні, сірі хмари насунулися на мої судження і шалено періщив дощ , який змивав куски думок. Уривки пісень не створювали бажаного висновку ,а ще більше заковували у чотирьох стінах трьохкімнатної квартири. Крик на допомогу блукав лабіринтами мрій і спотикався біля твоїх фотознімків, які висіли на салатових шнурівках від моїх срібних кедів, які були приліплені жуйкою до стелі. Фантазії вхопивши фарби з мого столу, до речі без дозволу, незграбно карлюкали навипередки різні зварйовані, кілька секундні кінокартини моїх потаємних бажань. То була веселка кольорів. Гадаєш я божеволію. Та я тільки хочу взяти цигарку, щоб відчути твій присмак. Ти ж тепер поруч і мені тебе бракує. Та, ти мій і що? Самотність обіймала тепер ще з більшим присмаком ніж коли ти був майже недосяжним.
Кілька секундні кінокартини моїх бажань замінювалися з швидкістю поїзда експрес (та, я довго думаю).Які твої наміри, ти здатен до злих умислів.
Початок був рівно цільний кінцю. Я не в змозі тебе передбачити. Ти то щось нове для мене. Ти це нова книга , якій я не можу придумати навіть назви. Карі очі зі зеленкавим, ні , а з чим. Довгі погляди від яких не хотілося сховатися, а навпаки хотілося пити з них холодний кришталь. Невміло складала по поличкам тисячу думок , які ти подарував на остатній зустрічі. Все за алфавітом: Абсурд (безглуздя),Банальність (надто сопливими стали мої думки, як з мексиканського серіалу), Бобер ( :)) то випадково влізло в мої думки), Бракувати (бракує сексу), Веселка (а ти то букет відтінків фіолетового), Високий( і то добре, що ти такий), Вівця (а я зараз просто п'ю чай з горнятка на якому зображена вівця ), Гарячка, Глядач, Гумор( того тобі трохи бракує),Дарувати ( подаруй каплю світла, або купи мені лампочку на 200 вольт), День( ми вже день як не бачилися),Десерт(Ти карамелька з присмаком яду), Допуск(а код до моїх файлів то ще треба заслужити ), Емоції, Є, Життя(воно таки сповнене несподіванок), Зодіак(а ти лев),Загадка(Ти складаєшся з мільйону своїх заскоків ), Інтелект(то в тобі присутнє), Ї, Й, Казка, Кохання(???), Кухар (цікаво ти вмієш готувати ,бо я ні),Лялька( молодіжний клуб у Львові),Манія, Момент( колись таки настане момент коли я вивчу тебе),Мрія, Наркотик, Натяк(та все я розумію просто час від часу вмикаю "режим сніжинка", вимикача не існує, чомусь природа коли створювала жінку навмисно цей нюанс пропустила),Ніжність(То я тебе навчу згодом), Оголошення, Океан(Він повен загадок і страшенно капризний),Пауза, Р, Салат (всього в тобі потроху),Т, У, Феєрверк, Х, Ц, ч, Шторм(шторм-То жінка ,що захоче то візьме так закрутить , що не знаєш де ти є – з пісні "Лист додому" групи Скай ), Щастя, ь, Ю, Я. А решта слів лежать у величезній корзині і чекають свого часу , Бути урочисто покладеним до своєї букви. Але То я зроблю завтра.
Ніч. Спи мій любий.
ЛЬВІВ 2007-10-09
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію