Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.29
07:20
Хоч співало далі про кохання
Двійко невгамовних солов'їв, -
Вдосвіта підкралося світання
І щербатий місяць потьмянів.
І клуби туману обгорнули
Береги півсонної ріки, -
І шугнули радісно в минуле
Любощами зроджені думки.
Двійко невгамовних солов'їв, -
Вдосвіта підкралося світання
І щербатий місяць потьмянів.
І клуби туману обгорнули
Береги півсонної ріки, -
І шугнули радісно в минуле
Любощами зроджені думки.
2026.06.28
21:20
Безсилий я стати кращим
В розрізі твоїх амбіцій.
Хіба що зіграю в ящик
В не зовсім старому віці.
Віночком мене прикрасиш,
Про мене подумаєш гарно,
Ще слів теплих скажеш масу.
В розрізі твоїх амбіцій.
Хіба що зіграю в ящик
В не зовсім старому віці.
Віночком мене прикрасиш,
Про мене подумаєш гарно,
Ще слів теплих скажеш масу.
2026.06.28
21:11
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
2026.06.28
20:40
Сосни в білому вбранні —
вітру наречені.
У прозорій далині
обрії студені.
Білі іскри навкруги
мерехтять грайливо.
Сліпить очі білий луг —
вітру наречені.
У прозорій далині
обрії студені.
Білі іскри навкруги
мерехтять грайливо.
Сліпить очі білий луг —
2026.06.28
15:32
Сновидіння — схлип свічада,
що сміялось у минулім.
Тягне нитку Аріадна
крізь печалі наші — чули,
як шепоче нитка-змійка,
шлях обмотуючи звитий?
Скільки снів — пробуджень стільки,
а з минулим все ж не квити
що сміялось у минулім.
Тягне нитку Аріадна
крізь печалі наші — чули,
як шепоче нитка-змійка,
шлях обмотуючи звитий?
Скільки снів — пробуджень стільки,
а з минулим все ж не квити
2026.06.28
15:23
Йшов чоловік по дорозі, уже притомився.
Бачить, річка попереду, там село видніє.
Тож у нього відпочити зродилась надія.
Прискорив він свої кроки, до річки спустився.
Через річку місток лежить, а вздовж річки верби.
Можна в вербах відпочити. За річку
Бачить, річка попереду, там село видніє.
Тож у нього відпочити зродилась надія.
Прискорив він свої кроки, до річки спустився.
Через річку місток лежить, а вздовж річки верби.
Можна в вербах відпочити. За річку
2026.06.28
15:21
Увімкніть Бетховена! "Місячну" сонату!
Серце смутком зморене, горем розіп'яте.
Посеред нещирості сірого туману
Ніжна ця мелодія стане талісманом.
Сил немає дихати, вірити, чекати...
Увімкніть Бетховена! "Місячну" сонату!
Кришталева музика - п
Серце смутком зморене, горем розіп'яте.
Посеред нещирості сірого туману
Ніжна ця мелодія стане талісманом.
Сил немає дихати, вірити, чекати...
Увімкніть Бетховена! "Місячну" сонату!
Кришталева музика - п
2026.06.28
13:10
Лютує дикий ураган
І зносить все навколо,
Немов убивця-уркаган.
Він грає з нами в поло.
Стихія люта потряса
Твердині і основи.
І похитнулись небеса
І зносить все навколо,
Немов убивця-уркаган.
Він грає з нами в поло.
Стихія люта потряса
Твердині і основи.
І похитнулись небеса
2026.06.28
10:42
знову цей червень хмарний
зі своїми осоннями
вивуджує тебе мов рибину
із глибини
ти не знаєш чого
може там інший світ
світліше щось
що ти знаєш
зі своїми осоннями
вивуджує тебе мов рибину
із глибини
ти не знаєш чого
може там інший світ
світліше щось
що ти знаєш
2026.06.28
07:33
Не загладити провину,
Як в оцю гарячу днину
Я від ворога загину
У бою за Україну.
Через болісну утрату,
Найдорожчого солдата, -
Буде мати горювати
Як в оцю гарячу днину
Я від ворога загину
У бою за Україну.
Через болісну утрату,
Найдорожчого солдата, -
Буде мати горювати
2026.06.28
07:18
Розділ VIІІ. ЧОРНИЙ ЯР САНЛІСЬКОГО ЛІСУ
«Тому, хто тримає моє серце у своїх долонях.
Раулю, я пишу ці рядки латиною – мовою, якою мої судді виголошуватимуть нам анафему, але пишу їх кров’ю свого серця. Коли ти читатимеш це, я буду серед королівського
2026.06.27
19:25
«ЦЕ БУЛО ВЧОРА, А СЬОГОДНІ…»
Під обкладинкою цієї книжки зібрані доволі відверті і промовисті вірші. Мабуть, про них можна сказати словами одного чужого класика: «виходячи на дорогу, душа озирнулась…» Душа, розхристана на вітрах і на життєвих перехрест
2026.06.27
18:55
СІМ НОТ НА ПАГОРБІ
«ТИ ПОМІЖ МРІЙ ЗАСТРЯГ НАВІЧНО»
ПОШУКИ СПІВРОЗМОВНИКА У ВІРШАХ МИКОЛИ ДУДАРЯ
Микола Дудар – поет трішки наївний, трішки інфантильний, але передусім – дуже балакучий. Поетична картина його поезії базується на діалогах, які часто пер
2026.06.27
14:56
А що, якщо ніщо не є правдивим -
усе лиш неоспале вібрування.
І не здивуєш, аніяким дивом
мене - холоднолику, дику панну.
Хоча, направду, дякую за каву,
за зірну гущу в небному горняті,
заземлення в розмову нелукаву,
усе лиш неоспале вібрування.
І не здивуєш, аніяким дивом
мене - холоднолику, дику панну.
Хоча, направду, дякую за каву,
за зірну гущу в небному горняті,
заземлення в розмову нелукаву,
2026.06.27
13:28
Людина, якій нікуди іти,
Яка блукає в безнадійних хащах.
У криках німоти і пустоти
Вона веде життя своє пропаще.
Безхатько без життєвої мети,
Покинутий навік напризволяще.
Лайдак шукає те, чого нема,
Яка блукає в безнадійних хащах.
У криках німоти і пустоти
Вона веде життя своє пропаще.
Безхатько без життєвої мети,
Покинутий навік напризволяще.
Лайдак шукає те, чого нема,
2026.06.27
08:41
радіо співає про кохання
хмари сунуть і народ снує
заробити порішать питання
до свого усяко по своє
інший навіть
міг продати душу б
за дрібну грошву бо що душа
хто би знав як душу ту відчужить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...хмари сунуть і народ снує
заробити порішать питання
до свого усяко по своє
інший навіть
міг продати душу б
за дрібну грошву бо що душа
хто би знав як душу ту відчужить
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.20
2026.06.18
2026.06.15
2026.06.14
2026.06.11
2026.06.08
2026.06.05
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Микола Блоха /
Вірші
День рождения.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
День рождения.
Много друзей, куча знакомых,
Вообщем все пьют, только ты,
Отрешённо смотришь на них,
Пытаясь понять, для чего?
Ты собрал их сегодня опять.
Пьют они водку, рыбу едят.
Всё не чего да вот этот салат,
Взял и напомнил о той, об одной,
Той, что сегодня нету с тобой.
Твой взгляд безразличен,
И смотришь ты вдаль,
Где нет, не одной из любимых.
Только друзья, и куча знакомых.
Только нет, некого,
Кто стоял бы строчки стиха.
Так в невзначай ты подытожил,
Прошедшую жизнь,
Не найдя троеточий жизни своей.
Много друзей, куча знакомых,
Но нет, не чего даже строчки,
Чтобы пропали всемирные точки.
Много других, кто не стоит и строчки.
Так одиноко сидишь за столом,
И понимаешь, ты не причём.
Твой день рождения, грустный такой.
Не радует всё, лица пьяных знакомых
Всё безразлично в жизни твоей,
И возникают, мысли о смерти.
Взгляд безразличен и вдаль,
И только держись, завтра день новый,
Праздник пройдёт, и ночь пережить.
Ты понял, что это всё точка,
Но всё не чего, друзья видь, напьются,
Все по домам разойдутся потом,
И день рожденья пройдёт стороной.
Но только когда ты вернётся домой,
Ты на пороге поймёт, дом пустой
Нет в нём, не дочки не сына.
Так, получается, вышел красиво,
Труп на земле, полетев двадцать метров,
Ты отдыхаешь, уже не встаёшь.
Больше тебя не тревожит сей дождь,
Что омывает тело твоё.
Нет сожаления, нет и проблем,
Лишь бы не выжить сегодня совсем.
17.10.08 г. 23:15
Вообщем все пьют, только ты,
Отрешённо смотришь на них,
Пытаясь понять, для чего?
Ты собрал их сегодня опять.
Пьют они водку, рыбу едят.
Всё не чего да вот этот салат,
Взял и напомнил о той, об одной,
Той, что сегодня нету с тобой.
Твой взгляд безразличен,
И смотришь ты вдаль,
Где нет, не одной из любимых.
Только друзья, и куча знакомых.
Только нет, некого,
Кто стоял бы строчки стиха.
Так в невзначай ты подытожил,
Прошедшую жизнь,
Не найдя троеточий жизни своей.
Много друзей, куча знакомых,
Но нет, не чего даже строчки,
Чтобы пропали всемирные точки.
Много других, кто не стоит и строчки.
Так одиноко сидишь за столом,
И понимаешь, ты не причём.
Твой день рождения, грустный такой.
Не радует всё, лица пьяных знакомых
Всё безразлично в жизни твоей,
И возникают, мысли о смерти.
Взгляд безразличен и вдаль,
И только держись, завтра день новый,
Праздник пройдёт, и ночь пережить.
Ты понял, что это всё точка,
Но всё не чего, друзья видь, напьются,
Все по домам разойдутся потом,
И день рожденья пройдёт стороной.
Но только когда ты вернётся домой,
Ты на пороге поймёт, дом пустой
Нет в нём, не дочки не сына.
Так, получается, вышел красиво,
Труп на земле, полетев двадцать метров,
Ты отдыхаешь, уже не встаёшь.
Больше тебя не тревожит сей дождь,
Что омывает тело твоё.
Нет сожаления, нет и проблем,
Лишь бы не выжить сегодня совсем.
17.10.08 г. 23:15
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
