ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.04.04 07:01
Зірвався вітер і здійняв
Пилюку догори, -
І довгі стебла пишних трав
Хитанням уморив.
Тепло розвіялось умить,
А темінь налягла,
Щоб млою вдень насторожить
Одразу пів села.

Тетяна Левицька
2026.04.03 23:35
Ти все здолаєш на шляху:
хвороби, заздрість, війни!
Майстерно підкуєш блоху,
крізь мури пройдеш вільний.

Хай не ятрять старі борги
твої сердечні рани.
Воскреснеш з пороху трухи

М Менянин
2026.04.03 22:37
Сходить Сонце України,
це і є той Божий Схід.
Хто в любові до людини –
той тримає Духа плід.

Чую дотик, Східний вітер
чулить душу неспроста,
бачу тему далі літер,

Охмуд Песецький
2026.04.03 21:56
Інтригами доводити до сліз,
Не підпускати до близьких відносин,
І відмовляти в сексі навідріз.
А ми нічо, і зайвого не просим.

Закоханість - це саме той засіл,
Де сіль кохання, цукор і гірчиця,
Часник образ... Збираймося за стіл,

Іван Потьомкін
2026.04.03 21:38
Домашні зауважили, що Хаїм спить в окулярах. «Чому ти не здіймаєш наніч окуляри?»- питає здивована дружина. «Бачиш, люба, так зіпсувався мій зір, що я вже не бачу людей ввісні». *** В клубі юдейських інтелігентів великого промислового міста точиться р

Борис Костиря
2026.04.03 11:58
Не віриться, що листя жовте
Говорить у тяжкім гріху
І в те, що невблаганні жорна
Все перетворять на труху.

Не віриться, що найдорожче
Впаде мінливості листом.
Побита, зношена дорога

Віктор Кучерук
2026.04.03 05:54
Туман розвіявся, мов дим,
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.

Євген Федчук
2026.04.02 19:59
Такі уже «трудяги» москалі,
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.

Костянтин Ватульов
2026.04.02 17:19
Я ще відбиваюсь у дзеркалі сонних калюж,
Чомусь прикидаюся сильним та зовні здоровим.
А хмара на небі підтягує ношу важку,
Що схожа частково на сиву примару ворони.
І навіть якщо у минулому сенси вбачав,
То зараз уже розгубив притаманну гостинніс

Артур Сіренко
2026.04.02 16:17
Коли квітень тільки почався і дні неочікувано стали холодними і дощавими мене запросив у свою самотню хижку старий хайдзін, що підписує свої прозорі хоку іменем Ейєн-но Котокутобіто () і вирощує в своєму саду ожину. Ми пили чай, заварюючи заміть традиційн

Охмуд Песецький
2026.04.02 13:27
Відтисками, схожими на зліпки,
Сходяться й розходяться сліди.
Тягнуться вони і вийшли звідки
Кроками нестримної ходи,
Де майбутні храми та осідки,
І про те, хто як веде й куди,
Знає тільки Він, Отець Верховний,
З вершниками гиблої біди.

Борис Костиря
2026.04.02 13:10
Пожовкле листя опадає,
Як невблаганності потік.
Пожовклий смуток небокраю.
Схилився ніжний базилік.

Пожовкле листя промовляє
До совісті і глибини.
На місце радості розмаю

Юрій Гундарів
2026.04.02 09:43
У Житомирі незабаром з’явиться вулиця братів Шевчуків – Валерія та Анатолія, видатних письменників і видатних патріотів. Коли старший брат Анатолій був засуджений до п’яти років мордовських таборів, молодший брат Валерій не побоявся його провідати…

Бра

Віктор Кучерук
2026.04.02 05:50
До психолога звернулась
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.

Артур Курдіновський
2026.04.02 05:34
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.

Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати

С М
2026.04.01 21:50
Думав про поїздки наші, в мустангу
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл

Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Фульмес (1979) / Вірші

 Годинникар
У закутку сутінків годинникар
Підносить рукав, і зітерши гризоти,
Заводить серця на черговий удар,
Чергові списання гріхів за банкноти.

А сам вдовольняється сплатою двох
Квитків до театру, що вчора покинув
Своїх глядачів та відбув у Острог
Старанно вивчати основи латини.

А сам вдовольняється медівником—
На нього удома чекають майстрята,
І ніжно згортає у хусточку злом,
Побожно цілує старі коліщата.

Та сниться ночами йому трубадур,
Що множить петлясті дороги на свята,
І ніжки як стрілки жіночих фігур
Завжди виставляє „о пів на десяту”.

А втім, все вдалося, і часу лассо
В потребі до нього прихилить і небо,
Клепсидра насипле у жмені пісок:
Живи, скільки хочеш, майструй, скільки треба.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-12-26 12:03:45
Переглядів сторінки твору 4743
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.782 / 5.5  (4.961 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.917 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.726
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.02.12 17:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-12-26 12:20:44 ]
Ой, Юлю!

Та це не годинникар, це вже тато якийсь у Вас вийшов! :))) дбайлииивий такий, доообрий!

...І ніжно згортає у хусточку злом,
Побожно цілує старі коліщата.

А чому саме "о пів на десяту"? Цей час є для нього сакральним? :)

Із теплом та повагою,
Ганна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-26 12:27:22 ]
Ганю, якщо ти уявиш собі стрілки годинника на півдесяту, стане все зрозуміло :) І про що тільки старі годинникарі не згадують :))

Юлю, здається, "як стрілки" краще взяти в коми.
Гарний вірш, образ вийшов майже кінематографічний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-12-26 12:31:25 ]
Ну, уявила. Прямий кут :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2008-12-26 12:39:07 ]
Дякую, дівчата, за цікаві коментарі, а цікаво, як стрілки о пів на десяту уявлять чоловіки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Короташ (М.К./М.К.) [ 2008-12-26 13:08:55 ]
лише в очах коханої, зранку)) лише так!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Томський (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-26 13:20:06 ]
добре писано
сподобало


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-26 13:49:41 ]
Ритм вірша нагадує розмірений крок годинника, дещо монотонний :-) Вірш гарний, але, імхо, можна було б трішки більше експресії.
Небо-треба -? :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Короташ (М.К./М.К.) [ 2008-12-26 13:55:49 ]
Вандо, невже, на твою думку "небо" і "треба" не можна римувати?)) тим паче, що окреме звучання римованих слів небо-треба - дають окреме смислове навантаження!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-26 13:59:27 ]
Олеже, де ти бачив "не можна римувати" - ?
Просто посміхнуло :-)
Гарного тобі настрою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Короташ (М.К./М.К.) [ 2008-12-26 14:01:07 ]
Дякую, Юлю - (В.Н.)! Навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2008-12-26 15:03:25 ]
Дякую, Олеже! І що би я без тебе робила? :)
Вандусю, то все винен Дмитро Щербина: кров-любов, а такий видний мужчина!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2008-12-26 20:02:54 ]
Люблю вірші про час і про годинникарів. :) Зачепило...