ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуткок у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,

Юрій Лазірко
2026.01.30 15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.

Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна П'янкова (1985) / Вірші

 * * * * *
Я так тяжко втомилася від затяжних розмов.
Парасоля промокла. А небо тече на плечі
Дуже гарними краплями, синіми, що немов
Сльози Синього Птаха, якому вже пахне втеча
Із коштовної клітки, яку ще учора ми
Розхитали так сильно, бо темні були і дикі.
Як він голосно плакав, а як боронив крильми
Ту безглузду любов, ту наївну любов велику.
А тепер він втече. Він від жаху тепер втече,
Зачепивши мою парасолю, з якої небо,
Так красиво, так синьо стікаючи на плече
Щось говорить, говорить, говорить. Усе про тебе...





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-12-23 11:49:39
Переглядів сторінки твору 7007
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.127 / 5.5  (4.880 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.829 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.795
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2012.06.01 22:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-23 13:54:51 ]
Цікаво! А як далі літературні герої вчинять? Погоняться за птахом чи висновки мо які зроблять. Чи все "путьом"? Далі буде?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2008-12-23 14:51:06 ]
Думаю, вони знову утнуть якусь дурницю, а може, тепер зловлять Жар-Птицю, а може, жовтобоку синицю, а може, викинуть золоту клітку і будуть жити по-іншому...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2008-12-23 14:06:03 ]
Синя містерія, що тягне у вир метафізичного світу, який поряд.Прекрасно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-12-23 14:11:50 ]
Містерія мовчить, мовчить, мовчить.

Усе заради Синіх Птахів...


:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-23 16:36:23 ]
Синьому Птаху - не місце у клітці. Навіть коштовній. Хай собі летить...
А сині плечі декому навіть личать :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2008-12-24 12:00:40 ]
Ха-ха


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-24 12:12:05 ]
Ви серйозно? Тоді ха-ха! У Елочкі, яка Людожерка, таких слів ще кілька є :)) Наприклад, хо-хо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2008-12-23 22:36:36 ]
Цікаво і чуттєво, як завжди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-12-24 11:57:01 ]
Ой...аж уявився той птах, що голосно-синьо оплакує наївні великі і, на жаль, не завше вічні любові земних людей.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-24 13:26:51 ]
Чорнявко, а я грішним ділом подумав, що птах синій Тетянин покрутив пір'їною з крила біля висків кожного з літгероїв і полетів собі. Нічого вони люди молоді, зроблять висновки, а птах повернеться.
Нікому не побажаю його ловити.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2008-12-24 13:36:21 ]
Лови-не лови, а не зносити голови тим, що будуть чіпати мого Синього птаха.
:-)
До речі, він не тільки пір2ячком крутить, показуючи, що літгерої трохи ку-ку (з привітом), а й хвоста показує, що зовсім вже трагічно. Мовляв, не повернуся, дятли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-24 17:11:23 ]
Це ви мені про "не зносити голови?" :))) Мила Тетяно, боюсь, що Синій Птах не належить нікому конкретно, тому "моїм" можна назвати хіба чоловіка, з яким його не втримала лір. героїня. Але це життя...
Оскільки Ви спілкуєтесь, здається, тільки із Сашком Комаровим, то на відповідь навіть не сподіваюсь :) Привіт ліргероям!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2008-12-25 12:22:41 ]
Чому ж це я спілкуюся тільки з Сашком Комаровим? Неправда! Я спілкуюся з усіма, по мірі можливості. Перевага тим, хто знаходиться в цей час на сайті. От :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-24 13:45:16 ]
Так-так-так. Зразу хвостом. Птаха синього завжди було мало, а героїв в усі часи вистачало. Небо синім пролилося не на пагони...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2008-12-24 13:49:41 ]
Щось туго доходить про пагони! :) Мозок, певно, переохолодився.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2008-12-24 18:19:40 ]
Який шкандаль! Синій птах зніс яєчко, одне на всіх. Комаров у здоровому гуморі, а всі решта мали би глянути спочатку на фото осінньо-кленової Джоконди, і не сподіватись на інші відповіді. Про Синього Птаха, «эту тварь, которой и в помине (якобы) нет» – у Андрєя Макарєвіча. Ну, буквально, на всі підняті тут питання – відповіді.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2008-12-25 12:28:08 ]
Сині Птахи яєць не несуть. Ну це ж не курочка ряба!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2008-12-25 14:47:04 ]
Ну, це я в переносному значені – зніс яйце – надихнув поета на пристойний вірш. Хоча яєчко, Яйце-Райце, як символ Всесвіту – личить Синьому Птахові.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2008-12-26 12:01:59 ]
Ну, Сергію, знаєте, яйце, що личить Синьому птаху, це вже занадто!