ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
***
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
На межі терпіння
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
Мій читацький денник. Юрій Яновський
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л

Борис Костиря
2026.03.17 11:46
Відображення
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,

Ірина Вовк
2026.03.17 09:33
Княжна козацького степу: плач Розанди (продовження 2)
«Ой, під горою, під Сучавою, Там козак Тиміш лежить із славою. Там не били в дзвони, там не грали сурми, Тільки лиш Розанда мовить так над мурами... – Ой, мій соколе, ясний муженьку, чом не кличеш мене, мій под

Віктор Кучерук
2026.03.17 06:18
* * *
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
У розлуці
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Довколополітичні думки -11
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
Княжна козацького степу: Шепіт над безоднею (продовження 1)
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
Княжна козацького степу (Багряний етюд у прозі)
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
Голоси минулого (великий вінок ронделів)
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Час примирення
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
* * *
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
За що вбили москалі Павла Першого
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Цибулинне віко (The Beatles)
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
Пам’ятай про бренність сущого
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна П'янкова (1985) / Вірші

 * * * * *
Я так тяжко втомилася від затяжних розмов.
Парасоля промокла. А небо тече на плечі
Дуже гарними краплями, синіми, що немов
Сльози Синього Птаха, якому вже пахне втеча
Із коштовної клітки, яку ще учора ми
Розхитали так сильно, бо темні були і дикі.
Як він голосно плакав, а як боронив крильми
Ту безглузду любов, ту наївну любов велику.
А тепер він втече. Він від жаху тепер втече,
Зачепивши мою парасолю, з якої небо,
Так красиво, так синьо стікаючи на плече
Щось говорить, говорить, говорить. Усе про тебе...





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-12-23 11:49:39
Переглядів сторінки твору 7055
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.127 / 5.5  (4.880 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.829 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.795
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2012.06.01 22:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-23 13:54:51 ]
Цікаво! А як далі літературні герої вчинять? Погоняться за птахом чи висновки мо які зроблять. Чи все "путьом"? Далі буде?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2008-12-23 14:51:06 ]
Думаю, вони знову утнуть якусь дурницю, а може, тепер зловлять Жар-Птицю, а може, жовтобоку синицю, а може, викинуть золоту клітку і будуть жити по-іншому...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2008-12-23 14:06:03 ]
Синя містерія, що тягне у вир метафізичного світу, який поряд.Прекрасно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-12-23 14:11:50 ]
Містерія мовчить, мовчить, мовчить.

Усе заради Синіх Птахів...


:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-23 16:36:23 ]
Синьому Птаху - не місце у клітці. Навіть коштовній. Хай собі летить...
А сині плечі декому навіть личать :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2008-12-24 12:00:40 ]
Ха-ха


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-24 12:12:05 ]
Ви серйозно? Тоді ха-ха! У Елочкі, яка Людожерка, таких слів ще кілька є :)) Наприклад, хо-хо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2008-12-23 22:36:36 ]
Цікаво і чуттєво, як завжди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-12-24 11:57:01 ]
Ой...аж уявився той птах, що голосно-синьо оплакує наївні великі і, на жаль, не завше вічні любові земних людей.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-24 13:26:51 ]
Чорнявко, а я грішним ділом подумав, що птах синій Тетянин покрутив пір'їною з крила біля висків кожного з літгероїв і полетів собі. Нічого вони люди молоді, зроблять висновки, а птах повернеться.
Нікому не побажаю його ловити.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2008-12-24 13:36:21 ]
Лови-не лови, а не зносити голови тим, що будуть чіпати мого Синього птаха.
:-)
До речі, він не тільки пір2ячком крутить, показуючи, що літгерої трохи ку-ку (з привітом), а й хвоста показує, що зовсім вже трагічно. Мовляв, не повернуся, дятли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-24 17:11:23 ]
Це ви мені про "не зносити голови?" :))) Мила Тетяно, боюсь, що Синій Птах не належить нікому конкретно, тому "моїм" можна назвати хіба чоловіка, з яким його не втримала лір. героїня. Але це життя...
Оскільки Ви спілкуєтесь, здається, тільки із Сашком Комаровим, то на відповідь навіть не сподіваюсь :) Привіт ліргероям!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2008-12-25 12:22:41 ]
Чому ж це я спілкуюся тільки з Сашком Комаровим? Неправда! Я спілкуюся з усіма, по мірі можливості. Перевага тим, хто знаходиться в цей час на сайті. От :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-24 13:45:16 ]
Так-так-так. Зразу хвостом. Птаха синього завжди було мало, а героїв в усі часи вистачало. Небо синім пролилося не на пагони...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2008-12-24 13:49:41 ]
Щось туго доходить про пагони! :) Мозок, певно, переохолодився.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2008-12-24 18:19:40 ]
Який шкандаль! Синій птах зніс яєчко, одне на всіх. Комаров у здоровому гуморі, а всі решта мали би глянути спочатку на фото осінньо-кленової Джоконди, і не сподіватись на інші відповіді. Про Синього Птаха, «эту тварь, которой и в помине (якобы) нет» – у Андрєя Макарєвіча. Ну, буквально, на всі підняті тут питання – відповіді.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2008-12-25 12:28:08 ]
Сині Птахи яєць не несуть. Ну це ж не курочка ряба!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2008-12-25 14:47:04 ]
Ну, це я в переносному значені – зніс яйце – надихнув поета на пристойний вірш. Хоча яєчко, Яйце-Райце, як символ Всесвіту – личить Синьому Птахові.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2008-12-26 12:01:59 ]
Ну, Сергію, знаєте, яйце, що личить Синьому птаху, це вже занадто!