Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.16
11:28
було нам добре під зірками
були ідеї під парами
і вистачало мелодрами
реально
весна тендітна пелюстками
кохав і я тебе оксано
ми бавились в аероплана
часами
були ідеї під парами
і вистачало мелодрами
реально
весна тендітна пелюстками
кохав і я тебе оксано
ми бавились в аероплана
часами
2026.05.16
11:25
Спливала ніч жарка й загайна,
я додивлявсь останні сни,
аж тут явилась звістка файна:
вернувсь товариш із війни.
Часи тягнулися марудні,
тримали справи клопіткі,
та все ж ми стрілись пополудні
я додивлявсь останні сни,
аж тут явилась звістка файна:
вернувсь товариш із війни.
Часи тягнулися марудні,
тримали справи клопіткі,
та все ж ми стрілись пополудні
2026.05.16
10:55
Як прикро те, що рік минає,
Що час зміта все навкруги
Шаленим штормом небокраю,
Змішавши води й береги.
Летять епохи серпантином,
Немовби мить, за роком рік.
І бачить чоловік дитинно
Юрбу самотніх і калік.
Що час зміта все навкруги
Шаленим штормом небокраю,
Змішавши води й береги.
Летять епохи серпантином,
Немовби мить, за роком рік.
І бачить чоловік дитинно
Юрбу самотніх і калік.
2026.05.16
10:49
НЕЖДАНА: СМЕРТЬ ПІД КУПОЛАМИ
Поки законні діти князя вчили латину та готувалися до європейських королівств, маленька Неждана бігала босоніж по піску Десни і наливалася красою як дика рожа. Вона була тінню утраченого кохання Ярославової юності, про яку
2026.05.16
09:25
скажи! – приречені чи ще!?-
голодні, без одежі, босі,
але з надією на Досі,
як Іов в притчі із нічим,
долають відчуття буття
і , ремствуючи на пророче,
як черви, що пролізли в очі,
голодні, без одежі, босі,
але з надією на Досі,
як Іов в притчі із нічим,
долають відчуття буття
і , ремствуючи на пророче,
як черви, що пролізли в очі,
2026.05.16
09:10
Здавалося, не стрінемось з тобою,
хоч вий білугою від болю та наруги.
Моя печаль горою кам'яною,
бентежним океаном — хвиля туги.
Приходиш уві сні в сорочці білій.
Хоча за спиною лелечі крила,
я добре знаю, що осиротіли
хоч вий білугою від болю та наруги.
Моя печаль горою кам'яною,
бентежним океаном — хвиля туги.
Приходиш уві сні в сорочці білій.
Хоча за спиною лелечі крила,
я добре знаю, що осиротіли
2026.05.16
07:37
По той бік стін
Ледь чутний дзвін
Без перемін
Звучить: Дзінь... Дзінь...
Буває, грім,
Злякавши дім,
Стихає в нім
Німім, живім.
Ледь чутний дзвін
Без перемін
Звучить: Дзінь... Дзінь...
Буває, грім,
Злякавши дім,
Стихає в нім
Німім, живім.
2026.05.15
19:24
Під союзом, що укладали юдеї з Богом,
Першим поставив свій підпис
Нехем’я-Тіршата, син Хахаліт та Цідкіягу .
...Вдивлявсь Нехем’я в рукотворне диво -
Відбудований Єрусалим із Храмом -
І промайнули перед ним два з лишком роки.
Той день, коли почув о
Першим поставив свій підпис
Нехем’я-Тіршата, син Хахаліт та Цідкіягу .
...Вдивлявсь Нехем’я в рукотворне диво -
Відбудований Єрусалим із Храмом -
І промайнули перед ним два з лишком роки.
Той день, коли почув о
2026.05.15
17:00
тут бував
прадавній ліс
повен радості
і сліз
небо лоскотав
верхів'ям
потопав
у птахоспів'ї
прадавній ліс
повен радості
і сліз
небо лоскотав
верхів'ям
потопав
у птахоспів'ї
2026.05.15
15:44
її знайшли
всього опісля
повішаною
десь на вишні
недалік
чому на вишні
ми не зрозуміли
я вішався би сам
всього опісля
повішаною
десь на вишні
недалік
чому на вишні
ми не зрозуміли
я вішався би сам
2026.05.15
13:13
Шкіра чобіт і колонська вода
Свічадо ~ вікно де жила самота
Довкола неї саду квіт
Пурпур кармін фіолет і блакить
Прийшла мертвою далі у безвість пішла
Сад зачинився квіт поїла іржа
На стіні того саду легенда вістить
Свічадо ~ вікно де жила самота
Довкола неї саду квіт
Пурпур кармін фіолет і блакить
Прийшла мертвою далі у безвість пішла
Сад зачинився квіт поїла іржа
На стіні того саду легенда вістить
2026.05.15
13:04
Ти виростаєш із пітьми
суцвіттям бузку з весни
як спогад у дослід.
Коли ми були ще дітьми,
ти вголос читала сни
як вірші дорослі.
Телепортуєшся вкотре
суцвіттям бузку з весни
як спогад у дослід.
Коли ми були ще дітьми,
ти вголос читала сни
як вірші дорослі.
Телепортуєшся вкотре
2026.05.15
11:39
Усе зруйновано. Життя колишнє
Розбите вщент, нема шляху назад.
Лиш круком прокричить торішнє лихо
І возвістить новітній листопад.
Будинки зносять і асфальт здирають.
Зітліли гасла дужі та малі.
Листок впаде, немов квиток до раю,
Розбите вщент, нема шляху назад.
Лиш круком прокричить торішнє лихо
І возвістить новітній листопад.
Будинки зносять і асфальт здирають.
Зітліли гасла дужі та малі.
Листок впаде, немов квиток до раю,
2026.05.15
11:00
Від заздрості, образи й туги
Застряг у горлі вчорашній вареник.
Моєї бездарності єдина заслуга -
Про талановитих "Жебрацький денник".
Застряг у горлі вчорашній вареник.
Моєї бездарності єдина заслуга -
Про талановитих "Жебрацький денник".
2026.05.15
10:29
Чотири рядки моєї невинної пародії без жодного прізвища:
«Так, без кохання він не вмер,
хоча з коханням помирав…
Виходить знов в прямий етер,
де кожен вірш - це гра…» -
здійняли справжній гвалт!
Звичайно, всі впізнали Артура Курдіновського (да
2026.05.15
09:35
Колись ти був красивий, синьоокий,
та проминули журавлями роки
і вкрили сивиною небокрай.
До станції зимового ясмину
тебе везе машина без бензину –
такий собі пошарпаний трамвай.
За мерехтінням вікон хмарочоси,
в кишенях – запальничка, папіроси
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...та проминули журавлями роки
і вкрили сивиною небокрай.
До станції зимового ясмину
тебе везе машина без бензину –
такий собі пошарпаний трамвай.
За мерехтінням вікон хмарочоси,
в кишенях – запальничка, папіроси
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.05.14
2026.05.13
2026.04.29
2026.04.29
2026.04.23
2026.04.22
2026.04.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Некрот (1974) /
Вірші
/
ЖИТТЯ ЯК ВОНО Є
"СЧАСТЛИВЫЙ БИЛЕТ"
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"СЧАСТЛИВЫЙ БИЛЕТ"
"Это (...) Фортуны счастливый билет!" -
Про казино спел один музыкант.
В том, что билета такого там нет,
Может уверен быть лишь дилетант.
Что бы ни выбрал азартный игрок -
Покер, рулетку, бостон, преферанс -
Словно пристрастье к игре не порок,
Выиграть сумму большую ЕСТЬ шанс!
Бац - роял флэш или покер в тузах!
Как тут ликует счастливчик - нет слов!
Видится жизнь в самых ярких тонах,
Всех обнимать он безумно готов...
Жадно жетоны все сгреб в кулаки -
В кассе за них кучу денег дадут,
И полетят беззаботно деньки,
Тысячи тысяч прекрасных минут!
Всё, в чем была пребольшая нужда,
Всё, чего долго желала душа,
Вдруг достается теперь без труда,
В руки само приплывает, спеша!
Требует в кассе чел выигрыш, но...
Girl улыбается: "Рада за вас!
Ах, извините, увы, казино
Выдать всю сумму не может сейчас!"
Столько налички не держат, мол, тут,
Мало счастливчиков, сразу видать...
Скоро из банка всё-всё привезут,
Нужно лишь часика два подождать!
Часика два? Но часы-то здесь где?
Нет их. И время на месте стоит.
Ждать невтерпеж. Как же в этой беде?..
Снова играть - время вмиг пролетит!
Дальше к столу наш везунчик идет
С чаяньем новых чудесных удач,
И... начинается полный пролет -
Проигрышей череда, хоть ты плачь!
Только простак - у азарта в плену,
Разум потерян, шаланду несет,
И, безрассудства седлая волну,
Быстро спускает игрок всё-всё-всё.
Выигрыш был - и внезапно уплыл!
С ним - вон из рук куча всяческих благ!!
С этим теперь примириться нет сил,
Это стерпеть невозможно никак!!!
Всё продает, что имеет, игрок,
Снова летит в казино во весь дух...
И выползает весь скрученный в рог -
Ясен конец, проигравшийся в пух.
Часто и это еще не финал -
Снова играет, уже весь в долгах.
Вот вам улыбка Фортуны - ОСКАЛ.
Горе душе, что во власти врага...
Как же счастливый билет? А его
Хозяевам казино выдал бес:
Куча деньжищ, очень много всего,
А на том свете - лишь ад в их судьбе.
Про казино спел один музыкант.
В том, что билета такого там нет,
Может уверен быть лишь дилетант.
Что бы ни выбрал азартный игрок -
Покер, рулетку, бостон, преферанс -
Словно пристрастье к игре не порок,
Выиграть сумму большую ЕСТЬ шанс!
Бац - роял флэш или покер в тузах!
Как тут ликует счастливчик - нет слов!
Видится жизнь в самых ярких тонах,
Всех обнимать он безумно готов...
Жадно жетоны все сгреб в кулаки -
В кассе за них кучу денег дадут,
И полетят беззаботно деньки,
Тысячи тысяч прекрасных минут!
Всё, в чем была пребольшая нужда,
Всё, чего долго желала душа,
Вдруг достается теперь без труда,
В руки само приплывает, спеша!
Требует в кассе чел выигрыш, но...
Girl улыбается: "Рада за вас!
Ах, извините, увы, казино
Выдать всю сумму не может сейчас!"
Столько налички не держат, мол, тут,
Мало счастливчиков, сразу видать...
Скоро из банка всё-всё привезут,
Нужно лишь часика два подождать!
Часика два? Но часы-то здесь где?
Нет их. И время на месте стоит.
Ждать невтерпеж. Как же в этой беде?..
Снова играть - время вмиг пролетит!
Дальше к столу наш везунчик идет
С чаяньем новых чудесных удач,
И... начинается полный пролет -
Проигрышей череда, хоть ты плачь!
Только простак - у азарта в плену,
Разум потерян, шаланду несет,
И, безрассудства седлая волну,
Быстро спускает игрок всё-всё-всё.
Выигрыш был - и внезапно уплыл!
С ним - вон из рук куча всяческих благ!!
С этим теперь примириться нет сил,
Это стерпеть невозможно никак!!!
Всё продает, что имеет, игрок,
Снова летит в казино во весь дух...
И выползает весь скрученный в рог -
Ясен конец, проигравшийся в пух.
Часто и это еще не финал -
Снова играет, уже весь в долгах.
Вот вам улыбка Фортуны - ОСКАЛ.
Горе душе, что во власти врага...
Как же счастливый билет? А его
Хозяевам казино выдал бес:
Куча деньжищ, очень много всего,
А на том свете - лишь ад в их судьбе.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
