Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.04
14:41
Бажають пристрасті музеї,
Як вітер вітру емпірею
У відгалуженнях Морфея,
Де синергічний живопліт
І міль, що припадає пилом, —
Не вдвох, не втрьох,
Можливо, дивом —
Під давнім словом незрадливим
Як вітер вітру емпірею
У відгалуженнях Морфея,
Де синергічний живопліт
І міль, що припадає пилом, —
Не вдвох, не втрьох,
Можливо, дивом —
Під давнім словом незрадливим
2026.09.04
14:09
Останні помахи руки
Зими епічної, важкої,
Як покарання за гріхи.
Не вибратися нам із колій.
Спадають краплі й матюки.
Співає крига колискову.
Останні помахи зими,
Зими епічної, важкої,
Як покарання за гріхи.
Не вибратися нам із колій.
Спадають краплі й матюки.
Співає крига колискову.
Останні помахи зими,
2026.09.04
11:54
Лиш зустрілися і розійшлися –
Мимовільною вийшла стріча.
Та твій образ зі серцем зрісся –
Із розсудливістю протиріччя…
Глузд здоровий давно в ігнорі,
Він забути тебе шепоче.
Попри це, я тобою хворий,
Мимовільною вийшла стріча.
Та твій образ зі серцем зрісся –
Із розсудливістю протиріччя…
Глузд здоровий давно в ігнорі,
Він забути тебе шепоче.
Попри це, я тобою хворий,
2026.09.04
08:29
собі у вересневій порі. В день уродин)
Рожевим небо розцвіло… Зоря займається…
Десь мріє човник… і весло… А серце – крається…
Ну от… вже знову на порі осіннє марево,
І на руках… і на пері – рахманне зарево…
Твій біль на кінчику пера жаріє-леститься
Рожевим небо розцвіло… Зоря займається…
Десь мріє човник… і весло… А серце – крається…
Ну от… вже знову на порі осіннє марево,
І на руках… і на пері – рахманне зарево…
Твій біль на кінчику пера жаріє-леститься
2026.09.04
07:00
Спи, люба донечко, - спи, -
Сплять вже ліси та степи,
Спати слухняно лягла
Поміж сестричок бджола,
І в зоопарку бізон
Також поринув у сон.
Спи, люба донечко, - спи.
Сплять вже ліси та степи,
Спати слухняно лягла
Поміж сестричок бджола,
І в зоопарку бізон
Також поринув у сон.
Спи, люба донечко, - спи.
2026.09.03
21:40
війна воює із війною
заради миру
й хтось поширив
хай нелогічно хоч непросто
дожити не згубивши віри
коли дощить і ллє за комір
і знову пролетіло літо
коли не пишеться у розмір
заради миру
й хтось поширив
хай нелогічно хоч непросто
дожити не згубивши віри
коли дощить і ллє за комір
і знову пролетіло літо
коли не пишеться у розмір
2026.09.03
21:30
Забажали хлопчаки
вусаня катати.
Поскидали рюкзаки,
узяли санчата.
Повсідалися обоє,
а між ними — кіт.
Полетіли вниз стрілою,
аж іскриться слід.
вусаня катати.
Поскидали рюкзаки,
узяли санчата.
Повсідалися обоє,
а між ними — кіт.
Полетіли вниз стрілою,
аж іскриться слід.
2026.09.03
18:52
В кав’ярні на Монмартрі сивий дід
Із хлопчиком за столиком сиділи,
З маленьких філіжанок каву пили,
Дивились на розбурханий цей світ,
Який кудись постійно поспішав,
Чогось шукав, десь мчав в автомобілях.
Вони ж удвох відпочивати сіли,
Полишити до ч
Із хлопчиком за столиком сиділи,
З маленьких філіжанок каву пили,
Дивились на розбурханий цей світ,
Який кудись постійно поспішав,
Чогось шукав, десь мчав в автомобілях.
Вони ж удвох відпочивати сіли,
Полишити до ч
2026.09.03
16:35
Калюжі розлилися, як моря.
Виходить божевілля із порогів.
Ідей могутніх первісна зоря
Укаже шлях для магів і пророків.
Виходить з берегів прадавній світ,
Давно забутий, згаяний, завмерлий.
Він проривається, немовби квіт
На цвинтарі, де відпочили ме
Виходить божевілля із порогів.
Ідей могутніх первісна зоря
Укаже шлях для магів і пророків.
Виходить з берегів прадавній світ,
Давно забутий, згаяний, завмерлий.
Він проривається, немовби квіт
На цвинтарі, де відпочили ме
2026.09.03
14:38
Я зрозумію тебе
Коли ти усміхнешся
Це те, що кожен робить, скрізь, так само
Наче на мові спільній
За твоїм одягом, бачу, друже
Що ти із іншого табору
Єдина річ, яку я знати хочу
Коли ти усміхнешся
Це те, що кожен робить, скрізь, так само
Наче на мові спільній
За твоїм одягом, бачу, друже
Що ти із іншого табору
Єдина річ, яку я знати хочу
2026.09.03
11:20
Зачепилося сонце за гілочку глоду,
зашарілися згарди на стомлених вітах.
День вкладає пшеничні снопи на підводу,
стиглі фрукти та ягоди спілого літа.
Шурхотить у амброзії сум вересневий,
і вагітніють хмари нудними дощами.
Ралом зорані, зранені
зашарілися згарди на стомлених вітах.
День вкладає пшеничні снопи на підводу,
стиглі фрукти та ягоди спілого літа.
Шурхотить у амброзії сум вересневий,
і вагітніють хмари нудними дощами.
Ралом зорані, зранені
2026.09.03
08:39
Осінній вечір...Пнеться прохолода,
Торкається гарячої долоні.
Вже лист жовтіє. Яблука червоні...
Стихає світ, здається, і ні слова.
Збігає швидко час...Стежки забуті
Покрила павутина вечорова.
І кожна мить, згасаючи, готова
Торкається гарячої долоні.
Вже лист жовтіє. Яблука червоні...
Стихає світ, здається, і ні слова.
Збігає швидко час...Стежки забуті
Покрила павутина вечорова.
І кожна мить, згасаючи, готова
2026.09.03
07:57
ЦИКЛ IV: РИМ
«СПАРТАК: ОСТАННІЙ СВІТАНОК ВОЛІ»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Спартак – фракієць, вождь нескорених, лев у залізних тенетах.
«СПАРТАК: ОСТАННІЙ СВІТАНОК ВОЛІ»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Спартак – фракієць, вождь нескорених, лев у залізних тенетах.
2026.09.03
07:36
Ні! — уява не злослива,
Бо регоче — не збиткує,
Ніби вітер вздовж калюжі
Небесам артикулює
Кращим адресним чорнилом
Берегам і заповітам,
І річкам, яким мов свято
В Новий місяць сонцем світить
Бо регоче — не збиткує,
Ніби вітер вздовж калюжі
Небесам артикулює
Кращим адресним чорнилом
Берегам і заповітам,
І річкам, яким мов свято
В Новий місяць сонцем світить
2026.09.03
06:19
Хвилі пристрастей гарячих
Не вгамуються ніяк, -
Вже від болю серце плаче
І в душі вирує ляк.
Укладаю щільно речі
У валізу шкіряну, -
Клопочуся цілий вечір
Через жінку гамірну.
Не вгамуються ніяк, -
Вже від болю серце плаче
І в душі вирує ляк.
Укладаю щільно речі
У валізу шкіряну, -
Клопочуся цілий вечір
Через жінку гамірну.
2026.09.03
01:32
Тополя - високе дерево
І достобіса товсте.
Вона по всій Україні
Неначе бур'ян росте.
Тополя багато бачила
І чула багато теж,
Тому про багато що знає,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І достобіса товсте.
Вона по всій Україні
Неначе бур'ян росте.
Тополя багато бачила
І чула багато теж,
Тому про багато що знає,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
2026.07.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ясен Колесник (1978) /
Вірші
ЯЙЦЯ ТВОРЧОСТІ
1. ПРИПЛІД
в мені твори зароджуються,
мов яйця у птиці нутрощах.
2. БУЛЬ...
покидаючи коловерть sekund,
занурююсь в okean я –
perlина на долоні.
3. ОДОМАШНЕННЯ
як бика за роги, мистецтво ловлю.
до склянки саджаю
копошливі черв’ячні слова.
4. РІЛЬНИЦТВО
іду по звивистій ріллі мозку,
жбурляю жменями зерно.
приймаю сім’я в лоскотливе лоно чорнозему.
а вітер хвилі хай ланами котить...
5. ДРАПОШТАН
коли жовті смутку пелюстки
стискають в дулю серце,
стікає червона сльоза
на листок.
6. ПОМИЇ БЛАГОДАТІ
став під duş –
і тут
творчості потік мене дістав –
на мене хлинув!
7. ХРУЩ
< я вам покажу кузькіну мать! >
отак митцем він став.
8. БЛЯДСТВО
після відвідин muzи –
виснажений та вдоволений,
мов після злягання.
9. ТВІР
творець
створив
творіння,
щоб творчість
творили
створіння.
10. ŚURREALIZM
«спочатку було слово...»
господи, ти неперевершений poet!
11. ЗАПЛІДНЕННЯ
твори мої, військо klonів моїх –
вперед! у наступ!
на свідомості-твердині.
12. РОЗЛАД
які вірші – запор!
13. ЧОРТИКИ
от я і дописався!..
14. ЦЯЦІ
коли шубовсну у могилу –
колами розі ́йдуться певний час триваючі слова...
15. ROMAN У VIRŚАХ
хоч я й roman – пишу virşі
паскудні.
16. НАТХНЕННЯ
коли мені збли ́сне – пишу.
17. КЛІТІ ГЕТЬ!
у poezijі я – неtradycijної orijentacijі
збоченець від розміру й rym.
18. ПРИЩЕПА
прищепив якось рядок до писання.
місяць хиріла прищепа.
відторгло неї писання.
викинуть мусів.
19. ТРИ ХAПКИ
трава – прилад схоплення натхнень.
20. НОРА – ТВОЯ
читай те.
більшість суть не посмакує.
перетравиш суть лиш ти.
21. БОГОМАЗ
яйця творчості вмочаю
в пересохлий глечик серця –
мазанину творю
по paperі душею.
22. СЛІПИЙ KVADRAT
слово без крапки – провалля...
23. РОЗДІЛОВІ IJEROGLIFИ
koma думку розчленяє.
знак оклику – перун у крапку мозку.
знак здивування простір коробить.
двокрапка pol ́usами роздирає у перелік потойбіччя.
tyre – прірва між думками,
стрімка нора між світами.
крапка є тупик.
трикрапка – trans прозріння...
24. ПРИМАРА
не кажеться слово,
а якщо здається – хрестись –
мислеобраз побачив.
25. ЧИСТОТА
нове поняття втілив словом рідномовного коріння –
новий виток у мудрість.
26. ЗЕРНО ІСТИНИ
не буває книжка непотріб цілком –
зерно знаходиться й в лайні.
27. СТОП-КРАН
я кінчусь, коли напишу останнє слово –
amiń.
28. ABSTRAKCIONIZM
побічні спалахи мітять потік суті
в оболонку пустоти.
92. ПИСАНКА
скупомовна свіжина – моя писанка
відьмацьких заклинань і священних писань язичництва божого,
і безумця скрежетання смерчем з горлянки порожнеча в пустоту,
де всюди кожне – вимір благодаті від і до верховного magnitу.
30. LITPROCES
плине час...
і postmodern стає вже klasycyzmом.
31. ПО ПРИХОДУ
narkotyçний kajf якщо є
у витворі – то це мистецтво,
а без – то курячі сліди.
32. NIRVANA
«все» у значенні «кінець» –
«заземлення» у absol ́ut.
33. М’ЯКУШКА
всі книги із torfу.
немає granitної книги?
34. НЕХІТЬ
хоч силу слова я зростив,
та на śužet каліка...
35. КОРЯВИЙ МОЗОК
не все можна зрозуміти,
але можна усвідомити все.
36. СВЯТЕ ПИСАННЯ
якби сам бог писання написав
своїм натхненням слова
спалив би розум людський,
що мов наблизився б до сонця.
37. ПРИРОДНО
здебільшого твір написати –
наче випорожнитись –
невідворотно.
38. ПРОРИВ
місяць без seksу!..
muza явилась.
сім творів
за ніч із нею кінчив!
39. ОЗНАКА ТИМЧАСОВОСТІ
чужоземні слова latynицею пишу,
коли на рідномовні я невіглас.
40. МАГІЯ СКЛАДУ
голосний перед приголосним – вбирання сили.
голосний після приголосного – віддача сили.
голосний між приголосними – засвоєння сили.
голосний без приголосних – джерело сили.
голосні без приголосних – пучок сил.
без голосних приголосні – тіло без сили.
приголосні – тіло.
голосні – сила.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ЯЙЦЯ ТВОРЧОСТІ
1. ПРИПЛІД
в мені твори зароджуються,
мов яйця у птиці нутрощах.
2. БУЛЬ...
покидаючи коловерть sekund,
занурююсь в okean я –
perlина на долоні.
3. ОДОМАШНЕННЯ
як бика за роги, мистецтво ловлю.
до склянки саджаю
копошливі черв’ячні слова.
4. РІЛЬНИЦТВО
іду по звивистій ріллі мозку,
жбурляю жменями зерно.
приймаю сім’я в лоскотливе лоно чорнозему.
а вітер хвилі хай ланами котить...
5. ДРАПОШТАН
коли жовті смутку пелюстки
стискають в дулю серце,
стікає червона сльоза
на листок.
6. ПОМИЇ БЛАГОДАТІ
став під duş –
і тут
творчості потік мене дістав –
на мене хлинув!
7. ХРУЩ
< я вам покажу кузькіну мать! >
отак митцем він став.
8. БЛЯДСТВО
після відвідин muzи –
виснажений та вдоволений,
мов після злягання.
9. ТВІР
творець
створив
творіння,
щоб творчість
творили
створіння.
10. ŚURREALIZM
«спочатку було слово...»
господи, ти неперевершений poet!
11. ЗАПЛІДНЕННЯ
твори мої, військо klonів моїх –
вперед! у наступ!
на свідомості-твердині.
12. РОЗЛАД
які вірші – запор!
13. ЧОРТИКИ
от я і дописався!..
14. ЦЯЦІ
коли шубовсну у могилу –
колами розі ́йдуться певний час триваючі слова...
15. ROMAN У VIRŚАХ
хоч я й roman – пишу virşі
паскудні.
16. НАТХНЕННЯ
коли мені збли ́сне – пишу.
17. КЛІТІ ГЕТЬ!
у poezijі я – неtradycijної orijentacijі
збоченець від розміру й rym.
18. ПРИЩЕПА
прищепив якось рядок до писання.
місяць хиріла прищепа.
відторгло неї писання.
викинуть мусів.
19. ТРИ ХAПКИ
трава – прилад схоплення натхнень.
20. НОРА – ТВОЯ
читай те.
більшість суть не посмакує.
перетравиш суть лиш ти.
21. БОГОМАЗ
яйця творчості вмочаю
в пересохлий глечик серця –
мазанину творю
по paperі душею.
22. СЛІПИЙ KVADRAT
слово без крапки – провалля...
23. РОЗДІЛОВІ IJEROGLIFИ
koma думку розчленяє.
знак оклику – перун у крапку мозку.
знак здивування простір коробить.
двокрапка pol ́usами роздирає у перелік потойбіччя.
tyre – прірва між думками,
стрімка нора між світами.
крапка є тупик.
трикрапка – trans прозріння...
24. ПРИМАРА
не кажеться слово,
а якщо здається – хрестись –
мислеобраз побачив.
25. ЧИСТОТА
нове поняття втілив словом рідномовного коріння –
новий виток у мудрість.
26. ЗЕРНО ІСТИНИ
не буває книжка непотріб цілком –
зерно знаходиться й в лайні.
27. СТОП-КРАН
я кінчусь, коли напишу останнє слово –
amiń.
28. ABSTRAKCIONIZM
побічні спалахи мітять потік суті
в оболонку пустоти.
92. ПИСАНКА
скупомовна свіжина – моя писанка
відьмацьких заклинань і священних писань язичництва божого,
і безумця скрежетання смерчем з горлянки порожнеча в пустоту,
де всюди кожне – вимір благодаті від і до верховного magnitу.
30. LITPROCES
плине час...
і postmodern стає вже klasycyzmом.
31. ПО ПРИХОДУ
narkotyçний kajf якщо є
у витворі – то це мистецтво,
а без – то курячі сліди.
32. NIRVANA
«все» у значенні «кінець» –
«заземлення» у absol ́ut.
33. М’ЯКУШКА
всі книги із torfу.
немає granitної книги?
34. НЕХІТЬ
хоч силу слова я зростив,
та на śužet каліка...
35. КОРЯВИЙ МОЗОК
не все можна зрозуміти,
але можна усвідомити все.
36. СВЯТЕ ПИСАННЯ
якби сам бог писання написав
своїм натхненням слова
спалив би розум людський,
що мов наблизився б до сонця.
37. ПРИРОДНО
здебільшого твір написати –
наче випорожнитись –
невідворотно.
38. ПРОРИВ
місяць без seksу!..
muza явилась.
сім творів
за ніч із нею кінчив!
39. ОЗНАКА ТИМЧАСОВОСТІ
чужоземні слова latynицею пишу,
коли на рідномовні я невіглас.
40. МАГІЯ СКЛАДУ
голосний перед приголосним – вбирання сили.
голосний після приголосного – віддача сили.
голосний між приголосними – засвоєння сили.
голосний без приголосних – джерело сили.
голосні без приголосних – пучок сил.
без голосних приголосні – тіло без сили.
приголосні – тіло.
голосні – сила.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
