ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.02 22:08
Танцюють порожні віки.
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.

В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт

Олександр Буй
2025.09.02 21:52
Віщувала заграва вітер
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.

Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослава Меленчук (1983) / Вірші / Послухай, хто я...

 * * *




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-12-10 17:25:22
Переглядів сторінки твору 11076
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.624 / 5.5  (4.862 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 4.618 / 5.5  (4.804 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.703
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.08.29 15:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2008-12-10 18:08:15 ]
Привіт Мирославо, приємно було прочитати вашого нового вірша.
Мені здалось, що "од сліз" - теж ніби варіант?
А ще таке експериментальне "виковтнувши" слину?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-12-10 18:14:01 ]
Привіт!
Дякую за допомогу, слушні варіанти, навіть експериментальне. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-12-10 19:22:38 ]
Я так зрозуміла, тут ідеться про небезпеку придушення власних думок?

Вороння- це вірші, що чинять опір цьому самопридушенню?

А "виковтнути слину"- це, певно, зумисне вжитий парадокс...мабуть, Ви хротіли підкреслити, наскільки ці вірші чинять опір ліричному герою? не гармонують із його свідомістю?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-12-10 19:28:42 ]
Цікаві думки у Вас, Ганно...
Скоріше, це такий собі компроміс. :)
Ліричному герою хочеться про це говорити, але іншим це не потрібно, тому доводиться говорити віршами...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-12-10 19:33:36 ]
О! Тепер усе зрозуміло! Знала я, що в цьому вірші- якась інтрига!

Але, як завше, все розумію по-своєму=неправильно :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-12-10 19:36:25 ]
Чому? Ви зрозуміли правильно, бо по-своєму. Я Вам розповіла про своє бачення, але це не значить, що і для Вас воно прийнятне. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-12-10 19:37:14 ]
Якраз прийнятне! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-10 22:57:01 ]
Гарний, глибокий вірш, цікаві образи- знахідки.
Ось тільки скупчення приголосних дещо утруднюють читання
од сліз
із себе
неминучість завтрашнього...,
Змовчать слова..
Дякую.Н.Т.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-12-10 23:31:51 ]
Наталю, дорогенька, дякую, що читаєте. :)
Люблю скупчення приголосних і складне звучання. :)
Є теми, яким притаманна легкість. А є і такі, які тяжіють усім.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-10 23:47:32 ]
Як я Вас розумію, Мирославо:) сама маю таку слабкісь- тяжіння до скупчень приголосних і навіть (о жах!) до дієслівних рим. Але отримую тут зауваги від майстрів і стараюсь виправляти.
Ваш вірш бездоганний, бо складність звучання стилістично передає складність життєвої ситуації.
Схиляюся перед майстром.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-10 23:49:56 ]
Останніх два рядки, що перегукуються з моїм останнім віршем мене просто вразили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-12-11 11:13:01 ]
Наталю, Ви мене потішили. :) Я от все далі більше думаю, а чи є правила в поезії? Думаю, не має межі. :)
Я для себе єдине - поки не прийняла скупчення чотирьох приголосних. :) Але не факт, що колись і таке станеться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-12-11 11:15:50 ]
Так, перегукується. :) Дивно, але таке буває - щось напишу, а потім на сайті читаю відголосся у інших творах. Просто буває, що автори на одну частоту налаштовані в один і той же час. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-10 23:58:08 ]
Мирославо, попри зрозумілість змісту рядку
"про виходи із себе і назад" - він надто двозначний :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-12-11 11:17:20 ]
Любо, що б я без Вас робила? ;) А таки дійсно - двозначний. :))) Інколи і про це хочеться поговорити, але краще змовчати. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2008-12-11 01:15:41 ]
"... -От боли, что не я — невеста

У жениха...

От жеста и стиха — для жеста

И для стиха!.." (Цветаева).
*bows*:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-12-11 11:18:50 ]
:) Треба перечитати Цвєтаєву, близьма мені зараз. :)
Дякую, Ондо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2008-12-11 08:21:08 ]
"стулити писок" - таке можна почути від людини непосвяченої і невихованої, тієї, що страждає на рецидиви... Не поетично, вибиває з контексту, що шикується у рядках далі.
І у першій строфі останній рядок... Важкуватий і для читання і для сприйняття...
Переповнений надіями вокзал... тривіал, не раджу використовувати і дієслівні рими. З повагою, ЛК


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-12-11 11:25:08 ]
Не поетично?
Людмило, певно, у мене більш розширені поетичні горизонти. ;) Це гра емоцій. І настрій відповідний створюється через такі фрази. Ліричному герою наказують чи пропонують краще "стулити писок", аніж говорити. Ви, мабуть, не зрозуміли правильно...
І про перший рядок теж... :)
Про тривіал теж не хочуть слухати, а і про буденне хочеться поговорити. Ліричний герой не зовсім відірваний від світу. :)
А дієслівних рим я тут не використовувала. ;)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-12-16 18:48:31 ]
мнье нравіцца што ви бальни нье мной... цю асоціейшен мені навіяв рядок /про сум листів, написаних не вам/:) тільки там замість багатьох /про/ також багато /что/.
хороший текст. тільки я також проти /виковтнувши/.
якось воно мені... чи не тільки мені...
хоча, вірші - це ж таке особистісне, що жах: хто як хоче, так і пише. і посилає всіх радників - як мінімум - ...не скажу куди!
привіт.