ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.17 23:52
атож до чого ми прийшли
чого сягнули ми
в пасивному замилуванні
чи що рятує восени
від безпробудної війни
крізь плин
і неможливості
і нереальності так само

Галина Кучеренко
2026.09.17 21:49
Ти моя спрага -
Весь час пульсує, тріпоче стиха…
Ти моя втіха,
Щоб щемна спрага не всохла з лиха…
Як прохолодний
Ковток живильний
До насолоди
І божевілля...

Віктор Насипаний
2026.09.17 19:28
Ти йдеш в осінню світлу казку ранку,
Складаєш сонця пазли залюбки.
А красень – день під руку, як панянку,
Веде у танець неба нешвидкий.

Танцюють клени вальс тепла останній.
Каламчить дзвоник пташки десь вгорі.
Ця осінь – чарівна, привітна пані.

Євген Федчук
2026.09.17 19:19
Скільки було тих «героїв» всілякого штибу,
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив

Юрко Бужанин
2026.09.17 16:48
Цей светрик червоний я бачу у снах,
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.

Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..

Артур Курдіновський
2026.09.17 15:22
Згадай мене у білосніжнім січні,
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...

Борис Костиря
2026.09.17 12:57
Жінка завжди дивиться на обрій,
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.

Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій

Сергій Губерначук
2026.09.17 11:16
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),

Артур Сіренко
2026.09.17 10:39
Я жодної ілюзії у світу не просив,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.

Я жодної ілюзії не цінував,

Вячеслав Руденко
2026.09.17 08:51
хто бачив світ, примружуючи очі,
той не забуде, як згасає день,
коли його пополудні лоскоче
сліпа нудьга, співаючи пісень.

давно все передбачено за нас
в минулому... тепер... і повсякчас.

Віктор Кучерук
2026.09.17 06:19
Втекти б звідсіль від обстрілів щоденних,
Втекти б скоріш і не іти назад
У ці місця здавен благословенні
Громами безкінечних канонад.
Податися б кудись і пережити
Біду поодаль в тиші та теплі,
А не страхатися несамовито
Тут стогонів стражденної зем

хома дідим
2026.09.16 23:43
заманулося приблуді
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши

Олена Балера
2026.09.16 21:49
Спека безглузда розпечене місто тримає в лещатах.
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.

Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни

Ольга Садкова
2026.09.16 18:50
А вересень, мов злодій,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,

Вячеслав Руденко
2026.09.16 17:31
Дубова карета та пара волів —
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?

Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,

Ігор Шоха
2026.09.16 16:34
                  І
Закони – альфа і омеґа
конституційності, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про барdак.
Та не сміємося наразі,
бо наші буки та ази:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василина Іванина / Вірші

 Спасова китиця (майже ескіз)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-08-13 15:57:38
Переглядів сторінки твору 13673
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.166 / 5.5  (4.879 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.808 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.02.21 15:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 0000-00-00 00:00:00 ]
Рада, що прочитали, Вікторіє! Цінторія – золототисячник. А де Ви миколайчики святили, тобто, в якій місцевості? Це й справді трішки загадка – захотілося так привернути до себе увагу одного кавалера на ПМ :)) А насправді вчила доню складати Спасову китицю, так, як моя бабка на Закарпатті і свекруха на Вінниччині. І так, як тут роблять, на ало, яке можна бити, плювати і штовхати, на яком


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Сущева (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-13 16:34:27 ]
чаклунське?
якого ж бракує?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-13 16:40:28 ]
Дорога Олю, здається, в кожному регіоні є якесь інакше... Я б дуже хотіла, щоб усі додали до китиці своє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-08-13 18:37:41 ]
Вітаю, Василино! Що то за диво, народна мудрість, фолькльор, і як вирізняється зпоміж усіх той автор, який знається на цих речах! Дуже гарний твір, аж у кімнаті мятою запахло...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-13 18:40:52 ]
Наталочко, сердечно дякую! А у Вас які трави святять на Спаса? Розкажіть, будь ласка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-08-13 19:13:40 ]
Овес точно не кладуть, а от маківки, м*яту,любисток, чорнобривці, васильки кладуть і ще щось таке запашне, що зберігає пахощі цілий рік
якась засушена травичка, нажаль не знаю назви.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-14 06:09:44 ]
Можливо,це те, що називається у нас "кадило". Як бабуся померла, я цієї травичики ніде не можу знайти. Але вона так пахнула, коли засушеною ставала... І росла десь у горах на галявинах лісових. А у горах пшениця не росте, тож святили овес. А на Вінниччині – китицю робили із колосків пшениці і додовали саме такі квіточки, як Ви кажете...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-13 18:50:31 ]
А ще мо` часничок з цибулькою - від нечистої? Ні?
Василинко, а що це за зілля "цінторійка"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-13 19:00:34 ]
Цінторія – золототисячник, дрібні рожеві квіточки у щитовидному суцвітті. Допомагає від болю в животі і від нудьги. Часничок кого хоч відлякає :) Але до церкви його не несуть, так знаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-13 19:09:15 ]
Мені здається що правильніше "центурія"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-13 20:02:57 ]
Можливо. але мої бабуся і мама говорили "цінторія", "цінторійка"... А ще в нас була дитяча гра, щось на зразок хороводу, і ми спвали: цін-цін-цінторія, а за нею розмарія... ну і т. д. А ваше слово нагадує центуріонів:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-13 20:31:10 ]
О.К.! :-)
як же я люблю всяке запашне-духм.яне Ваше..
Карпатське.. аж дух забирає..

Дякую Вам Василино!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-14 06:11:15 ]
На жаль, той аромат не годна м передати... Спасибі на добрім слові. але Ви не поділилися своїм зіллям спасовим!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ляснюк (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-14 10:27:44 ]
Гарно, Василинко). Дуже щиро, так, що зачіпає).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-14 12:56:05 ]
Олю, дякую! А розкажіть-но про своє зіллячко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ляснюк (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-15 10:29:20 ]
Я додаю цвіт папороті ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-14 11:10:37 ]
Василино, я прочитав твій віршик гарний, а як прокоментувати не знаю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-14 12:55:17 ]
Головне, що прочитали. Можна додати своє зілля.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-14 13:12:15 ]
В зіллі я не спец, костереву знаю, мокрець, лободу, осот непотрібний, полин, мати-мачуху, звіробой, безсмертник. Боліголов знаю, штука погана, він же цикута. Василина, а ваших краях, правда сакура росте?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-14 13:29:26 ]
Сакура росте не в горах, а тут, де я тепер живу – неподалік від Мукачева (25 км) Росте вона на Ужгородщині теж. В Ужгороді деякі вулиці обсаджені сакурою, як алеї. Чого б це я вигадувала, я в Японії ще не була.:)
А що таке "костерева"? Інше з названого я пізнаю. Мене бабка багато чого вчила, але не довчила...