ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2025.10.20 15:07
Вуальна осінь небо сумом прикривала,
І таємниць прихованих лягло чимало.
Але одна бентежить, незабутня досі,
Коли душа була оголена і боса,
Коли при зустрічі світи перевертались.
До ніг ти сипав зоряні корали.
Слова лились...Поезії прозорі роси...

Марія Дем'янюк
2025.10.20 11:48
У водограї бавились веселки:
Зелені, жовті, сині кольори,
І фіолетово всміхались, і рожево,
Фонтан сміявся, прагнув догори,
Дістати неба, хоча б на секунду,
Торкнутись хмари, обійняти сонце,
Фонтан стрибав, а сонценята в хвильках
Ясніли наче сяєво

Сергій СергійКо
2025.10.20 11:20
Не бачив ще, ні Риму я, ні Лондона,
Варшави навіть, хоч І поруч – он вона!
Та головне – не бачив я Чугуєва!
Відвідати повинен я чому його?
Бо Репін народився тут, Ілля
– Художник видатний, чиє ім'я,
Чиї натхненні, пристрасні картини –
Чугуєва окр

С М
2025.10.20 09:31
Хто ізлякав тебе? Родилась на що, бейбі?
Обійма подвійні, чари твої, кохана
Родилась ти нащо, хіба не для гри?
Чи у екстазі, або у красі собі

Що в думках ~
Відпускай
Добре є, бейбі

Микола Дудар
2025.10.20 09:01
Передбачив я і зупинивсь…
І приліг хутесенько за ширму.
Безумовно, виділось колись
Вже встрічав покладисту і смирну…
…уяви себе ти Королем,
Годен, то одінься в Падишаха!?
…видно переплутав хтось Едем.
Шахмати це все таки не шахи…

Віктор Кучерук
2025.10.20 06:29
Родить спогади печальні
Біль гірких утрат, -
Додається поминальних
Заходів і дат.
В боротьбі за виживання
Гинемо щодня, -
Голосіння і прощання
Звідуєм сповна.

М Менянин
2025.10.20 01:28
Відчує кожен весь цей жах:
орел, як лев – одвічний птах,
крилом де маше – там війна,
нещастя наше, в нас вона.

Це та війна, це та війна,
де з двох голів лише одна,
лиш та, де вдача леВова,

Тетяна Левицька
2025.10.20 01:14
Вона поїхала у сутінки далекі, 
У невідомість, пристрасність і страх, 
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах. 

Вона поїхала в кохання, як у морок, 
В жагу, немов невигасла пітьма. 
Невдовзі їй виповнюється сорок, 

Павло Сікорський
2025.10.19 22:50
Слова твої, мов кулі - лента за лентою;
Склеюю серце своє ізолентою.

Борис Костиря
2025.10.19 22:25
Вона поїхала у сутінки далекі,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.

Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,

Іван Потьомкін
2025.10.19 22:01
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?

Ірина Білінська
2025.10.19 20:45
Женуть вітри рябі отари хмар
в безкрає поле зоряного неба,
де музикує змучений Ремарк,
Адамові Творець рахує ребра…

Сади стрічають пахощами груш,
і яблуням лоскоче сонце скроні -
це Осені портрети пише Труш,

Віктор Насипаний
2025.10.19 18:44
Я думаю про тебе дні та ночі,
Почути хочу голос твій, будь ласка.
І погляд жду і , наче зорі, очі.
Бо ти для мене, ніби добра казка.

Приспів:
Я пам’ятаю очі, твої очі.
Тебе зустріти, мила, знову хочу.

Микола Дудар
2025.10.19 16:33
Нічого такого. Кащель, не більш…
Зідки узявся? Бог його знає
Жовтню присвята худощавий цей вірш
Наче ж не лає?
Ти вже проснувся… частково проснувсь
Дякуєш Богу, біжиш за кермо
І знову не їдеш… сумуєш чомусь
Буває. Клеймо…

Євген Федчук
2025.10.19 15:21
Як створив Господь Адама, то пустив до раю
І він там у тому раї і турбот не знає.
Є що їсти, є що пити, де лягти, поспати.
Та вже скоро Адам в раї почав сумувати.
Ніщо йому не цікаво, все набридло досі.
- Дай мені якесь заняття?! – у Господа просить.

Світлана Пирогова
2025.10.19 14:53
Димчастий дощ зливається із жовтнем:
То дріботить, то плаче водоспадом.
Не просушив ніхто сльозину жодну,
І омиває кожна - листя саду.

Осінній холод і мокрінь журлива
Закрастися у душу підло прагнуть,
А сад почув мелодію тужливу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 Країна мандаринових дерев

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Магадара Світозар 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-09-28 19:56:36
Переглядів сторінки твору 7416
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.188 / 5.42  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 5.140 / 5.38  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.813
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-09-29 10:37:30 ]
Банани не дерево, трава. А взагалі добре.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 13:59:51 ]
Е ні, Сашко, бананові - це нормальні такі деревця висотою мені десь по плече (див.фото). Нічогенька собі "трава"...
Дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-09-29 14:44:48 ]
Ці рослинки можуть бути висотою, що і Бубка з першої спроби не візьме, але всеодно - трава. Паласін ботанік може підтвердити.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 19:17:23 ]
Вандочко, жодних останніх разів - прекрасна дама потребує оманливого тла для увиразнення усього того, що неможливо виразити чітко. "Обманіте мене!" але з певними "але...", як у Волошина

Обманите меня... но совсем, навсегда...
Чтоб не думать зачем, чтоб не помнить когда...
Чтоб поверить обману свободно, без дум,
Чтоб за кем-то идти в темноте наобум...
И не знать, кто пришел, кто глаза завязал,
Кто ведет лабиринтом неведомых зал,
Чье дыханье порою горит на щеке,
Кто сжимает мне руку так крепко в руке...
А очнувшись, увидеть лишь ночь и туман...
Обманите и сами поверьте в обман.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 20:10:30 ]
Так, Вандо, геть усі зелені хустки! Пам"ятаєш фільм "Белое солнце пустыни?"? "Доброе утро. освобожденные женщины Востока!" :) Тільки як падати героїня буде у обійми дерев, хай уважно дивиться: демони - вони різної величини бувають, деякі і в тіні мандаринів ховаються :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 20:25:36 ]
Ну так, ботаніки - вони такі...з ними спробуй посперечайся :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 20:26:27 ]
Іринко, це Вам спасибі за увагу та прихильність :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 20:28:15 ]
Володю, ну прекрасні дами часто кажуть "в останній раз!", а цих останніх разів у результаті виявляється ой-як багато ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-09-29 20:35:36 ]
Чудова думка, Вандо. Але чи не занадто смілива для цнотливого Львова? ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 20:37:00 ]
О, як не пам"ятати товариша Сухова, розбивача палких сердець "освобожденных женщин Востока"! Ще той мачо :))) Чорі, передам героїні, щоб і з деревами тримала "ухо востро"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 20:38:37 ]
Ну про цнотливий Львів можна вдоста поговорити...зокрема у кав"ярні Мазоха :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 21:06:28 ]
+5 :)))))) Там теж мандарини гепають, і так гучно, шо аж ланцюжки підзвякують :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-09-29 21:27:19 ]
А ви, Любочко, там були, я знаю. І щось своє побачили. :)
А я ось навіть не заходив у те кафе :(((

Я, Вандо, вважаю, що наявність Мазоха грає саме на загальну львівську симпатію до цнотливості. І, схоже, що тільки на цьому протиріччі, тільки на тлі такого міста, як Львів, Мазоха і помітно... Та й мій скромний досвід на стороні львівської цнотливості, якщо говорити про лямур, а не про інші чесноти... Можливо у Львові надто багато церков, і вельми сира і холодна погода, аби яскраво цвіли пристрасті.
Думаю, що Дон Жуан у Львові сам себе б заколов. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 22:19:59 ]
Ех, Володю, ви, здається, недооцінюєте силу моєї уяви... Нащо бути, якщо можна уявити? :)

А мені здається, що якби дон Джованні і заколовся, то тільки в келії якоїсь мило-сором’язливої черниці, чим раз і назавжди зруйнував би здобутки охоронців львівської цнотливості :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-09-29 22:36:02 ]
А я був переконаний, що ви там, Любо, нещодавно побували.
Утім, ви знаєте, я теж чомусь не можу себе змусити зайти в те кафе. Можливо у мене теж уява бурхлива? І я підсвідомо остерігаюсь знайти у тому закладі на підлозі, чи на столі, оте, що ніби відсутнє у скульптурі при вході. Ті дірки в металі на певних частинах тіла - внутрішньо насторожують чи що...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 21:38:56 ]
А я, Володимире, схильна думати, що саме там, де панує атмосфера стриманості і консервативності, можуть спалахувати неймовірні полум"я пристрасті. Як виклик суворим реаліям :) Як протидія, яку породжує будь-яка дія. Це, звісно, ІМХО.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-09-29 21:46:41 ]
Згідний, Вандо, можуть спалахувати. :)
Але до справжніх пристрастей нашим львів'янам, боюсь, вельми далеко. У першу чергу, чоловікам... Майже північ, усе таки...
Утім, на тлі загальної цнотливості (статевої), навіть маленька інтрижка, турбуватиме пам'ять до останнього причастя. :(
Але це вже - література!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-09-29 22:16:57 ]
"лютує демон, і тече отруйна слина..."
До речі, демони можливо й бувають досить різними, але вважаються ближчими до людей, аніж до абстрактного поняття "Диявола". Кажуть, що демони реальніші і не бісівської породи... Є, словом, такі погляди з досить серйозних джерел.
Це я про те, Вандо, що краще не ображати "духів" чи там "напівдухів". :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-09-29 22:14:17 ]
Дякую за цікаву дискусію. Та, може, все-таки, якісь коментарі до вірша? ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-09-29 22:25:47 ]
Здається, трохи задовга композиція?
І мені видалось, що таки залишився внутрішній конфлікт між
"Пам'ять (яка) танула у далечі імлистій..." і "а я носила біля серця згадку тьмяну...". Тобто, цей момент "а нас дурили", " а я носила", мав і далі проявлятися, і в інших строфах. Хоча "дурили", як на мене, випадає, і "бананові", ніби теж.
Трохи рівні підібраних образів різні?