ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.11.08 15:06
Московський карлик світ увесь ляка,
Що ядерну він зброю в діло пустить,
Свої ракети ядерні запустить.
І кінець світу всіх тоді чека.
Всі москалі відправляться у рай,
А вороги згорять в огні пекельнім.
Ну, звісно, перспективи невеселі,
Від москалів

Борис Костиря
2026.11.08 14:41
Чи буду далі я писати
Лиш кров'ю у сумних листах,
Які долатимуть пасати?
І з клітки визволиться птах.
Чи буду я писати ранок,
Чудовий виснажений день
І присмерк, як відкрита рана,
Як приспів зболених пісень?

хома дідим
2026.11.08 12:35
політ нормальний
чим би не політ
знайти слова
в обіймах
із незримим
тобі до снаг тонкий
осяжний світ
сяйливий часом

Юрій Гундарів
2026.11.08 10:00
Кохатися між тривогами,
наче крізь дощ між краплями, -
до останнього стогону,
між ночами і ранками.

2026 рік

Ірина Вовк
2026.11.08 08:56
ІІ. ЕПОХА ВІДРОДЖЕННЯ: Тріумф і трагедія людського Генія

4. «ЛЕОНАРДО ДА ВІНЧІ: Сфумато, або Серпанок для Мони Лізи»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три дії)

Дійові особи:
Леонардо да Вінчі – геніальний італійський митець, уче

Віктор Кучерук
2026.11.08 06:13
Вітер видмухнув з-під тину
Поруділий лист, -
Я дивлюсь на цю картину
І шукаю зміст.
Небо хмарами провисло,
Далина німа, -
За оцим останнім листом
Вже іде зима.

Іван Потьомкін
2026.11.07 18:17
Андрій Розумовський
Маестро, чи не могли б Ви подивитись оцю ось пісню ?

Бетховен
З приємністю, Ваша величність. Ви стільки робите для мене, що тепер я – найбагатший, мабуть, серед моїх колег. Де ще б я перевірить зміг те, що тільки-но створив, як не

Борис Костиря
2026.11.07 16:32
Мені часу постійно бракує.
Я не хочу втрачати на сон
Цілу вічність. Стоїть одесную
Невблаганний, жорстокий клаксон.

Океан промовляє безмежно
Уві сні, наче сага сторіч.
Я навшпиньках іду обережно

Ігор Терен
2026.11.07 13:51
Тарган вусатий б’є усі рекорди
і певно-що радіють бульбаші,
що їхній незамінний держиморда
вже переплюнув Мао й Чанкайші,
але мабуть, не знає навіть ШІ,
що бригадир колгоспного городу
не має ні моралі, ні душі.

Тетяна Левицька
2026.11.07 11:13
Тумани смокчуть хмарне вим'я,
міліє сивий небокрай.
Як хочеш, любий, душу вийми,
але журі не віддавай.

Цей листопад, мов битий щебінь,
під чобітками шурхотить.
Згубив пір'їни чорний лебідь

Віктор Кучерук
2026.11.07 06:54
О, як повільно рухається ніч,
Коли не спиш в очікуванні світла, -
Коли пітьму розсіяти невміч,
А туга в серці, наче терн, розквітла.
Судомить щемом душу самота,
Коли пітьма тримає у полоні, -
Молитвами вже втомлені уста,
Слізьми украй зволожені д

Артур Курдіновський
2026.11.07 02:21
Нехай в піску ховають очі страуси,
Нехай рожевим їм здається шлях.
Втомився я заповнювати паузи
У недотичних та чужих життях.

Гидую компліментами убогими -
Порожні звуки. Пухне голова.
Я нехтую скляними діалогами,

хома дідим
2026.11.06 23:47
хмари навіть і не сунуть
смугами лежать оце
вітер листя трусить сумно
ще поцілює лице
що пригоди що нагоди
ні до чого і нема
осінь при небесних водах
ексклюзивна і сама

Володимир Бойко
2026.11.06 22:59
Ненависті ніякої любов'ю не зіпсуєш. Хто не боровся з москалями, той надаремно вік прожив. Низькі люди похваляються високими ідеалами. Усі незалежні від когось таки залежні. І купаючись у золоті не забувай про рятівне коло. Носіїв глибоких

Ігор Шоха
2026.11.06 21:21
На душі не затишно одному
у часи великих перемін
цього світу. Може, хоч на тому
не побачу на шляху додому
моторошне капище руїн.

Як не буде, тільки б не конати
при електораті сатани,

Юрій Лазірко
2026.11.06 17:06
Текст:
-------
1.
He’s one of those warlocks,
who rummages through souls
in temples.

How many strange souls
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тарас Федюк (1954) / Вірші

 ***
Образ твору тут буде тихо ближче до зими
як баклажани сплинуть за людьми
і полини закінчать вигорати…
серпневі землі цвинтаря церата
капличка на уславлення чуми

тут можна жити хоч би й на зерні
на вигорілих вівцях і стерні
на хлібі на воді і на пейзажі

вогонь із дерези птахи із сажі
і мідяки у глиняній свині

а ще хатинки глиняні боки
і глиняні пожовклі огірки
і того хто сказав: «тут можна жити»
висить портрет гвіздком в стіну забитий
і кров тече в макітру із руки

приїде трактор – гусениці злі –
горОда виоре і вижлуктить шаблі…
тут ближче до зими буває тихо
тут так буває що якби не дихав
то взагалі




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-10-22 09:52:09
Переглядів сторінки твору 6393
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.406 / 6  (5.009 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 5.389 / 6  (4.986 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.08.23 12:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 12:13:07 ]
Гарні картинки, цікава мова, живий текст, одним словом.
Аню, витлумач, б-л, сенс цих рядків:
серпневі землі цвинтаря церата

горОда виоре і вижлуктить шаблі…

і ще не знаю значення слова "церата"...:-(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2008-10-22 12:49:32 ]
Ну, Інгі, я не претендую на істинність тлумачення - та його, певно ж, і не може бути. Скільки читачів - стільки і прочитань, і витлумачень. Тим паче такого цікавого автора. Тому розповім тобі ті картини, які постали лишень переді мною при прочитанні тексту, згода?

серпневі землі цвинтаря церата

отож, друже, церата - то у нас так називають грубу клейонку. от дивися: кінець літа, серпня кінець, осінь (котра є смертю по суті) настає - а земля холоднішає, і цвинтар старий за селом - такий він неприкаяний, такий картатий і забрьоханий, як стара церата у бабці на кухні...

приїде трактор – гусениці злі –
горОда виоре і вижлуктить шаблі…

тракторець - чи не останній у селі - він зубами гусениць їсть землю - виорює отой клаптик городу - але земля ж не завжди була городом, правда? вона довічна, ота земля - вона має пам"ять - і шаблі минулого - козацькі шаблі - з"являються на очі - бо тракторець жадібно випиває, витягає їх із землі.
отак я побачила ці два рядки, Інгі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 14:38:49 ]
Фантастичне тлумачення!!! Дяка сто разів. Тепер все зрозуміло і від того радісно, що доторкнувся до справді гарного тексту. Аню, тобі треба коментатором у Федюка працювати, тоді його тексти після твоєї огранки стануть коштовним камінням.
:-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2008-10-22 20:21:14 ]
Залюбки, Інгі, залюбки. Розповідати те, що я бачу у віршах улюбленого поета - так!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-22 18:20:23 ]
Аню, це й справді дуже файна композиція. Прекрасна композиція.
Але чи більшість (хоча би 51%) віршів зрілого Федюка такі ж?
Тобто, якщо не такі, то чому?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2008-10-22 20:28:06 ]
Ну, я вважаю - ні, навіть не так - бачу, відчуваю - так, і 51, і 52, і 53 % поезій саме зрілого Федюка цікаві та яскраві. Розумієш, Володю, от що для мене найважливіше у вірші? То, певно, суб"єктивна моя метода, але так вже склалося історично. Так от. Вірш, який мені сподобається, має мати одночасно колір, запах, звук, він мусить ожити, заворушитися, його можна помацати, покуштувати. Повинна з"являтися картина - цілісна чи не цілісна - не має особливого значення. Бо почасти невимовлене є головнішим, бо що може бути цікавішим за до-мальовування, до-вигадування?! Потрібен кінчик нитки з великого клубка - потягни - і клубок побіжить уперед. І лишень встигай осягати усе - усіма чуттями. Випадок із віршами Федюка - повторюю! - для мене! - саме той випадок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2008-10-22 18:22:15 ]
І у нас "церата" кажуть. :)

Щемливо і безліч безіменних відчуттів від вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2008-10-22 20:28:47 ]
згідна з тобою, Магадаро. Цей вірш увійде до нової збірки Тараса Федюка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-22 22:07:21 ]
О, то в нас таємний канал нових поступлень! Майже контрабанда!

Я згідний з тобою, Аню. У першу чергу тому, що цей вірш дуже файний. І нехай буде такою вся збірка. Тоді у багатьох на чолі остаточно зникне знак запитання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-23 16:38:21 ]
Оцей віршик - класний.
Особливо вразило:
"і того хто сказав: «тут можна жити»
висить портрет гвіздком в стіну забитий
і кров тече в макітру із руки" - блін, тож треба так "в макітру із руки" описати
кровообіг....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-08-13 23:33:07 ]
Провокация. уже второй раз. І шо тут?,,,...