Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.29
20:08
У третім класі вчитель дітям каже:
- Сьогодні розповім цікаве дуже.
Ми будем вчити нині земноводні.
Подвійний спосіб в них життя в природі.
Розмова в нас про тих, що спритні й дужі.
Живуть і у воді вони й на суші.
Можливо, здогадаєтеся, хто то?
Ч
- Сьогодні розповім цікаве дуже.
Ми будем вчити нині земноводні.
Подвійний спосіб в них життя в природі.
Розмова в нас про тих, що спритні й дужі.
Живуть і у воді вони й на суші.
Можливо, здогадаєтеся, хто то?
Ч
2026.03.29
18:40
Тобі щось інакше порадити важко,
Коли до вподоби модерний Wolf Cut.
Коса - не твоє і шовкова застяжка -
Це те, що існує для інших дівчат.
За мною і ходять, і саме такі ось,
Яким я неначе амурний гайдай.
Не з ними робитиму те, що наснилось,
Коли до вподоби модерний Wolf Cut.
Коса - не твоє і шовкова застяжка -
Це те, що існує для інших дівчат.
За мною і ходять, і саме такі ось,
Яким я неначе амурний гайдай.
Не з ними робитиму те, що наснилось,
2026.03.29
18:09
Іще не вечір та вже йшло до того.
Десь сонце загубилося в хмарках.
Між пагорбами пролягла дорога,
Що звалась з давніх пір Поліський шлях.
Вела з Підгайців через Старе Місто,
Загайці в Новосілку, звідтіля
Вже далі на Тернопіль, з нього, звісно,
Де а
Десь сонце загубилося в хмарках.
Між пагорбами пролягла дорога,
Що звалась з давніх пір Поліський шлях.
Вела з Підгайців через Старе Місто,
Загайці в Новосілку, звідтіля
Вже далі на Тернопіль, з нього, звісно,
Де а
2026.03.29
14:55
У сутінках я майбуття помітив.
Воно нічим не втішило мене.
Його красою міг би я змінити -
її ж усе недобре омине.
Та не зібрав краси я - ось і квити.
І захід Сонця віддає вогнем.
За втраченим, не стрітим, не прожитим -
до обрію багряноликий щем.
Воно нічим не втішило мене.
Його красою міг би я змінити -
її ж усе недобре омине.
Та не зібрав краси я - ось і квити.
І захід Сонця віддає вогнем.
За втраченим, не стрітим, не прожитим -
до обрію багряноликий щем.
2026.03.29
13:36
Так перша ніжна позолота
Торкнеться кленів і беріз.
Пробудиться дружина Лота
У сяйві нескоримих сліз.
Торкнуться віяння епохи
Думок, сердець, облич і слів.
Порветься пристрасть Архілоха
Торкнеться кленів і беріз.
Пробудиться дружина Лота
У сяйві нескоримих сліз.
Торкнуться віяння епохи
Думок, сердець, облич і слів.
Порветься пристрасть Архілоха
2026.03.29
12:58
Якось незрозуміло…
Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі…
Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста.
Оточують його
2026.03.29
10:06
поет сидить мов павук
тчучи свої павутини
радо вітаючи будь-яких мух
висисає їх із хітину
а ще між ребрами книг
наслухає серцебиття
знуджених необережних тих
читачів що летять летять
тчучи свої павутини
радо вітаючи будь-яких мух
висисає їх із хітину
а ще між ребрами книг
наслухає серцебиття
знуджених необережних тих
читачів що летять летять
2026.03.29
09:22
У ніч на 28 березня 2026 року Одеса зазнала потужної масованої атаки.
Так, у пологовому будинку №5 після влучання «шахеда» в центр будівлі зруйнувано покрівлю та перекриття між поверхами. Медичний персонал евакуював до сховища 32 пацієнток і 22 новонарод
Так, у пологовому будинку №5 після влучання «шахеда» в центр будівлі зруйнувано покрівлю та перекриття між поверхами. Медичний персонал евакуював до сховища 32 пацієнток і 22 новонарод
2026.03.29
08:56
Горіхи розпустили чорні крила
Воронячі на вЕльон аличі,
У сні стоять, весна не розбудила.
Та в голих вітах трудиться Ярило,
Брунькам тугим тепло віддаючи.
Цілує кожну пристрасно, бо хоче
Зацілувати так, щоб і чалма
Воронячі на вЕльон аличі,
У сні стоять, весна не розбудила.
Та в голих вітах трудиться Ярило,
Брунькам тугим тепло віддаючи.
Цілує кожну пристрасно, бо хоче
Зацілувати так, щоб і чалма
2026.03.29
07:10
Години, дні, роки без тебе,
Без теплих пестощів твоїх, -
Це тільки в казці завжди лебідь
Не упадає тихо в гріх.
Це тільки в мріях м'яко й гладко
Лягає твій життєвий шлях,
А наяву - броди і кладки,
І переслідування страх.
Без теплих пестощів твоїх, -
Це тільки в казці завжди лебідь
Не упадає тихо в гріх.
Це тільки в мріях м'яко й гладко
Лягає твій життєвий шлях,
А наяву - броди і кладки,
І переслідування страх.
2026.03.29
06:53
Цезар Солодар (1909-1992; народився й провів юність в Україні)
Принесли у землянку посилку –
й мов дихнуло чимсь близьким.
І на серці заграла сопілка,
і згадався рідний дім...
Бо відправлення поштове –
Принесли у землянку посилку –
й мов дихнуло чимсь близьким.
І на серці заграла сопілка,
і згадався рідний дім...
Бо відправлення поштове –
2026.03.29
02:44
Тривога в серці. Морок. П'ята ранку.
В домівках - темні вікна, душі сонні.
Лягла на білосніжне підвіконня
Симфонія кривавого світанку.
Було замало власного вікна -
Хотілось охопити ціле місто...
Крик вирвався з грудей: "Війна! Війна!"
В домівках - темні вікна, душі сонні.
Лягла на білосніжне підвіконня
Симфонія кривавого світанку.
Було замало власного вікна -
Хотілось охопити ціле місто...
Крик вирвався з грудей: "Війна! Війна!"
2026.03.28
23:30
Якщо довкола тебе крутяться пройдисвіти, це ще не означає, що навколо тебе обертається Земля.
Кожен інший лікар повинен поставити інший діагноз.
Думка поперек звички, мов кістка поперек горла.
Що зверху сплило, те хвиля і виносить.
Інвалідам п
2026.03.28
18:53
коли весна як осінь
і зупинився час
небесні коси косять
все більше нас із нас
і сивина як просинь
і небо як рілля
і зоряно голосить
душа за кожним я
і зупинився час
небесні коси косять
все більше нас із нас
і сивина як просинь
і небо як рілля
і зоряно голосить
душа за кожним я
2026.03.28
17:58
Ти ще єси і хліб їси насущний,
Та, мов павутина, висить життя майбутнє,
А хочеться ж на світі цім іще пожить, хоч сили тануть,
Тож молиш Господа, щоб день оцей не був останнім,
Бо ж стільки ще не звідано довкола див:
Не уторопав, про що ворк
Та, мов павутина, висить життя майбутнє,
А хочеться ж на світі цім іще пожить, хоч сили тануть,
Тож молиш Господа, щоб день оцей не був останнім,
Бо ж стільки ще не звідано довкола див:
Не уторопав, про що ворк
2026.03.28
15:30
Ми зараз - як пуритани
Живем у розлуці нашій.
Молімось - і час настане,
Як вимре сердечний шашіль.
І зверне судьба на вдачу,
А серце заб'ється лунко,
Як тільки тебе побачу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Живем у розлуці нашій.
Молімось - і час настане,
Як вимре сердечний шашіль.
І зверне судьба на вдачу,
А серце заб'ється лунко,
Як тільки тебе побачу,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.03.29
2026.03.28
2026.03.27
2026.03.19
2026.03.13
2026.03.06
2026.02.26
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Некрот (1974) /
Вірші
/
ЖИТТЯ ЯК ВОНО Є
"СЧАСТЛИВЫЙ БИЛЕТ"
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"СЧАСТЛИВЫЙ БИЛЕТ"
"Это (...) Фортуны счастливый билет!" -
Про казино спел один музыкант.
В том, что билета такого там нет,
Может уверен быть лишь дилетант.
Что бы ни выбрал азартный игрок -
Покер, рулетку, бостон, преферанс -
Словно пристрастье к игре не порок,
Выиграть сумму большую ЕСТЬ шанс!
Бац - роял флэш или покер в тузах!
Как тут ликует счастливчик - нет слов!
Видится жизнь в самых ярких тонах,
Всех обнимать он безумно готов...
Жадно жетоны все сгреб в кулаки -
В кассе за них кучу денег дадут,
И полетят беззаботно деньки,
Тысячи тысяч прекрасных минут!
Всё, в чем была пребольшая нужда,
Всё, чего долго желала душа,
Вдруг достается теперь без труда,
В руки само приплывает, спеша!
Требует в кассе чел выигрыш, но...
Girl улыбается: "Рада за вас!
Ах, извините, увы, казино
Выдать всю сумму не может сейчас!"
Столько налички не держат, мол, тут,
Мало счастливчиков, сразу видать...
Скоро из банка всё-всё привезут,
Нужно лишь часика два подождать!
Часика два? Но часы-то здесь где?
Нет их. И время на месте стоит.
Ждать невтерпеж. Как же в этой беде?..
Снова играть - время вмиг пролетит!
Дальше к столу наш везунчик идет
С чаяньем новых чудесных удач,
И... начинается полный пролет -
Проигрышей череда, хоть ты плачь!
Только простак - у азарта в плену,
Разум потерян, шаланду несет,
И, безрассудства седлая волну,
Быстро спускает игрок всё-всё-всё.
Выигрыш был - и внезапно уплыл!
С ним - вон из рук куча всяческих благ!!
С этим теперь примириться нет сил,
Это стерпеть невозможно никак!!!
Всё продает, что имеет, игрок,
Снова летит в казино во весь дух...
И выползает весь скрученный в рог -
Ясен конец, проигравшийся в пух.
Часто и это еще не финал -
Снова играет, уже весь в долгах.
Вот вам улыбка Фортуны - ОСКАЛ.
Горе душе, что во власти врага...
Как же счастливый билет? А его
Хозяевам казино выдал бес:
Куча деньжищ, очень много всего,
А на том свете - лишь ад в их судьбе.
Про казино спел один музыкант.
В том, что билета такого там нет,
Может уверен быть лишь дилетант.
Что бы ни выбрал азартный игрок -
Покер, рулетку, бостон, преферанс -
Словно пристрастье к игре не порок,
Выиграть сумму большую ЕСТЬ шанс!
Бац - роял флэш или покер в тузах!
Как тут ликует счастливчик - нет слов!
Видится жизнь в самых ярких тонах,
Всех обнимать он безумно готов...
Жадно жетоны все сгреб в кулаки -
В кассе за них кучу денег дадут,
И полетят беззаботно деньки,
Тысячи тысяч прекрасных минут!
Всё, в чем была пребольшая нужда,
Всё, чего долго желала душа,
Вдруг достается теперь без труда,
В руки само приплывает, спеша!
Требует в кассе чел выигрыш, но...
Girl улыбается: "Рада за вас!
Ах, извините, увы, казино
Выдать всю сумму не может сейчас!"
Столько налички не держат, мол, тут,
Мало счастливчиков, сразу видать...
Скоро из банка всё-всё привезут,
Нужно лишь часика два подождать!
Часика два? Но часы-то здесь где?
Нет их. И время на месте стоит.
Ждать невтерпеж. Как же в этой беде?..
Снова играть - время вмиг пролетит!
Дальше к столу наш везунчик идет
С чаяньем новых чудесных удач,
И... начинается полный пролет -
Проигрышей череда, хоть ты плачь!
Только простак - у азарта в плену,
Разум потерян, шаланду несет,
И, безрассудства седлая волну,
Быстро спускает игрок всё-всё-всё.
Выигрыш был - и внезапно уплыл!
С ним - вон из рук куча всяческих благ!!
С этим теперь примириться нет сил,
Это стерпеть невозможно никак!!!
Всё продает, что имеет, игрок,
Снова летит в казино во весь дух...
И выползает весь скрученный в рог -
Ясен конец, проигравшийся в пух.
Часто и это еще не финал -
Снова играет, уже весь в долгах.
Вот вам улыбка Фортуны - ОСКАЛ.
Горе душе, что во власти врага...
Как же счастливый билет? А его
Хозяевам казино выдал бес:
Куча деньжищ, очень много всего,
А на том свете - лишь ад в их судьбе.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
