ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.05.17 06:19
І. Г...
Краще було б не торкати
Поглядом ніжним своїм
Вкутану теплим халатом
Жінку на ганку чужім.
Краще було б не плекати
В серці наївнім надій,
Що я сподобатись здатен

Артур Курдіновський
2026.05.17 00:42
Я більше не почую голос Ваш,
Дотепний анекдот по телефону.
Зі спогадів малюється колаж,
Уся надія в безнадії тоне.

Чого вартує надскладний пасаж,
Написаний байдужим фанфароном?
Освітлювався творчий мій багаж

Артур Курдіновський
2026.05.16 18:41
Дійові особи:
ЖУРНАЛІСТ - 75 років
ПОЕТ - 45 років
ФІЛОСОФ - хто його знає, скільки років

АКТ 1 (і останній)

ЖУРНАЛІСТ: Гав!

Юрій Гундарів
2026.05.16 18:30
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить…

(З останніх надходжень)

Бачу вже, як за хвилину знервовані пальці автора цієї стр

Артур Курдіновський
2026.05.16 15:31
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить.

Світе мій милий! В яку порожнечу пішов ти?
Як повернути найкращі твої голоси?
Ніжн

Кока Черкаський
2026.05.16 13:25
Про "мудрий вкраїнський нарід"
Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,

Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,

хома дідим
2026.05.16 11:28
було нам добре під зірками
були ідеї під парами
і вистачало мелодрами
реально
весна тендітна пелюстками
кохав і я тебе оксано
ми бавились в аероплана
часами

Володимир Невесенко
2026.05.16 11:25
Спливала ніч жарка й загайна,
я додивлявсь останні сни,
аж тут явилась звістка файна:
вернувсь товариш із війни.

Часи тягнулися марудні,
тримали справи клопіткі,
та все ж ми стрілись пополудні

Борис Костиря
2026.05.16 10:55
Як прикро те, що рік минає,
Що час зміта все навкруги
Шаленим штормом небокраю,
Змішавши води й береги.
Летять епохи серпантином,
Немовби мить, за роком рік.
І бачить чоловік дитинно
Юрбу самотніх і калік.

Ірина Вовк
2026.05.16 10:49
НЕЖДАНА: СМЕРТЬ ПІД КУПОЛАМИ Поки законні діти князя вчили латину та готувалися до європейських королівств, маленька Неждана бігала босоніж по піску Десни і наливалася красою як дика рожа. Вона була тінню утраченого кохання Ярославової юності, про яку

Вячеслав Руденко
2026.05.16 09:25
скажи! – приречені чи ще!?-
голодні, без одежі, босі,
але з надією на Досі,
як Іов в притчі із нічим,

долають відчуття буття
і , ремствуючи на пророче,
як черви, що пролізли в очі,

Тетяна Левицька
2026.05.16 09:10
Здавалося, не стрінемось з тобою,
хоч вий білугою від болю та наруги.
Моя печаль горою кам'яною,
бентежним океаном — хвиля туги.

Приходиш уві сні в сорочці білій.
Хоча за спиною лелечі крила,
я добре знаю, що осиротіли

Віктор Кучерук
2026.05.16 07:37
По той бік стін
Ледь чутний дзвін
Без перемін
Звучить: Дзінь... Дзінь...
Буває, грім,
Злякавши дім,
Стихає в нім
Німім, живім.

Іван Потьомкін
2026.05.15 19:24
Під союзом, що укладали юдеї з Богом,
Першим поставив свій підпис
Нехем’я-Тіршата, син Хахаліт та Цідкіягу .
...Вдивлявсь Нехем’я в рукотворне диво -
Відбудований Єрусалим із Храмом -
І промайнули перед ним два з лишком роки.
Той день, коли почув о

Юрій Лазірко
2026.05.15 17:00
тут бував
прадавній ліс
повен радості
і сліз
небо лоскотав
верхів'ям
потопав
у птахоспів'ї

хома дідим
2026.05.15 15:44
її знайшли
всього опісля
повішаною
десь на вишні
недалік
чому на вишні
ми не зрозуміли
я вішався би сам
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Пашук (1982) / Вірші

 стихійне
а двері до мене завжди відкриті
щоб ти міг зайти непомітно як протяг
бо після твоїх останніх візитів
залишився син
і розкиданий одяг

робитиму вигляд наче все добре
що вмію сміятися без фонограми
і тільки присяде сонце за обрій
я кину нарешті
Сізіфів камінь

накрию вечерю сяду навпроти
загляну ув очі сьогодні зелені
без леза зроблю думок твоїх розтин
де купа жінок
та усі безіменні

узявшись за руки підемо спати
лишивши слова за кордонами спальні
ніхто і не знав що в межах кімнати
сьогодні почнеться
шторм семибальний

...

ти спиш мов дитина в утробі ночі
заради безпеки піджавши коліна
застрягну назавжди якщо захочеш
на перетині наших життєвих ліній

зірвалися зорі із власних стебел
щоб я поступилася сонній дублерці
сама ж прокрадаюсь всередину тебе
й згортаюсь клубочком на теплому серці




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-09-03 22:02:28
Переглядів сторінки твору 3934
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.028 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.921 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.733
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.10.16 16:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-09-03 22:19:53 ]
Робити вигляд - "делать вид" з російської, яке зазвичай українською звучить більш зрозуміло - вдавати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-09-03 22:29:17 ]
бо після твоїх останніх візитів
залишився син
і розкиданий одяг

сама ж прокрадаюсь всередину тебе
й згортаюсь клубочком на теплому серці

Олено, Ваша ліргероїня Героїня з великої літери. Прийшов до неї чоловік, зробив сина, пішов мов вітер чи протяг геть, а вона згортається в нього клубочком на серці(Добре, хоч серце в нього велике) і мабуть мріє виховувати самотужки ще й дочку, знову ж таки, коли він піде вештатися далі. Фантастична жінка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-09-03 23:35:21 ]
Максе,дякую, що хоч не ототожнюете мене з літературною героїнею. А те що вона фантастична - це правда, бо деякою мірою всі жінки такі. Дякую за увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-09-03 22:44:42 ]
Здрастуйте! Такий жалісний віршик... Маша навіть засумувала :( А от ваші перші рядочки нагадали стаааару таку пісеньку, може чули колись:

- Как-то шел сатана. сатана скучал
И к солдатке одной постучал,
Говорит: "Я тебе слова не скажу,
просто рядом с тобой посижу".

А солдатка живет много лет одна,
Посидел у нее сатана,
Через год на печи ложками стучат
То ли пять, то ли семь сатанят..."

Отак от буває, коли двері завжди відкриті... Мене мої ведмеді завжди вчать: зачиняй, Машо, двері!
У Лісі повно небезпеки! Особливо від тих, хто колір очей змінює: сьодні зелений, а завтра - жовтий? Або один зелений, другий - карий? Жуть!!! Як тепер спати?!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-09-03 23:37:42 ]
Машо, не сумуй і спи спокійно. Сьогодні ніхто до тебе не прийде, бо той, що змінює очі зараз під пильним наглядом. От так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Строкань (М.К./М.К.) [ 2008-09-04 11:41:58 ]
гарний вірш


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-09-04 21:04:22 ]
Дякую, Юрію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-09-04 16:26:37 ]
Олена, перший катрен геніальний!:) А далі є діскусійні моменти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-09-04 21:06:35 ]
Анатолію,дискусійні моменти - то, напевне, не погано. Бо хіба добре, коли вірш рівненький і накрохмалений?