ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.07.05 19:57
Майже побічно, солодший за дотик до вуха…
Фантик зворотнього,згорнутий примхою часу,
Вовчого сліду рясніє горохом в поснуле,
Кожної миті, щоразу зриваючи саван,
Шепіт хтонічний рятує забуте минуле.

Вийди на шлях не засмученим в хутрі із фугу
В напівчоботях, що вказують шлях до останку,
Не

Євген Федчук
2026.07.05 14:41
Як відьма перетворилася на собаку
Зібралися діди якось в Клима біля двору.
Вже сонечко понад лісом було на ту пору.
Ще сутінки не настали та вже йшло до того.
Череда понад дворами стоптала дорогу.
Несла молоко із паші, пастух йшов позаду.
Хоч втомлений та з дідами привітався радо.
А

Роксолана Вірлан
2026.07.05 14:39
* * *
Якщо б то акварелевим потьоком
зненацька розтеклася згіркла Ява:
і той пречистий надим першокроку,
і тягле дляння поземського сплаву,
доріг - зміїсті клуби та роптіння,
пробіли днів, ночей печерна пустка,
життя і врожаїв осінні стини,
луна свічад,

Володимир Ляшкевич
2026.07.05 13:59
Екзистенційне позиціювання творчого єства: до метагармонічної теорії творчості
Вступ Творчість належить до дуже звичних, і в той самий час - до найскладніших проявів людського єства. Незважаючи на значний розвиток естетики, психології творчості, герменевтики, феноменології та когнітивних наук, відкритим залишається питання про фу

Борис Костиря
2026.07.05 13:09
Приреченість
Тут нікуди піти, лише на стадіон,
Порожній, сиротливий і безмовний,
Там, де біжить нечутний чемпіон
Крізь славу, гордість і тотальний морок.

Тут нікуди піти. В обличчя самоти
Подивимося тихо і печально.
Там грають фугу зречені вітри

хома дідим
2026.07.05 10:22
* 131 *
королівські лучники
королівська кіннота
шикуються
у надвечірньому
вітрі
танцюючі маски
танцюють
у глядацьких енергіях

Ірина Вовк
2026.07.05 06:00
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 14)
ЕПІЛОГ: СРІБНА ЗОРЯ НАД ГАЛЛІЄЮ Останні роки Анни були схожі на тихий золотий вечір після буремного дня. Вона більше не втручалася у дрібні придворні інтриги. Її срібна голова була зайнята іншим – вона будувала монастирі, замовляла книги в далеких зем

С М
2026.07.04 21:21
Люцифер Сем (Pink Floyd)
люцифер сем кіт сіаму
усе поблизу тебе він
усе він біля ніг

сутність цього кота не пояснити

дженіфер джентіл чарівнице
ти ліворуч він праворуч

Іван Потьомкін
2026.07.04 19:53
Музика без слів
В одній тональності
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.

Володимир Ляшкевич
2026.07.04 16:15
Dichton: The Principle of Dynamic Coherence
I How Local Harmony Becomes a Contour of Metaharmony The Image of the Work: From a Creative Method to an Aesthetic–Philosophical Category The foundation of traditional artistic creation, in most cases, is the aspiration toward an integral unity—whet

Борис Костиря
2026.07.04 13:59
Погляд
Я не хочу дивитись в обличчя абсурду,
У обличчя сатира із масками суті.
Ти не знайдеш коштовне вино в каламуті.
Калі-юга танцює зневірену сутінь.

Хочу правді дивитись в обличчя криваве.
Хай воно проростає крізь хащі і трави,
Крізь морозну погоду,

Артур Курдіновський
2026.07.04 13:43
Вітаю з днем народження Тетяну Левицьку
липня народилася видатна українська поетеса Тетяна Левицька.
Дорога Тетяно! Від щирого серця вітаю Вас із днем народження! Зичу Вам міцного здоров'я, невичерпного натхнення, гармонії в душі. А ще бажаю Вам, щоб жодне побажання Ваших ворогів ніколи не зб

Охмуд Песецький
2026.07.04 12:39
Дунайський код
Мене, зшитого за незнаними лекалами,
заносить подумки до петель річки,
чиє ім'я – Дунай або Мозель.
Для усвідомлення мого і міркувань
багато їх, але й не досить,
а мій талан земний –
долати невідомості дорогу.
Потік петляє так, мов генний код,

Вячеслав Руденко
2026.07.04 12:27
Розум - то облуда!
Гвинтики і шайби,
Кручені тунелі,
Паничі кручені,
Байки і казки.
Руки, наче вила,
Губи тонкі, вчені,
Тінь ресентименту
Зваблють вовки.

хома дідим
2026.07.04 10:49
* 130 *
поліція моралі
міліція скорботи
мене не помічали
я брав порядні ноти
нот усього дванадцять
апостолів так само
євангеліє збацать
із греком іоанном

Тетяна Левицька
2026.07.04 09:57
Осінні тумани
Пливуть за роками
Осінні тумани
У каламутну безодню небес.
Вже дихає в спину
Доба часоплину,
І тесля вистругує з ясена хрест.

Небіжчики кличуть
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 «Нестерпно бути зрадженим. Болить.»
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Данчак Надія Мартинова 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-10-22 09:09:46
Переглядів сторінки твору 13004
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.892 / 5.75  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 4.662 / 5.5  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.705
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 12:08:16 ]
Пані Лесю мені здається в українські мові немає слова /поїзд/ здається - потяг. потяги не летят, а мчаться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-22 14:08:21 ]
Пане Григорію, будь ласка, прдовжуйте свої уроки української мови! З радістю дослухаюся! Потяги мчаться? чудово, зараз же заміню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2008-10-22 14:51:52 ]
Вибачте, пане Григорію, що втручаюсь, але мені здається ( із словником у руках), що в українській мові присутні і "поїзд" і "потяг", а слово "летить" досить часто вживається у переносному значенні для підкреслення швидкості руху і надання більшого емоційного забарвлення і виразності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 13:17:03 ]
Яка сувора правда,але істина, тому болить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-22 14:09:09 ]
Хто відчуває, тому й болить, пані Надіє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 16:30:55 ]
Так, як я вже висловлювався - (З)РАДА - це наша національна риса.
Коли би не вона - давно би жили краще, ніж хто-небудь в Європі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гуменюк (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 16:56:52 ]
Напевно, і нескоро відболить, на жаль...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 17:51:17 ]
Я розумію алегоричне значення /летиь/ но позд і потяг в україські мові мають двоїне значення потяг це те що іде по рейках. Поїзд запозичене слово і походить від поїздки кудись воно ввішло в житок у нас. так як тепер кажуть поняття замість порзуміння. Я не літератор но частенько заглядаю в словник. на мою замітку прошу Лесю не гніватись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 18:13:17 ]
Паны Лесю я тільки що зайшов ві вікепендію і вибачаюсь в нуші мові слово поїзд таки є. ранше я находив зовсім було тлумаченя. Ще раз вибачаюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-22 18:52:51 ]
Пане Григорію, ми всі вчимося, шукаємо. Успіхів Вам у цьому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-22 18:34:10 ]
Гарний вірш, Лесю.
Не можу оцінювати Ліну Костенко, а ви, тут, ніби ввійшли в образ чоловіцтва, глянули тим чоловічим поглядом, який, на жаль, у чоловіків рідко присутній.

Щодо зауваг, то й важко так відразу і поверхнево, але є, мені здається, нюанс у "наша" рать, може краще якось інакше? Бо "наша" ніби трохи звужує проблематику?
А ще, як на мене, буквально на мікрон ідеологія у вірші тіснить красу.
Можливо тут "Купи, продай, продай, купи і зрадь", "Від власних куль вивітрюються в дим"
"Ти мав рятунком, батьком стати їм" - трохи більше б тут поетичного ефіру?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-22 18:56:47 ]
Дякую, пане Володимире, це - типовий взірець не дуже вдалого поєднання політики з піїтикою, які поєднуються приблизно так, як олія і вода. Обійдеться "тато" і "наша рать", бо "нас - рать", без поетичного ефіру, хай вибачає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2008-10-22 19:10:36 ]
Ні, Лесю, спробую не погодитися. Вірш не типовий. Він дуже хороший. Просто я вліз у хащі свого підсвідомого :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-22 19:27:24 ]
Володимире, серденько, цей вірш - випадковий вихлюп емоцій. Повірте. я знаю йому ціну. Є вірші, які люблю - "Сльозу Цезаря", "Жанна", наприклад, це - справді особливе, з неба, а про політику - так, від вітру. В хащах свого підсвідомого я знайшла отаке трохи зневажливе, іншого для цієї теми й витрачати не хочу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Орина Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 22:45:21 ]
Щодо любові до своїх (і "чужих") віршів: справді, кому прийде в голову любити вірш про зраду (свій біль?) - мабуть, лише збоченцю. А Ви, Лесю, людина цілком адекватна (в хорошому розумінні цього слова, бо всяка творча людина не є прихильником "норми" як синоніма "посередності").
І вірш цей не любові потребує - співчуття! А якщо щиро - він досить гармонійний і технічно на висоті.
А щодо слова потяг, яке Вам тут намагались нав'язати, то якраз воно і є двозначним (бо може бути потяг до когось чи чогось...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-29 20:26:35 ]
Орино, спасибі, Ви все чудово зрозуміли. А саме цього - розуміння - мешканцям цього сайту вкрай бракує. Всім нестерпно хочеться повчати одне одного, навіть тим, хто ходить ще до дитячого садочка в поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-10-23 11:47:13 ]
Мені здається, пані Лесю, що Ви цю зраду пережили, причому зовсім недавно. Бо інакше ТАК не пишеться!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-29 20:18:42 ]
Ганно, серденько, дякую за глибину розуміння. Цб зраду я пережила давно, у 2005-му, коли всі ще були в ейфорії від нашого "месії", але право говорити такими словами отримала тільки зараз. Ото і сказала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-30 12:24:46 ]
Пані Лесю, кожен рядок Вашого вірша можна коментувати як весь вірш. І не тільки цей. Це дуже добре. Якщо вийде, хотів би Ваш біль трошки уйняти. Пдумайте як болить Жванії з бригадою, вони ж бабло вклали яке, а якщо й отримали то заводик якийсь свічний. І головному міліціонеру болить - ловить-ловить хабарників у вузах, а їх не меншає. До речі, кажуть в Тернополі диплом будь-якого вузу (крім медичного) $1000. Але то таке, просто полегкість, не треба витрачати час-роки і кошти (слово таке популярне). Результат набутих знань одинаковий.
Вже не кажу про новітнього полководця-захисника в сукні від біс знає якого мільйонера. Не дає її "солдатам" дорватись до залишків стола той ненависний Шрек, Пріщавий, Рабий чи як там ще називають його. Від того Ярославський чи Живаго урве Припортовий для Вас особисто і мене і решти України не зміниться нічого. От для їх шоверів, кухарок і прислуги зміниться. Тільки не кажіть, що Ви з тої команди, Ваші твори говорять навпаки. Якби він хотів корону, то йшов натореною стежкою і десять років царства з півцарства в придачу забезпечені. Тай зараз не пізно. Слухає порад старих чудо-богатирів Кучми, робить напівмажоритарний парламент і все в мішку. До речі, цікаво, втримається від спокуси чи ні? Та яким батьком своїм солдатам? Мало тої війни було на нашій землі? В кого віднімати? В Донбасі від трударів? І що віднімати? Землю з рудою чи каторжну працю. Може будинки як в 90-их абхази в Сухумі в грузинів?
Остання міна т. Медведчука діє безвідмовно. Влада в нього така, що кожний барига може попробувати віднімати. Навіть божественний не втримався. І будуть далі перти кожен хто дорветься до крісла в ВР чи КМ. Лесю, віриться, що ви не станете ходити по трибуні як Аня Герман і бачити "світло в очах" проплачених чиновнків в шкіряних пальтах і людей привезених ними, як це було при морозовському путчі. Отам були "солдати", які ждали трофеїв.
Як і його попередники він докладає зусиль для створення держави Україна, якої до цього не існувало. Та ще й не факт, що вона відбулася. Мрія в багатьох є - довести до Руїни (історія не всіх вчить) і далі як завжди. Який не є, що не робить, але він Президент україни. Виберуть іншого, кого б не вибрали, також буде президентом України, а не її частки.
Дуже багато тексту, але сподіваюсь Ви не розсердитесь. Не подумайте, що це повчання. Це коментар. Сподіваюсь, що в праві на коментар на свій вірш Ви мені не відмовите?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-30 18:53:27 ]
Саша, дуже рада, що спонукала Вас так розлого і щиро викласти свої думки. А мої - у вірші.
Дякую, що не зараховуєте наш вуз до тих, чий диплом можна купити. Навіть екзамен не можна. Принаймні на нашій кафедрі. Але стара схема навчання розвалюється, а нова... Господи, змилуйся над пацієнтами наших майбутніх лікарів.