ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.02.10 15:13
Шановна Редакція! Я не знаю, скільки тисяч авторів зареєстровано на нашому сайті, але таке враження, що 90 відсотків зареєстрованих авторів - це пан желіба. Цей, прости Господи, "автор", з дозволу сказати, тільки тим і займається, що обливає брудом дост

М Менянин
2025.02.10 15:00
Хто арку Чумацького Шляху,
Шлях Богів*, відчув навесні:
– від Бога тремтіння зі страху,
– від вдачі танок і пісні…

Хто під бородою** Єгови
несе ідентичність свою
скрижалями рідної мови,

Віктор Кучерук
2025.02.10 08:28
Люблю за те, що ти в красі,
Як світ уквітчаний весною, -
За те, що власні дії всі
Завжди погоджуєш зі мною.
Люблю за воду, хліб і сіль,
Які незмінно навпіл ділиш, -
За те, що ждати звідусіль
Мене повільного умієш.

Микола Соболь
2025.02.10 05:18
У тренді з позначкою – Є –
слова тверді, мов прутень стали,
сам призедент леве дає,
у бідність уштрикнувши жало,
не українець – олігарх,
купюра є купити сало,
Шевченка відчуваю шарх…
Спасибі «слугам» за – Є-бали!

Борис Костиря
2025.02.09 20:47
У схрещенні гілок шукаю сутність світу,
У схрещенні тополь шукаю простоту.
Ту істину, ще сонцем не зігріту,
Шукаєш у гілках, немовби чистоту.

У хмизі, що у гумус переходить,
Ти віднайдеш закон у плинності понять.
Десь думка невагома тихо брод

Іван Потьомкін
2025.02.09 19:25
Як дві хвороби одділили мене од товариства,
То дві війни по саму зав”язку занурили в цей світ.
Од міокарда серця є ліки. Навіть од раку є вони.
А от од воєн ліки не знайду.
Закрити вуха, не встрявать в розмову невігласів,
Яким і я насправді є, на

Євген Федчук
2025.02.09 19:06
Вже від Ігоря Старого два віки минуло.
Розрісся вже рід князівський – і діти, й онуки.
І кожному, хоч маленьке, дай князівство в руки.
Хоч велика Русь та стільки земель і не було,
Щоби усім догодити. Тож князі стрічались,
Яким батько не залишив ні ко

Олена Побийголод
2025.02.09 11:28
День 38-й. На бенкеті женихів)

1.
Легкість – у Еос в характері;
тільки зійшла, невагома, –
вбіг Телемашко до матері
з вигуком: «Мамо, я вдома!»

Юрій Лазірко
2025.02.09 05:40
Люблю тебе
за теплоту очей,
за усмішку зворушливо-таємну,
за час, який тече -
не утече...
і неприховану взаємність.

Приспів:

Віктор Кучерук
2025.02.09 05:03
Наче дитя в середмісті,
Втрапивши в повінь людську, –
Повне глибокого змісту
Слово тісниться в рядку.
Стискують, давлять, лякають
Слово змістовне слова
Ті, що основи не мають
І в яких суть нежива.

Наталя Мазур
2025.02.09 01:33
Лети, моя доле, лети безупинно вперед,
Отут, на Чумацькому Шляху нема перепонів.
Хай вітер зустрічний похмурі думки відбере,
І вдаль віднесе їх, бо вітер не знає кордонів.

Ти бачиш, як зорі приваблюють світлом ясним,
Ти чуєш, як серце тріпоче від з

Леся Горова
2025.02.08 21:49
Пронизує весна обідню пору:
Як тільки сонце вмоститься на дах,
Туди, де лютий з ночі присідав
Легеньким інеєм несміливо прозорим,
Дзвінкоголосо крапає вода:
То чується весни легка хода,
Постукують її тонкі підбори.

Олена Побийголод
2025.02.08 12:16
День 37-й. Одіссей і Телемах у Евмея)

1.
Дядько Евмей метикований
поравсь при вогнищі зранку:
рульки свинячі тушковані
він готував до сніданку.

Володимир Бойко
2025.02.08 10:50
Нелюдські інстинкти частіше властиві людям, ніж тваринам. У московитів інстинкт виживання трансформувався у інстинкт завоювання. Скрєпний інстинкт - тупикове відгалуження стадного інстинкту. Інстинкт «вічної правоти» водить вічнокривими стежками.

Юрій Гундарєв
2025.02.08 09:29
річний львів’янин покинув безпечне життя за кордоном
та добровільно пішов захищати нашу землю від окупантів.
Унаслідок важкого поранення втратив зір та ліву ногу.
Лікарі зробили все, щоб повернути його до життя.
Поруч - найближчі для нього люди: дружи

Артур Курдіновський
2025.02.08 06:47
Наді мною - квіти чорнобривці,
Коло мене - темрява й земля.
Був завжди зі світом наодинці,
Наче тиха пісня скрипаля.

Наді мною - хрест, плита з граніту,
А позаду - пройдені шляхи.
Загубився крик несамовитий...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Козачок
2025.02.09

Дмитро Віск
2025.02.02

Ігор Петренко
2025.01.31

Владислав Вдос
2025.01.18

Тарас Никифоренко
2025.01.02

Назар Нечипельський
2025.01.02

Андронік Страстотерпець
2024.12.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тарас Федюк (1954) / Вірші

 ***
Образ твору тут буде тихо ближче до зими
як баклажани сплинуть за людьми
і полини закінчать вигорати…
серпневі землі цвинтаря церата
капличка на уславлення чуми

тут можна жити хоч би й на зерні
на вигорілих вівцях і стерні
на хлібі на воді і на пейзажі

вогонь із дерези птахи із сажі
і мідяки у глиняній свині

а ще хатинки глиняні боки
і глиняні пожовклі огірки
і того хто сказав: «тут можна жити»
висить портрет гвіздком в стіну забитий
і кров тече в макітру із руки

приїде трактор – гусениці злі –
горОда виоре і вижлуктить шаблі…
тут ближче до зими буває тихо
тут так буває що якби не дихав
то взагалі




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-10-22 09:52:09
Переглядів сторінки твору 5556
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.406 / 6  (5.009 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 5.389 / 6  (4.986 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.08.23 12:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 12:13:07 ]
Гарні картинки, цікава мова, живий текст, одним словом.
Аню, витлумач, б-л, сенс цих рядків:
серпневі землі цвинтаря церата

горОда виоре і вижлуктить шаблі…

і ще не знаю значення слова "церата"...:-(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2008-10-22 12:49:32 ]
Ну, Інгі, я не претендую на істинність тлумачення - та його, певно ж, і не може бути. Скільки читачів - стільки і прочитань, і витлумачень. Тим паче такого цікавого автора. Тому розповім тобі ті картини, які постали лишень переді мною при прочитанні тексту, згода?

серпневі землі цвинтаря церата

отож, друже, церата - то у нас так називають грубу клейонку. от дивися: кінець літа, серпня кінець, осінь (котра є смертю по суті) настає - а земля холоднішає, і цвинтар старий за селом - такий він неприкаяний, такий картатий і забрьоханий, як стара церата у бабці на кухні...

приїде трактор – гусениці злі –
горОда виоре і вижлуктить шаблі…

тракторець - чи не останній у селі - він зубами гусениць їсть землю - виорює отой клаптик городу - але земля ж не завжди була городом, правда? вона довічна, ота земля - вона має пам"ять - і шаблі минулого - козацькі шаблі - з"являються на очі - бо тракторець жадібно випиває, витягає їх із землі.
отак я побачила ці два рядки, Інгі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 14:38:49 ]
Фантастичне тлумачення!!! Дяка сто разів. Тепер все зрозуміло і від того радісно, що доторкнувся до справді гарного тексту. Аню, тобі треба коментатором у Федюка працювати, тоді його тексти після твоєї огранки стануть коштовним камінням.
:-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2008-10-22 20:21:14 ]
Залюбки, Інгі, залюбки. Розповідати те, що я бачу у віршах улюбленого поета - так!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-22 18:20:23 ]
Аню, це й справді дуже файна композиція. Прекрасна композиція.
Але чи більшість (хоча би 51%) віршів зрілого Федюка такі ж?
Тобто, якщо не такі, то чому?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2008-10-22 20:28:06 ]
Ну, я вважаю - ні, навіть не так - бачу, відчуваю - так, і 51, і 52, і 53 % поезій саме зрілого Федюка цікаві та яскраві. Розумієш, Володю, от що для мене найважливіше у вірші? То, певно, суб"єктивна моя метода, але так вже склалося історично. Так от. Вірш, який мені сподобається, має мати одночасно колір, запах, звук, він мусить ожити, заворушитися, його можна помацати, покуштувати. Повинна з"являтися картина - цілісна чи не цілісна - не має особливого значення. Бо почасти невимовлене є головнішим, бо що може бути цікавішим за до-мальовування, до-вигадування?! Потрібен кінчик нитки з великого клубка - потягни - і клубок побіжить уперед. І лишень встигай осягати усе - усіма чуттями. Випадок із віршами Федюка - повторюю! - для мене! - саме той випадок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2008-10-22 18:22:15 ]
І у нас "церата" кажуть. :)

Щемливо і безліч безіменних відчуттів від вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2008-10-22 20:28:47 ]
згідна з тобою, Магадаро. Цей вірш увійде до нової збірки Тараса Федюка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-22 22:07:21 ]
О, то в нас таємний канал нових поступлень! Майже контрабанда!

Я згідний з тобою, Аню. У першу чергу тому, що цей вірш дуже файний. І нехай буде такою вся збірка. Тоді у багатьох на чолі остаточно зникне знак запитання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-23 16:38:21 ]
Оцей віршик - класний.
Особливо вразило:
"і того хто сказав: «тут можна жити»
висить портрет гвіздком в стіну забитий
і кров тече в макітру із руки" - блін, тож треба так "в макітру із руки" описати
кровообіг....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-08-13 23:33:07 ]
Провокация. уже второй раз. І шо тут?,,,...