ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2025.10.01 10:09
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,

Іван Потьомкін
2025.09.28 19:24
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк

Євген Федчук
2025.09.28 19:18
Син увечері прийшов та й спитав у тата:
- Взяв оце читати книжку я у дядька Гната.
Там історії про те, як колись жилося,
Нашим предками з ким колись воювать прийшлося.
Згадувалась там також Куликовська битва,
Де московським князем був хан Мамай розби
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Звичайна Нявка / Проза

 Народження
Образ твору Народження

Я взнала про неї зовсім недавно... Тоді, коли глянула в дзеркало і побачила її синьо-зелені очі й довге русяве волосся, що трохи закручувалося на кінцях. (Частіше сині очі... як мій улюблений светр і пташка, яку шукають "діти" Метерлінка).
Ім'я її теж з'явилося цілком випадково. Бабуся гримала на кошеня, яке вкотре поглядало стіл, "збагачений" рибою та ще якимись смачностями, мовляв, чого воно, дурне, нявка? Он мама його - молодець - сидить у куточку і пильно зирка(мовчки!), бо знає, що я глуха...
У тому "нявка" були перші уявлення про неї, про дівчину з довгим неслухняним волоссям, про її небесно-зелені очі (а ще спогад про мавку Коцюбинського з відкритим зі спини серцем).
Вона справді була такою. Шкода, що її могла бачити лише я. Інші... вони не відрізняли нам. Вона говорила - вони чули лише мої слова. Їй хотілося свободи. Хотілося говорити, слухати, бачити, відчувати... Вона хотіла бути звичайною. Як я.
Звичайна Нявка...
У кінці-кінців їй це вдалося. Цілком випадково вона прийшла сюди, на цю сторінку. Прийшла, щоб писати, щоб не було боляче, щоб її розуміли і давали поради. Щоб бути потрібною... собі, мені, людям.




Найвища оцінка Юлія Івченко 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Мар'яна Невиліковна 4.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-08 00:40:13
Переглядів сторінки твору 8438
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 2.448 / 5.06  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.817
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ЕССЕ
Автор востаннє на сайті 2009.05.26 21:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Діма Княжич (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-18 22:21:37 ]
Цікаво так. Таємничо та інтригуюче...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шукач Матерій (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-30 21:03:31 ]
Ох вже ці сучасні мавки, в комплекті з зеленими очима.. ой. Біда в районі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тіна Рагас (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-02 17:25:39 ]
Дуже ніжно і мило,Нявочко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 17:28:10 ]
Гарна ава, у мене вона дооооооооовго колись на робочому столі була.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-02-27 17:20:43 ]
Мало... Хоча.. цей фагмент мені щось нагадує.. Свого часу я був знайомий з романісткою (одна з кращих прозаїків України) Оленою Звичайно. Нині покійна. Не її творчий доробок намагається визирнути крізь зеленаву атрибутику ЗВИЧАЙНОЇ нявки????

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Звичайна Нявка (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-27 17:59:15 ]
вибачайте, але цей "уривок із життя" - мій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Звичайна Нявка (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-27 17:57:21 ]
це ж як вступ, тому й "мало". Як я зрозуміла, Ви натякаєте, що я просто опублікувала чуже творіння?? Безпідставне звинувачення. Якщо Вам цікаво, спочатку я думала бути "Мовчазною/Засмученою/Самотньою Нявкою" і "Звичайна" прийшло до думки практично перед самою реєстрацією.

До Ваших слів ніколи про Олену Звичайну не чула, так само ніколи не читала її творів.

Твір свій оцінюю на "4-4,5", і якби хотіла похвал, знайшла б в неті дійсно невідомий шедерв.
(Хоча б взяти до уваги анонімні блоги і щоденники)
:(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-02-27 18:04:17 ]
Мила Русалочко! Жодних звинувачень і підозр... Просто, тексту так мало, а.. б.дані Вашої особи такі куці... В той же час крізь назване прозирає щось справжнє... Я оцінив той прозовий фрашмент вище, ніж оцінили його Ви.
З пошаною!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Звичайна Нявка (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-27 18:14:34 ]
дякую, за "справжнє"... як будуть сили і натхнення, обов'язково розкриватиму подану тему.
Сподіваюсь, до зустрічі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Звичайна Нявка (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-27 18:19:01 ]
дякую, за "справжнє"... як будуть сили і натхнення, обов'язково розкриватиму подану тему.
Сподіваюсь, до зустрічі!