ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.28 23:46
у старовиннім королівстві
всілякий має свій костюм
і певну роль і власну гідність
а музиканти королівські
уміють альбу та ноктюрн
щодня в корчмі гуляки всяко
спивають вайн лікери ссуть
хай за вікном осіння мряка

Іван Потьомкін
2026.09.28 21:07
Дві Варвари, мати й донька,
В двох геніїв закохані,
Серцем тугу розривали,
А як впоратись з недугом,
До пуття не знали.
Та настала та година,
Коли тільки їх підмога
І благословення Бога

Ірина Білінська
2026.09.28 18:30
Як же близько ми до безодні,
як ніколи —
тепер, сьогодні...
Хто збере нас усіх докупи:
слово-зброя
чи слово-купіль,
слово-лезо
чи слово-спалах?

Вячеслав Руденко
2026.09.28 16:20
Не плач у день, не голоси із примхи,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.

Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,

Артур Курдіновський
2026.09.28 15:55
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.

Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...

Борис Костиря
2026.09.28 15:42
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і

Ольга Береза
2026.09.28 15:25
Для нього подеколи Львів був листівкою з кавою,
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.

Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —

С М
2026.09.28 13:55
До підніжжя дістанусь, і вертаюсь нагору туди
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!

Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі

Володимир Бойко
2026.09.28 10:05
Влаштували дебош у Пхеньяні
Гультіпаки веселі та п’яні.
Та прийшов кім чен ин
І за пару хвилин
Всі чемнісінькі стали в Пхеньяні.

В штаб-квартирі Об’єднаних Націй
Не бувало дурних ситуацій.

Ірина Вовк
2026.09.28 07:31
Х. РОЗБИТЕ ДЗЕРКАЛО КРАСИ Ранок у розкішному домі Клодії, найвідомішої світської левиці Помпей, починався як ритуал поклоніння її власній вроді. Вона сиділа на мармуровому стільці перед великим срібним дзеркалом. Три рабині без у

Віктор Кучерук
2026.09.28 06:40
Розцвітає, ніби квітка,
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.

М Менянин
2026.09.28 01:28
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.

Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону

хома дідим
2026.09.27 23:39
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш

Іван Потьомкін
2026.09.27 20:38
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Борис Костиря
2026.09.27 15:07
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.

Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Блоха / Проза

 Украина или…
Украина или…

Так получается, что события в моей стране заставили меня задуматься о том, где я живу, и первый вопрос, что я задал себе это что за слово Украина, и поверьте, мне не нравится, оно оскорбительно и позорно, ибо его значение всего лишь окраина, окраина империи. Что в данный момент должно оскорблять, но не оскорбляет и всё потому, что некто из тех, кто называет себя Украинцем, не знает значения этого слова. Просто для них слово Украина означает страна, и территория где живут Украинцы, они же хохлы, и больше не чего. Но о хохлах и кацапах мы поговорим отдельно, о значении этих слов.
Вернёмся к слову Украина, это сравнительно молодое слово, которому не более трёх сот лет. И было придумано, как противостояние слову вкраина или просто край, в краю, и с натяжкой можно сказать страна. Но после переезда столицы из Киева в Москву которая находилась в дремучих лесах и неприступных болотах, что делало более не преступным город, и обеспечивало безопасность от нападений других князей, и это дало возможность вокруг Москвы сплотить Русские земли. Но о понятии русские земли мы поговорим после, пока мы говорим о возникновение слова Украина. Так вот шло время и усилием Петра первого, столица переехала в Петербург. Но в промежуток между двумя переездами, нравы вкраине, с названием Россия царило рабство, в форме крепостного права и воинской обязанности сроком в двадцать-пять лет. И многие крестьяне, и стрельцы солдаты тогдашней армии, ища спасения, сбегали на окраины державы. Одним из таких мест была территория Таврии. В степях вдалеке от крупных городов они могли спокойнее жить. Но к чему это всё привело мы поговорим в разделе Хохлы и Кацапы. И часто в разговорах сначала в разговорах, крепостных крестьян и стрельцов, ходили идеи о побеге из рабства, и могло это звучать так:
- Куда бежать?
- На окраину в Сибири или на юг в Таврийские степи.
- А куда лучше?
- В Сибири можно спрятаться, но труднее выжить, там холодно.
- Тогда на юг, там теплее, но могут найти и вернуть назад.
Ведя такие разговоры, кто-то бежал в Сибирь, а кто-то рисковал и шёл на юг, на окраину, и поселялся у края страны. Так в разговорах, когда знать обсуждала побеги, появилось название Украина и это значит окраина, в тоже время, те, кто сбежал в Сибирь, на них смотрели снисходительно, поскольку они добровольно осваивали новые земли, расширяя Россию, заселяя неизвестные территории.
Таким образом, получается, что название страны, в которой я живу Окраина, а Украинец в значении, человек с окраины. Поэтому я лучше назовусь Малороссом, что в свою очередь означат, человек с малой Руси, а во всех народах малая означает изначальная, вдумайтесь в это слово изначальная. К примеру, есть Греция, а в ней малая Греция, территории, о которых сложены легенды.
Теперь я посмею сказать, я не хочу жить в стране с именем Украина, но хочу жить в стране с именем Русь, что более верно, и быть Русичем намного приятнее.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-08-30 14:37:27
Переглядів сторінки твору 1182
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (2.051 / 2.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (1.646 / 2.17)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.793
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2009.07.16 16:02
Автор у цю хвилину відсутній