ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.05.26 13:11
Перший сніг
Перший сніг шелестить несміливо,
Посрібливши суворі гаї.
Перший сніг так тендітно й пестливо
Полонить невідомі краї.

Іще стільки снігів перебуде
У житті, як на довгім шляху!
Ці сніги, як великі прелюди

Ігор Терен
2026.05.26 12:46
Тотеми вічності
Ще вірують поети й поетеси
у віще слово Велеса і чесно
у чарівні надії юних літ,
що за літами виглядають весни
і що хоча минуле не воскресне,
чекає їх додому їхній світ.
Але омана ця не означає,
що долі барабан усіх єднає.

Вячеслав Руденко
2026.05.26 11:02
В дзеркальній правді випадковій
і знову дзеркало криве,
що наче лід ховає правду
і перетворює на радість
холодне, штучне, неживе

немов би зле сухозлиття*,
немов форзац на розвороті
шалу облудної турботи

Юрій Гундарів
2026.05.26 09:41
Моя чарівна Кльопа
Сум… Зупинилося серце чарівної жінки, знакової телеведучої, кінознавиці. Саме вона у вересні 1995 року першою оголосила: "Вітаємо вас! В ефірі — "Студія 1+1!". Ми разом вчилися на факультеті журналістики Київського університету імені Тараса Шевче

Віктор Кучерук
2026.05.26 07:09
* * *
Усміхаючись приємно,
Жінка каже дуже чемно,
Що складаю я даремно
Щодо неї схеми темні.
І тому вона не рада
Брати участь в маскараді,
Де я точно буду ладен
Швидко звабити принаду...

Олександр Сушко
2026.05.25 22:16
Антитеза на вірш Анатолія Матвійчука "Право"
Анатолій Матвійчук

ПРАВО

У ці часи,
Коли зоря кривава
Скрадається
В задимленій імлі,

хома дідим
2026.05.25 21:46
* 91 *
я розкусив тебе хома
мені промовив голос пітьми
ти прагнеш те чого нема
та губишся у цьому ритмі
я заперечити не зміг
мені подобається згубне
де жах мене поймає де
своє свінгують мідні труби

С М
2026.05.25 20:56
Стугін Локомотива (Jethro Tull)
Під захеканий безум
Атож, локомотиву грець
Неутомний лузер мчить
Стрімголов у смерть
Іще дійний поршень стертий
Б’є парою назад
Поцупив Чарлі важеля
Годі зупинити поїзд

Світлана Пирогова
2026.05.25 20:44
Іриси
Тонкі, стрункі, немов казкові птиці,
що прилетіли з дивних берегів,
в саду розквітли іриси-цариці,
ввібравши барви неба і богів.
Їх пелюстки - то шовк м'який і ніжний,
що трепетно колише вітерець.
Ось - фіолетовий, такий розкішний,
а поруч - білий

Кока Черкаський
2026.05.25 19:52
Клен-і-я
А в нашім дворі та й росте собі клен.
Він, як і я, є так само не член.
Отож, він не є член, і я теж не є,
Та кожен з нас проживає життя тут своє.

Клен з кожним роком все ближче до неба,
А я... А що я? Я ж піщинка, амеба.
З кожним днем я все ближч

Борис Костиря
2026.05.25 11:11
Незнані шляхи
Коли піду незнаними стежками
У світ непізнаний, у світ новий,
Я піднімусь над згубними віками,
Здійнявши неймовірний буревій.
У світ, захований за ста замками,
Я доберусь у епіцентр подій.

Коли пізнаю я нові закони

Вячеслав Руденко
2026.05.25 09:22
Під сонцем самоти
сонцю – миті, утіхам - шеляг,
самоті довгий шлях до дна,
благодатна чи нищівна
в сенсі духу твоя оселя?

де ховає себе душа,
щоб цуратись думок недбалих -
самота без ремісій стало

Юрій Гундарів
2026.05.25 09:15
Українська Аїда
Оперна прима Людмила МОНАСТИРСЬКА виступає на найпрестижніших сценах: «Ла Скала» в Мілані, Королівському театрі Ковент-гарден у Лондоні, «Метрополітен-опера» у Нью-Йорку.
«Дуже пишаюся тим, що я українка! - зізнається співачка.- Дякувати Богові, маю змог

Віктор Кучерук
2026.05.25 06:09
* * *
Свіжістю наповнюю легені
За селом на березі ріки,
Що неспинно плещеться повз мене,
Берегам лоскочучи боки.
Ген самотньо журиться на лузі
Щедрому травицею коза, -
Певно, зачекалась на бабусю
І тремтить в очікуванні вся.

хома дідим
2026.05.24 21:08
* 90 *
у травневій грозі
на тім березі
де живуть невідоме
життя
я все біг кудись
я сидів один
не вірив я
власним очам

Іван Потьомкін
2026.05.24 19:17
Паганіні
Як флажолету, здається,
Нема вже сил для лету
І, мов той жайвір,
Зависає він у високості,
І пада раптом грудкою од млості,
Знай: то Ніколо Паганіні творить диво,
Аби злетіть на височінь незвідану.
То холодом, то жаром серце обпече,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ганна Осадко (1978) / Вірші

 Блакитна троянда
Образ твору – Блакитна троянда – це так небанально в банальному світі,
де місто і люди заснули...отак серед полудня …
– Кому подаруєш?
(полуда на серці – не холодно,
та порожньо надто…і вулиці мертвого city –
як сіті рибальські… кого упіймаєш плотвичкою?)

…. Маленька рибчина, приваблена зимною річкою,
засохла тараня, набридла смішна полюбовниця…
(блакитна троянда не пахне, не гріє, не колеться,
не справжня – торкнися – відчуєш! – ТАКИХ НЕ БУВАЄ!)
…
– Кохана…ця річка стікає до теплого раю…
Не бійся…ці води освячені, хвилі освічені…
А просто прийняти – найкраще на світі освідчення.
А просто довіритись – хай не буває! – та вірити –
Любити – і байдуже: рибою, птахом, чи звіром ти
Сьогодні чи завтра – бо вічність у спадок дарована…
....................................
…блакитна троянда…
любове моя зафарбована…
………………………………
- Таких не буває!
- Буває…
- Не бійся…
іди…
………
І тонни води під ногами.
І білі сліди…




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-11-05 16:31:36
Переглядів сторінки твору 4760
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.216 / 5.5  (5.244 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 5.207 / 5.5  (5.211 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.801
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.02.12 12:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2008-11-05 20:46:06 ]
Просто дякую.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-11-06 22:01:01 ]
Таких не буває, таких не вигадують діти,
Таких не пускають у сни, не описують в віршах,
І кожного ранку все важче, ночами ще гірше
Шукати свій колір у синіх фарбованих квітах.

Таких не буває, таким не створили підвидів,
І видів також, і імен, їх не вчили у школі,
Їх там не вивчали, печалили тільки. Бескидів
Під кроки для них не нанесло, мов білої солі…

Таких не буває, таким не придумали клінік,
Таких же примарних і зрештою все ж таки синіх
на колір і смак…
Їм без лику і ліку байдужими
Довіку блукати на човниках дурнів калюжами.

Таких не буває, такі не ступають камінням.
Можливо морями, а може, лише божевіллям,
Що кожного ранку хміліє, хворіє похміллям
Від сліз і води, від півподиву, піврозуміння...

…Бо їх розуміють лише розірвавши на відчаї.
Коли залишиться відбиток чи тінь, врешті вирішать –
Були.
Цей відбиток в багнюці – проявлене свідчення.
Лише цей відбиток, бо він, хай їм чорт,
зрозуміліший.

лю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-28 17:36:11 ]
я ВІД ТАКИХ ВІРШІВ ПРОСТО ДУРІЮ. в ХОРОШОМУ РОЗУМІННЯ ЦЬОГО СЛОВА. :) пРЕКРАСНИЙ, ВИТОНЧЕНИЙ ВІРШ. тАКИХ НЕ БУВАЄ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-28 17:44:51 ]
Глянула на вірш, від якого дуріє Тетяна і сама почала потроху дуріти...теж у найпрекраснішому розумінні цього слова :)

Дякую! Пані Ганні- за вірш, а Тетяні- за те, що допомогла мені його побачити! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-29 15:18:34 ]
Українські Кай і Герда з точністю до навпаки? А я гадав дикі трави степів ближчі серцю твойму Сарматко. В черговий раз помиляюсь....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 15:29:43 ]
Тетянко-Ганнусю, дякую щиро!
Саш, ти уже міг би і звикнути до мінливої близнючої натури:)) Степова курява, ковила, іржання чорної лошиці посеред ночі...а за мить уже танго троянське. а ще через хвилю - Кай і Гедра з точністю до навпаки:))) Тому - ти не помиляєшся...