ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,

С М
2025.08.31 12:34
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!

Віктор Кучерук
2025.08.31 07:37
Жовтіє й сохне бадилиння
Чортополоху, бо в цей час
Пора осіння безупинно
Виносить твори напоказ.
Поля вбирає в позолоту,
А в дрантя – вкутує сади,
Мов демонструє так роботи
Своєї плавної ходи.

Володимир Бойко
2025.08.31 01:53
Тим, хто нічого доброго не сотворив, найлегше зневажати творчість інших. Аби розібратися із чимось, окрім півлітри потрібна ще й клепка. Шукав істину, а знайшов саме вино. Поїв добрив і стало недобре. Від сюрпризу зостався лише сюр. До гарн

Борис Костиря
2025.08.30 23:03
Гармонія розладнується
під гуркотом дисонансів.
Коли душа найбільше потребує
прекрасного, звідкись виникає
огидний лик цинізму,
монструозне обличчя страху,
думки, ніби ратиці диявола,
цапина борідка банальності,

Олександр Буй
2025.08.30 20:43
У забутім гнізді розоренім
Не оселиться знову птах.
На душі, що ганьбою зорана,
Із журби проростає страх:

Він підніметься чорним колосом –
І зневіри впаде зерно,
У думках, у очах, у голосі

Юрій Гундарєв
2025.08.30 19:46
Одного з найяскравіших політиків націонал-демократичного руху України зухвало розстріляли посеред дня у Львові

Такі не помирають від мікстур і ліків,
через тривалу душевну втому,
серед онуків у ліжку -
вдома…

Такі у Лету тихенько не кануть,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Магадара Світозар (1983) / Вірші

 * * *
А ми згубилися – два яблучка – ранети
З одного саду і з одної гілки.
До різних кошиків нас позбирали – гірко,
Що я не знаю: як ти, хто ти, де ти…

І ти не знаєш, я сьогодні вища
За біль і сльози, за сусідську вишню,
За наше затаранькане горище,
За нас, колишніх.

І вже я не дівча з червивим серцем, -
Той місяць-молодик мені в цеберці
Щодня приносить радощів по вінця -
Коханій жінці.

У мене свій павук (своя кімната),
Отак собі живу – життям багата,
І тільки в час, як яблука збирати,
Сумую, брате...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-08-20 11:38:54
Переглядів сторінки твору 4798
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.122 / 5.5  (4.972 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 5.108 / 5.5  (4.898 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.794
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.08.29 16:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2008-08-20 13:24:43 ]
Магадарочко, не зрозуміла схему першої строфи..."ранети-гірко", "гілки-де ти", ритм - мов аллюр мустанга, тема - є, але... з приводу чого сумуєте..? іще одне - затаранькане - це яке насправді - захаращене рибою, що сушиться на мотузочці...?:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2008-08-20 13:45:07 ]
Людмило, я навіть не знаю, погано, що Ви не розумієте мого суму чи добре... У Вас брат є? Якщо так, то, думаю, Вам можна спробувати мене зрозуміти. Але я не претендую на співзвучність наших переживань. Нас з братом розкидала доля. Більше нема однієї кімнати на двох. Нема одного секрету на двох. Багато чого нема... І саме яблука викликають у мене асоціації з братом.
Щодо ритму, то чим далі, тим більше відсторонююся від чіткого, мов на параді, ритму - життя інакше. А схема... Певно, "ранети - де ти", "гілки -гірко".
Ні, не захаращене. Це якесь образливе слово для татової риби, якою пропахло горище, та де там одне горище - моє з братом дитинство. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-20 13:46:48 ]
Прекрасний сум за тим, що не вернеться – можливо, й не треба... "... вища ...за нас, колишніх" – хіба що з вершини прожитих літ, ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2008-08-20 14:13:31 ]
Василинко, із вершини прожитих літ і в прямому значенні росту вища. ;) Та і багато у чому і з чого я виросла...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2008-08-20 14:24:05 ]
брат є... він живе в Росії, побіля Грузії, і у мене схожа ситуація - Більше нема однієї кімнати на двох. Нема одного секрету на двох. Багато чого нема... А батька в мене немає, він помер у мене на руках 10 років тому... оскільки класики - чорне з білим - ніхто не відміив - і, оскільки ми хочемо навчитися чогось одне в одного - будьмо толерантними...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2008-08-20 14:38:35 ]
Даруйте, Людмило! Я толерантна з Вами. :) Звісно, не відміняв. Хай живе класика - вона чарівна! Тільки не все життя - класика... Я, Людмило, шукаю себе, і інколи це виливається ось такими віршами.
Співчуваю Вам щодо Вашого тата, мій, дякую Богу, живий - маю щастя. У мене просто зараз переоцінка родинних зв'язків - коли віддаляєшся фізично, розумієш силу духовного зв'язку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2008-08-20 15:01:55 ]
...Дякую за розуміння! Вдалого дня!
...всього життя не вистачить для отієї переоцінки. все життя я проходила у брата у невдахах, а коли у йому зараз непереливки - ОТАМ, у чужій країні, - ота сила духовного звязку відчутна як ніколи. Я бажаю щастя Вам і вашому брату. І Вашій родині.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-20 15:40:15 ]
Дівчата! Ага, а в мене аж п’ять братів – молодших! І в нас теж на всіх була одна кімната... Але ближча мені духовно сестричка. ОЙ, вибачте, це не до теми, але чомусь схотілося.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2008-08-20 15:43:31 ]
Василинко, а у мене лише один брат... А я у нього одна сестра. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2008-08-20 17:00:28 ]
Варцю, дякую! Сум може бути гарним?! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-08-20 17:25:04 ]
Може, якщо він триває не довго))