ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.09.07 16:46
Хильнув — і позбувся болю.
А може, позбувся себе?
І хтось замість тебе долю
скеровує вже: цоб-цабе.

На інше чекати годі.
«В обійми бери, сатано!»
Що зараз буде, що потім

Борис Костиря
2026.09.07 14:08
Вода розлилася в долини.
Мовчання панує в степах.
І правда тополі й калини
Кричить, як поранений птах.
Чекаємо світлої днини,
Яка відкидатиме страх.

Вода розлилася степами,

Вячеслав Руденко
2026.09.07 13:38
Холодний бовдур
Скляної печі,
Рукою злидня
Під плач малечі,
Ще теплій миші —
Шпаркій, голодній —
Даруй зернину,
Як преподобний!

Олександр Сушко
2026.09.07 09:48
Старі бульбульці - публіка нервова,
Вони самі для себе сомельє.
Глитають чикилдиху із полови,
Носи вмочають потім в олів'є.

Сивуха з часником - найліпша страва ,
А шнапс із пивом - це делікатес!
За штоф винця кумасю кум вкривавив,

Віктор Кучерук
2026.09.07 07:43
Занадився тхір
У бабусин двір, -
Уночі проник
Знову у курник.
Ухопив курча
І мерщій помчав
Звично до нори,
Де малі тхори

Ірина Вовк
2026.09.07 07:40
ЦИКЛ V: АНТИЧНИЙ СВІТ (ТРОЯ-ІЛІАДА)

ГЕКТОР І АНДРОМАХА: Захід сонця над Іліоном
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Гектор – царевич, вождь троянського війська, надія Іліона, щит і жертовна кров троянського роду

Кока Черкаський
2026.09.07 03:17
Ми всі складаємось з нічого,
Із вакууму, пустоти.
І тільки наша віра в Нього
Нас робить гідними мети.

Наше життя- то плід реакцій,
Плюсів та мінусів зв'язок,
Розділення на сотні фракцій

Борис Костиря
2026.09.06 20:46
Відшуміла епоха на нас поглядає здаля.
Ці актори давно відіграли улюблені ролі.
Залишається тінь відлітаючого журавля,
Ніби спалах важкої, тремкої юдолі.

Залишаються фільми. У вічність паролю нема.
Залишається дух, у епоху закутий.
Ця енергія нас

Світлана Пирогова
2026.09.06 19:12
Перегортаю я альбом світлин з дитинства,
І знову зайчик сонячний стрибає.
Думки летять лелеками біля хатини,
В якій співає мати : баю, баю...

А потім білу ризу одягне світанок,
Щасливі йдемо у пшеничне поле.
Радію я землі заквітчаній, коханій,

Вячеслав Руденко
2026.09.06 18:52
«Ти дослухайся звітних!» —
Шерхотіла у простір канва.
Неупинно тремтить
На обличчях життя бахрома
Білим сріблом завчасним,
Якого не в змозі спинить
Над рубіновим тлом
Злих думок відокремлена хіть…

Євген Федчук
2026.09.06 16:41
Здавалося, що усе добре йшло.
Хоч на душі його тривожно було,
Мов небезпеку та якусь відчула.
Десь бойовище у степу гуло.
Монголи налетіли, але їх
Вдалося досить легко відігнати,
Взялись коней із криками вертати
І то у війську запалило всіх.

Ольга Садкова
2026.09.06 15:10

1

Давно живу, та не збагну і досі
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них?

Володимир Мацуцький
2026.09.06 11:41
Вірші, мої діти,
щодня підростають,
осені квіти
ще зацвітають,
умиваються росами
і втираються травами,
стають вірші дорослими
вірою й правдою;

хома дідим
2026.09.06 08:46
заніміло поскучавши
розбрелися сірі сни
не залишивши у чаші
неживої рідини
все на ліпше
все на краще
все кінець іще війни
й перемога наша завше

Віктор Кучерук
2026.09.06 07:34
Я тебе, веселу і лукаву,
Пестити не хочу напоказ, -
Зігріваю поглядом ласкавим,
Подумки голублю повсякчас.
Росами вмиваю пишну вроду,
Витираю сонячним теплом
І, твоєму серцю на догоду,
Вітерцем цілую перед сном.

Кока Черкаський
2026.09.06 00:04
ти прийшов до лікаря,
він тебе оглянув
запитав як завжди
чому не прийшов раніше
виписав якісь пігулки
по дві штуки під час їжі
тричі на день
одужуйте
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Ашес / Вірші

 Самовбивця
Боюся піднятись, а потім упасти
Розбитися вщент, розлетітись шматками
Боюся я руки на себе накласти
Піддатися болю під цими думками

Вантажу все більше, його вже по вінця
Слова, поривання – великий тягар
Напевне, всі скажуть, що я самовбивця
Що це був, звичайно, природжений дар

І буду летіти, проте тільки вниз
Чи просто висіти, чекати на смерть
Розпалю навколо себе я хмиз
Або наковтаюсь таблеток на чверть

Годинник проб‘є останню годину
Я все вже зробила, щоб бути одна
Я вмію боятись, я ж просто людина
Людина не завжди вмирає сама




Найвища оцінка Жорж Дикий 5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ірина Новіцька 4 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2006-04-28 22:38:37
Переглядів сторінки твору 2636
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.519 / 4  (3.715 / 4.17)
* Рейтинг "Майстерень" 4.351 / 5  (4.041 / 4.58)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Новіцька (Л.П./М.К.) [ 2006-04-29 03:47:52 ]
Якийсь злий геній наділив вас інтенсивністю та глибиною переживань, що місцями просто-таки зашкалюють на присмерті, наділив невеселими і плідними для писання поезії думками і...

абсолютно маразматичним способом їх викладу. Якщо ви так і в житті розмовляєте, як пишете, то з вами доводиться ой як нелегко.

Це не на образу сказано. Контролюйте хоч трохи свої емоції! У вас шпарка й бурхлива уява, але вона постійно збочує в нонсенс.

Це засаднича хиба.

Закінчення тут у вас закономірно хороше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-04-29 12:18:35 ]
Якщо світ мучає тебе, мучай і ти його. Адже навіщось він утворив тебе. А якщо ти думаєш, що не потрібна тут, то де гарантії, що тебе приймуть там? Доречі А. Макаревич про це сказав так: "Не стоит прогибатся под изменчевый мир, пусть лучше он прогнётся под нас!" Євген Юхниця зовсім сказав красиво: "Коли щось роблю - намагаюся дійти до сонця!" Останнім часом і я повністю змінив свою точку зору. Що поробиш - самоутвержуюсь. А пишу коментар з-за однієї причини. Я противник суїциду, якщо недоля - відкачаюсь, буде ще гірше. От тоді вже не знатимиш що робити. А вірш якийсь навіть моторошний, інші кращі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-05-17 00:03:12 ]
Володимире, дозволю собі зауважити що все навпаки: якщо світ мучить тебе, то це тому, що ти мучиш його. Перестань його мучити, і він відповість тим самим. Правда вумно?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2006-08-17 20:43:02 ]
Правда, Сергію, як і не треба під когось чи когось прогинати. Треба жити, а питання самогубства тим і прикрашає життя, що ти завжди маєш в резерві останній хід.
Стосовно вірша нічого сказати не можу, бо його просто нема. Є тільки чудова остання строфа, з чим і вітаю. Гарно сказано, тому і 5.