ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.21 22:02
Вигнанець
Наш вигнанець поїхав в далеку дорогу,
Подолавши свою вікову німоту,
Подолавши спокуту, долаючи втому
І ковтнувши цикуту прощання в саду.

У далеку Словенію привиди гнали,
Гнали люті Малюти із давніх часів.
Вони мозок згубили і пам'ять приспал

Леся Горова
2025.10.21 21:58
Імаго
Те, що в рядок упало
все важче й важче.
Там, де плелась мережка,
там діри, діри.
Ниток міцних шовкових
не стало, а чи
Висохли фарби, струни
провисли в ліри?

Сергій СергійКо
2025.10.21 21:37
Страждає небо
Страждає небо, згадуючи літо,
Ховаючи в імлу скорботний абрис.
Не в змозі незворотнє зрозуміти –
Не здатне зараз.

Я згоден з ним, ми з небом однодумці.
У краплях з неба потопають мрії,
У рими не шикуються по струнці –

Олена Побийголод
2025.10.21 21:01
Пустомедія
Сценка із життя

(Гола сцена. Біля правої куліси стирчить прапорець для гольфу з прапором США.
Поряд – приміряється клюшкою до удару (у бік залу) Великий Американський Президент. Він у туфлях, костюмі, сорочці та краватці.
З лівої куліси виходить Верх

Тетяна Левицька
2025.10.21 19:36
Він любить
Не знаю чому? —
Здогадуюсь,
що любить пітьму
і райдугу,
старенький трамвай
на милицях,
смарагдовий рай
у китицях.

Іван Потьомкін
2025.10.21 11:40
***
Якже я зміг без Псалмів прожить
Мало не півстоліття?
А там же долі людські,
Наче віти сплелись,
Як і шляхи в дивовижному світі.
Байдуже, хто їх там пройшов:
Давид, Соломон, Асаф чи Кораха діти...
Шукаємо ж не сліди підошов,

Віктор Кучерук
2025.10.21 06:46
* * *
Яскраве, шершаве і чисте,
Природою різьблене листя
Спадає на трави вологі
Уздовж грунтової дороги,
Яку, мов свою полонену,
Вартують лисіючі клени...
21.10.25

Микола Дудар
2025.10.21 00:08
Він - вона - вони - воно...
Підшаманив, оновив
І приліг спочити
До якоїсь там пори,
Бо хотілось жити.
Раптом стукіт у вікно…
Уяви, ритмічно:
Він - вона - вони - воно —
З вироком: довічно!

Олег Герман
2025.10.20 22:40
Рефлексія про емоційний інтелект або Парадокс "сильної" людини
Більшість моїх розповідей є наболілими і базуються або на напрацьованому досвіді протягом тривалого часу, або інсайтах, що виникли в ході певного клінічного випадку. Ця історія не стала винятком. На прийомі молода жінка зі скаргами на тривожність, панічні

Борис Костиря
2025.10.20 22:13
Іржаве листя
Іржаве листя, як іржаві ґрати.
Іржаве листя падає униз.
Іржаве листя хоче поховати
Мене під латами брудних завіс.

Іржаве листя передчасно лине,
Як подих вічності, як лютий сплав.
Між поколіннями ніякий лірник

Світлана Пирогова
2025.10.20 15:07
Вуальна осінь (рондо)
Вуальна осінь небо сумом прикривала,
І таємниць прихованих лягло чимало.
Але одна бентежить, незабутня досі,
Коли душа була оголена і боса,
Коли при зустрічі світи перевертались.
До ніг ти сипав зоряні корали.
Слова лились...Поезії прозорі роси...

Марія Дем'янюк
2025.10.20 11:48
Фонтан сміявся
У водограї бавились веселки:
Зелені, жовті, сині кольори,
І фіолетово всміхались, і рожево,
Фонтан сміявся, прагнув догори,
Дістати неба, хоча б на секунду,
Торкнутись хмари, обійняти сонце,
Фонтан стрибав, а сонценята в хвильках
Ясніли наче сяєво

Сергій СергійКо
2025.10.20 11:20
Чекаю зустрічі
Не бачив ще, ні Риму я, ні Лондона,
Варшави навіть, хоч І поруч – он вона!
Та головне – не бачив я Чугуєва!
Відвідати повинен я чому його?
Бо Репін народився тут, Ілля
– Художник видатний, чиє ім'я,
Чиї натхненні, пристрасні картини –
Чугуєва окр

С М
2025.10.20 09:31
Хто ізлякав тебе? (The Doors)
Хто ізлякав тебе? Родилась на що, бейбі?
Обійма подвійні, чари твої, кохана
Родилась ти нащо, хіба не для гри?
Чи у екстазі, або у красі собі

Що в думках ~
Відпускай
Добре є, бейбі

Микола Дудар
2025.10.20 09:01
Передбачив...
Передбачив я і зупинивсь…
І приліг хутесенько за ширму.
Безумовно, виділось колись
Вже встрічав покладисту і смирну…
…уяви себе ти Королем,
Годен, то одінься в Падишаха!?
…видно переплутав хтось Едем.
Шахмати це все таки не шахи…

Віктор Кучерук
2025.10.20 06:29
* * *
Родить спогади печальні
Біль гірких утрат, -
Додається поминальних
Заходів і дат.
В боротьбі за виживання
Гинемо щодня, -
Голосіння і прощання
Звідуєм сповна.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна П'янкова (1985) / Вірші

 * * * * *
Я так тяжко втомилася від затяжних розмов.
Парасоля промокла. А небо тече на плечі
Дуже гарними краплями, синіми, що немов
Сльози Синього Птаха, якому вже пахне втеча
Із коштовної клітки, яку ще учора ми
Розхитали так сильно, бо темні були і дикі.
Як він голосно плакав, а як боронив крильми
Ту безглузду любов, ту наївну любов велику.
А тепер він втече. Він від жаху тепер втече,
Зачепивши мою парасолю, з якої небо,
Так красиво, так синьо стікаючи на плече
Щось говорить, говорить, говорить. Усе про тебе...





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-12-23 11:49:39
Переглядів сторінки твору 6849
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.127 / 5.5  (4.880 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.829 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.795
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2012.06.01 22:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-23 13:54:51 ]
Цікаво! А як далі літературні герої вчинять? Погоняться за птахом чи висновки мо які зроблять. Чи все "путьом"? Далі буде?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2008-12-23 14:51:06 ]
Думаю, вони знову утнуть якусь дурницю, а може, тепер зловлять Жар-Птицю, а може, жовтобоку синицю, а може, викинуть золоту клітку і будуть жити по-іншому...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2008-12-23 14:06:03 ]
Синя містерія, що тягне у вир метафізичного світу, який поряд.Прекрасно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-12-23 14:11:50 ]
Містерія мовчить, мовчить, мовчить.

Усе заради Синіх Птахів...


:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-23 16:36:23 ]
Синьому Птаху - не місце у клітці. Навіть коштовній. Хай собі летить...
А сині плечі декому навіть личать :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2008-12-24 12:00:40 ]
Ха-ха


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-24 12:12:05 ]
Ви серйозно? Тоді ха-ха! У Елочкі, яка Людожерка, таких слів ще кілька є :)) Наприклад, хо-хо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2008-12-23 22:36:36 ]
Цікаво і чуттєво, як завжди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-12-24 11:57:01 ]
Ой...аж уявився той птах, що голосно-синьо оплакує наївні великі і, на жаль, не завше вічні любові земних людей.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-24 13:26:51 ]
Чорнявко, а я грішним ділом подумав, що птах синій Тетянин покрутив пір'їною з крила біля висків кожного з літгероїв і полетів собі. Нічого вони люди молоді, зроблять висновки, а птах повернеться.
Нікому не побажаю його ловити.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2008-12-24 13:36:21 ]
Лови-не лови, а не зносити голови тим, що будуть чіпати мого Синього птаха.
:-)
До речі, він не тільки пір2ячком крутить, показуючи, що літгерої трохи ку-ку (з привітом), а й хвоста показує, що зовсім вже трагічно. Мовляв, не повернуся, дятли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-24 17:11:23 ]
Це ви мені про "не зносити голови?" :))) Мила Тетяно, боюсь, що Синій Птах не належить нікому конкретно, тому "моїм" можна назвати хіба чоловіка, з яким його не втримала лір. героїня. Але це життя...
Оскільки Ви спілкуєтесь, здається, тільки із Сашком Комаровим, то на відповідь навіть не сподіваюсь :) Привіт ліргероям!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2008-12-25 12:22:41 ]
Чому ж це я спілкуюся тільки з Сашком Комаровим? Неправда! Я спілкуюся з усіма, по мірі можливості. Перевага тим, хто знаходиться в цей час на сайті. От :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-24 13:45:16 ]
Так-так-так. Зразу хвостом. Птаха синього завжди було мало, а героїв в усі часи вистачало. Небо синім пролилося не на пагони...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2008-12-24 13:49:41 ]
Щось туго доходить про пагони! :) Мозок, певно, переохолодився.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2008-12-24 18:19:40 ]
Який шкандаль! Синій птах зніс яєчко, одне на всіх. Комаров у здоровому гуморі, а всі решта мали би глянути спочатку на фото осінньо-кленової Джоконди, і не сподіватись на інші відповіді. Про Синього Птаха, «эту тварь, которой и в помине (якобы) нет» – у Андрєя Макарєвіча. Ну, буквально, на всі підняті тут питання – відповіді.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2008-12-25 12:28:08 ]
Сині Птахи яєць не несуть. Ну це ж не курочка ряба!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2008-12-25 14:47:04 ]
Ну, це я в переносному значені – зніс яйце – надихнув поета на пристойний вірш. Хоча яєчко, Яйце-Райце, як символ Всесвіту – личить Синьому Птахові.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2008-12-26 12:01:59 ]
Ну, Сергію, знаєте, яйце, що личить Синьому птаху, це вже занадто!